Міністерство освіти і науки молоді та спорту України

Київський національний університет будівництва і архітектури

Кафедра цивільної оборони

Домашня розрахунково-графічна робота

з безпеки життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій

на тему:

«Оцінка стійкості роботи цеху до дії вражаючих факторів ядерного вибуху»

Варіант № 2

Виконав :

Студент групи ГД-11с

КНУБА

Карпов Віктор

Київ -2012

Зміст

1. Вступ

2. Розділ І

3. Розділ ІІ

4. Розділ ІІІ

5. Список використаної літератури

Вступ

Економіка держави Відіграє Важливу роль у озброєній боротьбі держав. Вона визначає характер і способи ведення війни і здійснює визначний вплив на військову потужність держави, на хід і кінець війни в цілому.

В сучасних умовах, коли НТП призвів до створення зброї масового ураження, роль і значення економіки як найважливішого фактора підготовки і ведення війни зросли ще більше.

Для того щоб забезпечити нормальне функціонування виробництва, зменшити можливість матеріальних втрат, потрібно ще в мирний час розробити і здійснити комплекс різних заходів, будуть які направлені на підвищення стійкості роботи об'єктів народного господарства у військовий час.

Однією з основних задач ЦО є проведення заходів, які направлені на підвищення стійкості роботи об'єктів в умовах військового часу.

Під стійкістю роботи промислового об'єкту розуміють його здатність в умовах воєнного часу випускати продукцію в запланованому об'ємі та номенклатурі, а при отриманні легких та середніх руйнувань чи порушенні зв'язків по кооперації та постачанні відбудовувати виробництво в мінімальний термін.

Під стійкістю роботи об'єктів, безпосередньо, які не випускають матеріальні цінності, розуміють їх здатність виконувати свої функції в умовах військового часу.

На стійкість роботи об'єктів народного господарства в воєнний час впливають наступні фактори:

• надійний захист робітників та працівників від зброї масового ураження;

• здатність інженерно-технічного комплексу об'єкту протидіяти у деякій мірі ударній хвилі, світловому випромінюванню та радіації;

• захист об'єкта від дії вторинних вражаючих факторів (пожарів, вибухів, затоплень, отруєння СДОР);

• надійність системи постачання об'єкту всім необхідним для виготовлення та випуску продукції (сировиною, паливом, електроенергією, водою и та ін.);

• стійкість та неперервність управління виробництвом та ЦО;

• підготовка об'єкта до проведення рятувальних та невідкладних аварійно-відновлювальних операцій та робіт по відбудовуванню пошкодженого виробництва.

Перераховані фактори визначають собою основні та загальні для всіх об'єктів народного господарства, шляхи підвищення стійкості в воєнний час, а саме:

Вступ

Економіка держави Відіграє Важливу ропь у озброєній боротьбі держав. Вона визначає характер і способи ведення війни і здійснює визначний вплив на військову потужність держави, на хід і кінець війни в цілому.

В сучасних умовах, коли НТП призвів до створення зброї масового ураження, роль і значення економіки як найважливішого фактора підготовки і ведення війни зросли ще більше.

Для того щоб забезпечити нормальне функціонування виробництва, зменшити можливість матеріальних втрат, потрібно ще в мирний час розробити і здійснити комплекс різних заходів, будуть які направлені на підвищення стійкості роботи об'єктів народного господарства у військовий час.

Однією з основних задач ЦО є проведення заходів, які направлені на підвищення стійкості роботи об'єктів в умовах військового часу.

Під стійкістю роботи промислового об'єкту розуміють його здатність в умовах воєнного часу випускати продукцію в запланованому об'ємі та номенклатурі, а при отриманні легких та середніх руйнувань чи порушенні зв'язків по кооперації та постачанні відбудовувати виробництво в мінімальний термін.

Під стійкістю роботи об'єктів, безпосередньо, які не випускають матеріальні цінності, розуміють їх здатність виконувати свої функції в умовах військового часу.

