- •Модуль I бортова авіаційна ультракороткохвильова радіостанція
- •1.1. Призначення, тактико-технічні характеристики і склад радіостанції
- •1.2. Спрощена структурна схема радіостанції
- •1.3. Принцип роботи радіостанції на приймання
- •1.4. Принцип роботи радіостанції на передавання
- •1.5. Призначення, склад, задачі і функціональна схема синтезатора частот
- •1.6. Цифровий метод формування і стабілізації дискретної множини частот
- •1.7. Приймальний тракт, його призначення та склад
- •1.7.1. Високочастотний блок приймача
- •1.7.2. Підсилювач проміжної частоти
- •1.7.3. Підсилювач низької частоти
- •1.7.4. Аварійний приймач
- •1.8. Призначення, склад і принцип дії збудника
- •1.9. Автогенератори збудника. Принцип дії
- •1.10. Система фазової автопідстройки частоти збудника
- •1.11. Призначення і склад передавача
- •1.11.1. Блок живлення
- •1.11.2. Функціональна схема модулятора
- •1.12. Система автоматичного регулювання глибини модуляції
- •1.13. Схема самопрослуховування
- •1.14. Робота радіостанції як резервного літакового переговорного пристрою
- •1.15. Формування сигналу "Готовность радиостанции"
- •1.16. Призначення і склад підсилювача потужності радіостанції
- •1.16.1. Функціональна схема підсилювача потужності
- •1.16.2. Особливості побудови схеми підсилювача потужності
- •1.16.3. Схема автоматичного регулювання потужності і термозахисту
- •1.16.4. Блок узгодження
- •1.17. Призначення, склад і принцип дії системи дистанційної настройки й управління радіостанцією
- •1.18. Управління радіостанцією
- •1.19. Підготовка радіостанції до роботи
- •1.20. Перевірка працездатності радіостанції
- •1.21. Порядок настройки радіостанції
- •1.22. Робота радіостанції з радіотехнічними пристроями
- •Питання для самоконтролю
- •Модуль 2 бортова авіаційна короткохвильова радіостанція
- •2.1. Загальна характеристика радіостанції
- •2.2. Метод формування сигналів під час односмугового передавання
- •2.3. Методи формування сигналів під час амплітудної і частотної маніпуляцій
- •2.4. Функціональна схема модулятора радіостанції
- •2.5. Головний канал передавання і приймання
- •2.6. Підсилювач потужності
- •2.7. Антенний погоджувальний пристрій. Блок управління антенним погоджувальним пристроєм
- •2.8. Синтезатор частот
- •2.9. Метод демодуляції сигналів однієї бічної смуги
- •2.10. Вимога до точності відновлення і стабільності частоти несучої
- •2.11. Методи відновлення несучої частоти
- •2.12. Особливості роботи системи автоматичного регулювання підсилення під час приймання сигналів з однією бічною смугою
- •2.13. Методи демодуляції сигналів за амплітудної і частотної маніпуляції
- •2.14. Функціональна схема демодулятора радіостанції
- •Питання для самоконтролю
- •Список літератури
1.4. Принцип роботи радіостанції на передавання
Передавальний тракт формує AM і ЧМ сигнали високої частоти в діапазонах 100…149,975 МГц і 220…339,975 МГц та підсилює їх до заданого рівня вихідної потужності. В режимі "передавання" працюють такі функціональні вузли: збудник, синтезатор, ГУН, блок комутацій (БК), перетворювач постійної напруги (конструктивно розташовані в блоці приймача-збудника), ПП, модулятор, імпульсний стабілізатор напруги на + 12,6 В (конструктивно складають блок передавача). Функціональна схема передавача радіостанції наведена в дод. 2.
До складу збудника входять три автогенератори з електронною перестройкою, що працюють у діапазонах: 100…149,975; 220…299,975; 300…399,975 МГц, широкосмугові підсилювачі діапазонів і Зм збудника MХ і ДМХ, схема фазової автопідстройки частоти (ФАПЧ) і частотно-модульований генератор (ЧМГ). Автогенератори збудника охоплені кільцем ФАПЧ. Стабільність частоти збудника визначається стабільністю частот ГУН і ЧМГ. Частота передавача формується в збуднику. Управління автогенераторами збудника відбувається у двох колах:
– грубої підстройки частоти (як управляюча напруга використовується напруга, що подається від синтезатора частот);
– точної підстройки (управляюча напруга виробляється кільцем ФАПЧ).
Напруга автогенератора підсилюється широкосмуговими підсилювачами і через буферний підсилювач (БП) надходить на вхід відповідного ПП. Підсилювачі потужності МХ і ДМХ діапазонів побудовані повністю на напівпровідникових приладах. Для одержання необхідної потужності застосовуються схеми підсумовування потужності. До складу ПП кожного діапазону входять: попередній підсилювач; кінцевий підсилювач; фільтр-рефлектометр; ключ +12,6 В; термодатчик. Переключення відповідного ПП, залежно від діапазону, здійснюється комутацією напруги живлення (+12,6 В) попередніх підсилювачів за допомогою ключа живлення за сигналом БК.
Після попереднього підсилення напруга надходить на кінцеві каскади ПП. З вихідного каскаду сигнал надходить на фільтр-рефлектометр, що забезпечує необхідне подавлення гармонічних складових, а потім через комутатор піддіапазонів і антенний комутатор в антену.
Рефлектометр [2, 3] є датчиком вихідної потужності, за сигналом якого забезпечується захист вихідних транзисторів від перевантаження у разі неузгодженості виходу передавача з антеною, шляхом зменшення величини напруги, що надходить на модульовані каскади передавача. Сигнал управління формується шляхом порівняння суми падаючої та відбитої напруг (Uпад + Uвід), що надходять від рефлектометра, з опорною напругою і управляє схемою захисту від перевантажень, яка знаходиться в модуляторі.
Рефлектометр забезпечує також контроль працездатності передавача на високій частоті. Для цього в режимі AM продетектована напруга падаючої хвилі знімається з рефлектометра і подається на вхід ПНЧ приймача для самопрослуховування. У режимі ЧМ постійна складова продетектованої напруги падаючої хвилі з рефлектометра надходить на ключ самопрослуховування, дозволяючи проходження низькочастотного модулюючого ЧМ сигналу з модулятора на вхід ПНЧ приймача.