Одновременный контраст цветов

Приступая к колористическому решению произведения, необходимо учитывать, что каждый цвет в композиции существует не изолированно. Он действует на зрителя одновременно с цветами, его окружающими. Взаимодействие это происходит по определенным законам. Если сравнить два рисунка, в одном из которых узор выполнен серой краской по черному фону, а в другом — по белому, то серый цвет на черном фоне будет всегда казаться светлее, чем на белом. То же наблюдается при взаимодействии хроматических цветов: золотистый или сиреневый цвет будет казаться на коричневом фоне светлее, чем на желтом. Явление изменения светлоты цвета в зависимости от светлоты окружающего его фона носит название одновременного светлогного контраста. Более сложные изменения происходят с цветами при одновременном хроматическом (цветовом) контрасте. Хроматический контраст — это кажущееся изменение цветового тона или насыщенности цвета в зависимости от окружающих его других цветов. Одновременный хроматический контраст ярче выражается при соприкосновении дополнительных или близких к ним цветов, причем он усиливается при уменьшении насыщенности этих цветов. Одновременный хроматический контраст цветов дает зачастую нежелательные эффекты, но им ЖЕ ВОСПОЛЬЗОВАТЬСЯ и для усиления «цветности» того или иного колористического решения. Предположим, что нужно выполнить серый узор на красном фоне. Нейтральный серый цвет в окружении красного приобретает нежелательный зеленоватый оттенок, дополнительный к цвету окружающего фона. Избежать этого явления можно, прибавляя в серый цвет несколько капель красного, т. е. цвета фона, который нейтрализует зеленоватый оттенок, вызываемый одновременным контрастом, а серый получает необходимый нейтральный тон. Таким образом, для смягчения одновременного хроматического контраста необходимо в цвет рисунка или контура добавить небольшое количество цвета фона- Это необходимо учитывать при подборе пряжи для тканых и ковровых изделий. Иногда появляется необходимость в выделении и подчеркивании какого-либо цвета в общей спокойной и сдержанной гамме, включении в композицию, как говорят художники, цветового «огонька». В этом случае необходимо расположить его на фоне дополнительного цвета. Тогда по закону одновременного хроматического контраста он будет казаться более ярким и насыщенным.

ОСВЕЩЕНИЕ НА УЛИЦЕ

В массовой же практике можно достичь неординарных результатов вполне доступными приемами и средствами. Выбор их диктуется особенностями ландшафта, в частности, формой и рисунком зеленых насаждений. Густые кроны деревьев, чтобы выявить их объем, заливают светом с одной или двух сторон, при этом во втором случае более эффективно разноспектральное освещение. Прозрачную крону дерева "пронизывают" светом снизу, а куст высвечивают изнутри, что обеспечивает необычный декоративный вид. Хроматический свет хорош при смешанных посадках разнородных по цвету деревьев и для усиления сезонного колорита ландшафта. Так, для придания летней листве сочного изумрудно-зеленого оттенка применяют приборы с ртутными или зелеными металлогалогенными лампами, а для выявления осенней палитры - светильники с натриевыми или желтыми металлогалогенными источниками. В зимнем пейзаже покрытые снегом ветви хвойных деревьев могут освещаться "холодными" оттенками света, а их стволы - "теплыми". Белизна берез на фоне темного леса может быть подчеркнута подсветкой их стволов с земли, а силуэты елей выразительны на освещаемых заснеженных полянах. Кружевной узор легких акварельных цветных теней на снегу нередко образуется стихийно на бульварах и в скверах, где по соседству существует освещение транспортных зон желтым светом натриевых ламп, а пешеходных аллей - бело-зеленоватым светом ртутных. Так было на Бульварном кольце и на многих озелененных территориях, пока ртутные лампы в фонарях на аллеях "Мосгорсвет" не заменил на натриевые. Эта эпидемия желтого света, оправдываемая технико-экономической целесообразностью, все глубже проникает в ткань города, во дворы и рекреационные зоны, превращая городское светопространство в гомогенное и монотонное, без видимых различий между транспортными и пешеходными, большими и малыми пространствами. Здесь мы идем в противоположном направлении, чем весь цивилизованный мир.