На стійкість роботи об'єктів народного господарства в воєнний час впливають наступні фактори:

• надійний захист робітників та працівників від зброї масового ураження;

• здатність інженерно-технічного комплексу об'єкту протидіяти у деякій мірі ударній хвилі, світловому випромінюванню та радіації;

• захист об'єкта від дії вторинних уражаючих факторів (пожарів, вибухів, затоплень, отруєння СДОР);

• надійність системи постачання об'єкту всім необхідним для виготовлення та випуску продукції (сировиною, паливом, електроенергією, водою и та ін.);

• стійкість та неперервність управління виробництвом та ЦО;

• підготовка об'єкта до проведення рятувальних та невідкладних аварійно-відновлювальних операцій та робіт по відбудовуванню пошкодженого виробництва.

Перераховані фактори визначають собою основні та загальні для всіх об'єктів народного господарства, шляхи підвищення стійкості в воєнний час, а саме:

/. Забезпечення необхідного захисту робітників та працівників від уражаючих факторів зброї масового ураження. Робітничі маси - основна виробнича сила, а тому, стійкість економіки визначається саме здатністю захистити та зберегти цю силу. Надійно захистити виробничий персонал від зброї масового ураження можна тільки при поєднанні всіх трьох основних способів захисту (укриття людей в захисних будівлях; проведення розосереджування робітників і працівників та евакуація їх сімей; використання засобів індивідуального захисту) з врахуванням умов захисту людей є навчання їх правилам поводження за сигналами оповіщення ЦО, застосування способів та засобів захисту, надання допомоги.

2. Захист основних виробничих фондів від дії факторів зброї масового ураження, в тому числі і від вторинних. Суть його в підвищенні опору будівель та споруд та конструкцій об'єкту до впливу вражаючих факторів ядерного вибуху, в захисті обладнання, засобів зв'язку, які складають матеріальну основу виробничого процесу.

3. Забезпечення стійкого постачання Всім необхідним для Випуску запланованої на Військовий час продукції. Для виробництва продукції необхідні електроенергія, вода, паливо, сировина та інші матеріально-технічні засоби. Стійкість підприємств цими ресурсами дає змогу нормальному функціонуванню в умовах військового часу. Стійкість постачання досягається проведенням таких заходів, які сприяють підвищенню захисту комунально-енергетичних мереж, транспортних сполучень та джерел постачання, необхідного запасу палива, сировини та ін.

4. Підготовка до Відбудови пошкодженого Виробництва. Забезпечити абсолютний захист практично неможливо. Підготовка відбудови пошкодженого виробництва здійснюється заздалегідь та передбачає планування робіт по відбудові за декількома варіантами, підготовку ремонтних бригад, створення необхідного запасу матеріалів та обладнання, безпечний захист.

5. Підвищення надійності та оперативності управління Виробництвом. Управління складає основну діяльність керівника виробництва - очільника ЦО, а також його штабу по керівництву підлеглими йому органам, силами та полягає в організації їх дії та направлення зусиль на своєчасне виконання виробничих задач та задач ЦО. Тому забезпечення надійності та оперативності управління - важлива ланка в підвищенні стійкості роботи об'єкту в умовах швидкої зміни обстановки воєнного часу. Підвищення стійкості роботи об'єкту досягається своєчасним проведенням комплексу інженерно-технічних, технологічних та організаційних заходів, які направлені на максимальне пониження та створення умов для швидкої ліквідації наслідків нападу.

. Забезпечення необхідного захисту робітників та працівників від вражаючих факторів зброї масового ураження. Робітничі маси - основна виробнича сила, а тому, стійкість економіки визначається саме здатністю захистити та зберегти цю силу. Надійно захистити виробничий персонал від зброї масового ураження можна тільки при поєднанні всіх трьох основних способів захисту (укриття людей в захисних будівлях; проведення розосереджування робітників і працівників та евакуація їх сімей; використання засобів індивідуального захисту) з врахуванням умов захисту людей є навчання їх правилам поводження за сигналами оповіщення ЦО, застосування способів та засобів захисту, надання допомоги.

2. Захист основних виробничих фондів від дії факторів зброї масового ураження, в тому числі і від вторинних. Суть його в підвищенні опору будівель та споруд та конструкцій об'єкту до впливу вражаючих факторів ядерного вибуху, в захисті обладнання, засобів зв'язку, які складають матеріальну основу виробничого процесу.

