- •6.Характеристика організації взаємодії як функції менеджменту
- •7.Делегування повноважень. Централізація та децентралізація.
- •8.Лінійні та функціональні повноваження.
- •9.Процес та принципи побудови організації.
- •10.Аналіз факторів, що впливають на процес побудови організації.
- •11.Сутність та класифікація організаційних структур управління.
- •2). Функціональні;
- •3). Комбіновані:
- •12. Особливості побудови оргструктури.
- •13. Сутність і роль мотивації
- •14. Елементи мотиваційного механізму.
- •15. Змістовні теорії мотивації.
- •16. Процесуальні теорії мотивації
- •1)Теорія очікувань.
- •2)Теорія справедливості.
- •3)Теорія комплектності(модель Портера-Лоулера)
- •17. Принципи створення систем матеріального стимулювання праці.
- •18.Специфіка систем мотивації у вітчизняних умовах
- •19.Сутність і значення контролю у менеджменті
- •20.Чинники, що визначають необхідність контролю
- •21.Види управлінського контролю.Умови застосування
- •22.Характеристика основних етапів управлінського контролю
- •23.Принципи ефективного контролю
- •24.Значення види та джерела інформації
- •26. Види комунікацій та умови їх застосування.
- •27. Елементи і етапи комунікаційного процесу.
- •28. Напрямки вдосконалення міжособових та організаційних комунікацій.
- •30. Загальна характеристика і класифікація управлінських рішень.
- •30. Загальна характеристика і класифікація управлінських рішень
- •31. Основні етапи формування раціональних рішень
- •32.Фактори, що впливають на процес прийняття управлінських рішень
- •33. Переваги і недоліки моделей і методів прийняття управлінських рішень
- •34. Особливості прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності і ризику
- •35. Середовище прийняття управлінських рішень в Україні
- •40. Стрес у менеджменті. Механізм управління стресовими ситуаціями.
11.Сутність та класифікація організаційних структур управління.
Організаційна структура управління – упорядкована сукупність підрозділів, які формують рівні управління, їх взаємозв’язки й забезпечують керівництво організацією.
Організаційна структура управління уособлює побудову та устрій суб'єкта управління, спосіб його внутрішнього підпорядкування, зв'язки структурних елементів управління між собою (порядок розміщення, специфічність окремих ланок управлінського апарату), які дозволяють виконувати необхідні управлінські функції.
Організаційна структура будь-якого підприємства відбиває упорядковане розташування його управлінських елементів та форму їх взаємозв'язку, перетворюючи діючу структуру на систему.
Організаційна структура завжди формальна і закріплена правовими нормами.
До організаційної структури управління належать:
ланки управління на кожному його рівні;
розміщення, зв’язки та підпорядкованість ланок;
права, обов’язки, повноваження і відповідальність кожної ланки в межах виконання загальних і конкретних функцій менеджменту;
чисельний і професійно-кваліфікаційний склад працівників;
ступінь централізації та децентралізації функцій менеджменту.
В ієрархічній побудові ті рівні управління, які відображають виробничо-господарську структуру організації, утворюють лінійну організаційну структуру управління. Необхідність перероблення інформації, встановлення зв’язків, забезпечення виробничо-господарської діяльності зумовили появу функціональних служб (штабів) у системі управління, які формують функціональну організаційну структуру управління. Саме сукупність лінійних і функціональних органів утворює організаційну структуру управління.
Створюється організаційна структура завжди свідомо (людиною), виходячи з цілей і функцій системи, умов діяльності виробництва. Вона використовується як засіб приведення системи у відповідність з цілями й умовами діяльності. Організаційна структура управління залежить найперше від виробничої структури, котра, в свою чергу, зумовлена спеціалізацією і масштабами виробництва, рівнем використовуваної техніки і технології, формами організації праці й ступенем розвитку комерційних відносин. Вона визначається також цілями розвитку підприємства, зовнішніми умовами його існування.
Класифікація організаційних структур управління:
1). Лінійні;
2). Функціональні;
3). Комбіновані:
- лінійно-штабні;
- лінійно-функціональні;
- бюрократичні:
а). раціональної бюрократії;
б). дивізійні: продуктові; споживчі; територіальні;
- адаптивні: проектні; матричні; програмно-цільові; координаційні;
- конгломератні.
Отже, існує дві основні структури управління – лінійна і функціональна, а все інше різноманіття існуючих структур є результатом комбінації цих двох основних типів.
12. Особливості побудови оргструктури.
Створення управлінської структури відбувається за певним алгоритмом. Спочатку здійснюється проектування, тобто обирається оптимальний тип структури і будується відповідна графічна модель цієї структури – органіграма.
Побудова органіграми є графічним інструментом, який відображає процес створення, моделювання і остаточний вигляд управлінської структури.
Сам процес створення управлінської структури охоплює етапи:
Визначення видів діяльності, які необхідні для досягнення цілей організації, реалізації її стратегій
Групування даних видів діяльності за цільовим функціональним призначенням (відділ фінансів, маркетинговий, виробничий відділ і т.д.)
Закріплення відповідних видів діяльності за конкретними керівниками
Делегування даним керівникам повноважень необхідних для координації роботи тих чи інших підрозділів
Побудова інформаційних і владних зв’язків між окремими менеджерами та підрозділами в структурі по горизонталі і по вертикалі
Побудована управлінська структура, навіть якщо вона враховує всі особливості внутрішнього і зовнішнього середовища, не може використовуватись нескінченно довго. Періодично оргструктури необхідно перебудовувати (проводити реструктуризацію).
Імовірні причини: зміна стратегії організації, зміна ринкової ситуації, зміна корпоративної культури, зміна розмірів підприємства і т.д.