- •1. Походження та еволюція грошей
- •2. Сутність і роль грошей як найважливішого фактора товарно-грошових відносин
- •3. Функції грошей
- •4. Форми грошей
- •5. Теорії грошей
- •6. Роль грошей в ринковій економіці
- •8. Вартість грошей
- •9. Якісні властивості грошей
- •16. Швидкість обігу грошей, фактори, які на них впливають.
- •10. Сучасні засоби платежу, які функціонують в обігу: банкнота, чек, вексель, електронні гроші.
- •11. Суть і структура грошового обороту
- •12. Готівковий оборот
- •15. Види грошових потоків. Грошовий обіг
- •13. Сутність безготівкових розрахунків і значення безготівкового обороту.
- •17. Механізми поповнення грошей в обігу. Причини додаткової емісії грошей.
- •18. Гроші у міжнародних відносинах
- •19. Грошова маса і її вимірювання.
- •20. Сталість грошей і механізм її забезпечення.
- •21. Механізм поповнення маси грошей в обігу
- •22. Суть грошового ринку
- •23. Економічна структура грошового ринку
- •24. Субєкти і об’єкти грошового ринку
- •25. Заощадження та інвестиції в механізмі грошового ринку
- •26. Попит і пропозиція на грошовому ринку
- •27. Сутність грошової системи та її основні елементи
- •28. Основні типи грошової системи і їх еволюція
- •29. Державне регулювання грошової сфери.
- •30. Грошові реформи та їх види
- •31. Грошова реформа незалежної України.
30. Грошові реформи та їх види
Гр. реформи – повна чи часткова перебудова гр. с-ми, яку проводить держава з метою оздоровлення гр., чи поліпшення механізму регулювання гр. обороту стосовно нових соц-екон. умов, чи одне і друге водночас. Мета – стабілізація гр. обороту. За глибиною реформаційних заходів: 1) структурна (повна) гр. реформа – перехід від біметалізму до золотого монометалізму, до паперово-гр. чи кредитн. обігу. Зміна в виді гр., в структурі економіки, держ. фінансів, банк. та валютн. системах (СРСР). 2) реформи часткового типу – зміни в гр. обороті, окремих елементів гр. с-ми, в масштабі цін, виду, номіналу, в емісії. Поділяються на формальні р-ми – зміна купюри на інший зразок, але масштаб цін не змінюється, та деномінаційні р-ми (зміна 100 $ та 50 $) – збільшення гр. одиниці (масштаб цін). За хар-ром обміну старих гр. на нові: 1) неконфіскаційні р-ми – уцінка запасу гр., доходів, цін 2) конфіскаційні р-ми – встановлюються критерії обміну: скільки можна обміняти одному ек. суб’єкту, депозитні гр. на нові та їх норми. 3) нуліфікація – всі старі гр. недійсні і вилучаються з обігу. 4) обмін по курсу, який знецінюють старі. За порядком введення в обіг нових гр.: 1) одномоментні р-ми: обмін гр. за 7–15 днів. 2) реформи паралельного типу – ЦБ емітує нові гр. та в обороті є старі, існують одночасно і паралельно.
31. Грошова реформа незалежної України.
-
листопада 1992 р. Президент України підписав Указ ‘Про реформу грошової системи України’, за яким з 12.11.1992 р. купоно-карбованець було впроваджено і до сфери безготівкового обігу. Функції карбованця в грошовому обігу на території України припинилися. Із введенням у безготівковий обіг український купоно-карбованець отримав статус тимчасової національної валюти. Він став єдиним на території республіки офіційним засобом платежу. Так завершився в Україні перший етап грошової реформи. Політика фінансово-грошової стабілізації, розпочата у жовтні 1994 року, створила необхідні передумови для проведення другого етапу грошової реформи. Її відкритий і безконфіскаційний характер забезпечив зростання довіри не тільки до національної грошової одиниці, а й до усієї системи органів державної влади України. Посилення у 1995 році і першій половині 1996 року стабілізаційних процесів в економіці, зокрема значне зниження темпів інфляції, суттєве призупинення спаду виробництва, стабілізація курсу українського карбованця до іноземних валют, зростання доходів населення створили належні умови для запровадження гривні, яка, згідно з Конституцією України, є грошовою одиницею нашої держави. 25 серпня 1996 року в засобах масової інформації було оголошено Указ Президента України Леоніда Кучми ‘Про грошову реформу в Україні’. Відповідно до Указу Президента України, грошова реформа в нашій державі проводилася від 2 до 16 вересня 1996 року. У перший же день реформи за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, а також вклади громадян. Карбованцеві вклади населення було перераховано у гривні за курсом 100000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій із вільним їх використанням у гривнях. Протягом 15 днів – від 2 до 16 вересня 1996 року – в готівковому обігу одночасно вільно використовувалися як гривні, так і карбованці з поступовим вилученням останніх. Після 16 вересня 1996 року приймання карбованців в усі види платежів було припинено і єдиним законним засобом платежу на території України з цього моменту стала гривня. З початком реформи всі видачі готівки з кас банків, безготівкові розрахунки здійснювались тільки у новій національній валюті. Сьогодні можна впевнено заявити, що грошова реформа: забезпечила впровадження одного з найважливіших атрибутів державності національної грошової одиниці; сприяла неухильному зниженню інфляції; дала змогу усунути значні коливання обмінного курсу; стимулювала зростання надходжень іноземної валюти в державу (у тому числі й повернення українських капіталів, що зберігаються за кордоном); сприяла створенню кращих умов для залучення іноземних інвестицій. Реформування попереднньої грошової системи і розбудову нової супроводжували дві ключові акції: заміна тимчасового карбованця на постійну національну валюту; здійснення деномінації та відповідна нуліфікація, тобто одночасне зменшення однаковою мірою (масштаб 1:100000) усіх грошових вимірів, вартісних і цінових показників та параметрів функціонування економічної системи. Усе це, безумовно, позитивно вплинуло на фінансову ситуацію в Україні. У результаті різко скоротилася кількість банкнот в обігу, що суттєво полегшило бухгалтерський облік, роботу касирів, банківських установ, торговельної мережі, всіх субєктів господарювання. Грошова реформа в Україні стала надзвичайною подією для нашої держави, в результаті якої було створено один з невід’ємних атрибутів державності національні гроші. Зарубіжні аналітики вітали здійснення грощової реформи у нашій державі, розглядаючи введення української валюти гривні як свідчення початку стабілізації української економіки.