- •11 Клас
- •1. Причини, передумови, характер війни
- •Й.Сталін, й.Ріббентроп (другий і третій праворуч) і в.Молотов (сидить) під час підписання Договору про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом. Москва, 1939 р.
- •2. Періодизації Другої світової війни:
- •3. Початок війни. Напад на Польщу (операція «Вайс»)
- •Німецькі солдати ламають шлагбаум на польсько-німецькому кордоні (1 вересня 1939 р.)
- •Гітлер і Кейтель оглядають підірваний бронепоїзд. Польща, 1939 р.
- •Хлопчик на звалищі будинку. Варшава, 1940 р.
- •4. “Дивна війна”
- •«Лінія Мажино»
- •Один з фортів «Лінії Мажино» (сучасний вигляд)
- •А. Гітлер та ф. Паулюс біля карти воєнних дій. 1940 р.
- •6. Напад срср на Фінляндію («Зимова війна»)
- •Радянські кулеметники під Ленінградом перед війною з Фінляндією. 1939 р.
- •7. Окупація Німеччиною Данії, Норвегії, Голландії, Бельгії і Люксембургу. Поразка Франції
- •Німецькі мотоциклісти на вулицях Копенгагена
- •У.Черчілль, прем’єр-міністр Великобританії. 1943 р.
- •Співвідношення сил сторін на травень 1940 р.
- •Шарль де Голь
- •8. Доля Західної України, Західної Білорусії, Північної Буковини, Бессарабії, держав Прибалтики
- •9. Зміцнення фашистського блоку. Відносини між срср та Німеччиною
- •10. Зміна політики сша
- •Винищувачі, одержані зі сша за програмою ленд-ліз. 1941 р.
- •11. Повітряна війна над Англією. Боротьба за Атлантику
- •Німецький лінкор "Дойтчланд" (пізніше – "Лютцлов"). 1939 р.
- •12. Фашистська агресія в Північній Африці та на Балканах
- •Вступ німецьких танків да Лівії. 1941 р.
- •Тривалість воєнних компаній Німеччини проти країн Європи у 1939-1941 рр.
- •§ 3. Воєнні дії в середині 1941 – 1942 рр.
- •1. Підготовка Німеччини до нападу на срср. План «Барбаросса»
- •Зростання збройних сил срср у 1939-1941 рр.
- •2. Початок Великої Вітчизняної війни. Напад Німеччини та її союзників на срср
- •Гітлерівські мотоциклісти в лісах Рівенщини. 1941 р.
- •Гітлерівці переходять річку на західному кордоні срср. 1941 р.
- •Евакуація великих промислових підприємств
- •3. Битва за Москву
- •Співідношення сил у битві за Москву
- •4. Хід війни на радянсько-німецькому фронті навеснi і влітку 1942 р.
- •Десант моряків Чорноморського флоту, 1942 р.
- •Радянські танкісти перед наступом на Харків. 1942 р.
- •5. Створення антигітлерівської коаліції
- •Віхи формування Антигітлерівської коаліції
- •6. Напад Японії на Пірл-Харбор і початок війни на Тихому океані
- •Співідношення сил сторін на початок війни в Тихому океані
- •Адмірал Ямамото очолював напад на американську морську базу в Перл-Гарборі на Гавайських осровах. 1941 р.
- •7. Війна у Північній Африці та Середземномор`ї
- •Фельдмаршал Роммель
- •8. Корінний перелом на Тихоокеанському театрі бойових дій
- •Втрати срср і Німеччини на 10 липня 1941 р.
- •§ 4. Воєнні дії у другій половині 1942 – 1943 рр.
- •1. Сталінградська битва
- •Співвідношення сил у Сталінграді на вересень 1942 р.
- •Виробництво снарядів на одному з уральських заводів. 1942 р.
