1.11. Призначення і склад передавача

Передавач радіостанції призначений для:

– підсилення високочастотних коливань, що надходять від збудника, до необхідного рівня потужності;

– здійснення амплітудної і частотної модуляцій;

– формування сигналу самопрослуховування;

– роботи в режимі резервного ПНЧ ЛПП.

У передавачі передбачена робота з кінцевою швидкодіючою апаратурою передавання даних і спецапаратурою.

Передавач складається з трьох блоків:

– блока живлення, що вміщує модулятор і стабілізатор (блок 3-1);

– підсилювача потужності діапазону метрових хвиль (блок 3-2);

– підсилювача потужності діапазону дециметрових хвиль (блок 3-3).

Функціональна схема передавача наведена в дод. 2. Розглянемо призначення, склад і принцип роботи кожного з блоків передавача.

1.11.1. Блок живлення

Блок живлення складається зі стабілізатора і модулятора.

Стабілізатор призначений для створення з напруги бортмережі 18...32 В стабілізованих напруг +12,6 та +14 В.

Напруга бортмережі через вхідний фільтр і електронний ключ надходить на схему стабілізації напруги. На її виході формується стабілізована напруга +14 B, яка через вихідний фільтр надходить на каскади радіостанції. Для зменшення величини напруги до 12,6 B у схемі передбачено спеціальний елемент, з якого вона надходить на каскади передавача. Електронний ключ вмикається схемою управління. До складу електронного ключа входять:

– пристрій зворотного зв'язку і схема порівняння;

– тригер Шмідта;

– попередній підсилювач;

– схема первісного запуску;

– пристрій захисту від перенапруги.

Застосування схеми управління і фільтрів на вході і виході стабілізатора дозволяє підвищити коефіцієнт корисної дії блока живлення і забезпечити необхідний рівень припустимої пульсації.

Модулятор передавача радіостанції призначений для формування управляючих напруг, за допомогою яких здійснюється колекторна модуляція у вихідних каскадах підсилювачів потужності метрового і дециметрового діапазонів хвиль. Крім того, модулятор використовується для формування сигналу самопрослуховування як резервний ПНЧ літакового переговорного пристрою.

Блок модулятора містить:

– коло ручного й автоматичного регулювань глибини модуляції (РНГМ і АРГМ);

– підсилювач, передвихідний підсилювач та ПП AM і ЧМ сигналів;

– фільтр нижніх частот;

– комутатор АМ-ЧМ;

– ключ "Приймання-передавання";

– ключ самопрослуховування;

– ключ ЛПП;

– формувач сигналу "Готовність радіостанції";

– схему захисту від перепадів напруги бортмережі;

– схему захисту ПП передавача у випадку його перегрівання або неузгодженості антенно-фідерного пристрою (АФП).

1.11.2. Функціональна схема модулятора

Принцип роботи модулятора розглянемо за допомогою функціональної схеми, наведеної в дод. 3.

Під час роботи в режимі АМ низькочастотний сигнал від ларингофонів через коло ручного регулювання чутливості модулятора (РРЧМ) надходить на вхід підсилювача AM, ЧМ сигналів. Коло РРЧМ – це послідовне з'єднання резисторів, за допомогою яких обмежується мінімальний рівень глибини модуляції і забезпечується необхідний опір навантаження для авіагарнітури. У разі роботи зі спеціальною апаратурою низькочастотний сигнал надходить зі спеціальної апаратури через погоджувальний трансформатор Tp1 на підсилювач АМ, ЧМ, минаючи коло РРЧМ. У цьому випадку ручне регулювання низькочастотної напруги здійснюється за допомогою змінного резистора R6. Далі проходження сигналів AM однакове. Підсилений низькочастотний сигнал через ФНЧ надходить на комутатор AM–ЧМ або попередній підсилювач AM, або підсилювач ЧМ, залежно від положення тумблера AM–ЧМ на ПУ. За AM низькочастотний сигнал, підсилений попереднім підсилювачем AM, надходить на ПП модулятора. Вихідна напруга модулятора змінюється відповідно до зміни мовного сигналу і подається на кінцеві підсилювачі ПП МХ і ПП ДМХ, де здійснюється амплітудна модуляція високочастотних коливань.

Під час ЧМ низькочастотний сигнал проходить до комутатора AM–ЧМ так, як і в режимі AM. Оскільки за ЧМ тумблер "AM–ЧМ" знаходиться в положенні "ЧМ", то з виходу комутатора АМ–ЧМ низькочастотний сигнал надходить на підсилювач ЧМ. Підсилений ЧМ сигнал подається на ЧМ генератор, що знаходиться в збуднику і створює високостабільні коливання частотою 25 МГц. Відповідно до зміни ЧМ сигналу змінюється і частота ЧМ генератора. Оскільки генератор несучої частоти (генератори MХ, ДМХ1 і ДМХ2) за допомогою схеми ФАПЧ відслідковує частоту ЧМ генератора, то його частота буде змінюватися відповідно до зміни частоти ЧМ генератора. У такий спосіб здійснюється і частотна модуляція. Під час ЧМ попередній підсилювач AM тракту модулятора замикається командою "ЧМ", що надходить для увімкнення тумблера "AM–ЧM" у положення "ЧМ".

У разі ЧТ інформація з кінцевої швидкодіючої апаратури передавання даних через БК надходить безпосередньо на ЧМ генератор збудника і здійснює маніпуляцію його коливань. За схемою ФАПЧ маніпуляція коливань ЧМ генератора переноситься на частоту генераторів MХ, ДМХ1 і ДМХ2. При цьому підсилювач АМ-ЧМ замикається командою "Вкл.ЧТ «ШАПД»", що одночасно надходить і на БК, а живлення кінцевих підсилювачів ПП МХ і ПП ДМХ здійснюється немодульованою напругою модулятора.

У радіостанції передбачений захист передавача від перегрівання та у випадку неузгодженості АФП. Для цього з підсилювача потужності передавача подається управляючий сигнал "Захист" у модулятор. Під дією цього сигналу зменшуються вихідна напруга модулятора і рівень несучої частоти передавача.

Під час роботи на "Приймання" модульовані каскади передавача знеструмлені. Для цього прикінцевий підсилювач AM і ПП модулятора вмикаються за допомогою ключа "ПРМ–ПРД". Аналогічно вмикається модулятор за напруги бортмережі більше 33 В за допомогою схеми захисту. Під час роботи на передавання натискається тангента, і ключ "ПРМ–ПРД" вмикає модулятор.