- •Тема 1. Основи та соціально-економічні аспекти екології
- •1.Історія екології, її підрозділи та основні поняття.
- •Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля та моніторинг навколишнього середовища.
- •Основні завдання екологічного забезпечення професійної діяльності. Заняття 2. Структура сучасної екології.
- •1.Предмет екології, основні екологічні поняття і терміни.
- •Антропогенний вплив на довкілля.
- •Шляхи впливу людського суспільства на навколишнє природне середовище
- •Основні екологічні закони.
- •Заняття 3. Структура природного середовища.
- •1.Атмосфера, літосфера, гідросфера, природні ресурси.
- •2.Загальні властивості біосфери.
- •3.Склад і функціонування біосфери.
- •Заняття 4. Кругообіг речовин та енергії в біосфері.
- •1.Організм та середовище.
- •2.Кругообіг речовин та енергії.
- •Заняття 5. Основи економіки природокористування.
- •Економічна оцінка природних ресурсів.
- •Економічні основи раціонального використання природних ресурсів.
- •Збитки від забруднення природного середовища.
- •Заняття 6. Порядок розрахунку обсягу збитків від забруднення природного середовища.
- •Типові методики розрахунку збитків від забруднення довкілля.
- •Розрахунок розмірів відшкодування збитків від забруднення атмосфери.
- •Розрахунок розмірів відшкодування збитків від забруднення водних ресурсів.
- •Заняття 7. Антропогенний вплив на навколишнє середовище.
- •Глобальні зміни в біосфері.
- •Вплив військово-промислового комплексу на біосферу.
- •Ядерний конфлікт і навколишнє природне середовище.
- •Заняття 8. Природні ресурси.
- •1.Біологічні, мінеральні, енергетичні та кліматичні ресурси.
- •2.Життєвий простір.
- •3.Генетичний фонд.
- •Тема 2. Правові основи охорони довкілля та практичні аспекти екології заняття 1. Екологічний контроль в україні та правові основи охорони довкілля.
- •1. Система державного природоохоронного законодавства та відповідальність за екологічні правопорушення.
- •2.Основні принципи організації та діяльності органів екологічної безпеки України.
- •2.Методи попередження забруднення атмосфери стаціонарними та рухомими джерелами.
- •3.Санітарний нагляд і контроль за рівнем забруднення атмосфери.
- •Заняття 5. Наслідки забруднення атмосфери.
- •1.Кислотні дощі.
- •2.Парниковий ефект.
- •3.Озонові діри.
- •4.Тютюновий дим.
- •Заняття 6. Екологічна експертиза промислових об’єктів.
- •1.Задачі та форми екологічної експертизи.
- •2.Визначення інтенсивності і гранично допустимих викидів шкідливих речовин.
- •3.Екологічний паспорт підприємства, його структура та порядок розробки.
- •Заняття 7. Охорона земельних та лісових ресурсів.
- •1.Негативний антропогенний вплив на стан земель.
- •2.Охорона та раціональне використання земель.
- •3.Охорона лісових ресурсів.
- •Заняття 8. Джерела і наслідки забруднення надр.
- •1.Речовинний склад забруднювачів.
- •2.Методи визначення забруднювачів.
- •3.Очистка ґрунтів.
- •Заняття 9. Охорона та раціональне використання водних ресурсів.
- •1.Водні ресурси України.
- •2.Джерела забруднення поверхневих та підземних вод.
- •3.Нормування якості води та організація зон санітарної охорони джерел водопостачання.
- •Заняття 10. Джерела забруднення гідросфери.
- •1.Види забруднення.
- •2.Речовинний склад забруднювачів.
- •Заняття 11. Визначення якості води господарсько-питного призначення.
- •1.Показники якості води.
- •2.Контроль якості води.
- •Тема 3. Екологічні особливості експлуатації тза та екологічне забезпечення професійної діяльності Заняття 1. Електромагнітний вплив тза на оточуюче середовище.
- •1.Основні джерела електромагнітного випромінювання.
- •Міжнародна класифікація електромагнітних хвиль по частотам
- •2.Біологічна дія електромагнітного випромінювання.
- •3.Захист від дії емв.
- •Заняття 2. Екологічна характеристика умов життєдіяльності при роботі з тза.
- •1.Фактори несприятливого впливу при роботі з тза.
