- •11 Клас
- •1. Причини, передумови, характер війни
- •Й.Сталін, й.Ріббентроп (другий і третій праворуч) і в.Молотов (сидить) під час підписання Договору про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом. Москва, 1939 р.
- •2. Періодизації Другої світової війни:
- •3. Початок війни. Напад на Польщу (операція «Вайс»)
- •Німецькі солдати ламають шлагбаум на польсько-німецькому кордоні (1 вересня 1939 р.)
- •Гітлер і Кейтель оглядають підірваний бронепоїзд. Польща, 1939 р.
- •Хлопчик на звалищі будинку. Варшава, 1940 р.
- •4. “Дивна війна”
- •«Лінія Мажино»
- •Один з фортів «Лінії Мажино» (сучасний вигляд)
- •А. Гітлер та ф. Паулюс біля карти воєнних дій. 1940 р.
- •6. Напад срср на Фінляндію («Зимова війна»)
- •Радянські кулеметники під Ленінградом перед війною з Фінляндією. 1939 р.
- •7. Окупація Німеччиною Данії, Норвегії, Голландії, Бельгії і Люксембургу. Поразка Франції
- •Німецькі мотоциклісти на вулицях Копенгагена
- •У.Черчілль, прем’єр-міністр Великобританії. 1943 р.
- •Співвідношення сил сторін на травень 1940 р.
- •Шарль де Голь
- •8. Доля Західної України, Західної Білорусії, Північної Буковини, Бессарабії, держав Прибалтики
- •9. Зміцнення фашистського блоку. Відносини між срср та Німеччиною
- •10. Зміна політики сша
- •Винищувачі, одержані зі сша за програмою ленд-ліз. 1941 р.
- •11. Повітряна війна над Англією. Боротьба за Атлантику
- •Німецький лінкор "Дойтчланд" (пізніше – "Лютцлов"). 1939 р.
- •12. Фашистська агресія в Північній Африці та на Балканах
- •Вступ німецьких танків да Лівії. 1941 р.
- •Тривалість воєнних компаній Німеччини проти країн Європи у 1939-1941 рр.
- •§ 3. Воєнні дії в середині 1941 – 1942 рр.
- •1. Підготовка Німеччини до нападу на срср. План «Барбаросса»
- •Зростання збройних сил срср у 1939-1941 рр.
- •2. Початок Великої Вітчизняної війни. Напад Німеччини та її союзників на срср
- •Гітлерівські мотоциклісти в лісах Рівенщини. 1941 р.
- •Гітлерівці переходять річку на західному кордоні срср. 1941 р.
- •Евакуація великих промислових підприємств
- •3. Битва за Москву
- •Співідношення сил у битві за Москву
- •4. Хід війни на радянсько-німецькому фронті навеснi і влітку 1942 р.
- •Десант моряків Чорноморського флоту, 1942 р.
- •Радянські танкісти перед наступом на Харків. 1942 р.
- •5. Створення антигітлерівської коаліції
- •Віхи формування Антигітлерівської коаліції
- •6. Напад Японії на Пірл-Харбор і початок війни на Тихому океані
- •Співідношення сил сторін на початок війни в Тихому океані
- •Адмірал Ямамото очолював напад на американську морську базу в Перл-Гарборі на Гавайських осровах. 1941 р.
- •7. Війна у Північній Африці та Середземномор`ї
- •Фельдмаршал Роммель
- •8. Корінний перелом на Тихоокеанському театрі бойових дій
- •Втрати срср і Німеччини на 10 липня 1941 р.
- •§ 4. Воєнні дії у другій половині 1942 – 1943 рр.
- •1. Сталінградська битва
- •Співвідношення сил у Сталінграді на вересень 1942 р.
- •Виробництво снарядів на одному з уральських заводів. 1942 р.
- •Співвідношення сил напередодні радянського контрнаступу
- •Хронологія Сталінградської битви
- •2. Курська битва
- •Історичне значення Курської битви:
- •3. Битва за Дніпро
- •Співідношення сил напередодні битви за Дніпро
- •4. Корінний перелом у бойових діях у Північній Африці. Капітуляція Італії
- •Дуайт Ейзенхауер, видатний воєначальник, генерал-майор армії сша в період Другої світової війни, згодом – президент сша
- •5. Тегеранська конференція
- •Тегеранська конференція (28 листопада – 1 грудня 1943 р.) за участі у.Черчілля, й.Сталіна, ф.Рузвельта
- •Рузвельт, Черчілль і Сталін святкують день народження Черчілля в Тегерані. 1943 р.
