Навчальні завдання

Завдання 1. Визначити економічну ефективність запровадження поверхневого обробітку ґрунту замість звичайної оранки за показниками: 1) приріст урожайності; 2) загальний приріст прибутку; 3) приріст прибутку завдяки підвищенню урожайності; 4) приріст прибутку завдяки зменшенню виробничих витрат на одиницю продукції.

Вихідні дані. За звичайної оранки на глибину 20-25 см урожайність озимої пшениці становить 30 ц з 1 га посіву, а за поверхневого обробітку ґрунту на глибину 8-10 см – 40 ц (підвищення врожайності досягається завдяки збільшенню запасів доступної вологи в 1,5 м шарі ґрунту в період посіву, збільшенню густоти сходів, зниженню коефіцієнта водоспоживання). Виробничі витрати в базовому варіанті становили 945 грн. на 1 га посіву, а в новому – 900 грн. Ціна реалізації 1 ц зерна пшениці – 100 грн.

Розв’язок. Приріст урожайності ∆У визначають як різницю між її рівнем за новим варіантом технології обробітку ґрунту У₁ і базовим варіантом У₀, тобто:

Відповідно приріст урожайності озимої пшениці становитиме 10 ц з 1 га.

Загальний приріст прибутку ∆Пз можна визначити так:

де У₁ і У₀ – урожайність культури з 1 га посіву відповідно за новим і базовим варіантами обробітку ґрунту; Ц – ціна реалізації 1 ц зерна; ВВ₁ і ВВ₀ – виробничі витрати на 1 га посіву відповідно за новим і базовим варіантами.

Відповідно, приріст прибутку на підприємстві складе:

грн.

Для визначення частки прибутку, створеної завдяки зростанню урожайності, можна скористатися формулою:

В нашому прикладі зростання прибутку за рахунок зростання урожайності становитиме:

грн

Вплив фактора виробничих витрат на приріст прибутку розраховують з виразу:

Таким чином за рахунок зменшення виробничих витрат на гектар посівів озимої пшениці приріст прибутку становитиме:

грн

За результатами розв’язку має витримуватися рівність:

грн.

Завдання 2. Здійснити економічну оцінку заходів з племінної справи на прикладі впровадження плідників великої рогатої худоби. Основними критеріями оцінки – сумарний економічний ефект за першу, другу і третю лактації корів-дочок биків-поліпшувачів та рентабельність додаткових вкладень у племінну справу. За базу порівняння беруть обсяг виробництва молока з урахуванням його жирності за перших три роки лактації від корів-дочок бика-плідника, що раніше використовувався для запліднення основного стада.

Вихідні дані. Необхідні вихідні дані для проведення розрахунків наведені в наступній таблиці.

Показник	1-ша лактація		2-га лактація		3-тя лактація
	Варіант		Варіант		Варіант
	базовий	новий	базовий	новий	базовий	новий
Кількість корів	150	120	150	120	150	120
Надій молока від однієї корови, кг	2800	3200	3300	3900	3500	5100
Жирність молока, %	3,35	3,55	3,41	3,68	3,59	3,84
Ціна реалізації 1 ц молока базисної жирності, грн.	200	200	200	200	200	200
Виробничі витрати всього, грн.	604160	603422	660630	661345	725460	728821
В розрахунку на одну корову, грн.	4027,73	5028,52	4404,20	5511,21	4836,40	6073,51

Базисна жирність молока складає – 3,6%. Відмінності в затратах на одну корову за базовим і новим варіантами зумовлені додатковими витратами на придбання сперми бика-поліпшувача, а також додатковими витратами по заробітній платі за більший обсяг одержуваної продукції.

Розрахувати наступні показники: 1) валове виробництво молока з урахуванням його жирності за базовим варіантом (по групі корів-дочок попереднього бика-плідника) і за новим варіантом (по групі корів-дочок бика-поліпшувача); 2) вартість валової продукції з урахуванням її якості; 3) собівартість виробництва 1 ц молока.

Методика виконання. Спочатку визначається валове виробництво молока (Мі) за три лактації з урахуванням його жирності за базовим і новим варіантами з виразу:

де Н_іj – надій молока на одну корову в j-й лактації за і-м варіантом, ц; К_іj – кількість корів у j-й лактації за і-м варіантом; Ж_іj – жирність молока, надоєного в j-й лактації за і-м варіантом, %; Жб – базисна жирність молока.

Вартість валової продукції з урахуванням її якості розраховують за обома варіантами множенням М_і на ціну реалізації 1 ц молока. Звідси сумарний економічний ефект Е_ф від впровадження даного заходу за 3 роки лактації можна визначити з виразу:

де ВМ₁ і ВМ₀ – вартість молока за три роки лактації відповідно за новим і базовим варіантами, грн; ВВ₁ і ВВ₀ – виробничі витрати по j-й лактації відповідно за новим і базовим варіантами.

Для поглибленого аналізу одержаного результату доцільно розрахувати рентабельність (Р) додаткових вкладень у племінну справу, скориставшись формулою

Оскільки базовий і новий варіанти відрізняються кількістю поголів’я корів, то оціночні показники потрібно розраховувати на одну корову.