2.2. Метод формування сигналів під час односмугового передавання

Розділ складових АМ сигналу і виділення однієї бічної смуги, верхньої бічної смуги (ВБС) або нижньої бічної смуги (НБС), безпосередньо на робочій частоті в діапазоні декаметрових хвиль (3...30 МГц) практично неможливі. Це визначається технічними можливостями вибіркових систем. Для них справедливі наступні співвідношення, що пов’язують значення параметрів елементів і смуги пропускання:

; ;

де Δƒ_к – смуга контуру; ƒ₀ – частота настройки; Q – добротність контуру; R, L, C – параметри елементів контуру.

Для систем із зосередженими параметрами можна забезпечити Q = 10². При цьому на частоті ƒ₀ = 30 МГц фільтр буде мати смугу 300 кГц.

Для виділення ВБС або НБС потрібен фільтр із смугою пропускання близько 3 кГц. Реалізувати фільтр із такою смугою за добротності 10² можливо на частоті 300 кГц. В авіаційних радіостанціях реалізується саме цей метод передавання однієї бічної смуги: сигнал ВБС (НБС) формується на проміжних частотах порядку сотень кілогерц (до 500 кГц), а потім перетворюється в діапазон робочих частот. Функціональна схема пристрою формування сигналів за односмугового передавання і частотні діаграми, пояснюючі принцип його роботи, зображені на рис. 2.2, 2.3.

Рис. 2.2. Функціональна схема пристрою формування сигналів

за односмугового передавання

На виході підсилювача звукової частоти (ПЗЧ) мовний сигнал має широку смугу, яка визначається якістю мікрофона і смугою ПЗЧ (рис. 2.3, а). Фільтр нижніх частот обмежує смугу частотою F_max = 3,4 кГц (рис. 2.3, б). При цьому забезпечується висока розбірливість мови, і голос абонента добре впізнається. Цей сигнал надходить на балансний модулятор (БМ). На другий вхід БМ подається опорна напруга проміжної частоти ƒ_пр, котра виробляється в ОГ (рис. 2.3, в). На виході БМ отримується двосмуговий сигнал з подавленою несучою (рис. 2.3, г). До виходу БМ залежно від обраного режиму підключається смуговий фільтр Ф1 або Ф2. Фільтр Ф1 забезпечує виділення ВБС (рис. 2.3, д), а фільтр Ф2 – нижньої.

Для управління рівнем несучої частоти сигнал з ОГ надходить на дільник напруги. Сигнал однієї бічної смуги і напруга несучої потрібного рівня (подавлена, послаблена або повна) подаються на вхід ППЧ (рис. 2.3, е). З його виходу знімається сигнал однієї бічної смуги з потрібним рівнем несучої (рис. 2.3, ж). Несучу (повну або послаблену) у разі односмугового передавання називають пілот-сигналом. Він використовується для відновлення несучої за демодуляції і для забезпечення роботи системи АРУ на стороні, що приймає. Далі отриманий сигнал подається на перетворювач частоти і ПП головного каналу передавача.

Рис. 2.3. Частотні діаграми пристрою формування сигналів у разі односмугового передавання

2.3. Методи формування сигналів під час амплітудної і частотної маніпуляцій

Сигнали з амплітудною маніпуляцією можуть бути отримані з використанням ключових схем, на котрі подається управляюча напруга і напруга несучої від ОГ. Функціональна схема пристрою, що забезпечує амплітудну маніпуляцію зображена на рис. 2.4. У моменти часу з позитивними значеннями управляючої напруги несуча від ОГ проходить на вихід ключа Кл і далі на підсилювач П.

Рис. 2.4. Функціональна схема пристрою,

що забезпечує амплітудну маніпуляцію

Для формування сигналів з частотною маніпуляцією можуть бути використані два методи: без розриву фази й з розривом фази. Функціональні схеми і часові діаграми, пояснюючі дані методи, зображені на рис. 2.5, а, б; 2.6, а, б відповідно.

а б

Рис. 2.5. Формування сигналів

з частотною маніпуляцією без розриву фази

У разі формування сигналу з ЧМн без розриву фази використовується один ОГ. Управляюча напруга забезпечує через ключ Кл під’єднання в контур генератора додаткового реактивного елементу, наприклад, конденсатора С. При цьому змінюється частота сигналу, що виробляється генератором, зі значення ƒ₁ на значення ƒ₂.

а б

Рис. 2.6. Формування сигналів

з частотною маніпуляцією з розривом фази

У разі формування сигналу ЧМн з розривом фази використовують два генератора, котрі налаштовані відповідно на частоти ƒ₁ і ƒ₂. Ключі Кл 1,2 забезпечують під дією управляючої напруги під’єднання цих генераторів до входу підсилювача. Початкові фази сигналів обох генераторів не погоджуються, тому в результативному сигналі між елементами утворюється розрив фази.