светящих фасадов (полностью остекленные фасады светят за счет

работы освещения по определенной программе) с использованием

светодиодов, позволяющих применить их даже между двух остеклений при

освещении стеклянных фасадов. Особенно удачны светотехнические решения

со встроенными в контуры конструкций фасада светодиодными полосками,

которые, интегрируясь в объем здания, создают картину единого

светящегося фасада без разделяющих темных полос;

С учетом общественно-социального значения проспекта (шоссе,

улицы) разрабатываются соответствующие светоцветовые композиции:

- цвета государственной символики: белый, синий, красный -

используются в гирляндах и других средствах оформления для придания

торжественного вида магистрали и моста;

- экологическую тему могут подчеркивать световые опоры,

оформленные гирляндами, напоминающими кусты, фасады административных

зданий, трансформируемые в ветвистое дерево, в целом скучный пейзаж

приобретает облик светящегося леса;

- цветными светодинамическими композициями на фасадах зданий и на

магистралях подчеркиваются функциональный и композиционно значимый

участок, пересечение магистралей;

- светодинамические конструкции типа "фейерверк", "салют" и

"факел", "энергия космоса" и "солнца" выделяют соответствующие

проспекты (шоссе, улицы).

Формирование гармоничной светоцветовой среды на основе общего

принципа взаимоувязанного применения средств и приемов освещения

обеспечивается:

- использованием в общественных пространствах и рекреационных

зонах города общегородского значения белого цвета света в утилитарном,

архитектурном и, как правило, ландшафтном освещении, наиболее точно

передающего колористику зданий и ландшафта, улучшающего комфорт и

безопасность световой среды;

- подчеркиванием преобладанием белого цвета света и его

тональностью иерархии объектов различной историко-градостроительной и

общественной значимости;

- упорядочением размещения световых рекламных и информационных

конструкций определенных типов и размеров, их гармоничным сочетанием с

архитектурой зданий, другими средствами освещения, способствующими

зрительному восприятию видов и панорам;

архитектурное освещение неосвещенных и корректировку ряда

освещенных исторических силуэтообразующих и современных высотных

комплексов зданий и сооружений;

- акцентирование верхних (венчающих) частей зданий, занимающих

важное место в композиции города, приемами архитектурного освещения и

световой рекламы;

- акцентирование приемами архитектурного освещения пешеходных и

транспортных мостов.

Естественное освещение. По мере движения солнца по небосклону освещение в комнате постоянно меняется. На восходе, днем, в сумерках — свет совершенно разный.

DefaultLink

Мария Соловьёва, дизайнер +7.495.221.73.17 reddecor.ru

Аккуратнее с цветами! Влияние цвета на наше самочувствие и настроение имеет большое значение. То, что подходит меланхоликам, может навредить холерикам. Имеет значение естественное освещение пространства, куда выходят окна комнаты. Например, в южных солнечных комнатах лучше использовать холодные оттенки, а в северных – теплые при оформлении стен, выборе мебели.

При этом окна наших квартир часто выходят только на одну сторону: на северной солнца мало, на восточной и западной больше, наиболее благоприятной считается юго-восточная. Соответственно, сделать комнату более светлой помогут теплые и светлые тона, а холодные сине-зеленые оттенки хорошо подходят для богатых солнечным светом помещений.

ИСКУССТВЕННОЕ ОСВЕЩЕНИЕ Спектральные характеристики источников света необходимо учитывать при формировании светового климата в комнате. Искусственный свет ярче всего подчеркивает те тона в интерьере, которые соответствуют его цветности. Сегодня в квартирах и загородных домах чаще всего используются лампы накаливания (в том числе галогенные) и люминесцентные.

Один и тот же интерьер, но разные лампы светильников — посмотрите, как сильно изменилось восприятие пространства. На фото: светильник 9698 от фабрики Duravit.

Лампы накаливания заставят «заиграть» красно-коричневые оттенки деревянной мебели, желтый в отделке помещения. А зеленовато-синие (холодные) предметы под таким освещением «потеряют» цвет, станут невыразительно серыми. Все потому, что лампы накаливания сами излучают теплое желтоватое свечение, которое усиливает насыщенность теплых тонов и снижает интенсивность холодных.

DefaultLink

Лампы накаливания и некоторые галогенки дают «теплый» свет. Это особенно хорошо заметно по интерьерным фотографиям — они получаются равномерный желтый оттенок. На фото: в интерьере показан гарнитур для спальни Madeira bianco Bedroom от фабрики CAVIO Interiors , дизайн Bellani Marco.

