- •11 Клас
- •1. Причини, передумови, характер війни
- •Й.Сталін, й.Ріббентроп (другий і третій праворуч) і в.Молотов (сидить) під час підписання Договору про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом. Москва, 1939 р.
- •2. Періодизації Другої світової війни:
- •3. Початок війни. Напад на Польщу (операція «Вайс»)
- •Німецькі солдати ламають шлагбаум на польсько-німецькому кордоні (1 вересня 1939 р.)
- •Гітлер і Кейтель оглядають підірваний бронепоїзд. Польща, 1939 р.
- •Хлопчик на звалищі будинку. Варшава, 1940 р.
- •4. “Дивна війна”
- •«Лінія Мажино»
- •Один з фортів «Лінії Мажино» (сучасний вигляд)
- •А. Гітлер та ф. Паулюс біля карти воєнних дій. 1940 р.
- •6. Напад срср на Фінляндію («Зимова війна»)
- •Радянські кулеметники під Ленінградом перед війною з Фінляндією. 1939 р.
- •7. Окупація Німеччиною Данії, Норвегії, Голландії, Бельгії і Люксембургу. Поразка Франції
- •Німецькі мотоциклісти на вулицях Копенгагена
- •У.Черчілль, прем’єр-міністр Великобританії. 1943 р.
- •Співвідношення сил сторін на травень 1940 р.
- •Шарль де Голь
- •8. Доля Західної України, Західної Білорусії, Північної Буковини, Бессарабії, держав Прибалтики
- •9. Зміцнення фашистського блоку. Відносини між срср та Німеччиною
- •10. Зміна політики сша
- •Винищувачі, одержані зі сша за програмою ленд-ліз. 1941 р.
- •11. Повітряна війна над Англією. Боротьба за Атлантику
- •Німецький лінкор "Дойтчланд" (пізніше – "Лютцлов"). 1939 р.
- •12. Фашистська агресія в Північній Африці та на Балканах
- •Вступ німецьких танків да Лівії. 1941 р.
- •Тривалість воєнних компаній Німеччини проти країн Європи у 1939-1941 рр.
- •§ 3. Воєнні дії в середині 1941 – 1942 рр.
- •1. Підготовка Німеччини до нападу на срср. План «Барбаросса»
- •Зростання збройних сил срср у 1939-1941 рр.
- •2. Початок Великої Вітчизняної війни. Напад Німеччини та її союзників на срср
- •Гітлерівські мотоциклісти в лісах Рівенщини. 1941 р.
- •Гітлерівці переходять річку на західному кордоні срср. 1941 р.
- •Евакуація великих промислових підприємств
- •3. Битва за Москву
- •Співідношення сил у битві за Москву
- •4. Хід війни на радянсько-німецькому фронті навеснi і влітку 1942 р.
- •Десант моряків Чорноморського флоту, 1942 р.
- •Радянські танкісти перед наступом на Харків. 1942 р.
- •5. Створення антигітлерівської коаліції
- •Віхи формування Антигітлерівської коаліції
- •6. Напад Японії на Пірл-Харбор і початок війни на Тихому океані
- •Співідношення сил сторін на початок війни в Тихому океані
- •Адмірал Ямамото очолював напад на американську морську базу в Перл-Гарборі на Гавайських осровах. 1941 р.
- •7. Війна у Північній Африці та Середземномор`ї
- •Фельдмаршал Роммель
- •8. Корінний перелом на Тихоокеанському театрі бойових дій
- •Втрати срср і Німеччини на 10 липня 1941 р.
- •§ 4. Воєнні дії у другій половині 1942 – 1943 рр.
- •1. Сталінградська битва
- •Співвідношення сил у Сталінграді на вересень 1942 р.
- •Виробництво снарядів на одному з уральських заводів. 1942 р.
- •Співвідношення сил напередодні радянського контрнаступу
- •Хронологія Сталінградської битви
- •2. Курська битва
- •Історичне значення Курської битви:
- •3. Битва за Дніпро
- •Співідношення сил напередодні битви за Дніпро
- •4. Корінний перелом у бойових діях у Північній Африці. Капітуляція Італії
- •Дуайт Ейзенхауер, видатний воєначальник, генерал-майор армії сша в період Другої світової війни, згодом – президент сша
- •5. Тегеранська конференція
- •Тегеранська конференція (28 листопада – 1 грудня 1943 р.) за участі у.Черчілля, й.Сталіна, ф.Рузвельта
- •Рузвельт, Черчілль і Сталін святкують день народження Черчілля в Тегерані. 1943 р.
- •§ 5. Окупаційний режим у поневолених країнах. Рух Опору
- •1. Нацистський «новий порядок» в Європі. Окупаційна політика Японії
- •Печі крематорію на території концтабору Освенцим
- •2. Голокост
- •3. Рух Опору
- •Йосип Броз Тіто (праворуч).1943 р.
