- •Тема 1. Основи та соціально-економічні аспекти екології
- •1.Історія екології, її підрозділи та основні поняття.
- •Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля та моніторинг навколишнього середовища.
- •Основні завдання екологічного забезпечення професійної діяльності. Заняття 2. Структура сучасної екології.
- •1.Предмет екології, основні екологічні поняття і терміни.
- •Антропогенний вплив на довкілля.
- •Шляхи впливу людського суспільства на навколишнє природне середовище
- •Основні екологічні закони.
- •Заняття 3. Структура природного середовища.
- •1.Атмосфера, літосфера, гідросфера, природні ресурси.
- •2.Загальні властивості біосфери.
- •3.Склад і функціонування біосфери.
- •Заняття 4. Кругообіг речовин та енергії в біосфері.
- •1.Організм та середовище.
- •2.Кругообіг речовин та енергії.
- •Заняття 5. Основи економіки природокористування.
- •Економічна оцінка природних ресурсів.
- •Економічні основи раціонального використання природних ресурсів.
- •Збитки від забруднення природного середовища.
- •Заняття 6. Порядок розрахунку обсягу збитків від забруднення природного середовища.
- •Типові методики розрахунку збитків від забруднення довкілля.
- •Розрахунок розмірів відшкодування збитків від забруднення атмосфери.
- •Розрахунок розмірів відшкодування збитків від забруднення водних ресурсів.
- •Заняття 7. Антропогенний вплив на навколишнє середовище.
- •Глобальні зміни в біосфері.
- •Вплив військово-промислового комплексу на біосферу.
- •Ядерний конфлікт і навколишнє природне середовище.
- •Заняття 8. Природні ресурси.
- •1.Біологічні, мінеральні, енергетичні та кліматичні ресурси.
- •2.Життєвий простір.
- •3.Генетичний фонд.
- •Тема 2. Правові основи охорони довкілля та практичні аспекти екології заняття 1. Екологічний контроль в україні та правові основи охорони довкілля.
- •1. Система державного природоохоронного законодавства та відповідальність за екологічні правопорушення.
- •2.Основні принципи організації та діяльності органів екологічної безпеки України.
- •2.Методи попередження забруднення атмосфери стаціонарними та рухомими джерелами.
- •3.Санітарний нагляд і контроль за рівнем забруднення атмосфери.
- •Заняття 5. Наслідки забруднення атмосфери.
- •1.Кислотні дощі.
- •2.Парниковий ефект.
- •3.Озонові діри.
- •4.Тютюновий дим.
- •Заняття 6. Екологічна експертиза промислових об’єктів.
- •1.Задачі та форми екологічної експертизи.
- •2.Визначення інтенсивності і гранично допустимих викидів шкідливих речовин.
- •3.Екологічний паспорт підприємства, його структура та порядок розробки.
- •Заняття 7. Охорона земельних та лісових ресурсів.
- •1.Негативний антропогенний вплив на стан земель.
- •2.Охорона та раціональне використання земель.
- •3.Охорона лісових ресурсів.
- •Заняття 8. Джерела і наслідки забруднення надр.
- •1.Речовинний склад забруднювачів.
- •2.Методи визначення забруднювачів.
- •3.Очистка ґрунтів.
- •Заняття 9. Охорона та раціональне використання водних ресурсів.
- •1.Водні ресурси України.
- •2.Джерела забруднення поверхневих та підземних вод.
- •3.Нормування якості води та організація зон санітарної охорони джерел водопостачання.
- •Заняття 10. Джерела забруднення гідросфери.
- •1.Види забруднення.
- •2.Речовинний склад забруднювачів.
- •Заняття 11. Визначення якості води господарсько-питного призначення.
- •1.Показники якості води.
- •2.Контроль якості води.
- •Тема 3. Екологічні особливості експлуатації тза та екологічне забезпечення професійної діяльності Заняття 1. Електромагнітний вплив тза на оточуюче середовище.
- •1.Основні джерела електромагнітного випромінювання.