Люминесцентные лампы, наоборот, усиливают ощущение холода сине-зеленых оттенков и нивелирует теплоту красно-желтых. Модификации таких ламп с синеватым люминофором делают теплые тона более яркими, но собственно «теплота» в этом свете блекнет. Используйте это свойство люминесцентной лампы: «вытягивайте» с ее помощью интерьер в пастельных тонах, делайте его более выразительным.

DefaultLink

Люминесцентные лампы дают холодный белый свет. На фото: в интерьере показана спальня DORMITORIO700 от фабрики Pico Muebles.

ЦВЕТ В СВЕТЕ ЛАМП Интерьер любого помещения мы наблюдаем как при естественном, так и при искусственном освещении. И это не удивительно - ведь световой климат в комнате меняется в течение дня. Об этом следует помнить, выбирая отделочные материалы для стен и потолка.

Подбирайте такие оттенки, которые одинаково хорошо будут смотреться в любой световой картине: и при дневном, и при искусственном свете. На фото: в интерьере показан Momis от фабрики Huelsta.

DefaultLink

DefaultLink

Обманчивый свет Традиционно правильность выбора обоев или краски советуют проверять при дневном свете. Лампы «дневного света» в магазине могут значительно исказить тон. Например, синий цвет может показаться зеленоватым, красный — желтоватым, а кремовые тона выглядят сероватыми. Обязательно вынесите образец «на солнышко», а еще лучше — возьмите отрез или рулон домой. Приложите к стенам в разное время суток: сравните, как выглядит один и тот же образец при искусственном и естественном освещении.

ВЫБОР ОТТЕНКА Обратите внимание еще и на то, что мебель и декор интерьера также сильно влияют на восприятие цвета стен и потолка. Поэтому, как бы парадоксально ни это звучало, решение о цвете стен лучше принимать после меблировки комнаты. Естественно, мы не призываем завершать ремонт окрашиванием стен или поклейкой обоев: нарушать последовательность операций не стоит. Просто при выборе покрытий «держите в голове» их возможный цветовой конфликт с уже существующими предметами обстановки.

Цвет в банке с краской кажется на два-три тона темнее, если его нанести на поверхность большой площади. Выбирайте пастельные оттенки — не ошибетесь! На фото: гарнитур для спальни Sorgues от фабрики Roche Bobois.

DefaultLink

Учимся различать оттенки. Все цвета и их сочетания можно разделить на две основные группы: А. Простые, чистые, яркие цвета. Контрастные сочетания. Б. Сложные, малонасыщенные цвета (разбеленные, ломаные, зачерненные), а также ахроматические. Цвета группы "А" действуют как сильные, активные раздражители. Это выбор людей со здоровой, неутомленной нервной системой. Рекомендованы подросткам, молодежи, людям кипучего темперамента и физического труда. Цвета группы "Б" скорее успокаивают, чем возбуждают. Эти цвета вызывают сложные, неоднозначные эмоции. Их рекомендуют для людей с тонко организованной нервной системой, людей умственного труда.

Меньше всего зависят от освещения светлые тона, поэтому они являются универсальными. Если все же хочется темных насыщенных оттенков, покупать их следует предельно внимательно. Выбирайте тот цвет краски / обоев, который кажется менее насыщенным и чуть светлее того, что нужен вам. На огромных освещенных поверхностях цвет будет выглядеть на несколько тонов ярче.

Обратите внимание, что степень блеска краски влияет на интенсивность и глубину цвета при естественном и искусственном освещении. Чем выше степень блеска, тем сильнее отражение света и тем ярче кажется цвет.

Осторожнее с белым: только при ярком субтропическом солнце он выглядит ослепительным и чистым. В российском климате он приобретает неприятный мышиный оттенок. Используйте белый с теплым оттенком. Помните, что этот цвет магическим образом отражает свет, дает ощущение хорошей освещенности.

Белые поверхности принимают цвет того оттенка, который дает лампочка светильника. На фото: светильник RGB от фабрики Belux, дизайн Koster Gert.

В белом интерьере вам не потребуются

В работе определено, что светоцветовая среда города является иерархической системой с интегрированным взаимодействием открытых и закрытых архитектурных пространств с источниками и установками искусственного освещения, обеспечивающая целый ряд функций для жизнедеятельности населения города. Ее основные качественные и количественные характеристики обусловлены функцией света и цвета в архитектурной среде.

