54

Для заказа доставки данной работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

На правах рукопису

СТАРОВОЙТ ЛЕСЯ ВАСИЛІВНА

УДК 371.035.3

МЕТОДИКА ТВОРЧОГО РОЗВИТКУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

У ПРОЦЕСІ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ТА ХУДОЖНЬОЇ ПРАЦІ

13.00.02 – теорія та методика трудового навчання

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Науковий керівник

Левченко Григорій Євменович,

кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник

Вінниця – 2009

ЗМІСТ

ВСТУП	3
РОЗДІЛ 1. ТВОРЧИЙ РОЗВИТОК МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА	11
1.1. Творчий розвиток особистості: дефінітивний аналіз	11
1.2. Роль творчості у трудовому навчанні дітей	25
1.3. Психологічні передумови творчого розвитку молодших школярів на уроках трудового навчання та художньої праці	40
1.4. Сучасний стан творчого розвитку молодших школярів у процесі трудового навчання та художньої праці	62
1.4.1. Сучасний стан методичного забезпечення уроків трудового навчання та художньої праці	62
1.4.2. Оцінка рівнів творчого розвитку молодших школярів	68
Висновки до першого розділу	93
РОЗДІЛ 2. ЗМІСТ І МЕТОДИКА ТВОРЧОГО РОЗВИТКУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ТА ХУДОЖНЬОЇ ПРАЦІ	98
2.1. Обґрунтування педагогічних умов творчого розвитку молодших школярів у процесі трудового навчання та художньої праці	98
2.2. Методика творчого розвитку молодших школярів у процесі предметно-перетворювальної діяльності	122
2.3. Динаміка творчого розвитку молодших школярів у процесі трудового навчання та художньої праці за експериментальною методикою	151
Висновки до другого розділу	170
ВИСНОВКИ	173
ДОДАТКИ	179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ	223

ВСТУП

Актуальність теми. Інтеграція України в європейське і світове співтовариство, відмова від застарілих методів управління і побудова демократичного суспільства визначають основні пріоритети, які передбачають орієнтацію на Людину, духовну культуру. Відповідно це визначає основні напрямки реформування навчально-виховного процесу. Питання творчого розвитку молодших школярів на сучасному етапі набуває особливої актуальності, оскільки пов’язане з формуванням різносторонньої, активної, дієвої особистості.

Необхідно ретельно проаналізувати можливості різних навчально-виховних засобів, звільнитися від накопичення ілюзій і стереотипів, дати простір пошукові найкращих і найдоцільніших шляхів формування творчої особистості. У “Національній доктрині розвитку освіти в Україні” зазначено, що головною метою української системи освіти є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формування покоління, яке здатне навчатися впродовж життя, створювати і розвивати цінності громадянського суспільства. Система освіти має забезпечувати розвиток у дітей і молоді творчих здібностей, їх підтримку і формування навичок самоосвіти і самореалізації [160, с.4-6]. У світлі нових концепцій навчально-виховного процесу перевага надається формуванню покоління, що здатне творчо активно включатися в життєдіяльність, самостійно знаходити вихід у нестандартних ситуаціях.

Серед пріоритетних завдань, які постають перед сучасною школою, особлива увага має звертатись на творчий розвиток школярів. Навчальний процес має бути для дитини не лише засобом здобуття знань, без яких вона не зможе обійтися у повсякденному житті, а має викликати бажання йти шляхом власного розвитку, знаходячи щось нове, цікаве, незвичне, отримуючи при цьому естетичне задоволення від почутого, побаченого й пережитого. Суттєву роль у цьому процесі мають відігравати естетичні почуття, котрі мають вплив на становлення особистості дитини, її працю, побут, стосунки з навколишнім. У “Концепції національного виховання” підкреслюється, що, виховуючи у молодого покоління естетичні погляди, смаки, які ґрунтуються на народній естетиці, національне виховання передбачає формування навичок гарної поведінки, доброзичливого ставлення до людини, вироблення вмінь власноруч примножувати культурно-мистецькі надбання народу [103, с.19-20].

