- •Модуль I бортова авіаційна ультракороткохвильова радіостанція
- •1.1. Призначення, тактико-технічні характеристики і склад радіостанції
- •1.2. Спрощена структурна схема радіостанції
- •1.3. Принцип роботи радіостанції на приймання
- •1.4. Принцип роботи радіостанції на передавання
- •1.5. Призначення, склад, задачі і функціональна схема синтезатора частот
- •1.6. Цифровий метод формування і стабілізації дискретної множини частот
- •1.7. Приймальний тракт, його призначення та склад
- •1.7.1. Високочастотний блок приймача
- •1.7.2. Підсилювач проміжної частоти
- •1.7.3. Підсилювач низької частоти
- •1.7.4. Аварійний приймач
- •1.8. Призначення, склад і принцип дії збудника
- •1.9. Автогенератори збудника. Принцип дії
- •1.10. Система фазової автопідстройки частоти збудника
- •1.11. Призначення і склад передавача
- •1.11.1. Блок живлення
- •1.11.2. Функціональна схема модулятора
- •1.12. Система автоматичного регулювання глибини модуляції
- •1.13. Схема самопрослуховування
- •1.14. Робота радіостанції як резервного літакового переговорного пристрою
- •1.15. Формування сигналу "Готовность радиостанции"
- •1.16. Призначення і склад підсилювача потужності радіостанції
- •1.16.1. Функціональна схема підсилювача потужності
- •1.16.2. Особливості побудови схеми підсилювача потужності
- •1.16.3. Схема автоматичного регулювання потужності і термозахисту
- •1.16.4. Блок узгодження
- •1.17. Призначення, склад і принцип дії системи дистанційної настройки й управління радіостанцією
- •1.18. Управління радіостанцією
- •1.19. Підготовка радіостанції до роботи
- •1.20. Перевірка працездатності радіостанції
- •1.21. Порядок настройки радіостанції
- •1.22. Робота радіостанції з радіотехнічними пристроями
- •Питання для самоконтролю
- •Модуль 2 бортова авіаційна короткохвильова радіостанція
- •2.1. Загальна характеристика радіостанції
- •2.2. Метод формування сигналів під час односмугового передавання
- •2.3. Методи формування сигналів під час амплітудної і частотної маніпуляцій
- •2.4. Функціональна схема модулятора радіостанції
- •2.5. Головний канал передавання і приймання
- •2.6. Підсилювач потужності
- •2.7. Антенний погоджувальний пристрій. Блок управління антенним погоджувальним пристроєм
- •2.8. Синтезатор частот
- •2.9. Метод демодуляції сигналів однієї бічної смуги
- •2.10. Вимога до точності відновлення і стабільності частоти несучої
- •2.11. Методи відновлення несучої частоти
- •2.12. Особливості роботи системи автоматичного регулювання підсилення під час приймання сигналів з однією бічною смугою
- •2.13. Методи демодуляції сигналів за амплітудної і частотної маніпуляції
- •2.14. Функціональна схема демодулятора радіостанції
- •Питання для самоконтролю
- •Список літератури
1.7.3. Підсилювач низької частоти
Підсилювач низької частоти призначений для:
– підсилення сигналів звукової частоти, що надходять з детекторів основного й АП;
– самопрослуховування в режимі "передавання";
– роботи зі спецапаратурою, швидкодіючою апаратурою передавання даних, апаратурою "Сирена" та "АРК";
– увімкнення другого комплекту радіостанції в режимі ретрансляція "ВКЛ. РПУ".
Блок ПНЧ має два тракти: низькочастотний (НЧ) і тракт частотної телеграфії (ЧТ).
Низькочастотний тракт містить такі каскади:
– електронний перемикач з ключем ПШ;
– погоджувальний каскад;
– атенюатор АРП;
– детектор АРП і ППС;
– попередній підсилювач;
– підсилювач потужності.
Електронний перемикач з ключем ПШ виконаний на польовому транзисторі. Він призначений для переходу з режиму "Приймання" у режим "Передавання" і навпаки, а також служить ключем ПШ. У режимі "Передавання" польовий транзистор замикається від тангенти і низькочастотний сигнал не надходить на вхід погоджувального каскаду. Крім того, цей польовий транзистор замикається і відмикається під дією сигналу, що надходить з тригера ПШ.
Погоджувальний каскад виконано на біполярних транзисторах (УЗ). Напруга низької частоти з виходу ППЧ через ЕП з ключем ПШ надходить на базу транзистора погоджувального каскаду. З навантаження цього каскаду сигнал через атенюатор АРП надходить на попередній підсилювач.
