- •Модуль і змістовий модуль і. Категорії особливо небезпечних інфекцій. Ознаки. Збудники. Історія вивчення, правила роботи Тема 1. Категорії особливо небезпечних інфекцій
- •Ентерококи
- •Клостридії
- •Бактерії групи Proteus
- •Патогенні стафілококи
- •Патогенні стрептококи
- •Термофільні організми в патогенезі захворювань людини
- •Збудники бактеріальних кишкових інфекцій
- •Збудники харчових інфекційних хвороб людини
- •Збудники черевного тифу та паратифів
- •Збудники дизентерії
- •Класифікація бактерій роду Shigella
- •Збудник холери
- •Диференціація холерних вібріонів
- •Збудники харчових токсикоінфекцій
- •Збудники гострих сальмонельозних гастроентеритів
- •Збудники ешеріхіозів
- •Бактерії роду Proteus
- •Бактерії виду Bacillus cereus
- •Бактерії виду Clostridium perfringens
- •Збудник ботулізму
- •Ентерококи
- •Бактерії родів Citrobacter, Hafnia, Klebsiella, Serratia, Providencia та інших родів родини Enterobacteriaceae
- •Змістовий модуль 2. Мікробіологія особливо небезпечних інфекцій Тема 1. Мікробіологія чуми і псевдотуберкульозу та кишкового ієрсініозу
- •Тема 2. Збудники бруцельозу
- •Тема 3. Мікробіологія туляремії
- •Тема 4. Мікробіологія сапу та меліоідозу
- •Тема 5. Мікробіологія сибірської виразки
- •Тема 6. Патогенні лістерії та хвороби, які вони викликають
- •Морфологічні, культуральні та фізіолого-біохімічні властивості. L. Monocytogenes відноситься до роду Listeria. Рід названо на честь шотландського хірурга Лістера.
- •Тема 7. Патогенні спірохети
- •Морфологічні, культуральні та фізіолого-біохімічні властивості. Збудник лептоспірозу Leptospira interrogans відноситься до роду Leptospira.
- •Модуль іі змістовий модуль і. Внутрішньоклітинні паразити – рикетсії та хламідії Тема 1. Рикетсії та хвороби, які вони викликають
- •Тема 2. Патогенні хламідії та захворювання, які вони викликають
- •Змістовий модуль іі. Патогенні гриби Тема 1. Патогенні гриби та захворювання, які вони викликають
- •Тема 2. Поверхневі мікози
- •Тема 3. Мікози, які викликаються умовно-патогенними грибами
Термофільні організми в патогенезі захворювань людини
До санітарно-показових мікроорганізмів належать також термофільні мікроорганізми, виявлення яких у грунті чи воді свідчить про забруднення гноєм, компостом чи термами (фекаліями людей, які розкладаються при високих температурах). Термофіли можуть виявлятися у повітрі, харчових продуктах, консервах тощо.
До термофільних мікроорганізмів належать грампозитивні спороутворюючі та аспорогенні паличкоподібні та кокоподібні бактерії, актиноміцети, спірили та деякі види грибів, які здатні активно розмножуватися при температурі 60°С та вище. Це переважно аеробні організми.
Термофільні мікроорганізми є представниками кишкової мікрофлори людини та тварин, проте у випорожненнях містяться у невеликій кількості (101 ‑ 103 клітин/г). У зв'язку з цим термофіли можуть служити показником фекального забруднення навколишнього середовища.
Термофільні мікроорганізми розмножуються в компостних кучах та гної, в яких завдяки їхній життєдіяльності відбувається нагрівання до 60 – 70°С поверхневих шарів компостів і до 25°С – глибинних. Цей процес супроводжується біотермічним знезараженням органічних мас, унаслідок чого гинуть патогенні мікроорганізми і кишкові палички. Чим вища температура в компостах, тим швидше настає загибель патогенних ентеробактерій, чому сприяє життєдіяльність мікробів-антагоністів.
Забруднення грунту та водойм термофілами відбувається при потраплянні до них гною та компосту, які використовуються як органічні добрива. У незабрудненому та в цілинних грунтах термофіли не виявлються або їхня кількість дуже мала.
Таким чином, присутність термофілів свідчить про давнє забруднення грунту компостами, коли БГКП виявляються в незначній кількості. І навпаки, високий титр БГКП при малій кількості термофілів є показником свіжого фекального забруднення. Термофіли також є санітарно-показовими мікроорганізмами для характеристики окремих етапів процесу мінералізації органічних відходів.
Збудники бактеріальних кишкових інфекцій
При порушенні санітарно-гігієнічних режимів виробництва і умов зберігання харчові продукти можуть стати причиною кишкових інфекційних хвороб людини, які поділяють на три групи: харчові інфекційні хвороби, харчові токсикоінфекції та харчові токсикози.
Виникнення харчових інфекційних хвороб людини пов'язано із потраплянням до організму людини живих бактерій, що починають активно розмножуватися, викликаючи специфічний патологічний процес. Для виникнення захворювання досить, щоб у харчовому продукті знаходилася хоча б невелика кількість бактерій.
Харчові токсикоінфекції – це гострі кишкові захворювання, які виникають у результаті вживання харчових продуктів, що містять велику кількість живих бактерій, котрі руйнуються в організмі людини, вивільняючи ендотоксини.
Інтоксикації пов'язані з вживанням в їжу продуктів, в яких накопичився токсин в результаті життєдіяльності певних видів мікроорганізмів.
Збудники харчових інфекційних хвороб людини
До харчових інфекційних хвороб людини відносяться: черевний тиф та паратифи, дизентерія, холера. Збудниками цих хвороб є бактерії родів Salmonella, Shigella, Vibrio. Харчові інфекційні хвороби, для яких джерелом інфекції є людина, часто носять груповий характер. Механізм передачі фекально-оральний. Шляхи поширення можуть бути різними: харчовий, водний, контактно-побутовий.