- •Міжнародна класифікація електромагнітних хвиль по частотам
- •2.Біологічна дія електромагнітного випромінювання.
- •3.Захист від дії емв.
- •Заняття 2. Екологічна характеристика умов життєдіяльності при роботі з тза.
- •1.Фактори несприятливого впливу при роботі з тза.
- •2.Мікроклімат та газовий склад повітря в об’єктах тза.
- •3.Шум, вібрація, загальне та зорове навантаження.
- •Заняття 3. Охорона природного середовища в ході професійної діяльності.
- •1.Охорона атмосферного повітря.
- •2.Захист від забруднення водних об’єктів.
- •3.Запобігання забруднення і нераціонального використання ґрунтів.
- •Заняття 4. Ор в навколишньому середовищі та захист від них.
- •1.Класифікація отруйних речовин та показники їх токсичності.
- •2.Характер та оцінка наслідків хімічно небезпечних аварій.
- •3.Захист персоналу та населення від дії сдор.
- •Заняття 5. Профілактика ураження вч, увч, нвч випромінюваннями.
- •1.Організація і проведення екологічного контролю за електромагнітними випромінюваннями.
- •2.Колективні та індивідуальні засоби захисту.
- •Заняття 6. Основи радіаційної безпеки.
- •1.Дія іонізуючого випромінювання на людину.
- •2.Загальні методи захисту від дії іонізуючого випромінювання (дів).
- •3.Облік, зберігання та організація робіт з дів.
- •Заняття 7. Організація екологічної безпеки на промисловому підприємстві.
- •1.Обов’язки служби екологічної безпеки та посадових осіб.
- •2.Планування та контроль за реалізацією заходів екологічної безпеки.
3.Захист персоналу та населення від дії сдор.
Захист особового складу та населення від дії СДОР організується і проводиться відповідно командирами (начальниками) і штабами у всіх видах бойової і повсякденної діяльності військ; для населення – штабами Цивільної оборони України на місцях. В цілому комплекс заходів захисту особового складу та населення можна поділити на дві великі групи:
профілактичні (попереджувальні) заходи;
заходи безпосереднього захисту при аваріях та їх ліквідації.
До профілактичних (попереджувальних) належать інженерно-технічні заходи, які включають:
наявність і справну роботу обладнання, яке попереджує витік СДОР у випадку аварії;
наявність можливостей посилення конструкцій ємностей, тари на складах, приміщень, де зберігаються і використовуються СДОР у випадку аварії;
обладнання приміщень системами виявлення аварій та аварійною сигналізацією;
розосередження СДОР на складах і т.п.
До попереджувальних належить ряд організаційних заходів, які полягають у:
повсякденному контролі хімічної обстановки на об’єкті;
оцінці можливої аварійної обстановки;
організація роботи системи обслуговуючого персоналу та населення у випадку аварії;
навчанні людей порядку і правилам поведінки в аварійній ситуації;
організації евакуації персоналу та населення при необхідності;
ряд інших організаційних заходів, які забезпечують готовність до захисту об’єкту та людей, до локалізації аварії та ліквідації її наслідків.
Для кожного хімічного незабезпеченого об’єкту розробляються плани захисту від СДОР, які спрямовані на підготовку до захисту та порядок ліквідації наслідків аварії. Планами передбачені дії як військових підрозділів, так і формувань Цивільної оборони.
Серед комплексу заходів безпосереднього індивідуального захисту персоналу, особового складу військ і населення в аварійній обстановці особливе місце займають засоби захисту органів дихання та шкіри. До засобів індивідуального захисту органів дихання належать фільтруючі апарати – протигази та респіратори. Для формувань Цивільної оборони і населення використовують протигази марки ГП-5 (ГП-5М) і гп-7 (гп-7В), які захищають органи дихання, обличчя, очі людини від ОР, радіоактивного пилу, біологічних аерозолів. Протигаз ГП-7В дає можливість вживати воду у зараженій атмосфері.
