- •Тема 1. Основи та соціально-економічні аспекти екології
- •1.Історія екології, її підрозділи та основні поняття.
- •Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля та моніторинг навколишнього середовища.
- •Основні завдання екологічного забезпечення професійної діяльності. Заняття 2. Структура сучасної екології.
- •1.Предмет екології, основні екологічні поняття і терміни.
- •Антропогенний вплив на довкілля.
- •Шляхи впливу людського суспільства на навколишнє природне середовище
- •Основні екологічні закони.
- •Заняття 3. Структура природного середовища.
- •1.Атмосфера, літосфера, гідросфера, природні ресурси.
- •2.Загальні властивості біосфери.
- •3.Склад і функціонування біосфери.
- •Заняття 4. Кругообіг речовин та енергії в біосфері.
- •1.Організм та середовище.
- •2.Кругообіг речовин та енергії.
- •Заняття 5. Основи економіки природокористування.
- •Економічна оцінка природних ресурсів.
- •Економічні основи раціонального використання природних ресурсів.
- •Збитки від забруднення природного середовища.
- •Заняття 6. Порядок розрахунку обсягу збитків від забруднення природного середовища.
- •Типові методики розрахунку збитків від забруднення довкілля.
- •Розрахунок розмірів відшкодування збитків від забруднення атмосфери.
- •Розрахунок розмірів відшкодування збитків від забруднення водних ресурсів.
- •Заняття 7. Антропогенний вплив на навколишнє середовище.
- •Глобальні зміни в біосфері.
- •Вплив військово-промислового комплексу на біосферу.
- •Ядерний конфлікт і навколишнє природне середовище.
- •Заняття 8. Природні ресурси.
- •1.Біологічні, мінеральні, енергетичні та кліматичні ресурси.
- •2.Життєвий простір.
- •3.Генетичний фонд.
- •Тема 2. Правові основи охорони довкілля та практичні аспекти екології заняття 1. Екологічний контроль в україні та правові основи охорони довкілля.
- •1. Система державного природоохоронного законодавства та відповідальність за екологічні правопорушення.
- •2.Основні принципи організації та діяльності органів екологічної безпеки України.
- •2.Методи попередження забруднення атмосфери стаціонарними та рухомими джерелами.
- •3.Санітарний нагляд і контроль за рівнем забруднення атмосфери.
- •Заняття 5. Наслідки забруднення атмосфери.
- •1.Кислотні дощі.
- •2.Парниковий ефект.
- •3.Озонові діри.
- •4.Тютюновий дим.
- •Заняття 6. Екологічна експертиза промислових об’єктів.
- •1.Задачі та форми екологічної експертизи.
- •2.Визначення інтенсивності і гранично допустимих викидів шкідливих речовин.
- •3.Екологічний паспорт підприємства, його структура та порядок розробки.
- •Заняття 7. Охорона земельних та лісових ресурсів.
- •1.Негативний антропогенний вплив на стан земель.
- •2.Охорона та раціональне використання земель.
- •3.Охорона лісових ресурсів.
- •Заняття 8. Джерела і наслідки забруднення надр.
- •1.Речовинний склад забруднювачів.
- •2.Методи визначення забруднювачів.
- •3.Очистка ґрунтів.
- •Заняття 9. Охорона та раціональне використання водних ресурсів.
- •1.Водні ресурси України.
- •2.Джерела забруднення поверхневих та підземних вод.
- •3.Нормування якості води та організація зон санітарної охорони джерел водопостачання.
- •Заняття 10. Джерела забруднення гідросфери.
- •1.Види забруднення.
- •2.Речовинний склад забруднювачів.
- •Заняття 11. Визначення якості води господарсько-питного призначення.
- •1.Показники якості води.
- •2.Контроль якості води.
- •Тема 3. Екологічні особливості експлуатації тза та екологічне забезпечення професійної діяльності Заняття 1. Електромагнітний вплив тза на оточуюче середовище.
- •1.Основні джерела електромагнітного випромінювання.
- •Міжнародна класифікація електромагнітних хвиль по частотам
- •2.Біологічна дія електромагнітного випромінювання.
- •3.Захист від дії емв.
- •Заняття 2. Екологічна характеристика умов життєдіяльності при роботі з тза.
- •1.Фактори несприятливого впливу при роботі з тза.
- •2.Мікроклімат та газовий склад повітря в об’єктах тза.
- •3.Шум, вібрація, загальне та зорове навантаження.
- •Заняття 3. Охорона природного середовища в ході професійної діяльності.
- •1.Охорона атмосферного повітря.
- •2.Захист від забруднення водних об’єктів.
