Методи контролю та оцінювання знань

У процесі вивчення навчальної дисципліни використовуються наступні види контролю:

1.Поточний – здійснюється шляхом опитування на семінарських заняттях. За змістом він включає перевірку ступеню засвоєння студентом навчального матеріалу, який охоплюється темою лекційного та семінарського заняття, уміння самостійно опрацьовувати навчально-методичну літературу, здатність осмислювати зміст теми, уміння публічно та письмово представити певний матеріал, а також виконання завдань самостійної роботи.

2. Модульний – здійснюється у формі письмової комплексної контрольної роботи, яка охоплює матеріал тем, що винесені на модуль. Кожному студенту видається індивідуальний варіант контрольних завдань трьох видів (які були визначені вище). Окрім комплексної контрольної роботи модульний контроль враховує: відвідування лекційних та семінарських занять; виступи з доповідями, доповненнями; участь у обговоренні, дискусії, виконання завдань самостійної роботи за всіма темами; підготовка індивідуального завдання (по кожному модулю); підготовка реферату (по кожному модулю). Модульний контроль виставляється у відомість успішності студентів у вигляді балів (сумарної кількості за всі вище означені види роботи), за національною школою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») та за шкалою ЕСТS (буквами А, В, С, D, E, FX, F).

3. Підсумковий – здійснюється шляхом визначення ступеню засвоєння студентом навчальної дисципліни. Цим видом контролю завершується вивчення навчальної дисципліни. Якщо балів, набраних під час вивчення навчальної дисципліни достатньо, оцінка виставляється автоматично. Якщо з якихось причин цієї кількості балів недостатньо – проводиться усний іспит.

Завданням іспиту є перевірка знань студента з навчальної дисципліни, ступеню засвоєння окремих тем курсу та курсу загалом, здатності використовувати та синтезувати отримані знання, уміння сформулювати своє ставлення до певної проблеми.

Студент, що набрав протягом семестру менше 50 балів, зобов’язаний скласти іспит. Якщо сумарний рейтинговий показник з обох модулів навчальної дисципліни і результати контролю з кожного модулю не менше 50 балів, то студент має право не складати іспит, а отримати оцінку «автоматично», яка виставляється йому відповідно до національної шкали в залікову книжку та відповідно до інтервальної шкали – у відомість успішності.

Якщо семестрова оцінка за результатами сумарного модульного контролю не задовольняє студента, то він має право на її збільшення, шляхом складання семестрового іспиту. В такому разі складаються бали, отримані студентом як під час семестру, так і під час складання іспиту.

Студент допускається до складання іспиту (з правом отримання максимальної кількості балів - 100) за умови виконання усіх самостійних завдань, передбачених робочою програмою навчальної дисципліни.

В основу рейтингової системи покладена 100-бальна шкала оцінювання. 100 балів – це максимальна сума балів за всі види робіт, що виконані студентом з навчальної дисципліни протягом семестру: написання комплексних контрольних робіт, виконання індивідуальних завдань, підготовка рефератів, виконання завдань для самостійної роботи, усні виступи на семінарах, відвідування занять.

Обов’язковим для успішного завершення вивчення навчальної дисципліни «Соціологія» є:

• відвідування усіх без виключення лекційних та семінарських занять, а в разі неможливості бути присутнім – їх відпрацювання.

• підготовка двох індивідуальних завдань і виступ з ними на 2 і 9 семінарському занятті (по одному за кожен модуль).

• підготовка рефератів за запропонованою тематикою (по одному за кожен модуль).

• виконання завдань для індивідуальної роботи не лише за темами семінарських занять, а й за темами, що передбачені робочою програмою і їх вивчення не супроводжується проведенням семінарського заняття.

• написання комплексної контрольної роботи по кожному модулю.