Відповідно до цих вимог зростає навантаження на початкову школу, в якій закладаються основи для майбутнього розвитку інтелектуального, морального, духовного та творчого потенціалу особистості. Уроки трудового навчання та художньої праці сприяють формуванню творчо-активної особистості дитини, яка здатна сприймати й оцінювати прекрасне, гармонійне, довершене в житті, природі, мистецтві. Розвиток творчої особистості молодших школярів значною мірою пов’язаний з розвитком конструктивно-художнього мислення і предметно-перетворювальною діяльністю. Вікова сенситивність забезпечує стимулююче середовище для розвитку творчих здібностей дітей на уроках трудового навчання та художньої праці.

На важливості творчого розвитку учнів у навчальному процесі наголошували відомі педагоги Г.Сковорода, К.Ушинський, А.Макаренко, В.Сухомлинський. У своїх працях вони обумовлювали конститутивні способи залучення дітей до наукової, технічної, художньої творчості, вивчали можливості окремих навчальних дисциплін в організації творчої діяльності.

Філософські аспекти творчого потенціалу людини висвітлені у працях В.Гольдентрихта, В.Кірієнка, О.Клепікова, Г.Кудіної, І.Кучерявого, Б.Новікова, В.Ніколко, Р.Піхманця, І.Пригожина, О.Чаплигіна. Значний внесок у проблему художньо-творчого розвитку молодших школярів зробили педагоги В.Барко, Ю.Борисова, І.Волков, В.Вільчинський, Н.Вітковська, І.Гадалова, Н.Гурець, Д.Джола, С.Левін, М.Монтессорі, О.Савченко, Г.Тарасенко, В.Тименко, А.Щербо та ін. Проблемі розвитку творчих здібностей особистості присвятили дослідження психологи О.Бакушинський, Л.Виготський, Р.Грегорі, О.Запорожець, О.Леонтьєв, О.Лук, В.Моляко, В.Роменець, С.Сисоєва.

Загальні засади трудового виховання висвітлені у роботах Д.Кучерюка, Б.Ліхачова, В.Озмітіна, Н.Хвостіна та ін. У питання теорії та методики трудового навчання школярів зробили вагомий внесок С.Батишев, А.Вихрущ, Р.Гуревич, В.Гусєв, П.Дмитренко, А.Дьомін, Є.Кулик, Г.Левченко, В.Мадзігон, Ю.Максимов, А.Малихін, В.Поляков, Л.Савка, В.Сидоренко, В.Тименко, Д.Тхоржевський, В.Харламенко, Н.Щетина, М.Янцур. Проблему естетики праці вивчали О.Єгоров, Л.Новікова, В.Попков, Ю.Соловйов, Д.Фукас, Є.Шимунек. Педагогічні основи трудового становлення і професійного самовизначення особистості розробляли О.Акимова, В.Андріяшин, О.Бугайов, Л.Георгінова, В.Семиченко, В.Слюсаренко, М.Тименко та інші.

У наукових дослідженнях О.Білої, О.Грушко, О.Максимчук, О.Опалюк, В.Рагозіної, О.Рассказової, В.Сироти, В.Тесленко, В.Томашевського аналізуються питання творчого розвитку дітей у процесі мовленнєвої, музичної, зображувальної, предметно-перетворювальної діяльності.

Однак у цілому проблема творчого розвитку молодших школярів у процесі трудового навчання та художньої праці потребує системного й послідовного вивчення. Недостатнє обґрунтування теоретичних та практичних основ з боку педагогічної науки, наявність протиріч між формою і змістом трудового навчання молодших школярів, між метою та шляхами реалізації творчого розвитку учнів у процесі трудового навчання та художньої праці, між завданнями й методами творчого розвитку молодших школярів у процесі трудового навчання та художньої праці потребують негайного розв’язання зазначеної проблеми. У вирішенні цього завдання важливу роль відіграє теоретичне обґрунтування сутності творчої діяльності, мети й завдань її організації, визначення педагогічних умов, за яких можливий ефективний творчий розвиток молодших школярів у процесі трудового навчання та художньої праці. Школі необхідна науково обґрунтована методика творчого розвитку молодших школярів у процесі трудового навчання та художньої праці. Потрібно більш детально проаналізувати наявні форми залучення дітей до прекрасного, розглянути специфіку кожної форми.