- •3.Запобігання забруднення і нераціонального використання ґрунтів.
- •Заняття 4. Ор в навколишньому середовищі та захист від них.
- •1.Класифікація отруйних речовин та показники їх токсичності.
- •2.Характер та оцінка наслідків хімічно небезпечних аварій.
- •3.Захист персоналу та населення від дії сдор.
- •Заняття 5. Профілактика ураження вч, увч, нвч випромінюваннями.
- •1.Організація і проведення екологічного контролю за електромагнітними випромінюваннями.
- •2.Колективні та індивідуальні засоби захисту.
- •Заняття 6. Основи радіаційної безпеки.
- •1.Дія іонізуючого випромінювання на людину.
- •2.Загальні методи захисту від дії іонізуючого випромінювання (дів).
- •3.Облік, зберігання та організація робіт з дів.
- •Заняття 7. Організація екологічної безпеки на промисловому підприємстві.
- •1.Обов’язки служби екологічної безпеки та посадових осіб.
- •2.Планування та контроль за реалізацією заходів екологічної безпеки.
2.Мікроклімат та газовий склад повітря в об’єктах тза.
Діяльність особового складу в об’єктах ВТЗА пов’язана із специфічними особливостями:
розташуванням техніки зв’язку в кузовах автомобілів, що не виключає можливості роботи при включеному двигуні автомобіля або силовому агрегаті;
обладнанням усіх транспортних засобів опалювачами, бензиновими або дизельними установками електроживлення;
малою кількістю вільної площі на одну людину.
Слід додати, що всі ці особливості тісно пов’язані з вимогами герметичності рухомих об’єктів ВТЗА. Під дією цих та інших факторів відбувається зміна мікроклімату та газового складу повітря об’єктів ВТЗА.
Мікроклімат апаратних, станцій ВТЗА визначається температурою повітря, температурою поверхні стін, швидкістю руху повітря та його вологістю.
Температура повітря, а також стін апаратних підлягає різким коливанням у зв’язку із недосконалою теплоізоляцією металевого корпусу апаратних. Зимою в них холодно, літом – жарко (до 50 оС). Збільшення потужностей станцій веде до зростання кількості агрегатів, котрі, у свою чергу, є джерелами тепла.
Висока температура в апаратних (станціях) знижує працездатність людини, особливо розумову, впливає на роботу органолептичного апарату людини.
Вважається, що температура поверхні стін не повинна відрізнятися від температури повітря більш, чим на 2-3 оС. Оптимальною температурою вважається 18-20 оС, гранично допустимою – 16-27 оС.
Для зниження температури необхідно екранувати всі поверхні агрегатів, що нагріваються, та теплоізолювати апаратні (КУНГи). В якості теплоізолятору між стінками апаратних (станцій) розміщують пінопласт, теплоізолюючу вату, створюють повітряний прошарок.
Важливу роль у профілактиці перегрівання відіграє раціональний одяг. Він повинен відповідати метеорологічним умовам, в яких працюють спеціалісти.
В профілактиці перегрівання велике значення має раціональна вентиляція, так як рух повітря сприяє віддачі тепла. При температурі 18-20 оС оптимальна швидкість повітря повинна бути 0,4-0,5 м/с, при гранично допустимій мінімальній – 0,1 та максимальній – 1 м/с (протяги).
На стан мікроклімату об’єктів ВТЗА впливає не тільки температура та швидкість руху повітря, а ще його вологість. В обмеженому об’ємі ВТЗА завжди є умови для підвищення вологості повітря за рахунок випаровування поту та водяних парів, які знаходяться у видихнутому повітрі. Коливання відносної вологи на ВТЗА допустимі в границях 30-70 %, при оптимальних – 40-60 %.
Об’єкти ВТЗА повинні бути оснащені достатньо потужними фільтровентиляційними установками (ФВУ). Тепло, яке виділяють блоки, повинно витягуватись вентиляцію. Для підтримання оптимального мікроклімату всередині робочого об’єму потрібно обладнати апаратні установками кондиціювання повітря.
Раціональна вентиляція необхідна також для підтримання оптимального газового складу повітря в апаратних (станціях) ВТЗА. Останні можуть забруднюватися оксидами азоту, озоном, продуктами розкладу палива і мастил, фтором, формальдегідом, окисом вуглецю.
Окиси азоту та озон утворюються в результаті роботи електроіскрових установок. При тривалій дії вони можуть стати причиною хронічного запалення верхніх дихальних шляхів.
Формальдегід утворюється в результаті нагрівання ізоляційних та конструктивних матеріалів (текстоліту, гетинаксу та ін.), які виготовляються на основі фенольно-формальдегідних смол.
