Втрати срср і Німеччини на 10 липня 1941 р.
|
|
Особовий склад |
Танки |
Гармати |
Літаки |
|
Радянські війська |
815700 чол. |
11783 |
21500 |
4013 |
|
Німецькі війська |
79058 чол. |
350 |
1061 |
826 |
7. Втрати Червоної Армії в 1941 р. складали 67% стрілецької зброї, 91% танків, 90% гармат і мінометів, 90% літаків, майже весь кадровий склад армії. Як Ви вважаєте, завдяки чому Радянському Союзу вдалося вистояти і перемогти ворога?
8. Яка роль битви за Москву у перебігу Другої світової війни?
9. Що зумовило поразки Червоної армії навесні 1942 р.?
10. Які причини нападу Японії на США? Охарактеризуйте події 7 грудня 1941 р. у Перл-Харбор.
11. Як розгорталися події війни у басейні Середземного моря і Північній Африці у другій половині 1941 – на початку 1942 р.?
12. Складіть сенхроністичну таблицю подій на фронтах Другої світової війни у 1941-1942 рр.
|
Радянсько-німецький фронт |
Африканський, Середземноморський театри бойових дій |
Тихоокеанський театр бойових дій |
|
|
|
|
§ 4. Воєнні дії у другій половині 1942 – 1943 рр.
1. Сталінградська битва
Сталінградська битва — одна з найбiльших i найважливіших операцій другої світової війни. Умовно її можна подiлити на двi частини. Перша — це наступ німецьких вiйськ влiтку 1942 р. i вихiд їх до Волги й на Пiвнiчний Кавказ. Друга — контрнаступ радянських вiйськ i розгром нiмецько-iталiйсько-румунсько-угорського угруповання на Волзi.
Наступ нiмецьких вiйськ на Сталiнград розпочався на далеких до нього підступах, коли п’ять добре озброєних нiмецьких армiй i три армiї Iталiї, Румунiї й Угорщини перейшли в наступ з харкiвського напрямку‚ форсували Сiверський Донець i Дон.
6-а нiмецька армiя 25 серпня 1942 р. досягла захiдних околиць мiста на Волзi. Окрiм неї, на Сталінград наступала ще й 4-а танкова армiя. Їм протистояли ослаблені 38 радянських дивiзiй. Вісімнадцять з них були укомплектовані, решта ж, знекровлені в попередніх боях, могли лише номінально вважатися такими.
Співвідношення сил у Сталінграді на вересень 1942 р.
|
|
Солдати |
Танки |
Гармати |
|
Радянські війська |
54 тис. чол. |
110 |
2000 |
|
Німецькі війська |
100 тис. чол. |
500 |
900 |
Стратегічне й політичне значення Сталінградської битви було правильно оцінено радянським командуванням. Вона перетворилася на символ боротьби двох тоталiтарних режимів, протистояння їх лiдерiв. До цього додалися особистi амбiцiї, адже мiсто Царицин було перейменовано на Сталiнград на честь “вождя усiх народiв”, який ще в роки громадянської війни за завданням Леніна здійснював контроль за обороною Царицина.
14 жовтня німецькі війська після потужної авіаційної та артилерійської підготовки пішли на штурм міста. Почались жорстокі вуличні бої. Обидві сторони зазнали важких втрат. 14 листопада німці почали останній штурм міста, їм вдалося на окремих ділянках пробитися до Волги, але це був їхній останній успіх.
Пiсля упертих i безплiдних спроб штурмом скинути радянськi вiйська у Волгу, нiмецьке командування в серединi жовтня змушене було вiддати наказ про перехід до оборони.
На той час воєнно-стратегiчна ситуацiя змiнилася на користь СРСР. Вiддаленi комунiкацiї, розтягнутий фронт вимагали величезних зусиль нiмецьких тилових служб i економіки. Тотальнi мобiлiзацiї знекровили нiмецькi пiдприємства, на мiсце квалiфiкованих робiтникiв ставали “остарбайтери” та перемiщенi особи з Францiї, iнших окупованих країн Європи. Водночас економiка СРСР у другiй половинi 1942 р. безперервно нарощувала випуск воєнної продукцiї. Шляхом жорстокої дисциплiни й експлуатацiї сталiнський режим спромiгся у короткий термiн налагодити дiяльнiсть за Уралом могутнього вiйськово-промислового комплексу. Старшi люди, жiнки, дiти, що замiнили бiля верстатiв мобiлiзованих на фронт дорослих робiтникiв, самовiддано працювали, згуртованi гаслом: “Усе для фронту, усе для перемоги!” Саме їхнiми зусиллями у другiй половинi 1942 р. було випущено 15,8 тис. бойових лiтакiв, 13,6 тис. танкiв, 15,6 тис. гармат.
