- •1. Походження та еволюція грошей
- •2. Сутність і роль грошей як найважливішого фактора товарно-грошових відносин
- •3. Функції грошей
- •4. Форми грошей
- •5. Теорії грошей
- •6. Роль грошей в ринковій економіці
- •8. Вартість грошей
- •9. Якісні властивості грошей
- •16. Швидкість обігу грошей, фактори, які на них впливають.
- •10. Сучасні засоби платежу, які функціонують в обігу: банкнота, чек, вексель, електронні гроші.
- •11. Суть і структура грошового обороту
- •12. Готівковий оборот
- •15. Види грошових потоків. Грошовий обіг
- •13. Сутність безготівкових розрахунків і значення безготівкового обороту.
- •17. Механізми поповнення грошей в обігу. Причини додаткової емісії грошей.
- •18. Гроші у міжнародних відносинах
- •19. Грошова маса і її вимірювання.
- •20. Сталість грошей і механізм її забезпечення.
- •21. Механізм поповнення маси грошей в обігу
- •22. Суть грошового ринку
- •23. Економічна структура грошового ринку
- •24. Субєкти і об’єкти грошового ринку
- •25. Заощадження та інвестиції в механізмі грошового ринку
- •26. Попит і пропозиція на грошовому ринку
- •27. Сутність грошової системи та її основні елементи
- •28. Основні типи грошової системи і їх еволюція
- •29. Державне регулювання грошової сфери.
- •30. Грошові реформи та їх види
- •31. Грошова реформа незалежної України.
20. Сталість грошей і механізм її забезпечення.
Сталість грошей – постійність купівельної спроможності грошових знаків протягом відносно тривалого часу. Є важливою якісною характеристикою грошей, яка забезпечує їх нормальний обіг та виконання інших функцій. Сталість грошей забезпечується збалансованістю економіки, високими ефективністю та динамізмом розвитку виробництва. Протилежністю сталості є знецінення грошей, яке зумовлюється інфляцією. Проявляється сталість грошей в тривалій незмінності чи зниженні індексу цін на товари та тарифів на послуги при повному товарному забезпеченні платоспроможності попиту. Важливою умовою економічного зростання є забезпечення фінансової стабільності в широкому розумінні як забезпечення, в першу чергу, зменшення дефіциту бюджету, низького рівня інфляції, стабільності грошової одиниці, подолання платіжної кризи, дефіциту платіжного балансу. Це є також і передумовою здійснення соціального захисту населення, пожвавлення інвестиційного процесу і зупинення спаду виробництва. Державна політика щодо фінансової стабілізації здійснюється шляхом економічного обґрунтування грошової маси і цінних паперів в обігу, застосування комплексу економічних і правових заходів регулювання економіки. Дуже важливо всіляко стимулювати приватні заощадження, зокрема - через продаж населенню державних цінних паперів, при твердій гарантії їх повернення з відповідними процентами у банківських структурах. Для цього необхідно: реально комерціалізувати діяльність Ощадного банку, щоб він мав можливість виплачувати депозитні проценти, які були б не нижчими від середньоринкових (оскільки тільки цей банк має організаційно-технічні можливості обслуговувати все населення країни); забезпечити вільни доступ всіх видів приватних заощаджень на ринок цінних паперів, у тому числі облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), та створити достатню заінтересованість населення у вкладанні своїх коштів в державні цінні папери; створити на законодавчому рівні систему надійних гарантій фізичним та юридичним особам, щодо таємниці їх банківських вкладів. З метою подолання дефіциту бюджету як найважливішого фактора фінансової стабілізації необхідно удосконалювати бюджетний процес у таких напрямах: забезпечення своєчасної розробки, експертизи всебічного обговорення та затвердження Верховною Радою проекту закону “Про державний бюджет” не пізніше жовтня кожного поточного року на черговий рік. І вже навіть це є немаловажним фактором зміцнення бюджетної дисципліни і порядку в формуванні та використанні бюджетних коштів. Надалі економічно доцільніше було б перейти на новий порядок розробки, розгляду і затвердження державного бюджету не на наступний рік, а на рік уперед, щоб повніше і точніше враховувати тенденції в змінах фінансових потоків і ринкової кон”юктури, адекватно формуючи доходні та видаткові статті бюджету.
21. Механізм поповнення маси грошей в обігу
В умовах обігу неповноцінних банківськ. гр. зміна гр. маси є прерогативою банк. сис-ми, а саме ЦБ і ком. банків. ЦБ емітує готівкові та безгот. Гр., а ком банки – тільки безготівк. ЦБ монополіст в області емісії готівк. Ком. банки купують готівку у ЦБ при невзмозі покриття клієнтські гр. з каси. Випуск готівки ЦБ здійснюється такими способами: 1) надання позичок ком. банкам через їх рефінансування; 2) через купівлю у ком. банків цін. паперів. 3) через купівлю у ком банків інвалюти для поповнення золотовалютного резерву. Після цього збільшуються запаси коштів на коррахунках ком. банків ком. банки погашають заборгованість перед ЦБ вилучення безгот. гр. з обороту. При перевищені випуску – покупці залучають гр. до свого обороту за допомогою позичкових інструментів (сертифікати, облігації). Сектор опосередкованого фін-ня - зв’язок між продавцем та покупцем гр. через фін. посередників, які спочатку акумулюють в себе гр. кошти, а потім їх продають від своєї особи, створюючи нові зобов’язання та нові вимоги. Це банки, страх., інвестиц. КО тощо. Банки – ключові посередники тому що вони не тільки можуть акумульовувати кошти, а й створювати депозитні гр. Вони здійснюють розрах-касов обслуговування фін-кредитн. інститутів, тому можуть мобілізувати і використовувати вільні кошти.