1.3. Побудова інформаційного маркетингу на підприємстві

Коло питань: мета і завдання інформаційного маркетингу, правила ведення інформаційного маркетингу, функції інформаційного маркетингу, види інформаційного маркетингу

Мета і завдання інформаційного маркетингу

Мета інформаційного маркетингу — знайти відповідність між можливостями інформаційних структур і потребами споживачів цільового ринку.

Зробити це можна з допомогою система­тичних досліджень зовнішнього та внутрішнього середовищ фір­ми, вивчення інформаційних потреб, вдалого вибору ключових сегментів ринку. Застосування інформаційного маркетингу спрямоване на формування зв'язків із громадськістю й створен­ня іміджу фірми.

Здійснення маркетингових заходів дає змогу прискорити віддачу виробничих фондів, підви­щити мобільність виробництва та рівень конкурентоспроможнос­ті інформаційних продуктів, своєчасно створити нові інформа­ційні товари та прискорити просування їх на ті ринки, які нада­дуть можливість досягти максимального комерційного ефекту.

Основне завдання інформаційного маркетингу полягає не тільки в тому, щоб залучити якомога більшу кількість покупців (користувачів), але й продати кожному з них максимальну кіль­кість інформаційних послуг відповідно до їх потреб.

Особ­ливість інформаційного маркетингу полягає в тому, що ці потреби не завжди чітко усвідом­люються самими покупцями і звичайно не чітко визначені в певні моменти часу. Тому необхідною є робота по наближенню інформаційних продуктів і послуг, запропонованих фірмою, до інформаційних моделей бізнесу, побудованих в уяві користува­чів, і для підтримування стійкого попиту на них протягом усього періоду продажу.

За часів адміністративно-командної економіки інформаційна діяльність здійснювалася безкоштовно некомерційними органі­заціями, що фінансувалися за рахунок бюджету (банки, бібліоте­ки тощо). Інформаційна фірма повинна враховувати у своїй про­грамі маркетингу той факт, що значна частина потенційних користувачів не схильна сприймати надані послуги як товар і платити за них.

Крім того, покупець не завжди вміє правильно використовувати отриману інформацію через психологічні, про­фесійні, моральні, етичні та інші бар'єри.

Правила ведення інформаційного маркетингу

Правила інформаційного маркетингу, що урахо­вують аспекти відносин між продавцем і покупцем на ін­формаційному ринку, зведено в таблицю 1.5.

Таблиця 1.10

Правила	Суть правил інформаційного маркетингу
1.	Будь-яка велика інформаційна потре­ба задовольняється здебільшого найпро-стішим способом без ура­хування необхідних для цього часу та грошей
2.	Якщо у споживача інформації вже сформувались певні навички збирання її, то їх майже неможливо змінити навіть за умов значних витрат на маркетинг
3.	Проведення інтерактивного пошуку зазвичай здійснюється не тими, кому дійсно потрібна інформація, бо перекладається на нижчі підрозділи
4.	Недоцільно охоплювати маркетингом організацію, яка не має необхідного устаткування або не має бажання платити за інформацію
5.	Користувач не завжди володіє достатньою кваліфікацією, необхідною для одержання необхідної йому інформації
6.	Користувач не завжди може сформулювати свої вимоги до інтерактивного пошуку, і тому свою відмову від нього обґрунтовує не головними доводами, а тими, які йому простіше пояснити

Маркетингова діяльність інформаційних структур повинна забезпечувати:

- одержання достовірної своєчасної інформації про кон'юнктуру ринку (структуру та динаміку попиту на інформаційні продукти та переваги споживачів);

- можливість удосконалення споживчих властивостей та номенклатури інформаційних продуктів і послуг, за допомогою яких повніше задовольнятимуться запити споживачів порівняно з ІПП конкурентів;

- необхідний вплив на споживача, на попит, на ринок, що забезпечує максимальний контроль сфери реалізації.