- •С.Ковпак і с.Руднев серед партизанів у Брянському лісі. 1942 р.
- •Рух Опору в Європі
- •4. Внутрішнє становище у Німеччині, Японії, Великобританії та сша
- •Динаміка виробництва літаків і танків в срср
- •Норми видачі за картками, що діяли в 1941-1947 рр. (у грамах)
- •Динаміка виробництва літаків і танків у сша
- •1. Наступальні операції радянських військ, визволення території срср. Перенесення бойових дій у Східній Європі
- •26 Березня 1944 р. З’єднання 2-го Українського фронту першими вийшли до державного кордону срср.
- •Загальне співвідношення сил на радянсько-німецькому фронті на літо 1944 р.
- •2. Відкриття Другого фронту. Визволення Франції
- •Друга Вільна Французька бронетанкова дивізія проходить повз Тріумфальну Арку під час визволенння Парижа. 1944 р.
- •3. Визволення країн Східної Європи
- •Укладення перемир`я з союзниками Німеччини
- •Визвольна місія Радянської армії в Європі
- •4. Наступ німецьких військ в Арденах
- •6. Бойові дії на тихокеанському театрі бойових дій
- •§7. Завершення і підсумки Другої світової війни
- •1. Завершення бойових дій у Європі. Капітуляція Німеччини
- •Співідношення сил на початку Берлінської операції
- •Зустріч на р.Ельбі радянських, американських та англійських військових.
- •Прапор Перемоги над Рейхстаґом. 30 квітня 1945 р.
- •В.Кейтель підписує Акт про беззастережну капітуляцію. Карлхорст (Німеччина), травень 1945 р.
- •Зруйнований будинок в Празі після бомбардування. 1945 р.
- •Ґеорґій Жуков (1896-1974) – Машал Радянського Союзу
- •2. Кримська (Ялтинська) та Потсдамська конференії та їх рішення.
- •На Кримської конференції: в.Черчилль, ф.-д.Рузвельт, й.Сталін. Ялта, 1945 р.
- •Ялтинська (Кримська) конференція (4-11 лютого 1945 р.) за участі у.Черчілля, й.Сталіна, ф.Рузвельта
- •Ґаррі Трумен
- •Потсдамська конференція (17 липня – 2 серпня 1945 р.) й.Сталін, г.Трумен, який став президентом сша після смерті ф.Рузвельта, у.Черчілль (з 28 липня новий прем’єр-міністр к.Еттлі)
- •3. Розгром Японії. Атомне бомбардування міст Хіросіма та Нагасакі
- •Ядерний вибух
- •Нагасакі після вибуху американської атомної бомби
- •Співідношення сил срср і Японії на Далекому Сході напередодні радянського наступу (серпень 1945 р.)
- •Підписання Акта про капітуляцію Японії. 1945 р.
- •4. Результати Другої світової війни.
- •§ 8. Світ після Другої світової війни
- •1. Створення Організації об`єднаних Націй (оон)
- •2. Нюрнберзький та токійський судові процеси
- •3. Мирні договори з колишніми союзниками Німеччини
- •5. Заповніть таблицю: Мирні договори з союзниками Німеччини.
4. “Дивна війна”
3 вересня Англія, а згодом за нею й Франція, пiсля марних спроб схилити Гiтлера стати на шлях переговорів i вивести вiйська з територiї Польщі й окупованої частини Чехословаччини оголосили Нiмеччинi вiйну. Проте переходити в наступ союзники не поспiшали. Перiод вiйни мiж 3 вересня 1939 р. та 10 травня 1940 р. дiстав назву “дивної вiйни”, оскiльки, формально оголосивши вiйну, жодна сторона її фактично не вела.
Французькi вiйська вiдсиджувалися за “Лiнiєю Мажино” (110 дивізій), до яких стали прибувати ще і англійські дтвізії, німецькі – за «лінією Зікфріда» (23 дивізії). На захiд вiд бельгiйського кордону союзники споруджували нову лiнiю укрiплень аж до самого Пiвнiчного моря. Не бажаючи втягуватися у затяжнi кривавi бої, як це було в роки Першої свiтової вiйни, союзники приступили до блокади Нiмеччини й СРСР та здійснення рейдів бомбардувальників на промислові центри Німеччини.
«Лінія Мажино»
Один з фортів «Лінії Мажино» (сучасний вигляд)
Вiдразу пiсля розгрому Польщi Гiтлер наказав генералам вермахту готуватися до негайного наступу на Заходi. Проте, навіть зібравши всі свої війська німецька армія поступалася союзникам. Для перемоги потрібно було нестандартне рішення. І такий план було розроблено. В його основу знову було покладено стратегію «блікрігу». На зміну модернізованому плану Шліффена штаб розробив план наступу через Арденнську ущелину на стиці кордонів Бельгії-люксембурга – Франції в обхiд “Лiнiї Мажiно” з півночі і виходом ударних танкових груп в район Кале — Дюнкерк. Цей план («Грюн») отримав образну назву «удар серпом» – він мав відрізати, оточити і зничити угруповання союзників на північному фланзі. Далі ударні групи мали повернути на південь, вийшовши в тил частинам, що обороняли «лінію Мажино». Реалізацію цього плану було відкладено на весну 1940 р.