Недостатня наукова розробка методики творчого розвитку молодших школярів у процесі трудового навчання та художньої праці, потреба у розв’язанні проблеми впровадження художніх підходів у практику трудового навчання та художньої праці обумовили вибір темидисертаційного дослідження “Методика творчого розвитку молодших школярів у процесі трудового навчання та художньої праці”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.Дисертаційне дослідження є складовою частиною планів і програм науково-дослідницької діяльності кафедри педагогіки та методики початкового навчання Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського з проблеми “Підвищення ефективності підготовки вчителів початкових класів до навчально-виховної роботи з молодшими школярами” (протокол № 8 від 21 лютого 1998 року). Тема дисертації затверджена Вченою радою Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол № 4 від 27 грудня 2000 року) і узгоджена у Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 10 від 23 грудня 2003 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження– теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методику творчого розвитку молодших школярів у процесі трудового навчання та художньої праці.

Для досягнення мети та перевірки гіпотези було поставлено такі завдання:

1. проаналізувати стан досліджуваної проблеми у філософській, психологічній, педагогічній літературі, вивчити психолого-педагогічні особливості творчого розвитку молодших школярів на уроках трудового навчання та художньої праці;

2. визначити критерії та рівні творчого розвитку молодших школярів у процесі трудового навчання та художньої праці;

3. виокремити педагогічні умови творчого розвитку молодших школярів у процесі трудового навчання та художньої праці;

4. розробити та експериментально перевірити ефективність методики творчого розвитку молодших школярів у процесі трудового навчання та художньої праці на основі педагогічних умов.

Об’єкт дослідження– трудове навчання та художня праця у початковій школі.

Предмет дослідження– методика творчого розвитку молодших школярів у процесі трудового навчання та художньої праці.

Гіпотеза дослідженняполягає у тому, що ефективність творчого розвитку молодших школярів у процесі трудового навчання та художньої праці суттєво зростає за таких педагогічних умов:

• установки на адекватне сприймання молодшими школярами естетичного потенціалу декоративно-ужиткового мистецтва;

• посилення мотивації творчої діяльності молодших школярів на уроках трудового навчання та художньої праці шляхом трансформації когнітивного змісту в емоційний;

• диференційованого використання творчих завдань на уроках трудового навчання та художньої праці;

• поліхудожнього підходу до творчої діяльності учнів у процесі трудового навчання та художньої праці.

Методи дослідження:

теоретичні: аналіз філософської, психологічної, педагогічної, методичної, мистецтвознавчої літератури з проблем дослідження, аналіз та узагальнення передового педагогічного досвіду учителів початкових класів загальноосвітніх шкіл дали змогу сформувати власний погляд на проблему дослідження, виявити наукові засади створення експериментальної методики;

емпіричні:спостереження, педагогічний аналіз, анкетування, тестування, опитування, аналіз продуктів творчої діяльності учнів, експертна оцінка сприяли вивченню стану проблеми у сучасній практиці роботи в школі, педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний) дав можливість перевірити припущення, сформоване у гіпотезі,

статистичні: методи математичної статистики з метою обробки результатів дослідно-експериментальної роботи для кількісного і якісного аналізу розробленої методики.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

• впершетеоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови творчого розвитку молодших школярів у процесі трудового навчання та художньої праці;

• розробленомодель творчого розвитку молодших школярів на уроках трудового навчання та художньої праці;

• уточненокритерії визначення рівнів творчого розвитку молодших школярів у процесі трудового навчання та художньої праці;

• дістала подальшого розвиткуметодика творчого розвитку молодших школярів у процесі трудового навчання та художньої праці.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці, апробації та впровадженні у навчальний процес загальноосвітніх закладів методики творчого розвитку молодших школярів у процесі трудового навчання та художньої праці. Теоретичні положення дисертації, висновки та методичні рекомендації можуть використовуватись учителями початкових класів у процесі викладання трудового навчання та художньої праці. За результатами підготовлено та опубліковано методичний посібник “Мистецтво бісероплетіння – дітям” (Вінниця, 2003), розроблені програми з курсів “Декоративно-прикладне мистецтво” (Вінниця, 2000), “Методика трудового навчання з практикумом” (Вінниця, 2004).

