Живлення цпу

Для живлення приладів 11М и 12М використовуються наступні живлячі напруга: -27, +27, -6,3б +6,3 В, що надходять із приладів живлення радіостанції.

Напруга –27 В надходить із приладу 21 і використовується для управання частотою приладів 1-ОС, 27М. Напруга +27 В використовується для живлення індикаторних лампочок, реле і колекторів транзисторів.

Напруги +6.3 і —6,3В використовуються в приладах 11М и 12М для живлення операційних підсилювачів і підсилювача динаміка.

Крім того, від напруги +6,3 В формується напруга 5 В с допомогою послідовно включеного стабілізатора 2С113 для живлення мікросхем 133 і 134 серії, що розташовані на платах 12-2], 12-5, 12-6 і 12-8.

Захист джерел +6,3 В и -6,3 В здійснюється за допомогою плавких запобіжників, у випадку перегоряння яких загоряються сигнальні світлодіоди.

Крім захисту від короткого замикання, у схемі приладу 12М передбачений захист від підвищення напруги по ланцюгах +6,3 В и —6,3 В при виході з ладу стабілізаторів.

Захист забезпечується за рахунок стабілітронів V6, V7, що розташовані в шафі приладу 12М и мають поріг стабілізації 7,5В. Як тільки напруга живлення перевищить значення 7,5 В, струм через стабілітрон різко зростає і пускає в хід токовий захист стабілізатора приладу 26М.

Контроль "напруг +б,3 В и —6,3 В здійснюється за допомогою індикаторного приладу, що підключається перемикачем «ІНДИКАЦІЯ» до відповідного ланцюга через додаткові опори R15, R16.

Вибір режиму роботи радіостанції

Вибір режиму роботи з ВПУ здійснюється за допомогою перемикача S5 - "РЕЖИМ РОБОТИ".

Перемикач має наступні положення:

"СЛУЖ. ЗВ'ЯЗОК", "А", "Б", "УПЛОТН.".

У положенні "СЛУЖ. ЗВ'ЯЗОК" здійснюються переговори з оператором ЦПУ.

У положенні "А" ведеться робота за допомогою мікрофона в симплексному режимі.

У положенні "Б" робота ведеться в симплексному режимі з використанням апаратури

19-18.

У положенні "УПЛОТН." ведеться робота в дуплексному режимі з використанням апаратури П-327-2. Для роботи використовуються два напівкомплекти радіостанції й одне ВПУ.

Ведення службового зв’зку

У першу чергу, після розгортання апаратної, ВПУ і наведення лінії зв'язку між ними оператори, що знаходяться на ВПУ і ЦПУ, домовляються про подальший порядок роботи.

При відсутності живлення на ВПУ чи в апаратної службова зв'язок здійснюється по тій же лінії зв'язку з використанням телефонних апаратів. При цьому тумблери на вхідному щиті апаратної і панелях ВПУ переключаються в положення "ТА-57" і "ТІЛ. АП." - відповідно.

При наявності живлення на ВПУ й в апаратній для виклику оператора ВПУ з апаратної необхідно перемикач "РЕЖИМ РОБОТИ" на ЦПУ поставити в положення "ВПУ", тумблер "СЛУЖ. ЗВ'ЯЗОК" поставити в положення "ВКЛ." і натиснути кнопку "ВИКЛИК" на 1-2 з (безупинно). У платі 12-6 розташовані кварцовий генератор і дільник частоти на тригерах. Кварцовий генератор з дільником частоти утворять кілька частот, необхідних для роботи різних вузлів ЦПУ.