Крім того, в повітрі апаратних ВТЗА може бути підвищений вміст вуглекислого газу, який є продуктом життєдіяльності особового складу.
Продукти неповного спалення пального частіше всього потрапляють в апаратні (станції) в результаті підсосу вентиляторами викидів силових агрегатів та двигунів внутрішнього згоряння автомобілів – відпрацьованих газів, що складаються з окису сірки, азоту, вуглецю, сажі, вуглеводних. Найнебезпечнішим з них є окис вуглецю.
Таблиця Вміст окису вуглецю та димність відпрацьованих газів автомобілів (система живлення)
Діагностичні параметри |
Марка автомобіля |
||||||
ГАЗ-69 |
УАЗ-469 |
ГАЗ-66 |
ЗИЛ-130 |
ЗИЛ-131 |
УРАЛ-375Д |
КрАЗ-255Б |
|
Вміст окису вуглецю у відпрацьованих газах, % |
2 |
2 |
2 |
2,5 |
2,5 |
2,5 |
- |
На мінімальній частоті обертання колінчастого валу на холостому ходу |
0,6 |
0,6 |
0,6 |
1 |
1 |
1 |
- |
При 2000 об/хв холостого ходу |
2,5 |
2,5 |
2,5 |
2,8 |
2,8 |
2,8 |
- |
Димність відпрацьованих газів |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
40-50 |
Питання оцінки негативного впливу шкідливих речовин (у тому числі окису вуглецю) на стан здоров’я особового складу базується на існуванні гранично допустимих концентрацій (ГДК) шкідливих речовин.
З метою дотримання норм ГДК шкідливих речовин на об’єктах ВТЗА повинні проводитися заміри викидів відпрацьованих газів автомобілів і установок електроживлення спеціальними приладами, а головне, визначатися вміст окису вуглецю у тих об’єктах, де особовий склад безпосередньо залучений до роботи з апаратурою зв’язку.
Окис вуглецю (СО) – один із самих розповсюджених хімічних викидів у атмосферне повітря. Він є продуктом неповного спалювання пального двигунів внутрішнього згоряння автомобілів та установок електроживлення ВТЗА. Це легкий газ, який досить швидко засвоюється організмом людини та розсіюється в атмосфері (додаток 9).
Окис вуглецю порушує оксидаційні процеси в організмі людини, тобто вступає в реакцію з гемоглобіном крові, заміщуючи у ньому кисень, що може викликати приступи коронарної недостатності, стенокардії та інфаркт міокарду. Він також вступає у взаємодію з дихальними ферментами, порушує вуглеводний і фосфорний обмін. Отруєння проявляється у порушенні зору через вплив на світлову чутливість зорових аналізаторів, нервової системи внаслідок порушення психомоторних реакцій, появі головного болю через порушення біопотенціалів головного мозку, а також у загальній депресії, зниженні працездатності через швидку втомлюваність.
Проблема забезпечення оптимального мікроклімату та газового складу повітря в об’єктах ВТЗА, на сьогоднішній день, є досить гострою і серйозною. Технічний стан автомобільної техніки, що використовується у польових умовах, досить часто не відповідає встановленим нормам. Контроль за токсичністю вихлопних газів автомобільної та спеціальної транспортної техніки організований слабо внаслідок недостатньо організованої системи контролю. За таких умов техніка досить часто працює із значним перевищенням встановлених норм викидів забруднюючих речовин, особливо окису вуглецю. Все це негативно впливає на особовий склад і навколишнє природне середовище у цілому. Виходом в цій ситуації є впровадження конструкторських, експлуатаційних та організаційних нововведень, а також удосконалення системи контролю за викидами забруднюючих речовин, що дозволило би суттєво покращити ситуацію.
Конструкторські нововведення повинні передбачати удосконалення автомобільної та спеціальної транспортної техніки, силових агрегатів тощо – конструкції їхніх кузовів, двигунів, застосування нових видів палива.
Експлуатаційні нововведення полягають у оптимізації часу роботи двигунів; експлуатації справних, добре відрегульованих моторів. Крім того, для боротьби із забрудненням повітря повинна застосовуватися справна вентиляція.
Важливим організаційним заходом є контроль за викидами шкідливих речовин в атмосферне повітря. Контроль повинен бути комплексним, а не обмежуватися спостереженням за однією забруднюючою речовиною.
Виконання всіх цих заходів дозволить стовідсотково контролювати ситуацію, дозволить швидко виявити найбільш небезпечні джерела атмосферного забруднення та прийняти швидкі, а, головне, ефективні рішення щодо розв’язання проблеми.