- •§ 5. Окупаційний режим у поневолених країнах. Рух Опору
- •1. Нацистський «новий порядок» в Європі. Окупаційна політика Японії
- •Печі крематорію на території концтабору Освенцим
- •2. Голокост
- •3. Рух Опору
- •Йосип Броз Тіто (праворуч).1943 р.
- •С.Ковпак і с.Руднев серед партизанів у Брянському лісі. 1942 р.
- •Рух Опору в Європі
- •4. Внутрішнє становище у Німеччині, Японії, Великобританії та сша
- •Динаміка виробництва літаків і танків в срср
- •Норми видачі за картками, що діяли в 1941-1947 рр. (у грамах)
- •Динаміка виробництва літаків і танків у сша
- •1. Наступальні операції радянських військ, визволення території срср. Перенесення бойових дій у Східній Європі
- •26 Березня 1944 р. З’єднання 2-го Українського фронту першими вийшли до державного кордону срср.
- •Загальне співвідношення сил на радянсько-німецькому фронті на літо 1944 р.
- •2. Відкриття Другого фронту. Визволення Франції
- •Друга Вільна Французька бронетанкова дивізія проходить повз Тріумфальну Арку під час визволенння Парижа. 1944 р.
- •3. Визволення країн Східної Європи
- •Укладення перемир`я з союзниками Німеччини
- •Визвольна місія Радянської армії в Європі
- •4. Наступ німецьких військ в Арденах
- •6. Бойові дії на тихокеанському театрі бойових дій
- •§7. Завершення і підсумки Другої світової війни
- •1. Завершення бойових дій у Європі. Капітуляція Німеччини
- •Співідношення сил на початку Берлінської операції
- •Зустріч на р.Ельбі радянських, американських та англійських військових.
- •Прапор Перемоги над Рейхстаґом. 30 квітня 1945 р.
- •В.Кейтель підписує Акт про беззастережну капітуляцію. Карлхорст (Німеччина), травень 1945 р.
- •Зруйнований будинок в Празі після бомбардування. 1945 р.
- •Ґеорґій Жуков (1896-1974) – Машал Радянського Союзу
- •2. Кримська (Ялтинська) та Потсдамська конференії та їх рішення.
- •На Кримської конференції: в.Черчилль, ф.-д.Рузвельт, й.Сталін. Ялта, 1945 р.
- •Ялтинська (Кримська) конференція (4-11 лютого 1945 р.) за участі у.Черчілля, й.Сталіна, ф.Рузвельта
- •Ґаррі Трумен
- •Потсдамська конференція (17 липня – 2 серпня 1945 р.) й.Сталін, г.Трумен, який став президентом сша після смерті ф.Рузвельта, у.Черчілль (з 28 липня новий прем’єр-міністр к.Еттлі)
- •3. Розгром Японії. Атомне бомбардування міст Хіросіма та Нагасакі
- •Ядерний вибух
- •Нагасакі після вибуху американської атомної бомби
- •Співідношення сил срср і Японії на Далекому Сході напередодні радянського наступу (серпень 1945 р.)
- •Підписання Акта про капітуляцію Японії. 1945 р.
- •4. Результати Другої світової війни.
- •§ 8. Світ після Другої світової війни
- •1. Створення Організації об`єднаних Націй (оон)
- •2. Нюрнберзький та токійський судові процеси
- •3. Мирні договори з колишніми союзниками Німеччини
- •5. Заповніть таблицю: Мирні договори з союзниками Німеччини.
4. Внутрішнє становище у Німеччині, Японії, Великобританії та сша
Господарство воюючих країн було переведено на воєннi рейки. Виробництво бойової технiки та спорядження стало прiоритетним. Так, у Нiмеччинi, де воєнної промисловості ще у 1932 р. практично не було, пiд час вiйни щорiчно вироблялось близько 25 тис. бойових лiтакiв, 20 тис. танкiв, 50 тис. гармат i мiнометiв. З 1935 р. гiтлерiвська Нiмеччина почала перебудовувати свою економiку на військовий лад. Коли почалась Друга свiтова вiйна, промисловiсть рейху працювала на вiйськовi потреби на повну потужнiсть, випускаючи однi з кращих у свiтi танки, лiтаки, гармати. Починаючи з 1943 р. німецькі інженери активно приступили до розробки «диво-зброї», яка б дала можливість Німеччині переломити хід війни на свою користь. Ці інженерні пошуки призвели до створення великого розмаїття воєнної техніки, зброї, технологій, які масово почали втілюватися у виробництво але вже після Другої світової війни в США та СРСР. Німецька промисловість першою у світі налагодила серійне виробництва реактивних літаків, балістичних ракет тощо. Проте це не врятувало нацистський режим від краху.
