- •Облік основних засобів:
- •Облік основних засобів:
- •1. Здания , сооружения , структур. Компоненты и передающ. Устройства.
- •Облік нематеріальних активів
- •5. Облік надходження виробничих запасів.
- •6. Облік зобовязань.
- •7.Облік процесу формування капіталу
- •8. Учет готовой продукции.
- •9. Учет реализации готовой продукции.
- •13. Облік загальновиробничих витрат
- •10. Учет средств в кассе и на счетах банка
- •Учет средств на сч. В быть в иностран. Валют
- •25. Налоговая отчетность.
- •11. Учет зарплаты и расчеты с работниками предприятия
- •12. Учет кредитов банков
- •14.Облік витрат, повязаних з реалізацією продукції
- •24. Учет вал. Расходов.
- •13.Облік загальновиробничих витрат
- •15.Облік розрахунків з постачальниками
- •16.Облік розрахунків з покупцями та замовниками
- •17.Облік розрахунків з підзвітними особами
- •18. Облік заборгованості
- •19. Облік розрахунків із бюджетом
- •20. Облік розрахунків із органами державного соціального страхування
- •24. Финансовая отчётность.
- •21.Учёт доходов предприятия.
- •12. Облік кредитів банку.
- •23. Учет финансовых инвестиций.
- •25. Финансовая отчетность (Отчет)
7.Облік процесу формування капіталу
Власний капітал — це частина активів підприємства, що залишається після погашення його зобов'язань. На момент створення підприємства власний капітал дорівнює вартості внесених засновниками активів, оцінених за затвердженою ними справедливою вартістю. На розмір власного капіталу впливають наявність та оцінка активів та зобов'язань підприємства. Визначити його можна за основним балансовим рівнянням: АКТИВИ = ЗОБОВ'ЯЗАННЯ + КАПІТАЛ. Звідси: КАПІТАЛ = АКТИВИ — ЗОБОВ'ЯЗАННЯ. Власний капітал підприємства формується: вкладеннями (інвестиціями) власників; даруванням майна або коштів фізичними та юридичними особами; дооцінкою активів підприємства за умови зростання їх ринкової вартості; реінвестуванням нерозподіленого прибутку.
Для створення товариства засновники повинні оголосити свої наміри.Якщо товариство створюється як акціонерне, засновники повинні здійснити передплату на акції.
Акціонерне товариство — це товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки своїм майном.
Структура власного капіталу підприємства залежить від форми власності та його виду. Наприклад, для акціонерних товариств створення і поповнення визначеного розміру статутного капіталу є необхідною умовою їх реєстрації в органах державної влади та легітимності проведення діяльності. За П(С)БУ №2 «Баланс» власний капітал включає такі елементи:
— статутний капітал;
— пайовий капітал;
— додатковий вкладений капітал;
— інший додатковий капітал;
— резервний капітал;
— нерозподілений прибуток.
Мінімальний розмір статутного капіталу визначається чинним законодавством для підприємств різних організаційно-правових форм. Зменшують розмір власного капіталу непокритий збиток, неоплачений капітал та вилучений капітал.
Статутний капітал відображає зафіксовану в установчих документах загальну вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства. Облік статутного капіталу здійснюється на рахунку 40 «Статутний капітал». За кредитом рахунка відображають зареєстроване в органах виконавчої влади збільшення статутного капіталу, за дебетом — зменшення. Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу за кожним учасником. Додатковий вкладений капітал найчастіше виникає в акціонерних товариствах. Він є тією сумою, на яку вартість розміщення акцій перевищує їхню номінальну вартість. Для інших видів підприємств додатковий вкладений капітал — це будь-яке перевищення вартості внесків засновників понад зареєстровану суму, а також будь-які незареєстровані в установчих документах внески власників у підприємство. Облік додатково вкладеного капіталу здійснюється на рахунку 42 «Додатковий капітал» та на субрахунках 421 «Емісійний дохід», 422 «Інший вкладений капітал». Резервний капітал складається із суми резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства. Мінімальний розмір резервного капіталу, передбачений чинним законодавством, становить 25 % статутного капіталу. Підприємство може передбачити в установчих документах створення більшого розміру резервного фонду. Резервний капітал використовується для покриття непередбачуваних збитків підприємства. Для обліку резервного капіталу використовується рахунок 43 «Резервний капітал». За кредитом цього рахунка відображається формування резервів, а за дебетом — їх використання. Залишок даного рахунка відображає суму невикористаного резервного капіталу на звітну дату.
Нерозподілений прибуток — це сума прибутку, реінвестована у підприємство. Він визначається як сума чистого прибутку, що залишається у підприємства після поповнення статутного капіталу, резервного фонду, нарахування дивідендів та проведення інших виплат власникам. За умови неефективної господарської діяльності підприємства та здійснення значних вилучень власниками підприємство може мати непокриті збитки, що зменшують розмір власного капіталу. Облік нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) ведеться на рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» відповідно на субрахунках: прибуток — 441 «Прибуток нерозподілений», збиток — 442 «Непокриті збитки». За кредитом рахунка 44 відображається збільшення прибутків, за дебетом — отримані збитки та використання прибутку.