1.3 Фінансове планування на підприємстві

Фінансове планування на підприємстві - це планування всіх його доходів і напрямків витрачання грошових коштів - для забезпечення розвитку підприємства. Фінансове планування здійснюється за допомогою складання фінансових планів різного змісту та призначення залежно від завдань і об'єктів планування.

Виходячи з цього фінансові плани можна розділити на перспективні, поточні та оперативні.

Прикладом поєднання перспективного і поточного планування є бізнес-план, який прийнято розробляти при створенні нового підприємства або обгрунтуванні виробництва нових видів продукції. Він складається на період від трьох до п'яти років, оскільки планові розробки на більш тривалі періоди не можуть бути достовірними.

Бізнес-план не є тільки фінансовим планом, він необхідний для розробки стратегії фінансування і залучення конкретного інвестора на визначених умовах до участі у створенні нового підприємства або фінансуванню нової виробничої програми.

Складання бізнес-плану, безсумнівно, сприяє внутрішньому управлінню підприємством, оскільки він розробляється на основі постановки цілей, способів їх практичного здійснення, ув'язування фінансових, матеріальних і трудових ресурсів. Це змушує менеджерів аналізувати і прогнозувати ситуацію, вивчати можливості фірми, що дозволяє приймати більш кваліфіковані рішення. Професійне складання бізнес-плану дозволяє зберегти кошти інвесторів і знижує ймовірність банкрутства.

Основна частина бізнес-плану має організаційний і виробничий характер. Відповідні розділи бізнес-плану в узагальненому вигляді дають уявлення про продукцію, планованої до виробництва, її основні якості, дизайні, упаковці, організації збуту, сервісу після продажу. Обов'язково обгрунтовуються приблизна ціна продажу і витрати на її виробництво. До складу бізнес-плану входять детально пророблений виробничий план, а також результати маркетингових досліджень, так як для організації збуту необхідно оцінити конкуренцію на ринку, насиченість аналогічними видами продукції. Це, у свою чергу, визначає методику проведення рекламної компанії і т.д.

Для вирішення проблем фінансового забезпечення нового підприємства має значення юридичний план, у якому визначається організаційно-правова форма підприємства (від неї залежать конкретні способи залучення капіталу) та види діяльності, що може бути пов'язано з отриманням ліцензій і патентів.

В інших країнах прийнято оцінювати господарський ризик і страхувати його окремі види, що знаходить відображення в розділі плану з оцінки ризиків і страхування. Для оцінки господарського ризику необхідний ретельний аналіз інвестиційних проектів на основі спеціальних методик та експертних оцінок фахівців. Інші види ризику (кредитні, валютні тощо) аналізуються з позицій джерел їх виникнення та ймовірності настання. Мета складання цього розділу бізнес-плану - профілактика ризиків і розробка програми страхування.

Завершальна частина бізнес-плану є фінансовий план, узагальнюючий всі попередні розділи у вартісному вираженні. У ньому мають бути відображені дані про обсяг продажів і загального прибутку, обсязі інвестицій, використанні власних коштів, а також позикових - із зазначенням джерел та строків погашення заборгованості, термін окупності вкладень витрати виробництва та обігу, процентне відношення доходів і витрат, терміни виплати дивідендів ( якщо мова йде про акціонерне товариство).

Прогноз обсягів продажів складається з конкретного виду продукції на три роки: для першого року - щомісячно, для другого - поквартально, для третього - в цілому на рік. Це й зрозуміло, в перший рік виробництва вже повинні бути відомі покупці продукцій. Розрахунки на другий і третій роки мають характер прогнозів, складених на основі маркетингових досліджень, обгрунтованість яких украй важлива, тому що під запланований обсяг виробництва проводиться закупівля обладнання, сировини, залучається певна кількість працівників і т.п.

До складу фінансового плану входить план доходів, план витрат і баланс активів і пасивів фірми, які також розробляються для першого року - щомісячно, для другого - поквартально, для третього - в цілому за рік (10).

Розвивається підприємство постійно потребує фінансових ресурсах, що не завжди можна забезпечити за рахунок внутрішніх джерел, і тоді виникає необхідність залучення позикових коштів або додаткового акціонерного капіталу. Оскільки фінансове планування є завершальною стадією виробничого планування, при складанні фінансового плану необхідно вирішити головні завдання. У загальному вигляді їх можна сформулювати наступним чином:

• виявлення резервів збільшення доходів підприємства і способів їх мобілізації;

• ефективне використання фінансових ресурсів, визначення найбільш раціональних напрямів інвестицій підприємства, що забезпечують в планованому періоді найбільший прибуток;

• ув'язка показників виробничого плану підприємства з фінансовими ресурсами;

• обгрунтування оптимальних фінансових взаємовідносин з бюджетом і банками, а також іншими кредиторами.

