- •1. Призначення і технічні дані радіостанції
- •2. Склад радіостанції
- •3. Опис функціональної схеми радіостанції
- •3.1 Гетеродин-збудник
- •3.2 Підсилювач високої частоти (пвч)
- •3.3 Прийомний пристрій
- •3.4 Управління радіостанцією
- •3.5 Живлення радіостанції
- •3.6 Антени радіостанції
- •4. Пристрій і робота складових частин радіостанцій
- •4.1 Гетеродин-збудник призначення
- •Технічні дані
- •Принцип роботи
- •Автопошук і частотне автопідстроювання
- •Управління
- •Контроль роботи
- •Формувач вихідних частот (прилад 27м) Призначення
- •Технічні дані
- •Принцип роботи
- •Технічні дані
- •Принцип дії
- •Блоки 27-2 і 27-3
- •Склад блоку 27-2
- •Технічні дані блоку 27-3
- •Принцип роботи
- •Блок 27-4 Призначення
- •Принцип роботи
- •Блок 27-6
- •Блоки 27-7 і 27-8
- •Блоки 27-9, 27-10, 27-11 і 27-12
- •Блок 27-13
- •Блок 27-14
- •Блок 27-15
- •Блок 27-16
- •Блок 27-17
- •Блок 27-18
- •Блок 27-19
- •4.2 Підсилювачі високої чactoTи (пвч) дмх і mх діапазонів призначення
- •Склад і функціональна схема
- •Принцип роботи
- •4.3 Прилад 22м призначення
- •Система аргм
- •Блок автонастройки
- •4.5 Комутаційний пристрій (прилад 61м) призначення
- •Принцип роботи
- •4.6 Комутаційні реле приладу 22м
- •4.7 Приймач призначення
- •Принцип роботи
- •Контроль працездатності
- •Підсилювачі частоти (прч) Призначення
- •Принцип роботи
- •Блок учк-см Призначення
- •Технічні характеристики
- •Блок ппч-1 Призначення
- •Принцип роботи
- •Блок ппч-2 Призначення
- •Блок дм Призначення
- •Блок пнч-пш Призначення
- •Прилад 23м (шасі)
- •Перетворювач команд
- •Атенюатор
- •Система додавання сигналів (рис. 32)
- •5. Побудова і робота складових частин радіостанції
- •5.1 Джерела живлення призначення
- •Прилад 21 Призначення
- •Ланцюг ±80 в
- •Ланцюг —27 в
- •Прилад 26м Призначення, принцип роботи
- •Прилад 40м Призначення, принцип роботи
- •Робота регулятора напруги
- •Схеми захисту й індикації
- •Прилад 66м Призначення, принцип роботи
- •Зарядний пристрій (блок вз) Призначення, принцип роботи
- •5.2 Управління радіостанцією загальні зведення
- •Управління радіостанцією з апаратної
- •Включення радіостанції
- •Вибір режиму роботи радіостанції
- •Установка робочої частоти
- •Переключення радіостанції в режим «Передача»
- •Індикація роботи передавача
- •Робота в режимі а
- •Прослуховування сигналів кореспондента в режимі а
- •Модуляція передавача
- •Прослуховування сигналів, переданих в ефір
- •Робота системи «настроювання» і «відмовлення» радіостанції
- •Робота в режимі б
- •Робота в режимі «фт»
- •Робота в режимі ущільнення
- •Робота в режимі ретрансляції
- •Робота в режимі частотного телеграфування
- •Живлення цпу
- •Вибір режиму роботи радіостанції
- •Ведення службового зв’зку
- •Робота в режимі а
- •Перехід радіостанції в режим „передача”
- •Проходження сигналу ірп на впу
- •Перехід радіостанції в режим „прийом”
- •Проходження сигналів кореспондента на впу
- •Переключення каналів зв'язку
- •Робота в режимі б
- •Робота в режимі ущільнення
- •Робота з використанням радІостанцІї р-407
- •Одночасна робота двома напівкомплектами радіостанції з одного мікрофона
- •Робота радіостанції в режимі ртл
- •5.3 Система охолодження апаратури призначення
- •5.4 Антенно-щогловий пристрій призначення
Атенюатор
Атенюатор призначений для дискретного зменшення посилення приймача в системі АРОВІ при рівнях вхідних сигналів, що перевищують 3 мв. Внесене атенюатором у високочастотний тракт приймача загасання складає 30—40 дБ.
Як уже вказувалося, управління роботою атенюатора виробляється зі схеми формування керуючих напруг АРОВІ. Від’ємному потенціалі управління відповідає відкритий стан атенюатора, позитивному — закритий стан. У відкритому атенюаторі струм протікає, по меті R4, L4, V2, L1, при цьому діоди V1, V3 замкнені негативним потенціалом. У закритому атенюаторі струми протікають по ланцюгах R2, L3, V1, R1 і R4, L4, V3. Діод V2 замкнений позитивним потенціалом. Величина внесеного атенюатором загасання визначається відношенням імпедансу паралельно з'єднані ланцюжки L2, R3 і закритий діоди V2 до імпедансу відкритого діода V3. Уведення ланцюжка L2, R3 обумовлено необхідністю нормувати загасання атенюатора і вирівняти його по діапазоні частот.