У схемі застосований кварцовий генератор G1 з робочою частотою 4,5Мгн. Напруга з генератора надходить на тригери D5, D6, D7, охоплені зворотним зв'язком, що утворять дільник на 5. Напруга частотою 900 кГц надходить на вхід простого дільника частоти, виконаного на подвійних тригерах D10, D12, D13, D16, D19, D20, D22, D23, D24. З виходу 13 останнього тригера D24 сигнал через мікросхему D21 включає індикаторний світодіод V16, що, мигаючи, сигналізує про роботу всього дільника частоти. Якщо світодіод, виведений на торець плати 12-6, горить чи безупинно не горить зовсім, то це говорить про несправність кварцового генератора і дільника частоти.

Для формування сигналу ВСЗ імпульси прямокутної форми частотою 1,757 кГц знімаються з виходу 8 тригера D19 і через мікросхему D1 і колодку Х1З надходять у плату 12-10.

У платі 12-10 сигнал ВСЗ через контакти 3, 2 реле ДО8, підсилювач А1, контакти 2, 3 реле ДО6 і контакт Б13 колодки Х17 надходить у плату 12-1 через контакт Б5 колодки Х8.

У платі 32-1 сигнал ВСЗ при роботі з провідної лінії зв'язку надходить з контакту Б5 у лінію зв'язку по ланцюзі: контакт Б5, контакти 1, 2 реле ДО12, контакти 2, 1 реле ДО2, первинна обмотка 1-2 трансформатора Т2. З обмотки 9-10 трансформатора Т2 сигнал надходить на першу ланку (R8-R10) Т-образного еквівалента. ВПУ при розгортанні може знаходитися на будь-якій відстані в межах 5 км. Для досягнення оптимального сполучення між собою лінійних ланцюгів ВПУ і ЦПУ в схемі приладу 12М мається еквівалент лінії, що виконаний на резисторах R20-R24.

Сумарне загасання ланок еквівалента складає 5 км.

Ланки еквівалента включаються за допомогою перемикача S1.1 "ЛІНІЯ ЗВ'ЯЗКУ КМ" приладу 12М.

Для оптимального узгодження ЦПУ і ВПУ потрібно, щоб реальна довжина лінії зв'язку й еквівалентна довжина включених ланок еквівалента складала 5км.

Трансформатори Т1 п Т2 утворять диференціальну систему, призначення якої полягає в перешкоді проходження сигналів, що йдуть у лінію зв'язку для ВПУ, на вхід розрізнювачів частоти в приладі 12М (плати 12-2-12-4).

Якщо буде виконуватися умова, при якому вхідний опір ланцюга, підключеної до контакту 8 трансформатора T1 і. контакту 10 трансформатора Т2, буде дорівнює опору ланцюга, підключеної до 8 контакту трансформатора Т1 і 6 контакту трансформатора Т2, то на обмотці 1 -1Про трансформатор Т1 напруга буде відсутній.

Точне припасування опору балансового контуру, що складає з резисторів R1, R2, R4, R5, R6, R20-R24 і конденсаторів З1

і З2 у приладі 12М забезпечуються за допомогою резистора R2. Сигнал ВСЗ із плати 12-1 через контакти А2, A3 колодки Х8, перемикач S11 контакти 5, 6 розйом Х2 прилади 12М и вхідний щит надходить на лінії зв'язку на ВПУ. У ВПУ (див. рис.56) сигнал ВСЗ проходить через клеми Х13, Х14, запобіжники F5, F6 контакти 1, 2 перемикачі S4 і через контакти А2, A3 колодки ХЗ надходять у плату 70-3.