3. Забезпечення стійкого постачання Всім необхідним для Випуску запланованої на Військовий час продукції. Для виробництва продукції необхідні електроенергія, вода, паливо, сировина та інші матеріально-технічні засоби. Стійкість підприємств цими ресурсами дає змогу нормальному функціонуванню в умовах військового часу. Стійкість постачання досягається проведенням таких заходів, які сприяють підвищенню захисту комунально-енергетичних мереж, транспортних сполучень та джерел постачання, необхідного запасу палива, сировини та ін.

4. Підготовка до Відбудови пошкодженого Виробництва. Забезпечити абсолютний захист практично неможливо. Підготовка відбудови пошкодженого виробництва здійснюється заздалегідь та передбачає планування робіт по відбудові за декількома варіантами, підготовку ремонтних бригад, створення необхідного запасу матеріалів та обладнання, безпечний захист.

5. Підвищення надійності та оперативності управління Виробництвом. Управління складає основну діяльність керівника виробництва - очільника ЦО, а також його штабу по керівництву підлеглими йому органам, силами та полягає в організації їх дії та направлення зусиль на своєчасне виконання виробничих задач та задач ЦО. Тому забезпечення надійності та оперативності управління - важлива ланка в підвищенні стійкості роботи об'єкту в умовах швидкої зміни обстановки воєнного часу. Підвищення стійкості роботи об'єкту досягається своєчасним проведенням комплексу інженерно-технічних, технологічних та організаційних заходів, які направлені на максимальне пониження та створення умов для швидкої ліквідації наслідків нападу.

Розділ і

Вихідні дані для оцінки стійкості робіт цеху до впливу вражаючих факторія ядерного вибуху.

№	Найменування	Умовні позначення та одиниці виміру	Числові характеристики
1	Потужність вибуху	Q (кг)	100
2	Вид вибуху		Повітряний
3	Радіус міста	R (км)	2,5
4	Віддалення об’єкта від центра міста (точки прицілу)	Rr (км)	4,1
5	Імовірність максимального відхилення боєприпасів від точки прицілу.	rвід (км)	0,3
6	Об’єкт розташований відносно міста по азимуту	β , град	25
7	Рівень радіації на початок утворення радіоактивного зараження (на 1 год)	P/год	24
8	Коефіцієнт послаблення :	Кпосл
	-деревяних будіель		2
	-ПРУ		20-50
9	Тривалість робочої зміни	(год)	12

Характеристика модельного цеху:

№	Найменування	Характеристика модельного цеху:
1	Тип будівель	бетонний
2	Дах (матеріал)	Руберойд
3	Двері дерев'яні	Не фарбовані
4	Віконне оправлення	Є
5	Дошки основні нефарбовані	Є
6	Крани та кранове обладнання	Є
7	Верстати	Є
8	Електромережа - кабельні лінії	Підземні
9	Трубопровід	Надземні

Розділ іі

Оцінка стійкості цеху до дії уражаючих чинників ядерного Вибуху

І. Оцінка Витривалості об'єкта до впливу ударної хвилі

В якості кількісного показника Витривалості об'єкта до взаємодії ударної хвилі приймається значення надмірного тиску, при якому будівлі, споруди, обладнання об'єкту зберігаються або отримують легкі та середні руйнування. Це значення мірного тиску прийнято Вважати границею стійкості об'єкту до ударної хвилі Δ Рф _lim. Оцінка стійкості об'єкта до Впливу ударної хвилі зводиться до визначення Δ Рф _lim.

Оцінка стійкості виконується в такій послідовності:

1. Визначення максимального значення надмірного тиску ударної хвилі Δ Рф _max, який очікується на об'єкті при ядерному вибусі :

   1. На плані міста, в межах якого розміщується об'єкт Відмічається положення точки прицілу, і вона з'єднується прямою лінією з центром об'єкта.

   2. З точки прицілу в масштабі плану описується коло радіусом, який дорівнює можливому максимальному Відхиленню ядерного боєприпасу Г_відх. Точка перетину кола прямою, яка з'єднує точку прицілювання і центра об'єкта, приймається за можливий центр вибуху.