Попередній підсилювач, виконаний на мікросхемі У4, забезпечує попереднє підсилення сигналу звукової частоти. За допомогою начіпних елементів забезпечується стабілізація кіл живлення мікросхеми, зворотний зв'язок по змінному струму, запобігання збудженню в області високих частот. З виходу попереднього підсилювача сигнал надходить на ФНЧ.
Фільтр нижніх частот (У6) призначений для послаблення частоти вищої за 3,4 кГц, що дозволяє збільшити співвідношення сигнал/шум на виході приймача і покращити розбірливість мови. З виходу фільтра сигнал надходить на ПП.
Підсилювач потужності побудований на біполярних транзисторах і має декілька каскадів. Для забезпечення високої стабільності постійного струму перший каскад ПП виконано за схемою диференціального підсилювача. Другий каскад – це підсилювач з загальним емітером, а кінцевий каскад зібрано на чотирьох транзисторах за двотактною схемою.
З виходу ПП сигнал через трансформатор надходить на регулятор гучності, який розташовано на пульті управління, а потім на телефони. Навантаженням ПНЧ є високоомні або низькоомні телефони.
Система АРП–ПНЧ призначена для стабілізації вихідної напруги у разі великих змін вхідного сигналу і зменшення вихідної напруги в режимі "Передавання".
Система АРП–ПНЧ складається з:
– детектора АРП;
– підсилювача постійного струму;
– атенюатора АРП.
Детектор АРП зібраний на транзисторі за схемою з загальним емітером. Детектування здійснюється на ділянці база-емітер. Поріг спрацьовування АРП регулюється шляхом зміни режиму роботи транзистора за допомогою змінного резистора, увімкненого в коло емітера. Режим роботи транзистора обраний таким чином, що за відсутності сигналу або малого його рівня транзистор вимкнений.
Підсилювач постійного струму зібраний на транзисторі за схемою з загальним емітером. Підсилена напруга надходить на атенюатор АРП. Атенюатор АРП зібраний на польовому транзисторі. Опір каналу польового транзистора увімкнений паралельно навантаженню, з якого знімається сигнал, що надходить на вхід попереднього підсилювача.
За відсутності управляючої напруги на затворі польового транзистора опір переходу стік-виток дуже великий, тому сигнал без послаблення проходить на вхід попереднього підсилювача. Якщо з ППС АРП надходить управляючий сигнал на затвор польового транзистора, то опір стік-виток зменшується і шунтує опір навантаження, що призводить до послаблення сигналу, що надходить на вхід попереднього підсилювача.
Увімкнення радіопередавального пристрою (РПП) у режимі ретрансляції здійснюється по колу "ВКЛ.РПУ". В цьому випадку у разі спільної роботи двох комплектів у режимі ретрансляції друга радіостанція переходить у режим "Передавання". Ключ "ВКЛ. РПУ" виконаний на транзисторах У10 і керується напругою від тригера ПШ.
Тракт ЧТ призначений для формування відеоімпульсів під час приймання ЧТ інформації і містить такі каскади:
– два витокові повторювачі і підсилювач-обмежувач;
– схему комутації (схему формування імпульсів);
– підсилювач імпульсів.
Витокові повторювачі і підсилювачі-обмежувачі виконані на мікросхемі У2. Сигнал частотної телеграфії з виходу дискримінатора (блок ППЧ) надходить на вхід першого витокового повторювача. З виходу першого витокового повторювача сигнал надходить через RC–фільтр на вхід другого витокового повторювача. З виходу другого витокового повторювача сигнал надходить на вхід підсилювача-обмежувача через роздільний конденсатор. На швидкостях роботи 500 Бод і нижче до RС–фільтра і розподільчого конденсатора підключаються додаткові конденсатори за допомогою ключів, виконаних на польових транзисторах.
Обмеження і симетрування імпульсів у підсилювачі-обмежувачі здійснюються за допомогою глибокого нелінійного негативного зворотного зв'язку. З виходу підсилювача-обмежувача сигнал надходить на вхід схеми комутації. Схема комутації (схема формування імпульсів) виконана на двох мікросхемах У5, У8 і є диференціальними підсилювачами, які пов'язані між собою зовнішніми елементами.
Під час роботи в піддіапазонах МХ і ДМХ-1 сигнал на виході схеми комутацій змінює фазу на 180°. У разі роботи в піддіапазоні ДМХ-2 на схему комутації подається сигнал "Ком.ЧТ", під дією якого схема працює так, що фаза ЧТ-сигналу на її виході не змінюється. З виходу схеми комутації сигнал надходить на підсилювач імпульсів. Підсилювач імпульсів зібраний на транзисторі. З виходу підсилювача імпульсний сигнал подається на кінцеву швидкодіючу апаратуру передавання даних.