Процесс формирования светоцветовой среды современного города зависел от комплекса основных воздействующих факторов - градостроительных, природно-климатических, инженерно-технических, эстетических и осуществляется поэтапно. В работе выявлены основные этапы формирования светоцветовой среды города с использованием естественного и искусственного света:

I этап - период формирования световой архитектуры города с использованием естественного освещения (I в.н.э. - XVIII в.) - пешеходный город.

II этап - период применения примитивных устройств искусственного освещения (XVIII - XIX вв.) - город простейших транспортных средств.

III этап - период комплексного формирования светоцветовой среды города (XX-XXI вв.) - город сложных транспортных узлов и коммуникаций.

Проанализирован зарубежный опыт формирования светоцветовой среды современного города. Определена пространственная структура светоцветовой среды современного города, формообразующими элементами которой являются светопланировочный "каркас" и светопланировочная "ткань" города.

Светопланировочный "каркас" формирует инфраструктура транспортно-пешеходных коммуникаций с подсистемой жилых и промышленных функций.

Светопланировочную "ткань" города формируют объекты городского центра и ландшафтно-рекреационных территорий города. В работе даны рекомендации по формированию их основных структурных единиц. Выявлены композиционные задачи формирования светоцветовой среды современного города, которые следует определять на макро- и микроуровне.

Формирование светоцветовой среды следует рассматривать как новый эффективный прием повышения художественной выразительности современного города, его индивидуальности и неповторимости. Искусственный свет становится средством архитектурного проектирования, создает условия комфортности в городской среде и является более емким и мобильным носителем информативности, без которой немыслим прогресс человеческой цивилизации в новом тысячелетии.

Создание светоцветовой среды города представляет собой комплексную проблему с интегрированным решением инженерно-технических и архитектурно-художественных задач. Формирование светоцветовой среды города следует осуществлять на основе генплана светоцветовой среды города с учетом изложенных в работе архитектурно-художественных принципов проектирования.

На підставі проведеного дослідження розроблено та обґрунтовано принципи архітектурно-художнього формування світло-кольорового середовища сучасного міста:

- принцип зорової комфортності;

- принцип інформативності;

- принцип ієрархічної супідрядності;

- принцип емоційного впливу;

- принцип інженерно-технологічної доцільності;

- принцип індивідуальності і безперервності .

Формування світло-кольорового середовища сучасного міста варто здійснювати з урахуванням вищевикладених архітектурно-художніх принципів проектування.

Принцип зорової комфортності є одним з основних при формуванні світло-кольорового середовища сучасного міста. Він вимагає забезпечення цілого ряду нормативних параметрів при формуванні світлопланувального "каркасу" та світлопланувальної "тканини" сучасного міста.

Зоровий комфорт при формуванні світло-кольорового середовища створюється його оптимальними характеристиками для процесу видимості. Видимість забезпечує одержання інформації про навколишній простір. Видимість характеризується якістю освітлення, тобто якістю світло-кольорового середовища. Якість світло-кольорового середовища залежить від розподілу в просторі та у часі яскравості й кольоровості. Зоровий комфорт у формуванні міського середовища повинен забезпечуватися основними світлопланувальними параметрами, насамперед кількістю світла на поверхні землі (у більшості випадків цей показник нормується).

Особливим зоровим комфортом повинен володіти світлопланувальний "каркас" міста. Необхідна відповідна диференціація вулиць за рівнем їхнього освітлення, який регламентується величиною яскравості (нт) і рівномірністю розподілу яскравості. Основне завдання світлопланувального "каркасу" - створення умов для кращої орієнтації в міському просторі та забезпечення безпечного руху транспорту і пішоходів за рахунок необхідної видимості та виключення зорового дискомфорту.

Принцип інформативності забезпечує максимальне виявлення ієрархії світло-кольорових просторів за рахунок необхідних кольоровості і яскравості об'єкта і фону, введення колірних контрастів, різноманітних світло-кольорових прийомів композиційної організації просторів із застосуванням масштабу, метру, ритму, співпідпорядкованості, пропорціональності та інш.

Світлопростори з метою досягнення кращої інформативності міського середовища повинні мати певні якісні, кількісні й композиційні характеристики. Необхідне створення кадрових світло-кольорових картин міста із чергуванням у певному ритмі та зміна кадрів, тобто модуляція видів. На великих міських територіях необхідне формування світлосилуетів та світлопанорам.

Інформативність світло-кольорового середовища повинна забезпечувати візуальна комунікація та реклама.

