5.2.Джерела цивільного права

Джерелами цивільного права є певні форми вираження державної волі, що складаються з прийнятих у встановленому порядку компетентними органами актів, якими встановлюються норми цивільного права. Ці нормативні акти утворюють певну систему:

- Конституція України - приймається вищим законодавчим органом держави, служить базою формування всіх галузей права, в тому числі і цивільного;

- Закони України - приймаються Верховною Радою України;

- Укази Президента України;

- Постанови Верховної Ради України;

- Постанови і Розпорядження Кабінету Міністрів;

- нормативні акти місцевих органів влади та інші.

Підзаконні нормативні акти становлять найбільш значну частину джерел цивільного права, з яких важливе місце займають численні накази і інструкції окремих міністерств і відомств.

До джерел цивільного права можна віднести також типові правила, а також типові договори, що містять цивільно-правові норми у багатьох напрямах суспільних відносин.

Особливе місце, як джерело цивільного права, займають керівні роз'яснення Пленуму Верховного Суду України і інструктивні вказівки Вищого арбітражного суду, і Конституційного суду України. Ці акти носять загальний характер і тому роз'яснення, що містяться в них і правила повинні признаватися нормами права.

5.3.Види цивільних правовідносин

Цивільні правові відносини - це суспільні відношення, учасники яких пов'язані правами і обов'язками, заснованими на нормах цивільного права.

Внаслідок такого урегулювання між учасниками цивільних правових відносин встановлюється юридичний зв'язок, що закріпляє їх права і обов'язки.

Кожні цивільні правові відносини включають в себе наступні елементи:

- основи виникнення, зміни і припинення правових відносин;

- суб’єктний склад;

- зміст правових відносин;

- об'єкти правових відносин.

Основи виникнення, зміни і припинення правових відносин називаються юридичними фактами. Вони являють собою конкретні життєві обставини, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правових відносин. Вони можуть бути самими різноманітними і охоплювати всі сторони суспільних відносин.

Суб’єктний склад правових відносин - це сукупність сторін, що беруть участь в правових відносинах. У всіх випадках в ньому беруть участь не менш двох сторін. Практично в правових відносинах можуть брати участь і більша кількість сторін. Наприклад, в пайовому договорі постачання на одній з сторін або на обох сторонах одночасно можуть виступати два і більше суб'єкта.

Об'єктом цивільних правових відносин є те, на що направлене або на що впливає дане правове відношення. До них можуть належати матеріальні речі, нематеріальні блага і дії або бездіяльність. Найчастіше об'єктом цивільних правових відносин є різноманітні речі (майно), наприклад товари народного споживання, транспортні засоби, торгові приміщення, будинки, домашнє майно і так далі. До нематеріальних благ відносяться результати творчості в області літератури, мистецтва, науки, техніки і інші.

Зміст цивільних правових відносин складають права і обов'язки їх учасників.

Цивільні права класифікуються на майнові і немайнові, абсолютні і відносні, речові і зобов'язальні.

Майнові права пов'язані з товарно-грошовою формою і тому мають певну економічну ціну. Немайнові права, навпаки, не володіють економічною цінністю, однак, вони невіддільні від суб'єктів правових відносин.

Практичне розмежування даних правових відносин складається, зокрема, в тому, що при порушенні прав і обов'язків, які витікають з майнових правових відносин, до порушника застосовуються санкції майнового характеру, тоді як при порушенні немайнових прав і обов'язків, звичайно застосовуються інші заходи правоохоронного характеру (спростування відомостей, що порочать честь і достоїнство, і інші). Переважна більшість цивільних прав має економічний зміст, наприклад, право власності, більшість договірних зобов'язань.

По характеру взаємозв'язку і взаємовідносин суб'єктів, цивільні правові відносини класифікуються на абсолютні і відносні.

Абсолютні правові відносини - це такі, в яких правомочній особі протистоїть невизначене коло зобов'язаних суб'єктів (правових відносин власності, авторства).

Відносні правові відносини, в яких правомочній особі протистоїть конкретна зобов'язана особа (особи). До них належить будь-яке цивільно-правове зобов'язання, що виникає з договорів, з спричинення шкоди.

Юридичні факти, покладені в основу цивільних правових відносин, поділяються на події і дії.

Події - це юридичні факти, виникаючі незалежно від волі людей, наприклад пожежа, землетрус, інший природний катаклізм. Внаслідок таких подій, коли пошкоджено або знищено майно, виникають правові відносини між власником цього майна і, наприклад, страховою кампанією.

Дії - це юридичні факти, виникнення яких залежить від волі людей, наприклад, укладання угоди, спричинення шкоди.

Дії поділяються на правомірні і неправомірні. Правомірні дії здійснюються відповідно до вимог закону або підзаконного нормативного акту. При цьому виникають правомірні дії, що служать основою виникнення правових відносин, наприклад, угоди, адміністративні акти, включаючи акти планування і інші. Якщо такі дії відповідають вимогам закону, то вони будуть породжувати права і обов'язки. Неправомірні дії - це дії, що суперечать закону або підзаконному нормативному акту. Такі дії іменуються правопорушеннями. До осіб, що їх здійснюють, застосовуються передбачені законом санкції.

Захист цивільних прав здійснюється у встановленому порядку судом, арбітражем або третейським судом.