- •1.Управління як суспільне явище, еволюція його змісту та багатогранність.
- •2. Сутність, зміст і специфіка державного управління.
- •3. Державне управління як наука та навчальна дисципліна.
- •4. Конституційні засади виконавчої влади та державного управління в Україні.
- •5. Державне управління як діяльність виконавчо-розпорядчого характеру.
- •6. Система органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні.
- •8. Територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади: права, компетенція, функції.
- •9. Місцеві державні адміністрації, їх місце в системі державного управління.
- •Основні завдання Місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують:
- •Компетенція До відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань:
- •Склад і структура
- •Особливості діяльності районних державних адміністрацій в Автономній Республіці Крим
- •2.5.4. Структура місцевих державних адміністрацій
- •10. Місцеве самоврядування та його особлива роль у державному управлінні.
- •11. Сучасні принципи державного управління, джерела їх виникнення та формування.
- •2. Систематизація принципів державного управління
- •3. Види принципів державного управління
- •12. Загальні риси управлінської діяльності.
- •13. Стадії управлінської діяльності та управлінські технології: поняття та види.
- •1.6.1. Поняття та суть управлінського рішення
- •14. Функції, форми та процедури державного управління.
- •Поняття та сутність функцій державного управління
- •2. Класифікація функцій управління
- •15. Поняття та сутність цілей державного управління.
- •16. Поняття основних завдань і види функцій державного управління, їх класифікація.
- •17. Організаційно-правові аспекти регіонального управління.
- •18. Функціональна структура державного управління: сутність та умови її побудови.
- •19. Роль і місце регіонального управління в загальній системі державного управління.
- •3. Суб'єкти федерації не володіють суверенітетом у повному обсязі і, як правило, не мають права на односторонній вихід із федерації.
- •4. Суб'єкти федерації можуть мати власні конституції, положення яких не суперечать конституції федерації.
- •1.4.3. Основи побудови організаційної структури державного управління
- •23. Взаємодія центральних, регіональних і місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування, розмежування їх функцій і повноважень.
- •24. Поняття та зміст управлінського рішення.
- •25. Зміст процесу підготовки та прийняття управлінського рішення, її етапи.
- •26. Поняття, зміст та призначення контролю та обліку в державному управлінні.
- •27. Місце та роль контролю в системі державного управління.
- •28. Система контролю в органах виконавчої влади, її організаційне, методичне та правове забезпечення.
- •29. Громадський контроль: поняття, цілі, об’єкти, форми, суб’єкти, структура.
- •Про звернення громадян
- •Розділ I Загальні положення Стаття 1. Звернення громадян
- •Стаття 2. Законодавство про звернення громадян
- •Стаття 3. Основні терміни, що вживаються в цьому Законі
- •Стаття 4. Рішення, дії (бездіяльність), які можуть бути оскаржені
- •Стаття 5. Вимоги до звернення
- •Стаття 6. Мова звернень і рішень та відповідей на них
- •Стаття 7. Заборона відмови в прийнятті та розгляді звернення
- •Стаття 8. Звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню
- •Стаття 9. Заборона переслідування громадян за подання звернення і неприпустимість примушування їх до його подання
- •Стаття 10. Заборона розголошення відомостей, що містяться у зверненнях
- •Стаття 15. Розгляд заяв (клопотань)
- •Стаття 16. Розгляд скарг громадян
- •Стаття 17. Термін подання скарги
- •Стаття 18. Права громадянина при розгляді заяви чи скарги
- •Стаття 20. Термін розгляду звернень громадян
- •Стаття 21. Безоплатність розгляду звернення
- •Стаття 22. Особистий прийом громадян
- •Стаття 26. Відповідальність громадян за подання звернень протиправного характеру
- •Стаття 27. Відшкодування витрат по перевірці звернень, які містять завідомо неправдиві відомості
- •Стаття 28. Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян
- •Стаття 29. Прокурорський нагляд за дотриманням законодавства про звернення громадян
- •Особливості відповідальності державних службовців
- •48. Причини та умови виникнення бюрократизму.
- •49. «Ідеальний тип» адміністративної організації м. Вебера – найкраща з усіх можливих форм організації, що ефективно служить будь-якому політичному «хазяїну».
- •54. Боротьба із бюрократизмом в органах управління – реальний шлях до забезпечення прав свободи людини і громадянина.
- •55. Загальні правила поведінки державного службовця.
- •56. Конфлікт інтересів і недопущення проявів корупції.
- •57. Дотримання обмежень і заборон, передбачених Законами України «Про державну службу» та «Про боротьбу з корупцією».
- •58. Співвідношення законності, правопорядку та раціональності в державному управлінні.
- •59. Правопорушення та відповідальність.
- •60. Зміст законності в державному управлінні.
- •Закон україни "Про державну службу"
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ II державна політика у сфері державної служби
- •Розділ III правовий статус державних службовців державних органів та їх апарату
- •Розділ IV проходження державної служби в державних органах та їх апараті
- •Розділ V службова кар'єра
- •Розділ VI припинення державної служби
- •Розділ VII матеріальне та соціально-побутове забезпечення державних службовців
- •Розділ VIII відповідальність за порушення законодавства про державну службу
Розділ VI припинення державної служби
Стаття 30. Підстави припинення державної служби
Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі:
1) порушення умов реалізації права на державну службу (стаття 4 цього Закону);
2) недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 цього Закону;
3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби (стаття 23 цього Закону);
4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (стаття 31 цього Закону);
5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12 цього Закону);
6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону;
7) неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13 цього Закону.
Зміна керівників або складу державних органів не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників, крім державних службовців патронатної служби.
За державними службовцями, які займали посади першої категорії не менше трьох років і звільнені у зв'язку із зміною складу органу, де вони працювали, або закінченням терміну повноважень цього органу, зберігається середньомісячний заробіток на період працевлаштування, але не більше одного року.
Стаття 31. Відставка державного службовця
Відставкою є припинення державної служби службовцем, який займає посаду першої або другої категорії, за його письмовою заявою.
Підставами для відставки є:
принципова незгода з рішенням державного органу чи посадової особи, а також етичні перешкоди для перебування на державній службі;
примушування державного службовця до виконання рішення державного органу чи посадової особи, яке суперечить чинному законодавству, що може заподіяти значної матеріальної або моральної шкоди державі, підприємствам, установам, організаціям або об'єднанням громадян, громадянину;
стан здоров'я, що перешкоджає виконанню службових повноважень (за наявності медичного висновку).
Відставка приймається або в ній дається мотивована відмова державним органом або посадовою особою, які призначили державного службовця на цю посаду. Рішення про прийняття відставки або відмову в ній приймається у місячний термін. У разі відмови у відставці державний службовець повинен продовжувати виконання службових обов'язків і має право на звільнення в порядку, передбаченому Кодексом законів про працю України.
У разі відставки державного службовця, який не досяг пенсійного віку, але має достатній для призначення пенсії стаж (для чоловіків - 25, для жінок - 20 років) і відпрацював на посадах першої чи другої категорії не менш як п'ять років, йому виплачується щомісячно 85 відсотків його посадового окладу з урахуванням надбавок за ранг та за вислугу років до досягнення пенсійного віку.
При досягненні пенсійного віку державним службовцем, який пе- ребуває у відставці, йому призначається пенсія як державному служ- бовцю.
У разі призначення пенсії за віком, працевлаштування, засуд- ження за скоєння злочину виплати, передбачені частиною четвертою цієї статті, припиняються.
Стаття 32. Оскарження рішення про припинення державної служби
Рішення про припинення державної служби може бути оскаржено державним службовцем безпосередньо до суду.