- •1/ Дайте визначення поняттям: локус контролю, респондентна поведінка, архетип, репрезентативна система
- •2/Назвіть та охарактеризуйте види поведінки за б.Скінером
- •3/Дайте визначення згідно концепції к.Левіна таким поняттям: квазіпотреба, психологічне поле, життєвий простір, польова поведінка.
- •5/Назвіть представників когнітивного напряму в психології, визначте коло досліджуваних ними проблем.
- •6/Визначте основні поняття концепції а.Адлера та рушійні сили розвитку людини.
- •7/Дайте визначення поняття “локус контролю” та поясніть його вплив на поведінку людини.
- •8/Охарактеризуйте вплив психофізіології на розвиток психологічних ідей в хіх ст. (і.Прохазка. Ч.Бел,)ф.Мажанді, і.Мюллер, г.Гемгольц, я.Пуркіне та ін.).
- •9/Коло наукових проблем, які досліджуються представниками Вюрцбургської школи (о.Кюльпе, н.Ах, к.Бюлер, о.Зельц)
- •10/Опишіть структуру особистості за з.Фрейдом, визначте потенційні конфлікти між її елементами.
- •11/Охарактеризуйте напрямок розвитку ідей класичного психоаналізу в неофрейдистських концепціях (к.Хорні, г.Салівен, е.Фром, е.Еріксона тощо).
- •12/Біхевіористичні теорії навчання.
- •13/Охарактеризуйте етапи розвитку інтелекту в концепції ж.Піаже
- •15/Охарактеризуйте когнітивний стиль як индивідуальну характеристику людини.
- •16/Розвиток вітчизняної психології в радянський період: персоналії та коло досліджуваних ними проблем (см. Также вопрос 20)
- •17/Складіть порівняльну характеристику основних напрямів в психології у хх ст. Та охарактеризуйте статус гуманістичної психології та обставини її виникнення.
- •18/Проблема мотивації та питання соціальної психології в дослідженнях к.Левіна.
- •19/Охарактеризуйте розвиток вітчизняної психології в період з другої половини хіх ст. До 20-30х років хх ст. (!!!!)
- •20/Перехід від арістотелевського до галілеєвськго типу мислення за к.Левіним.
20/Перехід від арістотелевського до галілеєвськго типу мислення за к.Левіним.
В психологии К. Левин выделил следующие характеристики аристотелевского способа мышления: наличие ценностных понятий и абстрагирующей классификации(Данные понятия мешают научному познанию мира, так как вносят в него субъективные, исторически обусловленные характеристики. ); случайность индивидуального события (в конечном счете, игнорирование событий, кажущихся со стороны несущественными, но меняющих, тем не менее, судьбу индивида); закономерность как повторяемость; определение класса как сущности; использование статистики для выявления «среднего», получающего репрезентативное значение; рассмотрение индивидуальности и закономерности в качестве противоположностей, что делает невозможным полноценное познание субъекта; наличие историко-географических понятий. Галилеевский же способ научного мышления, по К. Левину, имеет следующие характеристики: отсутствие «ценностных понятий» и «оппозиций»; гомогенизация области исследования, ведущая к закономерности без исключений; повышения уровня притязаний в доказательности; переход от средних значений к «чистым» случаям. Также галилеевский способ мышления ведет к важности понимания взаимоотношений объекта с его окружением, а также важности указания на полную конкретность отдельной ситуации, преходящее на смену ссылке на абстрактно среднее из возможно большего числа исторически данных случаев. Познание при галилеевском способе мышления избегает «ценностных представлений» и связанных с ними дихотомий.