Сигнал ВСЗ надходить на обмотку 1-5 трансформатора Т1. Кінці обмотки 3, 4 трансформатори Т1 з'єднані між собою через конденсатори З24, З25. Сигнал ВСЗ трансформується в обмотку 6-10 і надходить через контакт А4 колодки ХЗ на тумблер S7. Через контакти 1, 2 тумблери S7 сигнал ВСЗ надходить на контакт Б6/Х2 і далі в плату 70-2. У платі 70-2 сигнал ВСЗ надходить на синхронний фільтр (див. рис.57), що зібраний на наступних мікросхемах: D15, D16, А2, А5. Синхронний фільтр забезпечує виділення сигналу зі спектра частот, що надходить на його вхід (З27), частота настроювання синхронного фільтра визначається частотою опорного сигналу, що надходить із тригерів D4. Більш докладно принцип роботи синхронного фільтра описаний у розділі, де описується проходження сигналу виклику службового зв'язку з ВПУ в апаратну. З виходу фільтра (З31) сигнал надходить на повторювач, виконаний на операційному підсилювачі А8. З виходу А8 сигнал ВСЗ із частотою 1,757 кГц надходить на детектор, виконаний на операційному підсилювачі А10.

З детектора постійна напруга надходить на граничну схему, виконану на підсилювачі А12. При наявності сигналу ВСЗ позитивна напруга з виходу А12 надходить на базу 4 транзисторні зборки А13. Транзистор насичується, і з колектора 3 сигнал лог. "0" через контакт Б12 колодки Х2 і контакт А13 колодки X1 надходить у плату 70-1.

У платі 70-1 сигнал інвертується мікросхемою D26 і надходить на вхід 3 ці ж мікросхеми. На вхід 2 надходить сигнал з виходу 1 мікросхеми D25. Цим сигналом здійснюється блокування сигналу ВСЗ на час проходження команд із ВПУ. При відсутності команд із ВПУ по входах 2, 3 мікросхеми D26 є лог. "1", по виходу 1 включається лог. "0", що надходить на води 8, 9 цієї ж мікросхеми і на вхід 4 транзисторні зборки А1. На виході 10 мікросхеми D26 включається лог. "1", що

надходить на вхід 8 транзисторної зборки А1.

Транзисторна зборка А1 містить 4 транзистора (розшифровка мікросхеми типу 1КТ491Б дана в принциповій схемі плати 12-1). Два транзистори мікросхеми використані як емітерні повторювачі, а два інших як ключі для включення реле ДО1 і ДО2 у платі 70-3. При приході сигналу лог. "0" на вхід 4 мікросхеми А1 транзистор 5, 6, 7 закривається, а транзистор 13, 11, 12 насичується, тому що на вхід 8 надходить лог. "1". Замкнений транзистор 5, 6, 7 через контакти А14 колодки ХЗ плати 70-1 і колодки X1 приладу 71М включає реле ДО1 у платі 70-3, а насичений транзистор 11, 12, 13 через контакти Б12 колодки X1 приладу 71М и колодки ХЗ плати 70-1 включає реле ДО2 у цій же платі.

Тональний сигнал з частотою 878 Гц із тригера D5 у платі 70-2 надходить у плату 70-3 через контакти Б11 колодки Х2 і Б7 колодки ХЗ. У платі 70-3 тональний сигнал через контакти 2, 3 відпущеного реле ДО1 надходить на вхід ПНЧ, виконаного на мікросхемі А1 і транзисторах V16, V18-V22. З його виходу через контакти 1, 2 спрацьованого реле і контакт Б5 колодки ХЗ сигнал надходить безпосередньо на динамік.

Проходження переговорів від оператора ЦПУ до оператора ВПУ відбувається по наступній ланцюзі: мікрофон (рис.53), контакти 1, 2 реле ДО8 у платі 12-10, ПНЧ і далі по тим же ланцюгам, що і сигнал ВСЗ на ВПУ.

У приладі 70М (на внутрішній стороні панелі) розміщені реле K1 і ДО2; реле ДО1 іменується як реле передачі і завжди спрацьовує при передачі будь-яких сигналів із ВПУ в лінію зв'язку. При цьому реле прийому ДО2 знеструмлено.

У режимі прийому сигналів із ЦПУ у ВПУ реле прийому К.2 завжди замкнуто, а реле К.1 знеструмлено.

Управління реле ДО1 і ДО2 забезпечується від проводу постановки на передачу у ВПУ (тангента мікрофона, зовнішня апаратура і т.д. ).