- •2.Мікроклімат та газовий склад повітря в об’єктах тза.
- •3.Шум, вібрація, загальне та зорове навантаження.
- •Заняття 3. Охорона природного середовища в ході професійної діяльності.
- •1.Охорона атмосферного повітря.
- •2.Захист від забруднення водних об’єктів.
- •3.Запобігання забруднення і нераціонального використання ґрунтів.
- •Заняття 4. Ор в навколишньому середовищі та захист від них.
- •1.Класифікація отруйних речовин та показники їх токсичності.
- •2.Характер та оцінка наслідків хімічно небезпечних аварій.
- •3.Захист персоналу та населення від дії сдор.
- •Заняття 5. Профілактика ураження вч, увч, нвч випромінюваннями.
- •1.Організація і проведення екологічного контролю за електромагнітними випромінюваннями.
- •2.Колективні та індивідуальні засоби захисту.
- •Заняття 6. Основи радіаційної безпеки.
- •1.Дія іонізуючого випромінювання на людину.
- •2.Загальні методи захисту від дії іонізуючого випромінювання (дів).
- •3.Облік, зберігання та організація робіт з дів.
- •Заняття 7. Організація екологічної безпеки на промисловому підприємстві.
- •1.Обов’язки служби екологічної безпеки та посадових осіб.
- •2.Планування та контроль за реалізацією заходів екологічної безпеки.
Заняття 6. Порядок розрахунку обсягу збитків від забруднення природного середовища.
Навчальні питання:
Типові методики розрахунку збитків від забруднення довкілля.
Розрахунок розмірів відшкодування збитків від забруднення атмосфери.
Розрахунок розмірів відшкодування збитків від забруднення водних ресурсів.
Типові методики розрахунку збитків від забруднення довкілля.
Відповідно до Законів України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про охорону атмосферного повітря” та для підвищення економічної відповідальності за нанесені збитки державі внаслідок їх порушення 18 травня 1995 року Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України затверджені:
Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
Методика відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
Дані методики встановлюють основні вимоги щодо порядку проведення розрахунку заподіяних збитків і застосовуються при здійсненні державного контролю у галузі охорони та раціонального використання атмосферного повітря та водних ресурсів.
Методики є обов'язковими для спеціалістів, що здійснюють державний контроль за дотриманням підприємствами, установами, організаціями (в т.ч. військовими), іноземними, юридичними та фізичними особами незалежно від форм власності, вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
У методиках наведені посилання на такі законодавчі та нормативні документи:
Закон України від 25 червня 1991 р. "Про охорону навколишнього природного середовища";
Закон України від 16 жовтня 1992 р. "Про охорону атмосферного повітря";
Положення про Державну екологічну інспекцію Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1993 р. № 925;
Санітарні правила і норми. Охорона поверхневих вод від забруднення. СанПІН № 4630-88 (затверджені Міністерством охорони здоров'я СРСР 4 липня 1988 р.);
Узагальнений перелік гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин для води рибогосподарських водойм (затверджені Міністерством рибного господарства СРСР 9 січня 1990 р.);
Порядок визначення плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 18 від 13 січня 1992р.);
Водний кодекс України, введений в дію Постановою Верховної Ради України від 6 червня 1995 р.
Розрахунок розмірів відшкодування збитків від забруднення атмосфери.
Методика розрахунку збитків, заподіяних в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, встановлює єдині на території України правила визначення розмірів відшкодування і стягнення збитків в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
Збитки, заподіяні державі, відшкодовуються підприємствами незалежно від форм власності та видів господарської діяльності (ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"). Стягнення платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не звільняє підприємства від відшкодування збитків за наднормативні викиди (ст. 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
Розмір компенсації збитків за наднормативний викид однієї тони забруднюючої речовини в атмосферне повітря визначається на основі розміру мінімальної заробітної плати, встановленої в даний період, з урахуванням регулюючих коефіцієнтів і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.
Суперечки та оскарження нарахування і стягнення збитків вирішуються в судовому порядку.
Для того, щоб розрахунково визначити розмір відшкодування збитків від забруднення атмосфери необхідно визначити наднормативні викиди забруднюючих речовин.