   3. Обчислюємо відстань від об'єкта до найближчого ймовірного центра вибуху R_x

R_x = R_г — Г_відх = 4,1- 0,3 = 3,8 (км)

1А. За [1, дод.1] знаходимо надмірний тиск боєприпасу потужністю 100 кт на відстань 3,8 км до центра вибуху при повітряному вибуху. Він складає 20 кПа. Знайдене значення Δ Рф = 20 кПа і буде максимальним, оскільки воно Відповідає випадку, коли центр вибуху буде на мінімальній відстані від об'єкта, Δ Рф = 20 кПа.

2. Виділення основних елементів на об'єктах (цехів, ділянок виробництва, систем), від яких залежить функціонування об'єкта і Випуск необхідної продукції та оцінка тривалості кожного елемента об'єкта:

   1. Виділяємо основні елементи цеху металоконструкцій: будівля цеху, в технологічному обладнанні - крани та кранове обладнання, Верстати важкі; електромережа - кабельні лінії підземні; трубопровід наземний.

   2. На основі виділення технічної, будівельної документації знаходяться характеристики кожного елемента цеху;

   3. Визначаються ступені руйнування елементів цеху залежно від надлишкового тиску ударної хвилі за [1дод.2] та заносяться в Таблицю 1. Результати оцінки стійкості модельного цеху до впливу ударної хвилі.

2А. Визначається межа стійкості до ударної хвилі кожного елемента. Це надмірний тиск, при якому елемент отримує такий ступінь руйнування, при якому можливе відновлення зруйнованого елемента можливостями об'єкту та відновлення виробництва запланованої продукції в короткі терміни. Звичайно це можливо, коли елемент отримує середню ступінь руйнування.

Межа стійкості об'єкта до ударної хвилі визначається за мінімальною межею стійкості всіх елементів, які входять до складу об'єкта.

2.5. Висновок про стійкість до ударної хвилі. Порівнюють знайдену межу стійкості об'єкта Δ Рф _lim з очікуваним максимальним значенням надлишкового тиску Δ Рф _max. Якщо виявиться, що:

Δ Рф _lim > Δ Рф _max. то об'єкт стійкий до ударної хвилі;

Δ Рф _lim < Δ Рф _max не стійкий.

3. Висновок по стійкості модельного цеху та його елементів:

Будівля цеху 35 кПа (межа стійкості) > 20 кПа (Δ Рф _max) - елемент стійкий до ударної хвилі;

Верстати важкі 40 кПа > 20 кПа - елемент стійкий;

Крани та кранове обладнання 30 кПа > 20 кПа ~ елемент стійкий; Електромережа - кабельні лінії підземні 300 кПа > 20 кПа - елемент стійкий;

Трубопровід надземний 20 кПа > 20 кПа - елемент стійкий. Отже,

Δ Рф _lim = 20 кПа, а Δ Рф _max = 20 кПа - об'єкт в цілому стійкий до впливу ударної хвилі.

2. Оцінка стійкості об'єкта до впливу світлового випромінювання ядерного вибуху

В якості показника стійкості об'єкту до взаємодії світлового випромінювання приймається мінімальне значення світлового імпульсу, при якому може відбутись загорання матеріалів або конструкцій будівель або споруд, в результаті чого виникнуть пожежі на об'єкті. Це значення світлового імпульсу прийнято вважать межею стійкості об'єкта до взаємодії світлового випромінювання ядерного вибуху V_{cв lim}

1. За [1 дод. 4] знаходимо світловий імпульс для боєприпасу потужністю 100 кт на відстані 3,8 км до центру вибуху при повітряному вибусі. Він становить: V_cв тах -580 кДж/м.²

2. Виявляються горючі матеріали, елементи конструкцій і речовини.

3. Визначається значення світлових імпульсів, при яких виникає згорання цих елементів, межі їх стійкості за [1, дод.5].

4. Визначаються межі стійкості до світлового випромінювання об'єкта в цілому.

