Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції з екології.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
24.04.2019
Размер:
1.96 Mб
Скачать

3.Захист персоналу та населення від дії сдор.

Захист особового складу та населення від дії СДОР організується і проводиться відповідно командирами (начальниками) і штабами у всіх видах бойової і повсякденної діяльності військ; для населення – штабами Цивільної оборони України на місцях. В цілому комплекс заходів захисту особового складу та населення можна поділити на дві великі групи:

  • профілактичні (попереджувальні) заходи;

  • заходи безпосереднього захисту при аваріях та їх ліквідації.

До профілактичних (попереджувальних) належать інженерно-технічні заходи, які включають:

  • наявність і справну роботу обладнання, яке попереджує витік СДОР у випадку аварії;

  • наявність можливостей посилення конструкцій ємностей, тари на складах, приміщень, де зберігаються і використовуються СДОР у випадку аварії;

  • обладнання приміщень системами виявлення аварій та аварійною сигналізацією;

  • розосередження СДОР на складах і т.п.

До попереджувальних належить ряд організаційних заходів, які полягають у:

  • повсякденному контролі хімічної обстановки на об’єкті;

  • оцінці можливої аварійної обстановки;

  • організація роботи системи обслуговуючого персоналу та населення у випадку аварії;

  • навчанні людей порядку і правилам поведінки в аварійній ситуації;

  • організації евакуації персоналу та населення при необхідності;

  • ряд інших організаційних заходів, які забезпечують готовність до захисту об’єкту та людей, до локалізації аварії та ліквідації її наслідків.

Для кожного хімічного незабезпеченого об’єкту розробляються плани захисту від СДОР, які спрямовані на підготовку до захисту та порядок ліквідації наслідків аварії. Планами передбачені дії як військових підрозділів, так і формувань Цивільної оборони.

Серед комплексу заходів безпосереднього індивідуального захисту персоналу, особового складу військ і населення в аварійній обстановці особливе місце займають засоби захисту органів дихання та шкіри. До засобів індивідуального захисту органів дихання належать фільтруючі апарати – протигази та респіратори. Для формувань Цивільної оборони і населення використовують протигази марки ГП-5 (ГП-5М) і гп-7 (гп-7В), які захищають органи дихання, обличчя, очі людини від ОР, радіоактивного пилу, біологічних аерозолів. Протигаз ГП-7В дає можливість вживати воду у зараженій атмосфері.

До загальновійськових засобів захисту органів дихання особового складу належать:

  • фільтруючі протигази (марки РШ-4, МПГ, МПГ-2, МПК, ПБФ);

  • ізолюючі дихальні апарати (марки ИП-46, ИП-46М, ИП-4, ИП-5);

  • респіратори (Р-2, ШБ-1, ПРБ-5);

  • гопкалітові патрони (ГП-1).

Останні використовуються в комплекті з фільтруючим протигазом для захисту органів дихання.

Для захисту органів дихання дітей існують протигази ПДФ-Д (для дошкільного віку); ПДФ-Ш (для школярів).

На підприємствах при концентрації ОР в повітрі до 10-15 ГДК використовують протигазові респіратори РПГ-67, РУ-60М, РУ-60МУ.

Для кожної СДОР у випадку аварійної ситуації використовують окремі протигази з додатковими фільтруючими коробками. При пожежах у випадку значної концентрації окису вуглецю, пилу застосовують фільтруючі саморятівники (СПП-2, СПП-4) – прилади разової дії, призначені для виходу із загазованої зони.

Певну перевагу перед іншими засобами індивідуального захисту мають ізолюючі дихальні апарати (ІДА), оскільки можуть застосовуватись незалежно від складу оточуючої атмосфери завдяки надходженню кисню в організм через шланг із балонів або за рахунок регенерації його киснемісткими продуктами.

До засобів індивідуального захисту шкіри належать ізолюючі та фільтруючі плащі й костюми (комбінезони), які поділяються на загальновійськові та військові.

Засоби індивідуального захисту обираються в залежності від фізико-хімічних властивостей СДОР – концентрації, часу перебування в зоні аварії. Існують спеціальні таблиці для вибору засобу індивідуального захисту в залежності від наведених показників.

До засобів колективного захисту населення належать сховища. Сховище – це захисна герметична споруда, яка забезпечує захист персоналу підприємств, населення, особового складу військ від дії СДОР, факторів ядерного вибуху і біологічних аерозолів. Сховища різняться своїми розташуванням. Ними користуються у випадку наявності труднощів здійснення евакуації великої кількості людей за короткий період. Найбільш ефективною є евакуація, яка проведена до підходу первинної хмари, коли доцільно залишатись у приміщеннях, герметизувавши їх.

За місцем розташування сховища можуть бути вбудованими під будинками (у підвалах) і побудованими поза будинками.

У мирний час їх використовують під господарські приміщення. Сховище складається із основних і допоміжних приміщень. До основних відносяться приміщення для людей, тамбури, шлюзи. Допоміжними вважаються фільтровентиляційні установки (ФВУ), системи водопостачання, освітлення, опалення, санітарні кімнати та ін.

Повітря у сховища постачається за допомогою ФВУ, які працюють у трьох режимах роботи:

  1. Режим чистої вентиляції – зовнішнє повітря очищається від радіоактивного пилу;

  2. Режим фільтровентиляції – окрім радіоактивного пилу, повітря очищається від ОР та бактеріальних засобів;

  3. Режим повної ізоляції із регенерацією внутрішнього повітря – очищення повітря від вуглекислого газу та збагачення його киснем.

ФВУ може працювати як від електричної мережі, так і в ручному режимі.

Система водопостачання забезпечує людей водою для життя та гігієнічних потреб, вона підключена до міської мережі водопостачання. У разі припинення подачі води повинен бути аварійний запас води в розрахунку 3 л на добу на одну особу.

Система освітлення працює від загальної електромережі. За відсутності струму використовуються ліхтарики, свічки. Система опалення працює від загальної опалювальної мережі та інших теплових приладів.

Важливим етапом робіт із ліквідації наслідків аварії є ліквідація хімічного зараження місцевості. СДОР, потрапляючи у значних кількостях в атмосферне повітря, ґрунти і воду, значно забруднюють навколишнє середовище. Тому серед першочергових заходів велика увага приділяється нейтралізації обладнання, споруд будинків і місцевості з метою зниження ступеня їх зараженості і виключення подальшої уразливої дії на людей.