Динаміка виробництва літаків і танків у сша

Роки	Літаки, тис.	Танки, тис.
Липень 1940-грудень 1941 .	23,2	4,3
1942	47,9	23,9
1943	85,9	29,5
1944	96,4	17,6
Січень-серпень 1945	43,2	11,2

 

            США були єдиною країною, де війна не погіршила добробуту населення, а, навпаки, він зріс. Було подолано безробіття.

 

ІІІ. Підсумки

            Починаючи Другу світову війну країни фашистського блоку прагнули не лише розгромити противники, а встановити “новий (світовий) порядок”, який мав триматися на насиллі, пограбуванні тощо. Міліони цивільних людей стали жертвами агресорів (близько 50% втрат за роки війни). Більшість цивільного населення знищувалась спеціально: з ідеологічних, расових, політичних та інших причин. Така політика вкрай зницінила людське життя, поставивши перед населенням окупованих територій ділему: чи загинути, чи взятись за зброю. В окупованих країнах розгорнувся масовий рух Опору. З успіхами на фронтах країн Антигітлерівської коаліції міцнів і ширився рух Опору. Форми і методи боротьби були різними: від пасивного опору до збройних повстань.

            У Другій світовій війні як і в Першій доля війни вирішувалась не тільки на фронтах, а і в тилу. Забезпечення армій залежало від роботи економік. У суперництві еокномік економіки країн фашистського блоку зазнали повного краху.

 

Запитання і завдання:

1.    Які країни Європи були окуповані нацистами?

2.    Що таке нацистський “новий порядок”?

3.    Які причини зумовлювали появу такого явища як колабораціонізм?

4.    Голокост – це…

5.    Як нацисти намагалися  «остаточно вирішити єврейське питання»?

6.    Які фактори найбільш впливали на розвиток руху Опору в європейських країнах?

7.    В якій країні Європи рух Опору набув найбільшого розвитку? Які країни самостійно звільнилися від нацистського поневолення?

8.    Що зумовлювало розкол у русі Опору? Які політичні сили відіграли провідну роль у русі Опору?

9.    Який вплив справила війна на економічний розвиток воюючих країн?

10. За роки війни радянська економіка випустила зброї у 2 рази більше ніж німецька, хоча промисловий потенціал СРСР був у декілька разів меншим. Що сприяло перемозі економіки СРСР над економікою нацистської Німеччини?

11. Чому США називали «арсеналом» країн Антигітлерівської коаліції? Чи можлива була б перемога над країнами фашистського блоку без економічного потенціалу США?

12. Які відмінності у внутрішньому становищі країн агре­сорів і країн антигітлерівської коаліції?

 

 

§ 6. Воєнні дії у 1944 р.

 

 

1. Наступальні операції радянських військ, визволення території срср. Перенесення бойових дій у Східній Європі

З початком 1944 р. перед радянськими військами стояли наступні завдання:

1.    Завершення звільнення території СРСР він гітлерівців та їх союзників.

2.    Надання допомогу народам Східної Європи у скиненні фашистського поневоленя.

3.    Вивести з війни союзників Німеччини.

4.    Перенести бойові дії на територію третього рейху.

5.    Координація дій з військами союзників, які мали відкрити Другий фронт.

            До 1944 р. війська гітлерівської Німеччини та її союзникiв усе ще утримували значну частину окупованих територій. Союзники вели бої в Південній Італії. Німеччина зуміла розширити випуск озброєнь, провести тотальну мобілізацію, але стратегічну ініцiативу гітлерівськi генерали вже втратили. В їхніх рішеннях зникли гострота, правильність оцінки ситуації. І навпаки, ряд операцій радянського командування завершального етапу війни став зразком в історії воєнного мистецтва. Вже не робилися спроби широко­масштабного наступу по всьому фронту, а послідовно прово­дилися операції на різних ділянках. Перенесення ударів з одного напряму на інший змушувало німецьке командування перекидати сили з одного місця радянсько-нiмецького фронту на інше, латаючи дири в обороні.

            Війна висунула багато енергійних, талановитих радянських воєначальників, якi не боялися приймати самостійні рішення: Г.Жуков, І.Конєв, Ф.Толбухін, О.Василевський, Р.Малиновський, Л.Говоров, К.Рокосовський, А.Єременко, К.Мерецков, І.Баграмян та ін.

            Ненависть до загарбникiв зростала при визволенні міст і сіл, коли радянські солдати бачили слiди руйнувань, насильств і звірств, що їх чинили гiтлерiвцi над місцевим населенням.

            1944 р. розпочався наступом під Ленiнградом. 14 січня — 29 лютого 1944 р. тут було проведено успішну наступальну операцію. Місто було повністю деблоковано. Закінчилась 900-денна блокада легендарного міста, яке втратило не менше 800 тис. своїх мешканців.

            Практично одночасно з цим розвивалась операцiя по визволенню Правобережної України. Ключовою з них стала Корсунь-Шевченківська. Війська 1-го Українського фронту (командуючий — М. Ватутiн) і 2-го Українського фронту (командуючий — І. Конєв) оточили корсунь-шевченківське угрупування противника. В результаті було знищено 55 тис. ворожих солдатів‚ 18 тис. взято в полон. За тактикою і військовим мистецтвом оточення і знищення німецького угруповання в районі Корсунь-Шевченківського одержало назву "другого Сталінграду".