Теоретичні положення, висновки та методичні рекомендації впровадженоу Вінницькому обласному інституті післядипломної освіти педагогічних працівників (довідка № 782 від 27 вересня 2007), у навчально-виховний процес загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів м. Вінниці № 4 імені Д. І. Мендєлєєва (довідка № 313 від 10 вересня 2007), Ворошилівської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Вінницької області (довідка № 13 від 03 вересня 2007), Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Вінницької області (довідка № 178 від 17 вересня 2007), Прибузької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Вінницької області (довідка № 19 від 28 вересня 2007), Гірської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Київської області (довідка № 58 від 20 вересня 2007), Брусницького загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів імені І. В. Миколайчука Чернівецької області (довідка № 34 від 23 травня 2007).

Вірогідність і обґрунтованість результатів дослідженнязабезпечують загальнометодологічні підходи до розв’язання поставлених завдань, застосування комплексу методів, адекватних об’єкту, предмету, меті й завданням дисертаційного дослідження, якісні та кількісні аналізи експериментальних даних, статистична обґрунтованість педагогічних висновків дослідно-експериментальної роботи, результативність творчих робіт молодших школярів на основі запропонованої методики.

Апробація результатів дослідження.Основні результати та положення дослідження доповідались на засіданнях кафедри педагогіки та методики початкового навчання, методологічних семінарах аспірантів Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського, науково-методичних семінарах для вчителів початкових класів, на курсах підвищення кваліфікації вчителів початкових класів (обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників, м. Вінниця), звітних наукових конференціях викладачів та студентів Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського (Вінниця, 1999-2008), звітних наукових конференціях Інституту педагогіки АПН України (Київ, 2004-2008) та науково-практичних конференціях:

• міжнародних:"Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми" (Вінниця, 2002), "Особистісно орієнтовані педагогічні технології у початковій освіті" (Тернопіль, 2006);

• всеукраїнських: "Безперервна педагогічна практика студентів як первинна форма їх професійної практичної підготовки" (Вінниця, 1999), "Трудова та професійна підготовка молоді: проблеми і перспективи" (Кривий Ріг, жовтень), "Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів" (Вінниця, 2001), "Формування професійної культури майбутнього вчителя початкових класів" (Вінниця, 1999);

• регіональних: "Сучасні вимоги до виховної діяльності вчителя початкових класів" (Бар, 2004-2006), "Шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу в початковій школі" (Вінниця, 2003).

Публікації. Основні положення та результати дослідження представлені у 18 одноосібних публікаціях автора. З них 7 статей у наукових фахових виданнях, 2 навчальні програми, 1 методичні рекомендації, 8 статей у збірниках матеріалів конференцій.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 247 сторінок. Основний зміст дисертації викладено на 178 сторінках. Робота містить 12 таблиць та 43 рисунка, 7 додатків на 44 сторінках. Список використаних джерел складає 294 найменування на 25 сторінках.

Висновки

Проведене теоретико-експериментальне дослідження дає підстави зробити такі висновки:

1. Аналіз філософської літератури дав змогу одержати категоріальні рубежі для опрацювання педагогічного визначення творчого розвитку особистості. Розгляд філософських поглядів минулого і сучасності виявив, що кожна особистість тією чи іншою мірою є творчою, якщо для неї характерні завзятість, наполегливість, сприйняття нових ідей, здатність знаходити і порушувати проблеми, критичність, сміливість, терплячість, яка прагне самовиразитись у предметно-перетворюючій діяльності, яка матеріалізує свої ідеї, використовуючи цікаві способи, прийоми. Результативність творчої думки залежить не лише від свідомості, а й від неусвідомлених ідей, імпульсивних здогадок, які виконують функцію поштовху щодо цінних асоціацій. Творчий момент полягає у сутнісному переході з однієї системи (суб’єктивної) в іншу (матеріальну) за умови їхнього взаємного активного опору.

Вивчення психолого-педагогічної літератури з проблеми творчого розвитку молодших школярів дає змогу говорити про розмаїття підходів до творчого розвитку, складність його природи, структури, шляхів та дозволяє тлумачити творчий розвиток як якісні закономірні зміни, що скеровують особистість на перетворювальну діяльність і забезпечують творчий рівень цієї діяльності завдяки єдності мотиваційно-особистісного, когнітивного, емоційно-аксіологічного, діяльнісного компонентів у її структурі. З опорою на проаналізовані теорії і концепції, за робоче ми прийняли таке визначення творчого розвитку учнів у процесі трудового навчання та художньої праці. Творчий розвиток дитини у процесі праці– це спрямовані закономірні якісні зміни, що забезпечують повноцінний розвиток здібностей та творчого потенціалу молодшого школяра і спрямовують дитину на перетворювальну діяльність, забезпечуючи творчий рівень цієї діяльності, внаслідок чого учень одержує можливість виразити своє ставлення до побаченого, почутого, прочитаного у власноручно виготовлених виробах.

