5.8. Авторські договори.

Використання твору допускається виключно на основі авторського договору з автором або іншою особою, що має авторське право.

Авторські договори повинні укладатися у письмовій формі.

Умови договору, що погіршують становище автора порівняно із становищем, встановленим чинним законодавством, є недійсними.

Усі права на використання твору, не передані за авторським договором, зберігаються за автором.

Авторський договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто угоди щодо всіх суттєвих його умов (спосіб використання, розмір і порядок виплати винагороди, термін дії договору та використання твору).

Якщо протягом обумовленого договором терміну твір не буде використано, автор має право вимагати відшкодування збитків.

Умови договору, що обмежують право автора на створення майбутніх творів на дану тему чи в цій галузі, є недійсними.

5.9. Захист авторських та суміжних прав.

Відтворення, розповсюдження та інше використання, а також ввезення в Україну без дозволу осіб, які мають авторське право і суміжні права, примірників творів, фонограм, програм мовлення є порушенням авторського права і суміжних прав, що дає підстави для судового захисту.

Захист особистих і майнових прав осіб, які мають авторське право і суміжні права, може здійснюватися в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.

В разі використання чужого твору без договору, порушення умов договору, особи, які мають авторське право і суміжні права, можуть подати позов до суду про поновлення порушених прав шляхом внесення відповідних виправлень, публікацій у пресі про допущене порушення або іншим способом.

Суд має право постановити рішення про заборону випуску твору, виконання постановки, фонограми, про припинення їх розповсюдження, конфіскацію всіх примірників твору або фонограми; або про знищення всіх примірників твору або фонограми, щодо яких встановлено, що вони були виготовлені або розповсюджені з порушенням виключних прав авторів або осіб, що мають суміжні права.

Розділ 6 Сімейне право

6.1. Шлюб та сім’я за сімейним законодавством.

Відповідно до Конституції України сім’я перебуває під захистом держави.

Кодекс України про шлюб та сім’ю встановлює порядок і умови одруження, регулює особисті і майнові відносини, які виникають в сім’ї між подружжям, між батьками і дітьми, між іншими членами сім’ї, відносини, які виникають у зв’язку з усиновленням, опікою та піклуванням, прийняттям дітей на виховання, порядок і умови припинення шлюбу, порядок реєстрації актів громадянського стану.

Відповідно до закріпленої у Конституції рівності прав жінки і чоловіка в Україні вони мають у сімейних відносинах рівні майнові і особисті (немайнові) права.

Усі громадяни мають рівні права у сімейних відносинах.

Не допускається будь-яке пряме чи непряме обмеження прав, встановлення прямих чи непрямих переваг при одруженні і в сімейних відносинах залежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання, інших обставин.

Правове регулювання шлюбних і сімейних відносин в Україні здійснюється тільки державою.

Визнається тільки шлюб, укладений у державних органах реєстрації актів громадянського стану. Релігійний обряд шлюбу не має правового значення і є особистою справою громадян.

Права, що виникають із шлюбних та сімейних відносин, охороняються законом. Використання членами сім’ї своїх прав не повинно завдавати шкоди інтересам суспільства і держави, правам інших громадян.

При здійсненні прав і виконанні обов’язків громадяни повинні додержуватись законів, поважати загальнолюдські принципи, сприяти зміцненню сім’ї.

Захист прав, що виникають із шлюбних та сімейних відносин, здійснюється судом, органами опіки та піклування, органами реєстрації актів громадянського стану.