Розмовний сигнал проходить у ВПУ по тим же ланцюгам, що і сигнал виклику до тумблера S7. З тумблера через контакти 2, 3 реле ДО2, перемикач S5 контакти 9, 9 плати а, контакт А6 колодки ХЗ розмовний сигнал надходить у плату 70-3 на каскад, що погодить, на операційному підсилювачі А4. З виходу підсилювача через конденсатор З23 і контакт А7 колодки ХЗ сигнал надходить на регулятор голосності R31 через контакти 5,5 плати а, перемикач S5 з регулятора голосності через контакт Б8 колодки ХЗ сигнал надходить у плату 70-3 на ПНЧ, де підсилюється, а потім прослухується на динаміку ВПУ. У платі 70-3 реле ДО1 знаходиться в спрацьованому стані, а реле К.2 у відпущеному стані.

Одночасно сигнал з виходу підсилювача (паралельно динаміку) надходить на підвищувальний трансформатор Т2, розташований у платі 70-3, і з його вторинної обмотки на головні телефони.

Виклик оператора ЦПУ з виносного пульта управління здійснюється в положенні "СЛУЖ. ЗВ'ЯЗОК" перемикача S5 (рис.56).

Для забезпечення виклику на ВПУ необхідно сформувати команду F2 і послати її через лінію зв'язку в апаратну.

Для формування командних частот у ВПУ застосований кварцовий генератор з дільником частоти, що має перемінний коефіцієнт розподілу. Дільник частоти і кварцовий генератор розташовані в платі 70-1.

Дільник частоти виконаний на тригерах Dl-D12. З виходу тригера D12 через фільтр, що складається з резисторів R25-R27 і конденсаторів СЗО-С31, знімається вихідний командний сигнал Fl-F5.

У вихідному стані дільник працює увесь час, за винятком тригера D12, тому що на його входи 13, 9 подається лог. "0" (заборона) з мікросхеми D16. Розглянемо роботу лічильника на прикладі формування частоти F2 (5,0 кГц).

При частоті кварцового генератора 4,5 МГЦ необхідний коефіцієнт розподілу складе 900. Дільник на тригерах Dl-D4 має постійний коефіцієнт розподілу 10. Тригер D12 також постійно працює в режимі розподілу на 2. Таким чином, тригери D5, D6, D7, D8, D9, D10 повинні забезпечити коефіцієнт розподілу рівний 45. Якщо тригери з'єднати як лічильник без зворотних зв'язків, то максимальний коефіцієнт розподілу складе 26 = 64.

Тригер D11 у розподілі не бере участь, а використовується в якості формувача. За рахунок зворотних зв'язків з виходів 12 тригерів D7 і D8 на входи 8, 9 тригера D11 коефіцієнт розподілу тригерів D5-D11 знижується до 46.

У такому виді сумарний коефіцієнт розподілу лічильника складе 46X2 = 92 і вихідна частота буде F1 (4891 Гц).

Для одержання коефіцієнта розподілу 45 необхідно в лічильник на тригерах D5-D11, що

мають коефіцієнтом розподілу 46. при кожнім циклі рахунка вводити попереднє число 1. Це досягається за допомогою мікросхем D13-D15.

При подачі лог. "0" на вхід 14 мікросхеми D13 (корпус подається з кнопки ВСЗ) на виходах цієї мікросхеми з'являться логічні сигнали, що відповідають числу 1 у двійковому коді. Цей код листується в тригер D5 тільки по команді з виходу 12 тригера D11 після закінчення рахунка до 46. У такий спосіб лічильник на тригерах D5-D11 починає вважати з 2 імпульси (1 імпульс записаний за рахунок попередньої установки тригерів) і закінчує його на 46 імпульсі. Вихідні імпульси на тригері D11 виникають при кожнім 45 імпульсі на вході 2 тригери D5. Одночасно при натисканні кнопки ВСЗ лог. "0" через контакт Б10 колодки X1 подається на вхід 6 мікросхеми D16. На виході 12 виникає лог. "1", що дозволяє роботу тригера D12. Команда F2 через контакт A10 колодки X1, контакт Б10 колодки ХЗ надходить у плату 70-3 на лінійний підсилювач. З виходу лінійного підсилювача через конденсатори СП, З12 і контакт Б12 колодки ХЗ сигнал F2 надходить на контакти 2, 3 спрацьованого реле ДО1 і далі в лінію зв'язку.