До загальновійськових засобів захисту органів дихання особового складу належать:
фільтруючі протигази (марки РШ-4, МПГ, МПГ-2, МПК, ПБФ);
ізолюючі дихальні апарати (марки ИП-46, ИП-46М, ИП-4, ИП-5);
респіратори (Р-2, ШБ-1, ПРБ-5);
гопкалітові патрони (ГП-1).
Останні використовуються в комплекті з фільтруючим протигазом для захисту органів дихання.
Для захисту органів дихання дітей існують протигази ПДФ-Д (для дошкільного віку); ПДФ-Ш (для школярів).
На підприємствах при концентрації ОР в повітрі до 10-15 ГДК використовують протигазові респіратори РПГ-67, РУ-60М, РУ-60МУ.
Для кожної СДОР у випадку аварійної ситуації використовують окремі протигази з додатковими фільтруючими коробками. При пожежах у випадку значної концентрації окису вуглецю, пилу застосовують фільтруючі саморятівники (СПП-2, СПП-4) – прилади разової дії, призначені для виходу із загазованої зони.
Певну перевагу перед іншими засобами індивідуального захисту мають ізолюючі дихальні апарати (ІДА), оскільки можуть застосовуватись незалежно від складу оточуючої атмосфери завдяки надходженню кисню в організм через шланг із балонів або за рахунок регенерації його киснемісткими продуктами.
До засобів індивідуального захисту шкіри належать ізолюючі та фільтруючі плащі й костюми (комбінезони), які поділяються на загальновійськові та військові.
Засоби індивідуального захисту обираються в залежності від фізико-хімічних властивостей СДОР – концентрації, часу перебування в зоні аварії. Існують спеціальні таблиці для вибору засобу індивідуального захисту в залежності від наведених показників.
До засобів колективного захисту населення належать сховища. Сховище – це захисна герметична споруда, яка забезпечує захист персоналу підприємств, населення, особового складу військ від дії СДОР, факторів ядерного вибуху і біологічних аерозолів. Сховища різняться своїми розташуванням. Ними користуються у випадку наявності труднощів здійснення евакуації великої кількості людей за короткий період. Найбільш ефективною є евакуація, яка проведена до підходу первинної хмари, коли доцільно залишатись у приміщеннях, герметизувавши їх.
За місцем розташування сховища можуть бути вбудованими під будинками (у підвалах) і побудованими поза будинками.
У мирний час їх використовують під господарські приміщення. Сховище складається із основних і допоміжних приміщень. До основних відносяться приміщення для людей, тамбури, шлюзи. Допоміжними вважаються фільтровентиляційні установки (ФВУ), системи водопостачання, освітлення, опалення, санітарні кімнати та ін.
Повітря у сховища постачається за допомогою ФВУ, які працюють у трьох режимах роботи:
Режим чистої вентиляції – зовнішнє повітря очищається від радіоактивного пилу;
Режим фільтровентиляції – окрім радіоактивного пилу, повітря очищається від ОР та бактеріальних засобів;
Режим повної ізоляції із регенерацією внутрішнього повітря – очищення повітря від вуглекислого газу та збагачення його киснем.
ФВУ може працювати як від електричної мережі, так і в ручному режимі.
Система водопостачання забезпечує людей водою для життя та гігієнічних потреб, вона підключена до міської мережі водопостачання. У разі припинення подачі води повинен бути аварійний запас води в розрахунку 3 л на добу на одну особу.
Система освітлення працює від загальної електромережі. За відсутності струму використовуються ліхтарики, свічки. Система опалення працює від загальної опалювальної мережі та інших теплових приладів.
Важливим етапом робіт із ліквідації наслідків аварії є ліквідація хімічного зараження місцевості. СДОР, потрапляючи у значних кількостях в атмосферне повітря, ґрунти і воду, значно забруднюють навколишнє середовище. Тому серед першочергових заходів велика увага приділяється нейтралізації обладнання, споруд будинків і місцевості з метою зниження ступеня їх зараженості і виключення подальшої уразливої дії на людей.