Наднормативними викидами забруднюючих речовин вважаються:
- викиди забруднюючих речовин, які перевищують рівень гранично допустимих або тимчасово погоджених викидів, встановлених дозволами на викид, які видані у встановленому порядку;
- викиди забруднюючих речовин джерелами, які не мають дозволів на викид, в тому числі і по окремих інгредієнтах;
- викиди забруднюючих речовин, що здійснюються з перевищенням граничних нормативів їх утворення і вмісту в газах, що відходять для окремих типів технологічного та іншого обладнання.
Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин встановлюється спеціалістами Державної екологічної інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України при перевірці підприємств шляхом інструментальних методів контролю або розрахунково.
Розрахунок наднормативних викидів (Мі) в тонах здійснюється шляхом визначення різниці між фактичними та дозволеними потужностями викидів, з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду. Розрахунок виконується за формулою:
Mі = 0,0036 (Vі Cі - Mді) T ,
де Vі – об'ємна витрата газопилового потоку на виході з джерела, куб.м /с;
Сі – середня концентрація і-ї забруднюючої речовини (із серії відібраних проб), г/куб.м, розрахована як середня арифметична;
Mдi – потужність дозволеного викиду і-ї забруднюючої речовини по даному джерелу, г/с, встановлена дозволом на викид;
Т – час роботи джерела в режимі наднормативного викиду, годин.
Термін роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, підтвердженого даними контрольної перевірки, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.
Розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ведеться на основі розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням обсягів наднормативних викидів і регулюючих коефіцієнтів. Розмір компенсації збитків в одиницях національної валюти визначається за формулою: З = Мі 1,1П Аі КТі КЗі ,
де З – розмір компенсації збитків, одиниць національної валюти;
Мі – маса і-тої забруднюючої речовини, що викинута в повітря наднормативно, тон;
1,1П – базова ставка компенсації збитків в частках мінімальної заробітної плати (П) за одну тону умовної забруднюючої речовини на момент перевірки, одиниць національної валюти;
Аі – безрозмірний показник відносної небезпечності і-тої забруднюючої речовини;
КТі – коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;
КЗі – коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною.
Безрозмірний показник відносної небезпечності і-тої забруднюючої речовини (Аі) визначається із співвідношення за формулою: Аі = ,
де ГДКі – середньодобова гранично допустима концентрація, або орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) і-тої забруднюючої речовини, мг/куб.м.
Для речовин з ГДК більше одиниці в чисельнику вводиться поправочний коефіцієнт 10.
Для речовин, по яких відсутня величина середньодобової ГДК, при визначенні показника відносної небезпечності береться величина максимальної разової ГДК забруднюючої речовини в атмосферному повітрі.
Для речовин, по яких відсутні ГДК та ОБРВ, показник відносної небезпечності Аі приймається рівним 500.
Коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості (Кт), залежить від числа жителів населеного пункту, його народногосподарського значення та розраховується за формулою: КТі = Кнас Кф ,
де Кнас – коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту і визначається за табл.
Таблиця Залежність Кнас від чисельності жителів населеного пункту
Чисельність населення, тис.чол. |
Кнас |
до 100 |
1,0 |
100-250 |
1,2 |
250-500 |
1,35 |
500-1000 |
1,55 |
більше 1000 |
1,8 |
Кф – коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту і визначається за табл.
Таблиця Залежність Кф від народногосподарського значення населеного пункту
Тип населеного пункту |
Кф |
1. Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з переважно аграрно-промислових функцій (районні центри, міста, селища районного підпорядкування) та села. |
1,00 |
2. Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (обласні центри, міста обласного підпорядкування, великі промислові та транспортні вузли) |
1,25 |
3. Центри з перевагою рекреаційних функцій* |
1,65 |
* Якщо населений пункт одночасно має промислове та рекреаційне значення, то Кф=1,65.
Коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною (КЗі) визначається за формулою: ,
де q – середньорічна концентрація і-тої забруднюючої речовини за даними прямих інструментальних вимірів на стаціонарних постах за попередній рік, мг/куб.м;
ГДКі – середньодобова гранично допустима концентрація і–тої забруднюючої речовини, мг/куб.м.
У випадку, коли в даному населеному пункті інструментальні виміри концентрації даної забруднюючої речовини не виконуються, а також, коли рівні забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною не перевищують ГДК, значення коефіцієнта Кзі приймається рівним одиниці.