- •Співвідношення сил напередодні радянського контрнаступу
- •Хронологія Сталінградської битви
- •2. Курська битва
- •Історичне значення Курської битви:
- •3. Битва за Дніпро
- •Співідношення сил напередодні битви за Дніпро
- •4. Корінний перелом у бойових діях у Північній Африці. Капітуляція Італії
- •Дуайт Ейзенхауер, видатний воєначальник, генерал-майор армії сша в період Другої світової війни, згодом – президент сша
- •5. Тегеранська конференція
- •Тегеранська конференція (28 листопада – 1 грудня 1943 р.) за участі у.Черчілля, й.Сталіна, ф.Рузвельта
- •Рузвельт, Черчілль і Сталін святкують день народження Черчілля в Тегерані. 1943 р.
- •§ 5. Окупаційний режим у поневолених країнах. Рух Опору
- •1. Нацистський «новий порядок» в Європі. Окупаційна політика Японії
- •Печі крематорію на території концтабору Освенцим
- •2. Голокост
- •3. Рух Опору
- •Йосип Броз Тіто (праворуч).1943 р.
- •С.Ковпак і с.Руднев серед партизанів у Брянському лісі. 1942 р.
- •Рух Опору в Європі
- •4. Внутрішнє становище у Німеччині, Японії, Великобританії та сша
- •Динаміка виробництва літаків і танків в срср
- •Норми видачі за картками, що діяли в 1941-1947 рр. (у грамах)
- •Динаміка виробництва літаків і танків у сша
- •1. Наступальні операції радянських військ, визволення території срср. Перенесення бойових дій у Східній Європі
- •26 Березня 1944 р. З’єднання 2-го Українського фронту першими вийшли до державного кордону срср.
- •Загальне співвідношення сил на радянсько-німецькому фронті на літо 1944 р.
- •2. Відкриття Другого фронту. Визволення Франції
- •Друга Вільна Французька бронетанкова дивізія проходить повз Тріумфальну Арку під час визволенння Парижа. 1944 р.
- •3. Визволення країн Східної Європи
- •Укладення перемир`я з союзниками Німеччини
- •Визвольна місія Радянської армії в Європі
- •4. Наступ німецьких військ в Арденах
- •6. Бойові дії на тихокеанському театрі бойових дій
- •§7. Завершення і підсумки Другої світової війни
- •1. Завершення бойових дій у Європі. Капітуляція Німеччини
- •Співідношення сил на початку Берлінської операції
- •Зустріч на р.Ельбі радянських, американських та англійських військових.
- •Прапор Перемоги над Рейхстаґом. 30 квітня 1945 р.
- •В.Кейтель підписує Акт про беззастережну капітуляцію. Карлхорст (Німеччина), травень 1945 р.
- •Зруйнований будинок в Празі після бомбардування. 1945 р.
- •Ґеорґій Жуков (1896-1974) – Машал Радянського Союзу
- •2. Кримська (Ялтинська) та Потсдамська конференії та їх рішення.
- •На Кримської конференції: в.Черчилль, ф.-д.Рузвельт, й.Сталін. Ялта, 1945 р.
- •Ялтинська (Кримська) конференція (4-11 лютого 1945 р.) за участі у.Черчілля, й.Сталіна, ф.Рузвельта
- •Ґаррі Трумен
- •Потсдамська конференція (17 липня – 2 серпня 1945 р.) й.Сталін, г.Трумен, який став президентом сша після смерті ф.Рузвельта, у.Черчілль (з 28 липня новий прем’єр-міністр к.Еттлі)
- •3. Розгром Японії. Атомне бомбардування міст Хіросіма та Нагасакі
- •Ядерний вибух
- •Нагасакі після вибуху американської атомної бомби
- •Співідношення сил срср і Японії на Далекому Сході напередодні радянського наступу (серпень 1945 р.)
- •Підписання Акта про капітуляцію Японії. 1945 р.
- •4. Результати Другої світової війни.
- •§ 8. Світ після Другої світової війни
- •1. Створення Організації об`єднаних Націй (оон)
- •2. Нюрнберзький та токійський судові процеси
- •3. Мирні договори з колишніми союзниками Німеччини
- •5. Заповніть таблицю: Мирні договори з союзниками Німеччини.
Печі крематорію на території концтабору Освенцим
Окупаційна політика Японії за формою була дещо іншою, але суть зберігалась та ж сама. Агресивні устремління прикривались гаслами: “Створення процвітаючої Азії”, “Звільнення Азії від білих колонізаторів”. До утворюваних окупаційних адміністрацій намагались залучити лідерів національно-визвольних рухів поневолених народів.
