13

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ КОЛЕДЖ

КИЇВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені БОРИСА ГРІНЧЕНКА

Циклова комісія викладачів природничих дисциплін

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

для спеціальностей: 5.01010101 Дошкільна освіта

5.01010201 Початкова освіта

5.02020501 Образотворче мистецтво

5.02020701 Дизайн

5.01020101 Фізичне виховання

5.03040101 Правознавство

(освітньо-кваліфікаційний рівень "молодший спеціаліст")

за вимогами кредитно-модульної системи

Київ 2010

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ КОЛЕДЖ

КИЇВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені БОРИСА ГРІНЧЕНКА

Циклова комісія викладачів природничих дисциплін

«ПОГОДЖЕНО» «ЗАТВЕРДЖЕНО»

Проректор Методичною радою університетського

з навчально-методичної роботи коледжу КУ імені Бориса Грінченка

_______________О.Б. Жильцов протокол № ___ від «__»___________2010 р.

«___»_______________ 2010 р. Голова метод ради ____________М.В.Сорока

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

для спеціальностей: 5.01010101 Дошкільна освіта

5.01010201 Початкова освіта

5.02020501 Образотворче мистецтво

5.02020701 Дизайн

5.01020101 Фізичне виховання

5.03040101 Правознавство

(освітньо-кваліфікаційний рівень "молодший спеціаліст")

УХВАЛЕНО

на засіданні циклової комісії природничих дисциплін

протокол № __ від «___» _____________ 2010 р.

Голова циклової комісії ________ Л.М. Глухенька

Київ 2010

ЗМІСТ

Пояснювальна записка. ………………………………………………………………………... 4

Структура програми навчальної дисципліни

І. Опис предмета навчальної дисципліни…………………………………………………….... 8

ІІ. Тематичний план навчальної дисципліни…………………………………………………... 9

ІІІ. Програма

Змістовий модуль І. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності……………………..…… 10

Змістовий модуль ІІ Джерела небезпеки життєдіяльності людини та породжені ними фактори. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичай них ситуацій………………………………………………………………. 12

ІV. Навчально-методична карта дисципліни «Безпека життєдіяльності» ………………….. 15

V. Плани семінарських занять…………………………………………………………….…. 16

VІ. Завдання для самостійної роботи………………………………………………………… 20

VІІ. Індивідуальна науково-дослідна робота………………………………………...……….. 25

VІІІ. Система поточного та підсумкового контролю знань………………………………..... 30

ІХ. Методи навчання………………………………………………………………….………. 33

Х. Методичне забезпечення курсу ……………………………………………………...…… 33

ХІ. Рекомендована література

Основна………………………………………………………………………………………... 36

Додаткова………………………………………………..…………………………………….. 37

Пояснювальна записка

Робоча навчальна програма з дисципліни «Безпека життєдіяльності» є нормативним документом КМПУ імені Б.Д. Грінченка, який розроблено цикловою комісією викладачів природничих дисциплін на основі освітньо-професійної програми підготовки молодших спеціалістів відповідно до навчального плану для спеціальностей: 5.01010101 Дошкільна освіта, 5.01010201 Початкова освіта, 5.02020501 Образотворче мистецтво,5.02020701, Дизайн денної форми навчання.

Робочу навчальну програму укладено згідно з вимогами кредитно-модульної системи організації навчання. Програма визначає обсяги знань, які повинен опанувати студент відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики, алгоритму вивчення навчального матеріалу дисципліни «Безпека життєдіяльності», необхідне методичне забезпечення, складові та технологію оцінювання навчальних досягнень студентів.

Безпека життєдіяльності (БЖД) — комплексна дисципліна, спрямована на здобуття базових знань з проблеми забезпечення оптимальних умов існування людини у природному і техногенному середовищах.

Доцільність вивчення зазначеної дисципліни пов'язана з невпинним підвищенням негативного впливу господарської діяльності на середовище, яке оточує людину, — не лише природне, а й виробниче та побутове. Зниження якості довкілля, виробництво нових, не відомих раніше речовин, генетична модифікація сільськогосподарських рослин, застарілість виробничого обладнання і технологічних процесів, використання в побуті великої кількості хімічних препаратів і різних механізмів потребують знання факторів, що впливають на стан людини, і найнеобхідніших методів і способів можливого зниження негативного впливу цих факторів. Безпека життєдіяльності є комплексною дисципліною, що базується на знаннях з багатьох дисциплін — основ екології, психології та фізіології праці, хімії, фізики, соціології, демографії і потребує дотримання здорового способу життя.

Мета вивчення дисципліни — забезпечити відповідні сучасним вимогам знання студентів про загальні закономірності виникнення і розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій, їх властивості, можливий , вплив на життя і здоров'я людини та сформувати необхідні, в майбутній практичній діяльності спеціаліста, вміння і навички для їх запобігання і ліквідації, захисту людей та навколишнього середовища.