5. Заповнюємо Відомість 1. Стійкість цеху до впливу світлового випромінювання

Відомість 1. Стійкість цеху до впливу світлового випромінювання

Цех	Коротка характеристика	Елементи що згоряють	Світловий імпульс що викликає згоряння КДж/м2	Межа стійкості елементів цеху	Межа міцності цеху Vcв lim	Доцільна межа міцності Vcв max
Модельний	Бетонний тип будівлі	Дах:Руберойд	590	590	170	580
		Двері :дерев’яні , не пофарбовані	250	250
		Віконне оправлення : пофарбоване в темний колір	1760	1760
		Прогумована тканина	460	460
		Мотлох Х/Б темного кольору	170	170

6. Висновок про стійкість до світлового випромінювання. Так як, межа міцності цеху до світлового випромінювання V_{cв lim} - 170 кДж/м², а максимальне світлове випромінювання V_{cв max} = 580 кДж/м², тому V_{cв max} = 580 кДж/м² > V_{cв lim} = 170 кДж/м² , отже об'єкт не стійкий до світлового випромінювання.

ІІІ.Оцінка стійкості об'єкта до радіоактивного ураження

За критерій стійкості роботи об'єкту народного господарства приймається допустима доза випромінювання, яку можуть отримати люди за час роботи зміни в конкретних умова.

Під мас оцінки стійкості розраховуються дози випромінювання для кожної групи робочих, які знаходяться в однакових умовах. За дозою оцінюються можливість продовження роботи або необхідність припинення її на деякий час, надійність їм чисту від впливу радіації. Отримані висновки дозволяють

Визначити заходи по забезпеченню захисту бід проникаючої радіації та радіоактивного ураження.

1. Визначаємо рівень радіації на 1 год після вибуху:

Р₁= Р_т х К_пер. = 24 х 2,3 = 55,2 р/год

де К_пер =2.3 - коефіцієнт переліку рівня радіації на будь-який заданий час за [1, дод. 7].

2. Визначаємо режим виробничої діяльності в умовах радіоактивного (режиму захисту) за [1, дод. 21] та заповнюємо Відомість 2. Режим продуктивної діяльності цеху в умовах радіоактивного зараження місцевості.

3. Визначається межа стійкості цеху та сховища в цілому в умовах радіоактивного ураження:

ΔP _{lim цеху} = (Д_уст х К_посл)/(5 х(T_п^-0,2 - T_к^-0,2 )) = (50 х 10)/(5 х (2^-0,2 - 14 ^-0,2)) = 500/(5 х (0.87055-0.58989)) = 356.3 р/год,

де Д_уст = 50р; К_посл, = 10; їн = 2 год; /> = 2+12 = 74 год - для цеху.

ΔP _{lim сховища} = (Д_уст х К_посл)/(5 х (Ь ⁰-² - и-⁰²))=(50 х 50)/(5 х (2г⁰²-Ж ⁰²)) = 2500/(5 х (0.87055-0.58989)) = 1781,5 р/год

де Д_уст = 50р_; К_посл, = 2000; t_н = 2 год; t_{k =} 194 год - для захисних споруд.

4. Аналіз стійкості та сховища в цілому до радіоактивного ураження дозволяє зробити висновок:

ΔP _{lim цеху} = 356,3 р/год >ΔP 1 = 55,2 р/год - цех стійкий до радіоактивного ураження;

ΔP _{lim сховища} = 71260,6 р/год > ΔP 1 = 55,2 р/год сховище стійке до радіоактивного ураження.

Відомість 2. Режим продуктивної діяльності цеху в умовах радіоактивного зараження місцевості.

Типовий номер режим	Рівень радіації на одну годину після вибуху	Режим захисту для умов		Загальна тривалість дотримання режиму захисту (діб)	Послідовність спостереження режиму захисту
		Кам’яні будівлі	Сховища
		Кпосл			Довготривалість перебування в ПРУ (час зупинення об’єкта ) (діб)	Довготривалість роботи об’єкту з використанням для відпочинку ПРУ (діб)	Довготривалість роботи об’єкту з обмеженням перебування людей на відкритій місцевості протягом доби до 1-2 год (діб)
2-А-2	55,2	10	50	2	-	-	1,5

Таким чином об'єкт може опинитися в зоні «А» радіоактивного ураження з максимальним рівнем радіації 55,2 р/год. Оптимальний режим роботи по типовим режимам радіаційного захисту: 2-А-2. Цех стійкий і сховище стійке до радіаційного ураження.