Бактерії виду Clostridium perfringens

Clostridium perfringens – представники нормальної мікрофлори кишечника людини та тварин, можуть забруднювати харчові продукти, особливо м'ясо, рибу, молоко вже при їх заготовці. Розрізняють 6 сероварів C. perfringens – A, B, C, D, E, F. Харчові токсикоінфекції найчастіше викликаються бактеріями сероварів А і С, рідше D. Штами сероварів C і F викликають харчові токсикоінфекції подібні до некротичних ентеритів з високим ступенем летальності. Серовари B, D, E викликають токсикоінфекцію у тварин і потенційно небезпечні для людей. Основна роль у патогенезі захворювань, збудниками яких є C. perfringens, належить токсинам, які відрізняються за структурою та властивостями. Головним є α-токсин, який характеризується лецитиназною активністю. Інші токсини характеризуються гемолітичною, протеолітичною, некротичною, колагеназною та гіалуронідазною дією і здійснюють допоміжний вплив, сприяючи розповсюдженню α-токсину в організмі.

У харчових продуктах токсини руйнуються досить швидко при кип'ятінні, за виключенням протоксинів сероварів D та Е, які в організмі активуються протеолітичними ферментами. Ці протоксини витримують кип'ятіння протягом години. Спори клостридій також відрізняються за стійкістю. Найбільш стійкими є спори сероварів С та А, які витримують кип'ятіння протягом 2 – 3 год.

Виникнення захворювання, збудниками якого є Clostridium perfringens, найчастіше пов'язане з вживанням у їжу м'ясних продуктів: котлет, приготованих із готового м'ясного фаршу, вареного м'яса, яке зберігалося при кімнатній температурі, холодних м'ясних закусок тощо. Інтенсивність розмноження C. perfringens у готових стравах залежить від індивідуальних властивостей штаму, масивності забруднення, виду продукту, його кислотності, температури зберігання.

Вегетативні форми швидко гинуть при доступі кисню повітря, під дією сонячного світла, при наявності у середовищі антисептиків та антибіотиків. Спори серотипів B, C, D та Е гинуть при кип'ятінні протягом 15 – 30 хв. Окремі штами серотипів А і особливо F утворюють високотермостійкі спори, які переносять кип'ятіння від 1 до 6 годин. Морфологія, культуральні та фізіолого-біохімічні властивості C. perfringens описані в розділі 2.2.

Патогенність. C. perfringens патогенний для всіх лабораторних тварин: голубів, морських свинок, мишей (гинуть через 18 – 20 год після зараження), меншою мірою чутливі кролики.

Діагностика. Діагностику харчових отруєнь, спричинених C. perfringens серотипу А, здійснюють на основі клінічних ознак та бактеріологічного дослідження, яке проводять у трьох напрямках: виявлення токсину у фекаліях, дослідження випорожнень і підозрілих продуктів на наявність і масивність забруднення C. perfringens, постановка реакції аглютинації з антигенами, отриманими із штамів, виділених від хворих, та встановлення антигенної ідентичнності штамів C. perfringens, ізольованих із випорожнень хворих, блювотних мас, тощо зі штамами, виділеними із підозрілих продуктів.

Профілактика. Профілактика харчового отруєння, викликаного C. perfringens, включає ті ж заходи, що і при харчових отруєннях, викликаних сальмонелами, бактеріями роду Escherichia тощо.