- •Затверджено до видання науково – методичною
- •5.1. Загальні положення 55
- •Розділ 1 Основи теорії держави і права
- •1.1.Походження держави та права.
- •1.2.Типи та форми держав
- •1.3. Система та норма права
- •1.4.Джерела права.
- •1.5. Правомірна поведінка, правопорушення, юридична відповідальність.
- •Розділ 2 Адміністративне право
- •2.1.Джерела адміністративного права
- •2.2.Адміністративне право та державне управління
- •2.3. Адміністративна відповідальність
- •2.4.Адміністративні стягнення
- •Розділ 3 Трудове право
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Колективний договір
- •3.3. Трудовий договір.
- •3.4.Випробування при прийомі на роботу.
- •3.5. Переведення на іншу роботу.
- •3.6.Контракт як різновидність трудового договору
- •3.7. Припинення дії трудового договору.
- •2. Виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров¢я, які перешкоджають продовженню даної роботи.
- •4. Прогул (в тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
- •6. Відновлення на роботі працівника, що раніше виконував цю роботу.
- •7. Поява на роботі в нетверезому стані, стані наркотичного або токсичного сп'яніння.
- •3.8.Робочий час та час відпочинку.
- •3.9. Матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству.
- •3.10. Трудова дисципліна.
- •3.11.Індивідуальні трудові спори.
- •3.12.Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров¢я
- •3.13. Зайнятість населення України
- •Розділ 4 Право соціального забезпечення
- •4.1. Поняття права соціального забезпечення
- •4.2.Джерела права соціального забезпечення
- •4.3. Види державних пенсій
- •4.4. Види грошових допомог
- •Розділ 5 Цивільне законодавство
- •5.1.Загальні положення
- •5.2.Джерела цивільного права
- •5.3.Види цивільних правовідносин
- •5.4. Громадяни, як суб'єкти цивільного права
- •5.5. Юридичні особи як суб'єкти цивільного права
- •5.6. Авторське право та суміжні права.
- •5.7. Об’єкти та суб’єкти авторського права.
- •5.8. Авторські договори.
- •5.9. Захист авторських та суміжних прав.
- •Розділ 6 Сімейне право
- •6.1. Шлюб та сім’я за сімейним законодавством.
- •6.2. Порядок і умови укладення шлюбу.
- •6.3. Права і обов’язки подружжя.
- •6.4. Права і обов’язки батьків, дітей та інших членів сім’ї.
- •Розділ 7 Екологічне право
- •7.1. Предмет, об'єкти і джерела екологічного законодавства
- •7.2. Екологічні права і обов'язки громадян
- •7.3. Право природокористування.
- •7.4. Економіко-правовий механізм в галузі екології.
- •7.5. Юридична відповідальність в галузі екології.
- •Розділ 8 Кримінальне право
- •8.1. Джерела кримінального права
- •8.2. Кримінальна відповідальність
- •8.3. Поняття та ознаки злочину
- •8.4.Звільнення від кримінальної відповідальності
- •8.5. Поняття та види покарань
- •Перелік використаних джерел
- •49027, М. Дніпропетровськ - 27, просп. К.Маркса, 19.
2.3. Адміністративна відповідальність
Адміністративна відповідальність настає при наявності фактичної підстави її застосування до правопорушника. Такою є адміністративний проступок – різновид правопорушень. Крім того, до адміністративної відповідальності може бути притягнуто особу, що скоїла діяння, яке містить ознаки злочину, але не становить великої суспільної небезпеки, і на підставі цього звільнена від кримінальної відповідальності.
В адміністративній відповідальності треба вбачати дві сторони:
– юридико-фактичну (протиправна поведінка, проступок),
– нормативну (наявність норми адміністративного права, що передбачає відповідальність за таку поведінку).
Адміністративний проступок характеризується внутрішньою ознакою – протиправністю. Це означає, що дія (утримання від дії) визначається законодавцем забороненою і в законодавчому акті визначається як адміністративний проступок. Якщо певна особа вчиняє дії, заборонені нормами права, або не діє, як запропоновано правовим актом, має місце протиправне діяння, що тягне за собою застосування адміністративної кари – стягнення. Йдеться про зовнішню ознаку проступку – караність.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
Діяння вважається винним, коли особа скоїла його навмисно або через необережність, виявляючи тим самим свою волю і водночас інші суб’єктивні якості – культурний рівень, життєвий досвід, моральні засади.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Умисел – це необхідне для притягнення до адміністративної відповідальності відношення пізнавальної спроможності й волі суб’єкта до діяння, яке ним здійснюється. Його елементами є повне усвідомлення вчиненого в його юридичних (небезпека, шкідливість) та побутових особливостях і бажання настання (чи свідоме допущення настання) протиправних наслідків. Проступки, що здійснюються за наявності цих умов, є навмисними, на відміну від випадкових чи необережних.
При прямому умислі порушник свідомо бажає настання негативних результатів протиправних вчинків. При непрямому умислі правопорушник, не маючи на меті здійснити проступок, свідомо допускає настання шкідливих наслідків своїх протиправних дій, але такої поведінки не припиняє.
Адміністративний проступок вважається здійсненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії, але легковажно розраховувала на їх відвернення.
Необережна вина має місце, коли суб’єкт не передбачав суспільної небезпеки наслідків своєї дії чи бездіяльності, хоча міг і повинен був передбачати такі, або коли легковажно розраховував відвернути шкідливі наслідки від скоєного. Виявляється у вигляді необачності, самовпевненості, нерозважливості, недбайливості.
Форма, ступінь вини може впливати на обсяг відповідальності, але не на невідворотність самої відповідальності.
Відсутність умислу й необережності свідчить про випадок – такий збіг обставин, при якому особа не усвідомлювала і не могла усвідомити суть скоєного або не передбачала і не могла передбачити його шкідливих наслідків. Випадковими можуть бути і дія, і бездіяльність. За наявності випадку вина цілком відсутня. Відсутня вина і в суб’єктів неосудних, а також за наявності обставин, що виключають протиправність діяння (необхідна оборона) або вину (стан крайньої необхідності).
Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.