Живі сторонні тіла гортані.

В лiтературi зустрiчаються повiдомлення про попадання в гортань живих стороннiх тiл (частiше всього п'явок). Hебезпечнiсть заключається в кровотечi. Крiм цього п'явки насмоктуючись кровi, збiльшуються в розмiрах i можуть викликати обтурацiю дихальних шляхiв.

Мною (Гардига В.В.) за час роботи в Тунiсi видалено з гортанi 13 п'явок. Середнє перебування паразита в гортанi - 8 днiв (у вестибулярному вiддiлi - 6.3, в пiдскладковiй областi - 8.8 днiв). Строки звертання хворих до лiкаря-оториноларинголога з момента появи перших ознак захворювання - вiд 1 до 22 днiв. Пiзнi строки звертань до лiкаря часто пов'язанi з некомпетентнiстю лiкарiв в питаннях дiагностики цiєї патологiї. Так, дво хворих були направленi в ЛОР-вiддiлення пiсля двотижневого лiкування в районнiй лiкарнi i однотижневого обстеження фтизiатрами регiонального (обласного) госпiталю. Видалення п'явок з гортанi призвело до видужаня хворих на "туберкульоз".

Симптоматика  залежить вiд мiсця присмоктування п'явки i положення її тiла. Вона може присмоктуватись: а) в пiдскладковiй областi, а її тiло проходить вгору через голосову щiлину; б) в присiнку гортанi, а тiло проходить вниз - в пiдскладкову область; в) в присiнку гортанi, а тiло направлено вгору - в бiк гортанноглотки. В першому i другому випадках (а, б) переважають скарги на охриплiсть голосу, утруднене дихання через голосову щiлину, кровохаркання; в третьому (в) - вiдчуття неприємностi в глотцi, кровохаркання.

Дуже небезпечним є заповзання в дихальнi шляхи аскарiд, якi як правило, викликають смерть.

 Лiкування  полягає у видаленнi п'явок з гортанi. Деякi автори (Hаумов Г.П., 1973; Деменков В.Р. i спiвавт. 1981; Терентьев Г.В. i спiвавт., 1983; Лебедев Ю.А. i спiвавт., 1984) видаляли цих паразитiв з гортанi при прямiй ларингоскопiї i загальному знеболюваннi. Hа їх думку при аплiкацiйнiй анестезi∙ п'явки вiддiляються вiд мiсця свого прикрiплення i можуть попадати в нижнi вiддiли дихальних шляхiв.

Мною (Гардига В.В.) всi п'явки з гортанi видаленi при непрямiй ларингоскопiї. Перед цим слизова оболонка гортанi зрошувалась 2% розчином тетракаїну. Пiсля того, як наступала анестезiя слизової оболонки, п'явка ще вiдчутно утримувалась на мiсцi свого прикрiплення, особливо у хворих, що звернулись в першi днi пiсля iнвазiї паразита.

 Стороні тіла трахеї  зустрiчаються значно частiше, нiж гортанi. Клiнiчнi прояви залежать вiд величини стороннього тiла, фiксацiї або його рухливостi.

Маса стороннього тiла має суттєве значення для його локалiзацiї. Важкi стороннi тiла, переважно металевi, рiдко балотують i вiдкашлюються. Однак є випадки вiдкашлювання стороннiх тiл.

Стороннi тiла, що фiксуються в трахеї, спостерiгаються рiдко. Стан хворих при фiксованих в трахеї стороннiх тiлах буває дуже важким (наприклад, потрiйне насiння соняшника над входом в бронхи у дитини 2-х рокiв, яку достав Антонюк М.I.). Дихання при цьому прискорене i утруднене, спостерiгається втяжiння податливих мiсць грудної клiтини, виражений акроцiаноз. Дитина намагається зайняти положення, при якому їй легше дихати. Голос звичайно чистий. При перкусiї вiдмiчається коробочний звук над усiєю поверхнею легень. При аускультацiї дихання ослаблене з обох бокiв. Рентгенологiчно - емфiзематознiсть легеневих полiв, що виникає з-за порушення прохiдностi бронха з клапаним механiзмом.

Велику небезпечнiсть являють стороннi тiла фiксованi в областi бiфуркацiї трахеї (можуть змiщуватись i обтурувати бронх з розвитком ателектазу всiєї легенi).

Hеменшу небезпеку прдставляють набухаючi стороннi тiла - горох, квасоля, кукурудза, тощо. Збiльшуючись в розмiрах, вони можуть повнiстю закривати просвiт дихальних шляхiв.

Балотуючi стороннi тiла в переважнiй бiльшостi мають гладку поверхню i невелику вагу (насiння кавуна, гарбуза, соняшника та iншi).

Данi тiла при кашлi, смiху, занепокоєннi дитини легко перемiщуються в трахеобронхiальному деревi. Потоком повiтря стороннi тiла "пiдкидуються" до голосової щiлини, подразнюють справжнi голосовi зв'язки, якi раптово змикаються. В цей момент чуються звуки "хлопаня" стороннього тiла до зiмкнутих зв'язок. Цей звук можна порiвняти iз звуком хлопання в ладонi, при чому вiн досить сильний i чується на вiдстанi.

Iнодi балатуюче стороннє тiло може защемитися в голосовiй щiлинi i викликати напад ядухи. При тривалому спазмi голосових складок можливий летальний кiнець. К.H.Козицька (1969) рекомендує робити хворим трахеотомiю перед транспортировкою їх в спецiалiзованi медичнi заклади.

"Пiдступнiсть" балатуючих стороннiх тiл заключаїться в тому, що в момент аспiрацi∙ стороннього тiла хворий вiдчуваї в бiльшостi випадкiв короткочасний напад ядухи, а потiм на деякий час самопочуття його нормальне, але, як правило, у нього вiдмiчається постiйний, а при занепокоєннi, смiху, рухливих забавах - нападоподiбний кашель. Часто тiльки через декiлька днiв, при пiдвищеннi температури тiла або при повторному, коклюшеподiбному кашлi батьки звертаються до лiкаря.

Hасiння кавуна найбiльш часто є балотуючими стороннiми тiлами. За формою вони плоскi i тонкi, фiксуючись в бронсi, не перешкоджують прохiдностi повiтря. При аускультацiї i перкусiї змiни в легенях мiнiмальнi.

Балотуючi стороннi тiла небезпечнi також тим, що, попадаючи то в лiвий то в правий бронх, можуть викликати рефлекторний спазм найдрiбнiших бронхiол. Це зразу рiзко погiршує стан хворого. Дихання стає частим i поверхневим, без рiзкого втяжiння податливих мiсць грудної клiтини, але з вираженим цiанозом видимих слизових оболонок i акроцiанозом. Hевiдкладна допомога повинна заключатися в усуненнi спазму бронхiв i бронхiол (ефедрiн, адреналiн тощо), а також в якомога швидкому видаленнi стороннього тiла.

Виникає також небезпечнiсть вклинення стороннього тiла в бронх I або II порядку.