Оскільки система освіті вимагає впровадження нових підходів до навчально-виховного процесу у початковій школі з максимальним використанням творчого потенціалу і сенситивності молодшого шкільного віку, то проблема творчого розвитку учнів набуває особливої актуальності. На основі проаналізованої теорії і методики творчого розвитку особистості у сучасних педагогічних дослідженнях ми з’ясували, що творчий розвиток повинен бути невід’ємною складовою процесу трудового навчання та художньої праці, органічно доповнювати навчальний процес, забезпечуючи єдність знань, умінь, навичок та творчих можливостей молодших школярів. Повноцінний творчий розвиток дітей у процесі предметно-перетворювальної діяльності, засвоєння знань, умінь і навичок можливі на основі накопиченого естетичного досвіду, акумуляція якого обумовлюється безпосереднім або опосередкованим сприйманням навколишньої дійсності і мистецтва.

2. У ході експериментального дослідження були визначені основні критерії творчого розвитку молодших школярів у процесі трудового навчання та художньої праці, до яких ми віднесли: мотиваційно-особистісний – позитивне ставлення до творчої діяльності, прагнення заохочення власної діяльності, цілеспрямованість, відповідальність, старанність, впевненість, самостійність, оригінальність, швидкість, здатність до співпраці, самовдосконалення; емоційно-аксіологічний – емоційно-почуттєве ставлення до праці, емоційне задоволення від самого процесу праці, її результатів, інтерес і потреба в предметно-перетворювальній діяльності, система ціннісних орієнтацій дитини у праці, її оцінні судження, соціальні установки; когнітивний – знання трудового процесу, його ресурсного забезпечення, моральних норм і правил поведінки під час виконання трудових завдань, аналітико-синтетичні здібності, здатність до узагальнення, систематизації, вміння виділити головне, кмітливість, критичність мислення, уміння переносити та використовувати знання у новій ситуації, незалежність суджень, відступ від стереотипності; діяльнісний – наявність досвіду в предметно-перетворювальній діяльності, сформованість організаторських і виконавських умінь і навичок, виявлення при цьому ініціативи, активності, самостійності, творчості, відповідальності, потяг гармонії у процесі та результаті діяльності.

Використання тестових завдань, виконання творчих робіт учнями, анкетування сприяло визначенню рівнів творчого розвитку молодших школярів у процесі трудового навчання та художньої праці, які характеризуються як низький, середній та високий. Зазначені рівні залежать від ступеня прояву критеріїв творчого розвитку учнів молодших класів. Результати констатувального експерименту вказують на незадовільний рівень творчого розвитку дітей. Так, низький рівень творчого розвитку виявили 42,9% учнів. Середній – 45,3% молодших школярів. Високий рівень творчого розвитку виявили 11,8% дітей.

Дані констатувального експерименту дозволили зробити висновок, що існує реальна перспектива для підвищення рівнів творчого розвитку учнів, яка залишається ще не реалізованою. Це зумовлено недооцінкою ролі декоративно-ужиткового мистецтва в розвитку психічних процесів і формуванні життєвого та практичного досвіду школяра; відсутністю цілісного розуміння вчителями початкової школи стратегії творчого розвитку молодших школярів; відсутністю належних методичних розробок і рекомендацій; нехтуванням чуттєво-емоційною сферою молодшого школяра; відсутністю диференційованого підходу до використання творчих завдань на уроках трудового навчання та художньої праці.

3. Дієвість методики творчого розвитку молодших школярів на уроках трудового навчання та художньої праці залежить від дотримання визначених у ході теоретичного дослідження сукупності педагогічних умов:

• установка на адекватне сприймання естетичного потенціалу декоративно-ужиткового мистецтва молодшими школярами;

• збагачення мотивації творчої діяльності молодших школярів на уроках трудового навчання та художньої праці шляхом трансформації когнітивного змісту в емоційний;

• диференційоване використання творчих завдань на уроках трудового навчання та художньої праці;

• поліхудожній підхід до творчої діяльності учнів у процесі трудового навчання та художньої праці.

