Література:

1. Філософський енциклопедичний словник. – К: Абрис, 2002. – 744 с. Статті

“Діалектика”, “Метафізика”, “Еклектика”, “Софістика”, “Синергетика”,

“Догматизм”, “Релятиізм”.

2. Синергетике – 30 лет // Вопросы философии – 2000. – №3.

3. Шаповалов В.И. Законы синергетики и глобальные тенденции. / В.И.Шаповалов, Н.В. Казаков // Общественные науки и современность. – 2002. – №3. – С. 141-149.

4. Штернберг М.И. Является ли синергетика наукой? // Философские науки.- 2004. – №6. – С. 130-140.

5. Прытков В.П. Оправдание синергетики // Вопросы философии. – 2001. – №4. – С. 146-150.

6. Пироженко В.А. Методологические претензии синергетики и иллюзия

“постнеклассической” рациональности: [Логика и методология науки] // Наука и наукознавство. – 2004. – №2. – С. 95-112.

Завдання для самостійної роботи:

а) питання для самоконтролю:

1. Нелінійність та альтернативність, стохастичність та непередбачуваність процесу розвитку, конструктивна роль хаосу та випадковості у виникненні нового.

2. Визначте зміст понять “еволюція” і “революція”.

3. Розкрийте зв’язок категорій “прогресу” і “регресу”.

4. В чому обмеженість механістичного підходу до розуміння розвитку?

5. Що спільного та чим відрізняються концепції розвитку Гегеля та Маркса?

6. Які особливості процесу розвитку?

б) тексти для читання:

1. Хакен Г. Синергетика. – М.: Мир, 1980.

2. Мартинюк І. Про синергетику без любові // Соціологія: теорія, методи, маркетинг.- 2003.- №3.- С.195-202.

3. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Синергетика как новое мировидение // Вопросы философии. – 1992. – №12.

4. Пазенюк В. Синергетика в контексті становлення нової світоглядної парадигми: [В.Пазенок, докт. філос. наук, проф., чл.-кор НАН України, проректор Київського інституту туризму, економіки і права] // Вища освіта України.- 2003.- №3.- С.21-28.

Cемінарське заняття № 12 Теорія пізнання

1. Філософська теорія пізнання – гносеологія.

2. Природа та структура пізнавальної діяльності. Суб’єкт і об’єкт пізнання.

3. Чуттєва та раціональна форми пізнання. Рівні пізнання: емпіричний і раціональний (абстрактно-логічний).

4. Наукове пізнання, художнє, релігійне та інші види пізнання.

5. Проблема можливості пізнання світу: оптимізм, скептицизм, агностицизм.

6. Порівняльний аналіз гносеології та епістемології. Сучасні концепції теорії пізнання.

7. Вчення про істину. Проблема істини в теорії пізнання, критерії істини.

Література:

1. Філософія: Навч. посіб. / Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф. Надольного. − 6-те вид., випр. і доп. − К.: Вікар, 2006. − Тема 8, 9. − С. 174 – 198.

2. Причепій є.М., Черній а.М., Чекаль л.А. Філософія: Підруч. − к.: Академвидав, 2006. − с. 304 – 330.

3. Філософія: Підруч. / Бичко І.В., Бойченко І.В., Табачковський В.Г. та ін.. − К.: Либідь, 2001. − Тема 10, С. 162 – 172.

4. Діденко В.Ф. Філософія: ескізи для самопідготовки: Навчальний посібник. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2006. − Тема 7. − С. 91 – 109.

5. Введение в философию: Учеб. пособие для вузов / Авт. колл.: Фролов И. Т. и др. − 3-е изд., перераб. и доп. − М.: Республика, 2003. – Разд. 2, гл.6., С. 452 – 472.

6. Епістемологія // Філософський енциклопедичний словник. − К.: Абрис, 2002. − С. 201 – 202.

7. Істина // Там же. − С. 252 – 253.