Завдання дисципліни «Безпека життєдіяльності» — навчити студентів:

• ідентифікувати потенційні небезпеки, тобто розпізнавати їх вид, визначати просторові та часові координати, величину та імовірність їх прояву;

• визначати небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори, що породжуються джерелами цих небезпек;

• планувати заходи щодо створення здорових і безпечних умов життя та діяльності у системі «людина — життєве середовище»;

• прогнозувати можливість і наслідки впливу небезпечних та шкідливих факторів на організм людини, а вражаючих факторів на безпеку системи «людина — життєве середовище»;

• використовувати нормативно-правову базу захисту особистості та навколишнього середовища, прав особи на працю, медичне забезпечення, захист у надзвичайних ситуаціях тощо;

• розробляти заходи та застосовувати засоби захисту від дії небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів;

• запобігати виникненню надзвичайних ситуацій, а в разі їх виникнення приймати відповідні до ситуації рішення та виконувати дії, спрямовані на їх ліквідацію;

• використовувати у своїй практичній діяльності громадсько-політичні, соціально-економічні, правові, технічні, природоохоронні, медико-профілактичні та освітньо-виховні заходи, спрямовані на забезпечення здорових і безпечних умов існування людини в сучасному навколишньому середовищі:

В процесі життя, виробничої та будь-якої іншої діяльності людина постійно перебуває під впливом небезпек, як реальних, так і потенційних. Вивчення цих небезпек, умов, за яких вони здатні реалізуватись, вміння знизити їх негативний вплив сприяло протягом усієї історії виживанню людства і дозволяє йому існувати в сучасних умовах. Однак на сьогодні, у вирішенні цих питань потрібен комплексний науково обґрунтований підхід, який може забезпечити лише безпека життєдіяльності.

У процесі вивчення курсу важливо зосередити увагу на засвоєнні знань із таких питань: теоретичні основи безпеки життєдіяльності, людина як елемент системи «людина – життєве середовище», джерела небезпеки життєдіяльності людини та породжені ними фактори, безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій, конституційні законодавчі основи безпеки життєдіяльності, органи управління безпекою життєдіяльності.

Підвищенню ефективності семінарських занять сприятиме передбачене програмою виконання навчально-дослідницьких завдань, зокрема реферативних досліджень з актуальних проблем безпеки життєдіяльності.

Під час семінарських занять, індивідуальної навчально-дослідницької та самостійної роботи студенти набувають уміння та навички:

• визначати рівень безпеки системи «людина — життєве середовище»;

• ідентифікувати небезпеку;

• складати номенклатуру небезпек;

• визначати зону небезпеки;

• визначати причини та можливі наслідки небезпек;

• класифікувати небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори;

• оцінювати рівень небезпеки;

• моделювати умови виникнення небезпечних ситуацій;

• здійснювати системний аналіз безпеки життєдіяльності.

• визначати сутність поняття «здоров'я»;

• розрізняти біологічні, соціальні та психологічні аспекти здоров'я людини;

• аналізувати вплив на стан здоров'я людини негативних чинників;

• аналізувати реакцію організму на вплив негативних факторів і можливості

організму адаптуватися до цих факторів;

• визначати характерні ознаки здоров'я;

• керувати своїм здоров'ям, економно його використовувати протягом усього життя та знаходити заходи для його збереження;

• уникати небезпек або зменшувати їх дію, зберігати своє здоров'я;

• виявляти вплив якісного стану компонентів середовища життєдіяльності людини на рівень її здоров'я, життєдіяльність і тривалість життя;

• виявляти вплив небезпек на людину залежно від фізіологічного стану організму людини, психофізіологічних якостей і властивостей.

• визначати стратегію і принципи забезпечення безпеки в умовах, де виникають техногенні небезпеки;

• аналізувати вплив техногенних небезпек на організм людини;

• застосовувати засоби зменшення впливу шуму та вібрації на людину;

• порівнювати природні і штучні джерела іонізуючих випромінювань;

• визначати можливу дію факторів електричного струму на організм людини;

• уникати негативних наслідків техногенних небезпек;

• вдало і надійно застосовувати засоби захисту від променевих вражень, дії отруйних речовин.

• визначати профілактичні заходи захисту від тектонічних стихійних лих;

• приймати рішення, спрямовані на попередження руйнівних наслідків топологічних природних небезпек;

• застосувати засоби захисту будівель і споруд від метеорологічних небезпек;

• визначати потенційну небезпеку надходження небезпечних речовин у середовище мешкання людини;

• оцінювати ступінь захисту сучасного житла від джерел небезпеки;

• запобігати виникненню та ускладненню конфліктних ситуацій;

• захистити себе в екстремальних ситуаціях криміногенного характеру;

• прогнозувати можливі наслідки дії природно-техногенних небезпек;

• визначати наявність небезпечної ситуації на транспорті;

• використовувати засоби запобігання інфекційним захворюванням;

• уникати вживання наркотичних речовин;

• ідентифікувати тип ситуації та оцінити рівень небезпеки;

• визначати профілактичні заходи попередження надзвичайних ситуацій;

• обґрунтовувати ймовірність прояву небезпечних факторів у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

• застосовувати засоби індивідуального захисту;

• звільняти потерпілого від дії електричного струму, вогню та з-під обвалів;

• рятувати утопаючих та надавати їм першу допомогу;

• зупиняти кровотечі та здійснювати обробку ран;

• накладати шини при переломах;

• виводити людину з непритомного стану та стану клінічної смерті;

• здійснювати штучне дихання та проводити непрямий масаж серця;

• застосовувати в практичній діяльності вимоги законодавчих і нормативних актів.

Кількість годин, відведених навчальним планом на вивчення дисципліни, становить 54 год., із них 30 год. – аудиторних (12 год. – лекції, 10 год. – семінарські заняття; 6 год. – індивідуальна робота; 2 год. – підсумковий модульний контроль), 24 год. – самостійна робота.

Вивчення студентами навчальної дисципліни "Безпека життєдіяльності" завершується складанням заліку.