Відповідно до зазначених педагогічних умов була розроблена методика творчого розвитку молодших школярів у процесі трудового навчання та художньої праці. Творчий розвиток учнів на уроках трудового навчання та художньої праці відбувався шляхом:

- ознайомлення учнів з основними виявами естетичного в декоративно-ужитковому мистецтві, поповнення знання про види декоративно-ужиткового мистецтва, вдосконалення загальнотрудових умінь та навичок, ознайомлення з різноманітними техніками виготовлення виробів (підготовчо-установочний етап);

- сприяння розвитку пізнавальних процесів молодших школярів, формування умінь висловлювати оціночні судження стосовно побаченого, розуміння змісту твору декоративно-ужиткового мистецтва, знайомства з основними засобами виразності художнього витвору, удосконалення загальнотрудових умінь та навичок (проективно-оціночний етап);

- сприяння творчому підходу учнів до “прочитування“ змісту творів декоративно-ужиткового мистецтва, формування умінь давати власну художньо-оцінну характеристику творам майстрів, сприяння творчому розвитку молодших школярів під час виконання різного роду завдань (художньо-творчий етап).

Зміст та ефективність кожного наступного етапу методики зумовлюється ефективністю та результативністю роботи на попередньому. Поетапність методики дозволила повністю виявити і розкрити творчі можливості молодших школярів, адже гнучкість кожного етапу дає змогу учням виявити більш високий рівень самостійності, творчості, пошуку, оригінальності.

4. Перевірка стану творчого розвитку молодших школярів після формувального експерименту підтверджує, що творчий розвиток без спеціального стимулювання розвивається повільно. Про це свідчать результати підсумкового експерименту в контрольних групах: високий рівень творчого розвитку до формувального експерименту спостерігався в 11,9% учнів, після – 12,8%, середній – до у 45,4%, після – у 46,7%. Кількість учнів з низьким рівнем творчого розвитку знизилася несуттєво: до експерименту 42,7%, після – 40,5% дітей.

Зростання творчого розвитку учнів забезпечується дотриманням педагогічних умов творчого розвитку молодших школярів у процесі трудового навчання та художньої праці. У результаті навчання за запропонованою методикою учні експериментальних груп продемонстрували зростання рівня творчого розвитку. Високий рівень творчого розвитку до формувального експерименту спостерігався в 11,6% учнів, після – у 27,6%, середній рівень – до експерименту у 45,3%, після – у 58,9%. Суттєво знизилась кількість учнів з низьким рівнем творчого розвитку: до – 43,1%, після – 13,5%.

Експериментальна перевірка, дані апробації й місцевого впровадження у шкільну практику методики творчого розвитку молодших школярів у процесі трудового навчання та художньої праці свідчать про її високу ефективність. Широке впровадження цієї методики у практику початкової школи якісно змінить навчальний процес – зробить його цікавим, яскравим, ефективним, творчим, пізнавальним.

Проведене дослідження, звісно, не вичерпує всіх аспектів цієї багатосторонньої проблеми. Як показали дані констатувального експерименту, широке застосування запропонованої методики творчого розвитку молодших школярів у процесі трудового навчання утруднюється без подальшого дослідження і створення на цій основі програм з трудового навчання та художньої праці для дітей молодшого шкільного віку, в яких творчий розвиток дітей не є побіжним, а є основою для реалізації педагогічних завдань. Вирішення яких, відкривають можливості для творчого й естетичного розвитку молодших школярів, що дозволить виховати розумну, духовно збагачену, розвинуту особистість, яка не скута межами стереотипного мислення та буде спроможна застосовувати знання у різних сферах життя суспільства. Крім того, виникає потреба у спеціальній підготовці вчителів початкових класів до творчого розвитку дітей у педагогічних закладах освіти чи відповідній перепідготовці вчителів у закладах післядипломної освіти, адже реалізація запропонованої методики творчого розвитку молодших школярів у процесі трудового навчання та художньої праці потребує підготовлених до цього фахівців.