- •Заліковий модуль і. Історія логіки та основні форми раціонального мислення
- •Практикум і Предмет і значення логіки як науки
- •11. Спираючись на інтуїтивну логіку, визначте, які з наведених міркувань є правильними:
- •Основні закони мислення
- •4.Як формулюється закон суперечності?
- •5.На які судження розповсюджується закон суперечності?
- •7.Визначте, чи можуть бути одночасно істинними наступні пари суджень:
- •Змістовий модуль 2. Поняття як форма мислення практикум іі Загальна характеристика поняття
- •1.У чому полягає необхідність створювання понять?
- •2.В наступних прикладах виділіть всі поняття і визначте, що в них відображається – предмет, властивість чи відношення:
- •3. Розкрийте обсяг і зміст наступних понять:
- •4. Який закон регулює зміст та обсяг понять? в чому його сутність?
- •Види понять
- •Відношення між поняттями
- •1.Визначте, які з наведених нижче пар є порівнюваними, які – не порівнюваними:
- •2. Вкажіть типи відношень між сумісними поняттями, зобразіть їх за допомогою колових схем:
- •3. Вкажіть типи відношень між несумісними поняттями, зобразіть їх за допомогою колових схем:
- •3.Вкажіть, в яких відношеннях знаходяться поняття. Намалюйте відповідні колові схеми:
- •4.Доберіть до даних понять рівнозначні:
- •5. Доберіть поняття, що знаходяться з даними поняттями у відношенні перетину:
- •6. Доберіть до даних понять підпорядковуючі та підпорядковані:
- •7. Доберіть поняття, що знаходяться у відношеннях координації з даними поняттями:
- •8. Доберіть поняття, що є протилежними та суперечними даним:
- •Операції над поняттями
- •1.Узагальніть такі поняття:
- •3.Наведіть приклади узагальнення та обмеження понять. Чи існує межа для узагальнення та обмеження понять?
- •4. Проаналізуйте наведені приклади, визначте вид поділу, його структуру:
- •5. Проаналізуйте наведені приклади, визначте правильність поділу, вид поділу, в неправильному поділі визначте, які порушені правила:
- •6. Чи правильно здійснено визначення цих понять:
- •7. Які ви знаєте операції, подібні до визначення?
- •Змістовий модуль 3. Судження як форма мислення практикум ііі Загальна характеристика суджень
- •1.Визначте, які з наведених речень є судженнями:
- •2. Визначте суб’єкт і предикат в наступних судженнях:
- •Прості судження
- •1.Визначте вид судження, наведіть схеми атрибутивних суджень і суджень з відношеннями:
- •2.Дайте об’єднану класифікацію (вид, схема) і визначте розподіленість термінів у наступних судженнях:
- •3.Які з суджень є виключаючими, які – виділяючими:
- •4.Користуючись правилами логічного квадрата, установіть, якими (істинними чи хибними) будуть судження е, і, о, якщо істинним є судження а:
- •Складні судження
- •1.Виділіть прості судження з наступних складних суджень:
- •2.Визначте вид складного судження по характеру логічного сполучника:
- •3.В символічній формі запишіть наступні судження:
- •1.Які характеристики відносяться до умовиводу, а які до судження:
- •2.Вкажіть ознаки: засновку, висновку:
- •3.Що відносяться до дедуктивних, індуктивних, демонстративних, ймовірних, безпосередніх, опосередкованих умовиводів:
- •4.Вкажіть, до яких умовиводів відносяться слідуючі способи їх утворення: перетворення, обернення, побудовані на відношеннях логічного квадрату, протиставлення предикату:
- •5.Вкажіть, на яких логічних законах будуються умовиводи суперечності, умовиводи протилежності:
- •4.Виведіть умовиводи шляхом перетворення і зобразіть їх за допомогою колових схем:
- •5.Наведіть приклади умовиводів, отриманих шляхом обернення (а-і, е-е, і-і). Чому висловлювання о не підлягає оберненню?
- •6.Зробіть висновок за допомогою перетворення, обернення, протиставлення предикату для наступного судження:
- •7.Зробіть висновок за допомогою відношень “логічного квадрату” для наступного судження:
- •Складні, скорочені та складно-скорочені умовиводи.
- •1.Визначте вид силогізму, його модус, складіть формулу:
- •2.Відновіть наступні ентимеми до повного категоричного силогізму:
- •3.Проаналізуйте наведений сорит, вкажіть його вид, відновіть повну форму:
- •4.Яким є наведений полісилогізм – прогресивним чи регресивним:
- •Практикум V індуктивні умовиводи
- •1Яке з наведених міркувань є 1) індуктивним, 2) дедуктивним:
- •2.Проаналізуйте наведені індуктивні міркування, визначте їх вид та ступінь правдоподібності:
- •3.Дані за які числа мають більше значення для перевірки твердження “Усе літо на Південному березі Криму стояла сонячна погода”:
- •4.Чи можливо отримати дані узагальнення за допомогою індукції?
- •5.Визначте умовиводи повної та неповної індукції. В неповній індукції визначте ступінь ймовірності узагальнення (малоймовірно, більш ймовірно, можливо ймовірно).
- •6.Побудуйте індуктивні міркування, які мають такі висновки:
- •7. Визначте обґрунтованість узагальнень у таких приказках:
- •8.Зробіть висновок, якщо він відсутній. Визначте ступінь ймовірності висновку, знайдіть судження, у яких наявні логічні помилки “поспішне узагальнення”, “після того, означає з причини того”.
