Бактерії групи Proteus

Бактерії роду Proteus належать до родини Enterobacteriaceae і включають 5 видів, які мають санітарно-показове значення: P. vulgaris, P. mirabilis, P. morganii, P. rettgeri, P. inconstans. Бактерії р. Proteus – це грамнегативні паличкоподібні бактерії, поліморфні, розміром 0,5 – 0,6 × 1,0 – 3,0 мкм, рухаються за допомогою перитрихіально розташованих джгутиків (рис. 4). Спор і капсул не утворюють, факультативні анаероби. Добре ростуть на простих поживних середовищах. Характерною ознакою цих бактерій є здатність до «роїння»: при посіві в конденсаційну вологу свіжескошеного МПА (метод Шукевича) утворюють вуалеподібний (повзучий) ріст, поступово закриваючи всю поверхню агару. Посів за методом Шукевича застосовують при виділенні протея з об’єктів навколишнього середовища.

Бактерії р. Proteus ферментують глюкозу з виділенням кислоти та газу, не розщеплюють лактозу та маніт, P. vulgaris та P. mirabilis синтезують протеолітичні ферменти, розріджують желатину, виділяють H₂S. P. vulgaris, на відміну від P. mirabilis, утворює індол, ферментує мальтозу. Для диференціації видів роду Proteus застосовують властивості, наведені в таблиці 3.

Бактерії р. Proteus широко розповсюджені в природі, приймають участь у процесах аеробного гниття та служать показником присутності органічних речовин тваринного походження у воді водойм. Найбільш розповсюдженими є види P. vulgaris та P. mirabilis. P. vulgaris у невеликій кількості зустрічається як у кишечнику людини та тварин, так і в навколишньому середовищі, є збудником процесів гниття у природі. P. mirabilis – мешканець кишечнику людини та тварин.

Таблиця 3

Диференційні ознаки видів роду Proteus

Види Ознаки	P. vulgaris	P. mirabilis	P. morganii	P. rettgeri	P. inconstans
Ферментація вуглеводів:
мальтоза	+	–	–	–	–
адоніт	–	–	–	+	+
інозит	–	–	–	+	+/‑
маніт	–	–	–	+	‑
сахароза	+	+	–	+/‑	+/‑
Розрідження желатини	+	+	–	–	–
Виділення H2S	+	+	–	–	–
Утворення індолу	+	–	+	+	+
Розщеплення сечовини	+	+	+	+	–
Утворення орнітиндекарбоксилази	–	+	+	–	–

Умовні позначення: «+» ‑ наявність ознаки; «‑» ‑ відсутність озноки; «+/‑» ‑ ознака непостійна.

На відміну від інших санітарно-показових мікроорганізмів (БГКП, ентерококів, C. perfringens), бактерії роду Proteus зустрічаються в кишечнику людини рідко (у 5 – 10% здорових людей, частіше влітку), в кишечнику тварин (коней, великої рогатої худоби тощо) вони виявляються частіше, також переважно влітку. Тому бактерії р. Proteus не мають самостійного значення як показники фекального забруднення. Вони не задовольняють основним вимогам до санітарно-показових мікроорганізмів. Проте виявлення великої кількості P. vulgaris у грунті та воді свідчить про наявність тут органічних речовин тваринного походження. При забрудненні об’єктів навколишнього середовища фекальними стоками визначають P. mirabilis.

У практичних лабораторіях СЕС виявлення та облік бактерій групи протея проводять, в основному, за епідеміологічними показниками.

Розповсюдження протеїв можливе через предмети ужитку, повітря приміщень, де знаходяться хворі з запальними процесами чи кишковими інфекціями, які викликані цими бактеріями.

Бактерії р. Proteus нерідко виявляють у різних харчових продуктах, що свідчить про їхнє псування. Протеї можуть викликати харчову токсикоінфекцію, якщо вміст у продуктах буде досить великий. Якісні продукти не повинні містити бактерій р. Proteus. Виявлення протеїв у харчових продуктах свідчить про гниття. Ступінь забруднення встановлюють за титром протея. Для цього в конденсаційну вологу свіжескошеного МПА вносять по 0,1 мл десятикратних розведень досліджуваного матеріалу. Посіви вирощують при 37°С протягом 18 – 38 год. Титр визначають за найменшою кількістю засіянного продукту, в якій знайдено ріст протея у вигляді Н-форми.