Технічні дані

Діапазон частот — 76,222—126,221 МГц.

Вихідна напруга для основного виходу (рознімання 1-Ш4) 1,7—2,5В на навантаженні опором 75 Ом.

Напруга сигналу з виходів 1-Ш3 і 1-Ш5 130—300 мВ на навантаженні опором 75 Ом.

Відхилення частоти при впливі дестабілізуючих факторів ±1000 кГц.

Принцип дії

Генератори ГПД-1 і ГПД-2 (див. принципову електричну схему блоку 27-1) являють собою автогенератори, зібрані за схемою ємнісної трьохточки на транзисторах Т1 і Т6. Частота кожного генератора визначається частотою настроювання послідовних коливальних контурів, що складаються з індуктивності L1 і L3 і ємностей варикапів Д2, Д9 і Д4, Д5, відповідно. Перебудова частоти ГПД здійснюється зміною величини ємності варикапів шляхом зміни напруги перебудови (негативного потенціалу) на катодах варикапів. Напруга перебудови знімається з дільників, утворених резисторами Rl-R3 і R4—R7. Розподіл напруги перестройки необхідно для того, щоб зміна частоти ГПД здійснювалася у вузькій смузі (порядку 10 МГц). Комутація напруги перебудови виробляється контактами реле P1, P2, РЗ.

Примітка. Оскільки схеми ГПД-1 ГПД-2 однакові, надалі в описі буде фігурувати ГПД-1.

У зв'язку з тим, що характеристика варикапа , тобто залежність величини ємності варикапа від напруги на варикапі має вигляд, зазначений на рис. 15, а напруга перебудови , змінюючись по експонентному закону , має вигляд, зазначений на рис. 16, то при подачі на варикап напруги:

,

де е0 — негативна напруга зсуву на аноді варикапа,

виходить деяке вирівнювання характеристики (рис. 17), що забезпечує більш рівномірну зміну частоти: генератора при перебудові його по діапазону.

Автопідстроювання частоти здійснюється шляхом зміни ємності варикапа Д1, що зв'язані з контуром автогенератора через ємність С11. Управління ємністю варикапа Д1 здійснюється напругою, що надходить з дискримінатора приладу 1-ОС через фільтр С8, R14.

Величина ємності С11 обрана з умови забезпечення необхідної середньої крутості характеристики керуючого варикапа Д1 для усталеної роботи системи АПЧ (Sy =30-150 кгц/В).

Для одержання більш рівномірної крутості АПЧ по діапазоні на катод варикапа подається фіксована напруга зсуву, що знімається з дільника R33, R34.

Напруга живлення автогенератора -12В, резистори R10, Rll, R12, R13 установлюють необхідний режим живлення транзистора Т1.

Напруга високої частоти знімається з емітера і колектора.

Напруга, що знімається з колектора, подається на вхід буферного підсилювача, зібраного на транзисторах Т2, ТЗ і Т4, що призначений для виключення впливу зміни навантаження на виході широкополосного підсилювача на режим автогенератора. Режим транзисторів буферного підсилювача, обумовлений резисторами R21—R26, обраний з розрахунку мінімального рівня власних шумів і максимальної розв'язки.

З виходу буферного підсилювача сигнал через діодний комутатор Д6 подається на вхід широкополосного підсилювача.

Напруга високої частоти, що знімається з емітера, подається на вхід емітерного повторювача, зібраного на транзисторі Т5 і призначеного для ослаблення впливу наступних каскадів на роботу автогенератора. З виходу емітерного повторювача сигнал подається на вхід схеми АПЧ.

Широкополосний підсилювач призначений для посилення напруги частот ГПД до рівня, необхідного для роботи передавального і прийомного тракту радіостанції.

Підсилювач зібраний на транзисторі Т11 за схемою з загальним емітером. Для узгодження низького вхідного опору транзистора з попередніми каскадами на вході підсилювача включений узгоджуючий трансформатор, Tpl. Резистори R63 і R64 визначають режим роботи транзистора.

У колекторний ланцюг транзистора включена індуктивність L5 і резистор R65. Індуктивність L5 зашунтована резистором R66 для забезпечення необхідної широкополосності підсилювача.

Діоди Д10—Д14 разом з резисторами R18, R19 і R44, R45 призначені для забезпечення струму через контакти реле Р1— РЗ величиною більш 10 мА.

Схема контролю за роботою підсилювача виконана на діоді Д8.