Будь-яка система візуальної комунікації повинна, насамперед, забезпечити гарну орієнтацію в міському середовищі, її функціональне призначення. Однак успіх дієвості візуальної комунікації залежить не тільки від її чисто комунікативних, функціональних властивостей, але й від образно-класичних якостей, емоційного впливу на людей. Не можна також не враховувати зрослі міграційні процеси, коли загальнозрозуміла для всіх мова символів полегшує орієнтацію в чужій країні та процес спілкування з партнерами.

У містах з великою кількістю туристів особливо необхідне створення цілісної системи візуальної комунікації і реклами з виявленням основних світлопросторів.

В умовах ринкової економіки важко уявити сучасне місто без розвиненої світлової реклами, яка в нинішніх умовах стала могутнім засобом інформації населення про систему приватних підприємств, фірм, банків у сфері культурного, торгового, побутового обслуговування і своєрідним орієнтиром в міському середовищі.

Принцип ієрархічної супідрядності урбанізованих і природних складових вимагає виявлення прийомів формування світло-кольорового середовища з позицій просторових категорій. На великих міських територіях з використанням установок і пристроїв штучного освітлення повинна формуватися система різних по утилітарним і архітектурно-художнім характеристикам світлопросторів.

Комплекс цих урбанізованих і природних складових визначає об'ємно-просторову світло-кольорову структуру міського середовища, котра повинна мати ієрархічну супідрядність. У цих цілях необхідно створити систему світло-кольорового зонування (композиційну і функціональну) для створення композиційної єдності світлопланувального "каркасу" і світлопланувальної "тканини" міста із включенням у їхню об'ємно-просторову структуру різноманітних панорам, силуетів, видових кадрів зі світло-кольоровими композиціями.

Принцип ієрархічної супідрядності урбанізованих і природних складових вимагає дотримання ієрархії архітектурних об'єктів і комплексів за критеріями архітектурно-художньої, історичної цінності, по функціональному призначенню (політичні, культурні, торгівельні, рекреаційні будівлі та комплекси), по характеру інтегрованого взаємозв'язку із природним ландшафтом (значним, незначним) і по композиційним особливостям розміщення з виявленням архітектурно-містобудівних домінант.

Принцип емоційного впливу здійснюється за рахунок оптимальних характеристик якості, інформативності, комфортності світло-кольорового середовища та проявляється через естетичний вигляд світлового простору або спеціально запрограмований його емоційний вплив. Естетичний вигляд світлового простору формується з використанням засобів світлотехнічного дизайну в органічному взаємозв'язку з його структурними елементами. Емоційний вплив залежить від якісних і кількісних характеристик структурних елементів світлового простору. Варто виділити три типи світлових композицій: архітектурні (де превалюють будівлі та споруди), ландшафтні (з перевагою

природних елементів середовища - рослинність, рельєф, водні поверхні), архітектурно-ландшафтні з урбанізованими та природними складовими. Найбільшим емоційним впливом володіють архітектурно-ландшафтні світло-кольорові композиції. У всіх типах композицій світлотінь служить основним засобом об'ємно-просторового моделювання форм і простору. Залежно від розподілу світлотіні предмет (об'єкт) може виглядати більш плоским або об'ємним. Падаючі тіні служать одним з виразних засобів просторової характеристики об'єкта.

Психологічний, емоційний вплив всіх трьох типів композиції залежить від розташування та поєднання світла і тіні. Залежно від джерела штучного світла (його потужності, спрямованості світлового потоку, ступеня далекості від освітлюваних об'єктів) утворюються різні умови освітленості та різноманітні світло-кольорові ефекти, які й зумовлюють різний ступінь емоційного впливу на людину.

Поряд з виявленням світлотіні, насиченості світлом простору, велике значення має колір. В архітектурних світлових композиціях колір стає головним, а часто і єдиним носієм естетичного початку, головним засобом емоційного впливу на людину.

Колірний колорит композиції може мати різні діапазони - збудливий, заспокійливий та інші. При формуванні світлопростору повинні враховуватися колірні переваги даного регіону, особливості клімату. Одне з важливих якостей світло-кольорового середовища - повнота й розмаїтість колірних вражень.

Штучне освітлення з використанням прийомів створення світлотіні й гармонійності кольору повинне розглядатися як засіб підвищення художньої виразності й високого емоційного впливу на людину, без чого неможливе створення повноцінного міського середовища.