Управління роботою реле ДО1 здійснюється з плати 70-1. При натисканні кнопки ВСЗ на вхід 5 мікросхеми D24 подається лог. "0", що приводить до появи лог. "1" на входах 3, 2 мікросхеми D25.

Мікросхема D25 керує роботою ключів у мікросхемі A3, що, у свою чергу, керує роботою реле ДО1 і ДО2 у приладі 70М.

Команда ВСЗ (F2) по лінії зв'язку, через вхідний щит апаратної, контакти 5, 6 розйом Х2 надходить у ЦПУ.

У приладі 12М через контакти А2, A3 колодки Х8 сигнал надходить на плату 12-1, де сигнал ВСЗ трансформується в обмотку 1 -10 трансформатора Т1.

З обмотки трансформатора через контакти 1, 2 реле ДО1, підсилювач А1, контакт Б10 колодки Х8 і контакт БЗ колодки А7 сигнал ВСЗ надходить у плати 12-2-12-4. Плати 12-2-12-4 є розрізнювачами частот, кожна з плат містить по двох синхронних фільтра.

Синхронний фільтр включає логічний сигнал тільки при наявності тієї частоти, на яку він набудований. Настроювання синхронного фільтра визначається значенням опорної частоти, що необхідна для його роботи.

Розберемо роботу синхронного фільтра на прикладі фільтра на частоту F2.

У плату фільтра подається сигнал з частотою 450 кГц від кварцового генератора і дільника на 10, розташованих у платі 12-6. Дільник на тригерах Dll-D13, розташований у платі фільтра, має максимальний коефіцієнт розподілу 48. Коефіцієнт розподілу може змінитися шляхом уведення попереднього числа з виходів мікросхеми D8 {див. схему електричну принципову плат 12-2-12-4 - ХЖ5.068.380 ЭЗ в альбомі схем).

Число, що вводиться, визначається комбінацією заземлених входів мікросхеми D8, що і визначає настроювання фільтрів. Таким чином, усі фільтри виконані по одній схемі, і їхнє настроювання визначається розпаюванням "корпуса" на колодках Х9-X11. Для настроювання фільтра на частоту F2 "КОРПУС" (лог. "0") подається на А12. При переключенні тригера D13 у положення лог. "0" по виходу 13, з виходу 13 мікросхеми D12 видається лог. "1" на вхід 10 D6 і на вхід ланцюга затримки на мікросхеми D9, D10, що інвертують вхідний сигнал. На час затримки по входах 9, 10 мікросхеми D6 виходить збіг по "1" і на виході 8 формується сигнал лог. "0" на час затримки. Інвертований сигнал з виходу 11 мікросхеми D8 надходить на входи 2, 5, 10 мікросхеми D8. З виходів 3 і 6 на настановні входи тригерів D11 надходить керуючий імпульс. З виходу 8 мікросхеми D8 керуючий імпульс на вхід 6 мікросхеми D12 не надходить, тому що вхід 9 мікросхеми D9 заземлений. Таким чином, два тригери в мікросхемі D13 встановлюються в стан, що відповідає числу 3, і рахунок починається з четвертого імпульсу, а загальний коефіцієнт розподілу лічильника виходить не 48, а 45.