- •9.Який метод причинних зв‘язків використовується в таких міркуваннях:
- •10.Визначте помилки, якщо вони присутні, в наступних індуктивних міркуваннях:
- •Практикум VI аналогія.
- •Практикум vіі
2.В наступних прикладах виділіть всі поняття і визначте, що в них відображається – предмет, властивість чи відношення:
-
Земля – планета. свойства
-
В Україні проводиться економічна реформа. отношение
-
Рівність між чоловіками та жінками закріплена в Конституції України. предмет
-
Свобода преси – важлива ознака демократії. предмет
-
Підозрілість завжди переслідує тих, у кого на совісті є вина (У.Шекспір). отношение
-
Недовіра - мудрість дурнів (Д.Біллінгс). предмет
3. Розкрийте обсяг і зміст наступних понять:
Человек – разумное, общественное существо, выступающий в процессе своего существования как личность, вид рода Люди (Homo) из семейства гоминид в отряде приматов, единственный живущий в настоящее время. От современных человекообразных, помимо ряда анатомических особенностей, отличается значительной степенью развития материальной культуры (включая изготовление и использование орудий), способностью к членораздельной речи и абстрактному мышлению.
Общество — 1) в широком понимании слова, это совокупность всех видов взаимодействия и форм объединения людей, которые сложились исторически. 2) в узком понимании — исторически конкретный тип социальной системы, определённая форма социальных отношений. 3) группа лиц, объединенная общими морально-этическими нормами (устоями). 4)это обособившаяся от природы,но тесно с ней связанная часть мира,которая включает в себя способы взаимодействия людей и формы их объединениея.
Государство – это особая форма организации общества, действующая на ограниченной территории. Государство обладает определёнными средствами и методами применения власти внутри общества, устанавливает определённый порядок взаимоотношений между членами общества, и вовлекает в свою деятельность всё население на установленной и экспансируемой территориях.
Право – один из видов регуляторов общественных отношений; в многотысячелетней истории юриспруденции не раз указывалось, что в вопросах о праве следует избегать универсальных определений, общепризнанного определения права не существует и в современной науке.
Юрист — специалист по правоведению, юридическим наукам; практический деятель в области права.
Студент — учащийся высшего, в некоторых странах и среднего учебного заведения все учащиеся учреждений профессионального образования.
4. Який закон регулює зміст та обсяг понять? в чому його сутність?
Между содержанием и объемом понятий существует обратная диалектическая связь – чем большим есть объем, тем менше является состав понятия и наоборот.
5. В якому відношенні знаходяться між собою зміст та обсяг наступних понять. Зобразіть відношення за допомогою колових схем:
(P)дерево – рослина(S)
(S)держава – українська держава(P)
(S)мова – газетна мова(P)
(S)студент – студент ДонДУУ(P)
Таможня(P) – правоохоронний орган(M) – державна установа(S),
(S)людина – (M)громадянин – (P)юрист,
(S)адвокат – (P)адвокат Петров.
Види понять
1.Визначте, які з наступних понять є конкретними, які – абстрактними:
Конкрктные: гражданин, ответственная личность, злоумышленник, таможня. Абстрактные: ответственность, равенство, законность, вина, неприкасаемость депутата.
2. Які з наведених понять є позитивними, які – негативними:
Негативные: несправедливость, невиновный, неподкупный независимость суда, неприкасаемость депутата, несвобода в экономической деятельности предприятия, незапятнанная совесть, необходимая защита.
Позитивные: граждане, справедливость, обвиняемый, виновный, коррумпированный чиновник, судья, противоправная деятельность, корыстность, крайняя необходимость.
3. Які з наведених понять є збірними, які – незбірними:
Несборные: Солнечная система, Земля, избирательное право, юрист.
Сборные: человечество, акция шахтеров, декларация.
4. Які з наступних понять є співвідносними та безвідносними:
Относительные: причина, случайность, свидетель, копия, проблема, наставник, племянник, кумир, начало, конец.
Безотносительные: стол, прокурор, политика, народний суд.
5. Які з наведених понять є загальними, які – одиничними:
Общие: человек, гражданин, гражданин Украины, акт, депутат, незаконное предприятие
Единичные: вселенная, человечество, ООН, нормативный акт, Украина, Верховный суд Украины, Национальный банк Украины.
6. Дайте повну логічну характеристику наступним поняттям:
Уряд – конкретное, позитивное, сборное, безотносительное, общее.
западная граница государства – конкретное, позитивное, несборное, относительное, общее.
Невиновность – абстрактное, негативное, несборное, относительное, общее.
Учитель – конкретное, позитивное, несборное, относительное, общее.
Законность – абстрактное, позитивное, несборное, относительное, общее.
Родина – конкретное, позитивное, несборное, относительное, единичное.
Министерство юстиции Украины – конкретное, позитивное, сборное, безотносительное, единичное.
Подвиг – абстрактное, позитивное, несборное, относительное, общее.
Социальная справедливость – абстрактное, позитивное, несборное, относительное, единичное.
Экватор – конкретное, позитивное, несборное, безотносительное, единичное.
Эпоха – абстрактное, позитивное, несборное, безотносительное, общее.
Содружество – абстрактное, позитивное, сборное, безотносительное, общее.