Принцип інженерно-технологічної доцільності забезпечує проектування і включення прогнозованої групи освітлювальних установок архітектурно-художнього призначення в існуючі системи міського освітлення, у яких превалює утилітарне освітлення. Прийоми утилітарного освітлення повинні бути реконструйовані і реструктуровані, а також стати елементами загального архітектурно-художнього рішення міського середовища.

Міське середовище включає різноманітні об'єкти по призначенню, розмірам, архітектурним стилям, часу забудови, розташуванню. Це спричиняє різні вимоги до установок архітектурного освітлення.

Використання різноманітних прийомів освітлення дозволяє об'єднати в єдину стильову композицію цілий ряд будівель, що є архітектурними пам'ятниками. Дизайн освітлювальних установок повинен відповідати стильовим особливостям даного простору. Сполучення художніх і утилітарних функцій у процесі освітлення є однією з головних інженерно-технічних задач.

Всі типи освітлювальних установок, формуючих різні світло простори, повинні працювати у взаємодії один з одним з врахуванням нормативних яскравостей освітлюваних елементів даного міського середовища, які потрапляють у поле зору людини. Повинні витримуватися основні світлотехнічні параметри при формуванні різних типів світлопросторів: світловий потік; тілесний кут; одиниця сили світла; одиниця освітлення; середня освітленість; одиниця яскравості; показник засліпленості.

Світло-кольорове середовище міста доцільно формувати двома групами освітлювальних установок, за принципом розподілу світлових потоків в міському просторі: світлові установки освітлення території ( тобто умовно горизонтальної поверхні); світлові установки освітлення об'єктів ( тобто умовно вертикальних поверхонь).

При освітленні вертикальних поверхонь слід застосовувати різноманітні прийоми архітектурно-художнього освітлення, особливо медіа-технології. Інформаційно-світлові медіа-технології вже активно впливають на архітектурне середовище і з часом цей вплив зростатиме.

Принцип інженерно-технічної доцільності вимагає урахування економічного фактора, що враховує необхідність витрат певних ресурсів електроенергії на освітлення міста. Він повинен бути врахований у виборі тих або інших прийомів освітлення і засобів світлотехніки.

Принцип індивідуальності і безперервності вимагає створення гармонійного світло-кольорового середовища. Архітектурно-художнє освітлення повинне забезпечити індивідуальність і неповторність міського середовища за допомогою виявлення ієрархії архітектурних ансамблів і комплексів, а також природних компонентів (рослинність, рельєф, водні поверхні), дозволяючи розставити світлові акценти різної значимості, додатково підкреслити значення архітектурних, історичних, культурних, релігійних об'єктів міста.

Всі об'єкти міського середовища характеризуються різним часом забудови та стильовими особливостями. Використовуючи прийоми художнього освітлення в цих випадках необхідно об'єднати та забезпечити органічний візуальний взаємозв'язок різних по стильовим характеристикам урбанізованих і природних складових міського середовища.

Унікальні архітектурні об'єкти повинні мати динамічне освітлення, що дозволяє створити різноманітні світлові картини, панорами й силуети з урахуванням режиму роботи (звичайні дні, вихідні дні, свята).

Цвет в интерьере

Выбор цвета и цветового тона (степень насыщенности цвета) зависит от назначения интерьера) Так, помещения для спокойной, углубленной работы (например, читальные залы) целесообразно окрашивать светлыми тонами, оранжевый оттенок желтого цвета, как принято считать, вызывает впечатление солнечного света и может создавать бодрое, жизнерадостное ощущение. Светло-голубой и зеленоватый цвета способствуют созерцательному настроению. Более насыщенная цветовая гамма необходима для тех помещений, которым должно быть свойственно производить впечатление торжественной праздничности, например актовых залов. Своеобразные требования предъявляются к залам музеев, которые, как правило, должны отличаться спокойными, гладкими поверхностями стен, окрашенными в светлые нейтральные тона, не отвлекающие внимания от экспозиции.

Архитектуре классицизма свойственна строгость формы, ясность пространственного решения, геометризм интерьеров, мягкость цветов и лаконизм внешней и внутренней отделки сооружений. В отличие от построек барокко, мастера классицизма никогда не воздавали пространственных иллюзий, искажавших пропорции здания. И в парковой архитектуре складывается так называемый регулярный стиль, где все газоны и клумбы имеют правильную форму, а зеленые насаждения размещены строго по прямой и тщательно подстрижены. (Садово–парковый ансамбль Версаля.)