Така політика давала можливість здійснити загарбання колоніальних володінь європейських держав без значного опору місцевого населення. Але вже перші місяці японської окупації довели, що відбулась лише зміна колонізаторів. Японія безсоромно грабувала загарбані території.
Пiсля запровадження “нових порядкiв” поневоленi народи Європи й Азiї стали на боротьбу проти ворога.
2. Голокост
Антисемітська політика, яку проводили нацисти після приходу до влади в Німеччини у 1933 р. після початку Другої світової війни набула ще більш жахливого виду. Почалось планомірне і систематичне знищення нацистами та їх посібниками єврейського населення Європи. Цей процес отримав назву «Голокост». За роки Голокосту (1941-1945 рр.) загинуло 6 млн. євреїв.
Голокост (в перекладі з давньогрецької – „всеспалення”) – планомірне і організоване знищення єврейського населення в роки Другої світової війни. Жертвами Г. стали 6 млн євреїв (в Україні – 1,4 млн). Це складало близько 63% європейського і 36% світового єврейства. Не існує єдиної точки зору щодо періодизації Г. Одні дослідники вказують на період 1933-1945 рр. , інші, на 1941-1945 рр. – тобто період систематичного масового знищення. |
Відразу після загарбання Польщі, де проживала одна з найбільших єврейських громад, все єврейське населення було переселено у спеціально створені гетто (відокремлені від зрвнішнього світу поселення з мінімальними умовами життя), а їх власність конфісковано. Створення гетто переслідувало лише одну мету – подальше повне знищення їх мешканців.
З нападом на СРСР нацисти приступили до «остаточного вирішення» єврейського питання». Спочатку повному винищенню підлягали євреї, що проживали на території СРСР, а згодом і всієї Європи (близько 11,5 млн).
За наступаючою німецькою армією рухались спеціально створені чотири айзацгрупи (дві з них «С» і «D» діяли на Україні), які мали знищувати «ворожі елементи», особливо євреїв. Вже перші місяці війни позначилися масовими знищеннями євреїв у Литві, Білорусії, Україні. Символом цього процесу стала трагедія у Бабиному Яру (29-30 вересня 1941 р.). Але методи масових вбивст, які використовували айнзацгрупи, були визнані неефективними для «остаточного вирішення єврейського питання». Айнзацгрупами було знищено близько 750 тис. євреїв. У січні 1942 р. нациське керівництво приймає рішення про створення на території Польщі шести лагерів смерті обладнаних газовими камерами і крематоріями (Треблінка, Собібур, Майданек, Освенцим, Белжец).
У лагерях смерті не було бараків для ув`язнених, які існували у концентраційних таборах. Жертви, які прибували на залізничні станції під приводом приведення себе у порядок направлялися у душові. Потім у душові подавався отруйний газ “Циклон В” – і через 5 хвилин 2000 чоловік ставали мертвими. Найбільш відпрацьованою технологія знищення була в таборі Освенцим, де за добу знищувалося 12 тис. чол. У таких таборах за роки їх існування було знищено 2,5 млн. євреїв.
Створення лагерів смерті супроводжувалось масовим винищенням населення гетто. На території СРСР протягом 1941-1942 рр. Були ліквідовані майже всі гетто, а їх населення відправлено до таборів смерті або знищено на місці.
Така політика нацистів не могла не викликати опір у єврейського населення. Він був як пасивним (духовний опір, втеча тощо), так і збройним. Перше збройне повстання відбулось у Вільнюському гетто. Згодом у гетто Мінська, Каунаса, Тудіно, Мізачів, Кременці, Луцька, Бродів, Львова тощо. Найбільше повстання відбулось у Варшавському гетто (квiтень – червень 1943 р.). Лише через три мiсяцi нерiвної боротьби повстання було придушено, в результатi чого загинуло i вiдправлено до таборiв смертi 76 тис. чоловiк.
Близь 25 тисяч євреїв приймало участь у партизанському русі на території СРСР, 5 тис. – у Франції, 3 тис. – у Югославії, 2 тис. – у Греції і т.д.