4.Висновки:

До творчості Аалто личить характеристика, дана іншому, близькому йому по духу художникові, Гансу Арпу : лінії і форми його мистецтва ніколи не є химерними, неприродними, вони органічно зростають з реальності нинішнього дня і визначаються вічними потребами людини.

В своєму проектуванні він вказував на необхідність рівноваги між науковими методами, з одного боку, і інтуїцією — з іншою, для того, щоб обмежений раціоналізм не став визначальним чинником. Слабкість подібного процесу раціоналізації, на думку Аалто, полягає в тому, що раціоналізація не була проведена досить глибоко, обійшовши складніші якісні сторони архітектури, пов'язані із задоволенням психобіологічних і естетичних потреб людини. Його експериментальний метод проектування допоміг йому створити два видатних проекти,і по одному з них, туберкульозній санаторій в Пайміо, вивчати стиль і напрям двадцятих років в архітектурі.

Аалто був упевнений в тому, що жодне з досягнень будь-яка з наук не може бути прямо і безпосередньо перенесене в область художньої творчості ні як заміна його специфічних методів, ні як основа для пояснення природи мистецтва. У своїй творчості він був далекий від того, щоб технічні або конструктивні якості споруд перетворювати на художні — це, на його думку, привело б до втрати «людянності» наочного світу. Проте вважав, що саме природна естетика, з використанням природного матеріалу та з вивчення його якостей та форм, приведе до гуманізації архітектури.

В творчість Алвара Аалто багато привнесла його дружина, Айно Марсио, що була колегою і радником. Вона вносила певну стриманість та рівновагу в проекти Аалто. Не залишився не поміченим і вплив на нього Гуннара Асплунда з його думками про гармонійну творчість та поєднання минулого та майбутнього, без копіювання форм у природи.

Аалто зміг досягти значних результатів в своїй діяльності завдяки безперервним пошукам відповіді на багато актуальних проблем сучасності. Його досягнення не пов'язані з визнанням абсолютності поставлених проблем, а швидке є наслідком визначеного, дуже чіткого світогляду, заснованого на пильній увазі до людських потреб, — як суспільним, так і особистим.