5. Тематика та ідея текстів сучасних слов’янських пісень

• над усе ставити Правду, ненавидіти Брехню і Зраду, пам'ятати, що наші помилки повинні виправляти ми самі, що Борг і Честь не просто слова;

• уміти любити по справжньому. Любити свою Батьківщину, свій народ, свою сім'ю, рідну культуру і Природу, і саму красиву дівчину на Землі. Уміти любити так, що якщо знадобиться - не пошкодувати і самого Життя заради захисту того, що тобі дороге;

• прагнути до Добра і Світла, переживати радість Праці і Творення, жити так, щоб одного дня, озирнувшись назад, пригадати все -і погане, і хороше - і з гордістю сказати: «Так, я - живу!»

• залишити після себе добрі спогади і гідних спадкоємців, які теж зможуть по праву назвати себе древнім ім'ям, - слов’яни. Саме так жили наші предки;

• людина не раб божий, а син; людина - складова частина природи нарівні з богами, духами, тваринами і рослинами: вона може брати від природи не більш, ніж їй необхідно, оберігати і почитати її; Людина зобов'язана почитати предків (рід), продовжувати і завершувати їх справи, піклуватися про своє потомство і сім'ю, захищати територію, людей і віру свого роду.

Розділ 2. Аспекти музичної культури східнихслов'ян

2.1. Коріння слов'янської музичної культури

Вокальна і інструментальна музика були відомі слов'янам вже в глибокій старовині. На це вказують чисельні обрядові пісні, що поза сумнівом ведуть свій початок з язичеської старизни, і свідоцтва, розсіяні в казках і інших творах народної поезії. У казках згадуються дивні роги, що викликають своїми звуками чисельну рать, гуслі-самогуди, що заставляють танцювати ліси і гори і навідні чарівний сон; викривачка дудка-жалейка, зроблена з надмогильного очерету або з кісті лиходійський убитого хлопця і дівчини і так далі. У билинах також згадуються гуслі-звончати, грою на яких займаються не лише гості багаті на зразок Садко, але і багатирі, як Добриня Никітіч, Чуріло Пленковіч, Соловей Будіміровіч, Ставр Годіновіч; говориться і про професійних музикантів-інструменталістів, гусельниках, гусельщиках і загусельщиках, гравцях, гудочниках, про майстрів-співців, на зразок Василя Буслаєвіча. Про існування у праславян інструментальної музики свідчить також ряд спільнослов'янських назв музичних інструментів: сопілка, сопєлка, пищаль, дуда, труба, гуслі, струна, смичок [4]. (Додаток А)

2.2. Хто такі східні слов'яни?

Слов'яни займають близько 20 % території Європи від Балтійського моря до Адріатичного і від Лаби до Волги. Сучасні держави, де слов'яни складають більшість населення: Білорусія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Польща, Придністровська Молдавська Республіка (не визнана), Росія, Сербія, Словаччина, Словенія, Україна, Хорватія, Чехія, Чорногорія, Згідно географічному критерію, поділяються на західну, східну і південну групу. Східні слов'яни – це люди, що на території сучасної України, Білорусі та Росії. В дослідженні йдеться мова про музику східних слов'ян.

Як на Заході сприймають слов’янську музику? Концерти сприймаються завжди дуже добре і з цікавістю, але по-справжньому улюблена слов’янська музика може бути лише на батьківщині. Музика – тонкий інструмент і, володіючи певним набором звуко-, і образних для слова вібрацій може впливати прямо через серце, минувши голову. Але є умова, щоб слухач був налаштований на ці вібрації. Якраз таким настроювачем і виступає культура, на становлення якої впливають традиція, релігія, мова. Все дуже зв'язано. Нормально, що кожна людина в змозі зрозуміти всяку культуру, але полюбити і проникнутися по-справжньому може все-таки тією культурою, в атмосфері якої живе він сам або, в усякому разі, на «хвилю якої налаштований». Наприклад, коли Мітя Кузнєцов на концерті в Македонії співав старовинний російський духовний вірш, багато людей плакали в залі. У Німеччині, Австрії або Америці, скажімо, такого ніколи не було. Ті, хто з сучасних музикантів стикається із старовинним народним матеріалом, в тій або іншій мірі вимушені глибше взнавати мотиви, які спонукали наших предків створювати пісні або вірші. Адже через пісню люди доносили своє відношення до важливих віх в їх житті, розкриваючи свій світогляд, своє відношення до віри. І це справедливо як для дохристиянського періоду, так і для християнського. Дехто, вивчаючи древню культуру предків, починають любити і їх віру, таким чином залучаючись до неї, а отже залучаючись до Вічного.

2.3. Мас-медіа та сурогатні музичні продукти

У сьогоднішній Росії є певна невідповідність в розумінні того, що є народним. Відмічу, у мене нормальне відношення до будь-якого творчого підходу виконання народної музики, у тому числі до естрадного. Варто виїхати в гарну погоду на пленер — і можна почути, як Надія Кадишева звучить з колонок багатьох машин. Лише треба розуміти, що це мало пов'язано з кореневою російською традицією. Це російський шансон. Суспільство наше давно розділилося на безліч груп, які слухають ту або іншу музику. Якісна фольклорна музика зажадалася в певному середовищі. Але з тими, кого розкручують мас-медіа, практично неможливо конкурувати.

У музиці багато цінного, але це частенько проходить мимо людини, мимо його життя з багатьох причин. Частенько людина сама прирікає себе на вжиток сурогатних музичних продуктів. людина, що живе міською метушнею, з цими знаннями мимохідь не зіткнеться. Для занурення в середу потрібно це середовище шукати, знаходити і бути в ній, хоч би деякий час. Щасливий, що на моє життя випали немало приголомшливих сільських зустрічей з приголомшливими людьми, простими і геніальними водночас.