Так що підприємства не мають в своєму розпорядженні більш досконалої методики складання фінансових планів, то відому форму балансу доходів і витрат можна використовувати з урахуванням мінливих можливостей підприємств у формуванні власних доходів, залучення коштів ззовні. Важливо, щоб складання фінансового плану не було перерахунком виробничих показників, навпаки, аналітичний характер роботи в області фінансового планування повинен зробити фінансовий план інструментів впливу на результати виробничо-господарської діяльності підприємства.

Період дії перспективного (або довгострокового) фінансового плану залежить від загальної фінансової стратегії підприємства, економічної стабільності, можливостей прогнозування обсягів фінансових ресурсів та напрямів їх використання. У ньому визначаються найважливіші показники, пропорції та темпи розширеного відтворення. При розробці довгострокового фінансового плану застосовуються укрупнені методи розрахунків дохідних і видаткових статей, які визначаються орієнтовно у вигляді прогнозу і уточнюються в поточних планах конкретного року.

Поточний або річний план підприємства як частина перспективного плану складається на основі показників довгострокового плану і являє собою документ, в якому забезпечується балансова ув'язка дохідних і видаткових статей планованого року. Баланс доходів і витрат у річному фінансовому плані - необхідна умова, що досягається залученням позикових та інших джерел фінансування при недостатності власних фінансових ресурсів. У поточному фінансовому плані деталізуються дохідні та видаткові статті, застосовуються більш точні в порівнянні з перспективним планом методи розрахунків.

Якщо виходити з доцільності відображення в річному фінансовому плані прибутку як кінцевого фінансового результату господарської діяльності підприємства, то відпадає необхідність введення у фінансовий план таких статей, як виручка від реалізації продукції і витрати на її виробництво і реалізацію. Планування виручки і витрат проводиться в окремих розрахунках, що необхідно для визначення планової суми прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг). Крім прибутку, до складу власних фінансових ресурсів включаються амортизаційні відрахування, які плануються в сумі зносу основних засобів і нематеріальних активів. Приблизний зміст розділів фінансового плану можна представити наступними основними статтями доходів і витрат підприємства:

Доходи і надходження коштів

• Прибуток від реалізації продукції, робіт, послуг;

• Прибуток від іншої реалізації (основних засобів, інших активів).

• Плановані поза реалізаційні доходи, в тому числі:

  • доходи від пайової участі в статутному капіталі інших підприємств,

  • доходи, отримані з цінних паперів, доходи від зберігання грошових коштів на депозитних рахунках у банках та інших фінансово-кредитних установах,

  • доходи від здачі майна в оренду.

    • Амортизаційні відрахування на повне відновлення основних фондів і по нематеріальних активів.

    • Надходження коштів від інших підприємств, у тому числі:

      • у порядку пайової участі у будівництві,

      • по госпдоговорам на науково-дослідні роботи.

        • Надходження з позабюджетних фондів.

        • Інші доходи.

Витрати і відрахування коштів

• Податки, сплачувані з прибутку (за видами податків).

• Розподіл чистого прибутку, в тому числі:

  • на накопичення (за напрямками використання),

  • на споживання (за напрямками використання).

    • Довгострокові інвестиції (за формами інвестицій), в тому числі:

      • за рахунок амортизаційних відрахувань,

      • за рахунок інших джерел фінансування.

        • Інші витрати.

У фінансовому плані акціонерного товариства в дохідній частині необхідно виділити кошти, що мобілізуються за допомогою розміщення цінних паперів, а також витратні статті, що відображають відрахування прибутку до резервного фонду і виплату доходів по акціях або облігаціями.

Оперативне фінансове планування включає складання платіжного календаря, касового плану і розрахунок потреби в короткостроковому кредиті. Зміст оперативного планування при розробці платіжного календаря полягає у визначенні конкретної послідовності та строків здійснення всіх розрахунків, що дозволяє своєчасно перерахувати платежі до бюджету та позабюджетних фондів та забезпечити фінансування нормальної господарської діяльності підприємства.

Платіжний календар складається на короткі проміжки часу (місяць, 15 днів, декаду, п'ятиденку). Термін визначається виходячи з періодичності основних платежів підприємства. Найбільш доцільно складання місячних планів з подекадно розбивкою. Платіжний календар охоплює всі витрати і надходження коштів підприємства як у готівковій, так і безготівковій формі, включаючи взаємовідносини з бюджетною системою і банками (8).