Призначення інших елементів схеми наступне: резистори Rl, R2, R4 визначають режими роботи атенюатора по постійному струмі, крім того резистор R] — навантаження 50 Ом антенно-фідерного тракту при закритому атенюаторі; дроселі L1, L3, L4 — дроселі розв'язки по перемінному струмі; конденсатори З3, З5—З7 — розділові, З4 — фільтр у ланцюзі живлення атенюатора.
Система автоматичного відключення ПНЧ. Робота системи заснована на наступному принципі.
Відомо, що напруга корисного сигналу на виході частотного детектора (ЧД) не залежить від рівня сигналу на вході приймача, залишаючись практично постійним (при відношенні сигнал/шум на вході ЧД більш 6—8 дБ.)
Отже, рівень шумів і відношення (с/ш)чд на виході ЧД зв'язані між собою однозначно. Величина (с/ш)чд пропорційна відношенню (с/ш)вх на вході приймача. У свою чергу, відношення (с/ш)пекло на виході амплітудного детектора також пропорційно величині (с/ш)вх Отже, рівень шумів на виході ЧД однозначно зв'язаний не тільки з величиною (с/ш)чд але також і з (с/ш)пекло . З цього випливає, що якщо сигнал, що керує реле включення — відключення ПНЧ, сформувати із шумів, знятих з виходу ЧД. те поріг спрацьовування ПШ буде пропорційний відношенню с/ш на виході приймача як у режимі AM, так і ЧМ.
Напруга, подавана на вхід ПШ, знімається саме з ЧД. Там же докладно описана робота плати ПШ.
Рівень зовнішніх шумів на вході приймача змінюється в межах протягом доби (особливо в МХ). Але тому що
ПШ реагує не на абсолютний рівень прийнятого сигналу, а на відношення с/ш те коливання інтенсивності зовнішніх шумів не змінює порога ПШ. Напруга шумів на виході ЧД, за інших рівних умов, практично не залежить від коефіцієнта підсилення частини приймача. Таким чином, на величину порога ПШ не робить впливи і нестабільність коефіцієнта підсилення приймача по діапазоні при температурних коливаннях і в часі.
Рівень шумів на виході ЧД залежить, при рівних інших умовах, від смуги пропускання приймача. З метою забезпечення незалежності порога ПШ від смуги в блоці застосований смуговий фільтр, що формує смугу, а, виходить, і рівень шумів на виході підсилювача. Одночасно цей фільтр послабляє телефонний сигнал на вході підсилювача, забезпечуючи високу шумостійкість ПШ.
З дільника R38, R39, R40, що знаходиться в блоці ПНЧ-ПШ, знімається напруга зсуву на базу транзистора V6 (ППС) ПШ Перемінним резистором R39 цей зсув установлюється такої величини, щоб спрацьовування ПШ відбувалося при визначеному відношенні сигнал/шум.
Для описаного принципу придушення шумів характерний недолік, що полягає у виникненні шумового «щиглика» у момент переключення радіостанції з режиму передачі в режим прийому. У режимі чи переду на вхід ППЧ приймача наводиться досить могутній сигнал частоти підставки, рівній проміжній частоті (даний сигнал бере участь у формуванні вихідного сигналу передавача). При цьому відношення сигнал/шум на виході приймача велико, так що ПШ відмикає НЧ тракт. При переході радіостанції в режим прийому сигнал підставки зникає, і на виході приймача наростає напруга шуму. Він короткочасно прослухується в динаміку у виді «щиглика» особливо інтенсивного в режимі ЧМ. Час прослуховування шуму визначається інертністю ПШ, тобто інтервалом часу, необхідним для виробляння т сигналу на запирання НЧ тракту.
З метою усунення «щиглика» у приймачі застосована спеціальна схема, зібрана в мікросхемах А17, А15 плати ПЗ.
У момент зникнення сигналу на виході детектора АРОВІ. з'являється позитивний стрибок потенціалу, що через розділовий конденсатор З13 надходить на вхід 10 підсилювача А17. Посилений перепад напруг з виходу 5 мікросхеми А17 надходить через резистори, що розв'язують, R128, R129 на транзисторні ключі мікросхеми А15. При відмиканні ключа відбувається зниження потенціалу в ланцюзі «УПРАВЛІННЯ КЛЮЧЕМ ПШ» і ключ ПШ короткочасно защіпається. Далі починає управляти ПШ. При відмиканні другого ключа мікросхеми А15 відбувається зниження потенціалу в ланцюзі АРОВІ, конденсатор ЦЮ розряджається, у результаті скорочується час відновлення АРОВІ, тобто час готовності приймача до прийому далекого кореспондента.