А. Гітлер та ф. Паулюс біля карти воєнних дій. 1940 р.
6. Напад срср на Фінляндію («Зимова війна»)
Тим часом бойові дії спалахнули на Півночі Європи між СРСР і Фінляндією. Тривалий час мiж двома країнами велися переговори, в ходi яких Радянський Союз вимагав вiд фiнської сторони поступитися на його користь значними територiями в районi Ленiнграда (тепер Санкт-Петербург) та узбережжям Фiнської затоки в обмiн на болотистi й лiсистi територiї на пiвночi, що нiяк не компенсувало втрату Виборга i стратегічно важливої оборонної “Лiнiї Маннергейма” — системи фінської оборони, спорудженої в 1927-1939 рр. Уряд Фінляндії не погодився на цю пропозицію.
На світанку 30 листопада 1939 р. великi сили радянських вiйськ перейшли у наступ на фінську армію, що займала прикордонні укрiплення.
Цікаво знати
Наступу радянських військ передував інцидент на кордоні. На території радянської прикордонної застави розірвався важкий снаряд, який прилетів невідомо з відкіль. Загинуло декілька пограничників. Радянська сторона звинуватила у цьому фінів. Проте фіни свою причетність заперечували, стверджуючи, що у них немає на відстані пострілу подібних гармат. Але для радянської сторони це вже було неважливо. Привід до війни було знайдено.
Угруповання радянських вiйськ налiчувало 240 тис. чоловiк, 1915 гармат рiзних калiбрiв, 1131 танк та 967 бойових лiтакiв. 140-тисячна фiнська армiя мала на своєму озброєннi 400 гармат, 60 танкiв i 270 лiтакiв.
Здавалось, що доля Фінляндії вже вирішена. На території СРСР навіть було створено майбутній уряд радянської Фінляндії – уряд О.Куусiнена (так званий “уряд Терiокi”), з яким Сталiн уклав договiр про взаємодопомогу. Але сталося непередбачуване. Невелика фінська армія змогла стримати перший потужний удар і навіть завдала поразки деяким радянським частинам. 30 грудня наступ радянських вiйськ припинився. Сталiн ужив жорстоких методiв для наведення порядку у вiйськах. Почались жорстокі бомбардування фінських міст. Безперервним потоком на фронт надходило нове озброєння та спорядження, війська.
Маленька Фiнляндiя фактично опинилася наодинці з могутнiм агресором. Англiя й Францiя обмежувалися лише закликами продовжувати опір i обіцянками висадити на пiвночi десант. Проте проти цього була Норвегiя. Її уряд не бажав порушувати нейтралiтет i пропускати через свою територію війська союзників. На допомогу Фiнляндiї озброєнням i добровольцями прийшла Швецiя. Нiмеччина висловила готовнiсть надати допомогу СРСР i навiть стала на перешкодi Iталiї‚ яка хотіла направити до Фiнляндiї ешелони зi зброєю. США також усунулися вiд надання Фiнляндiї прямої вiйськової допомоги.
11 лютого 1940 р. розпочався другий наступ радянських вiйськ. Вiн завершився проривом “Лiнiї Маннергейма”. У наступальних дiях брали участь 1,5 тис. танкiв i 3 тис. лiтакiв. Цiною великих втрат (234 тис. чоловiк убито, поранено, обморожено та взято в полон) радянськi вiйська домоглися перемоги i головнокомандуючий фінською армією К.Маннергейм змушений був дати згоду на початок мирних переговорiв.
12 березня за посередництвом i пiд тиском нiмецької дипломатiї СРСР i Фiнляндiя пiдписали мирний договiр, за яким жертва агресiї втрачала значну частину своєї територiї, де до вiйни мешкало 450 тис. чоловiк, тобто 1/8 населення країни. Тяжкими були мiжнароднi наслiдки вiйни й для СРСР. Лiга нацiй виключила СРСР зi своїх членiв, ускладнилися його вiдносини практично з усiма європейськими країнами та США. СРСР опинився у міжнародній ізоляції. У листопадi 1940 р. нейтральна напередоднi конфлiкту Фiнляндiя приєдналася до агресивної “осi” Берлiн—Рим—Токiо і взяла участь у війні проти СРСР («війна продовження», як її називають фіни).
Також війна показала всю слабкість і непідготовленість радянської армії до сучасної війни. Це згодом дало привід говорити Гітлеру, що СРСР – це «Колосс на глиняних ногах».