Виробництво вiйськової технiки та зброї стимулювало розвиток важкої промисловостi. Легка промисловiсть набагато вiдставала вiд важкої iндустрiї. У сiльському господарствi головними виробниками товарної продукцiї були великі землевласники і фермери (бауери). Проте вони не покривали потреб Німеччини та її армії в сільгоспродукції.
Успiхи фашистської Нiмеччини на початковому етапi вiйни дали їй можливiсть використовувати економiчний потенцiал завойованих країн. У 30–40-і рр. основою економiки Нiмеччини була військова промисловiсть. У 1939 р. її питома вага в загальнiй вартостi валової продукцiї становила 80%. Кiлькiсть населення, зайнятого у військовiй промисловостi протягом 1939–1943 рр., зросла вдвоє i становила 5 млн чоловiк. Дифіцит у робочiй силi Нiмеччина покривала за рахунок примусової працi вiйськовополонених, мiльйонiв депортованих з окупованих країн.
Незважаючи на цiлковиту мiлiтаризацiю, нiмецька економiка була не взмозi повнiстю задовольнити потреби фронту. З кiнця 1943 р. Нiмеччина почала вiдчувати серйознi труднощi в усiх галузях господарства. Порушуються зв’язки мiж окремими економiчними комплексами, головнi галузi господарства вiдчувають нестачу сировини, палива, людських ресурсiв, фiнансових засобiв. З другої половини 1944 р. промислове виробництво рiзко знижується. Цьому сприяли і масові стратегічні бомбардування союзників. Загалом від бомбових ударів союзників по німецьким містам загинуло 1 млн німецьких мирних громадян. Були знищені Гамбург, Кельн, Дармштад, Лейпциг та ін.
Внаслiдок занепаду сiльського господарства скоротились посiвні площі, зменшились валовий збiр зернових, поголiв’я худоби. Рiзко знизилося споживання продуктiв харчування. Дефiцит бюджету уряд намагався лiквiдувати шляхом iнфляцiї. Різко знизився добробут населення.
Зрештою економіка Нiмеччини зазнала краху. Не могла витримати тривалого суперництва з економiкою Сполучених Штатiв і японська воєнна економiка, хоча вiйна сприяла перетворенню Японiї на iндустрiально-аграрну державу. Частка важкої промисловостi у виробництвi значно збільшилась. Водночас війна призвела до погіршення становища населення: витрати на війну перевищували прибутки в чотири рази. Iнфляцiя відчутним тягарем лягла на плечi населення. Рівень життя досяг найнищого рівня за історію країни. З початком систематичних бомбардувань американської стратегічної авіації, втратою основних джерел сировини і продовольства економіка Японії зазнала цілковитого краху. Щоб хочь якось забезпечувати японську армію зброєю японські інженери досягли майстерності в замін дорогих матеріалів на дешеві. Вся техніка випускалася з найменшим набором необхідних приладів і деталей. Масово почали випускатися одноразові літаки для «камікадзе».
Радянський Союз після фашистської агресії опинився у важкому становищі. Були втрачені важливіші промислові і сільськогосподарські райони, що призвело до падіння виробництва в умовах, коли фронт вимагав все більше зброї. Завдяки героїчним зусиллям людей наприкінці 1941 р. становище вдалося поправити. За Уралом було створено могутню промислову базу. Запрацювали 1360 евакуйованих підприємств.
Цікаво знати
На осінь 1942 р. німецькі війська та їх союзники окупували 1,8 млн кв. км території СРСР (10% території), на якій до війни проживало 80 млн чол. (45% населення), вироблялося 60-70% вугілля, чавуну, сталі, пролягало 40% залізниць, знаходилося половина поголів`я худоби і посівних площ, з яких збиралося 45% зерна.
У гіршому становищі опинилось сільське господарство. У 1942 р. зерна було зібрано 1/3 від довоєнного. За допомогою жорсткої регламентації і розподілу вдалось уникнути голоду і забезпечити продовольством діючу армію.
З 1942 р. радянська економіка почала нарощувати випуск продукції не тільки кількісно, а й якісно. Радянські зразки зброї виявились не гіршими, а деякі навіть кращими за ворожі.