Принцип роботи синхронного фільтра представлений на рис. 58. На платах 12-2-12-4 розміщені по двох фільтра. Розглянемо роботу одного з них. Сам синхронний фільтр складається з RC ланцюга, де R-R66, а ємність представлена чотирма конденсаторами З34, З35, З36, З37. У будь-який проміжок часу тільки одна з посудин З34-З37 з'єднана з корпусом через перехід емітер-колектор транзисторів А12, А13. Це досягається за рахунок послідовного насичення транзисторів від формувача зрушених імпульсів), виконаних на двох тригерах D14, дешифраторі D17 і ППТ D18, А7. У випадку, якщо частота вхідного сигналу в 4 рази більше частоти комутації (як зображено на діаграмі), те заряд ємності

З34 через транзистор 7-10 мікросхеми А12 буде приходитися на ту саму частину синусоїди прихожого сигналу. Таким чином, на ємності З34 буде відбуватися нагромадження позитивного заряду. Не важко помітити, що якщо частота прихожого сигналу буде відмінної від очікуваної, то при кожнім наступному підключенні для заряду ємності З34 вона не буде попадати в однакову фазу прихожого сигналу (наприклад, позитивну) і ніякого нагромадження відбуватися не буде. Селективні властивості фільтра засновані на тім, що підключені до крапки А виряджені конденсатори, здатні зарядитися, не дозволяють з'явитися перемінній напрузі на вході повторювача, виконаного на мікросхемі A11 за рахунок шунтируючої дії конденсаторів. Але якщо частота прихожого сигналу синхронна з частотою комутації, то ємності, зарядивши за трохи перших періодів частоти, що розрізняється, (F),не роблять шунтируючої дії на високоомний ланцюг після резистора R66, і на вході повторювача присутній сигнал з частотою F. При різних фазових співвідношеннях минаючого сигналу і частоти комутації діаграма напруги в крапці Б має різний вид. Через те, що командні частоти на ВПУ і частоти комутації на ЦПУ мають високу стабільність за час проходження однієї команди, фазові розбіжності цих сигналів не відчуваються.

Перемінна напруга з повторювача надходить на детектор А6 і далі на граничний пристрій A3. Транзистор, що входить до складу зборки А1, перетворить напругу з операційного підсилювача A3 у стандартний рівень. На виході фільтра включений світодіод V4, що світиться, якщо фільтр працює, тобто розрізняє свою частоту. По цим світодіодам легко судити про роботу всієї системи дистанційного управління.

При приході команди ВСЗ (F2) спрацьовує фільтр на платі 12-2 і з його виходу - контакт АН колодки Х9 лог. "1" надходить у плату 12-6 через контакт A3 колодки Х13. У платі 12-6 лог. "1" надходить на елемент затримки, виконаний на операційному підсилювачі А1. З виходу через резистор R12 сигнал лог. "0" надходить на мікросхему D14 для включення лампи ВСЗ і на мікросхему D8 для включення тонального сигналу ВСЗ.

Проходження переговорів від оператора ВПУ до оператора ЦПУ відбувається по наступній ланцюзі: мікрофон, розйом Х18, контакт 4, контакти 5; 5 плати "б" перемикача S5, резистор R41, контакти 1, 1 плати

"б", контакти A11 колодки ХЗ, контакти 1, 2 реле КЗ. По цьому ланцюзі сигнал поданий на вхід лінійного підсилювача А2 на платі 70-3. З виходу лінійного підсилювача сигнал надходить у лінію зв'язку по тим же ланцюгам, що і сигнал ВСЗ. У ЦПУ (див. рис. 53) розмовний сигнал надходить у плату 12-1 і далі через контакт Б8 і контакт Б14 колодки X17 у плату 12-10.

У платі 12-10 розмовний сигнал через контакти 6, 5 реле Кб і контакт А2 колодки Х17 надходить на регулятор голосності і далі на динамік по тим же ланцюгам, що і сигнали кореспондента при роботі в режимі А.