- •Тема 1. Основи теорії держави
- •1. Основні теорії походження держави і права
- •2. Поняття та ознаки держави
- •3. Поняття функцій держави
- •3. Поняття функцій держави. Внутрішні й зовнішні функції держави
- •4. Класифікація держав за їхньою ознакою (форми правління, державного устрою, політичні режими)
- •5. Держави, які існували на території України
- •6. Державний механізм. Державний апарат
- •7. Правова держава: поняття та її ознаки, шляхи формування правової держави в Україні
- •Тема 2. Загальне поняття права
- •1. Основні значення терміна «право». Право у загальносоціальному розумінні.
- •2. Право як об'єктивна категорія, його поняття та співвідношення з іншими основними видами соціальних норм.
- •Відмінності норм моралі від норм права
- •Відмінності корпоративних норм від норм права
- •3. Основні ознаки, властивості, характерні риси права.
- •4. Суб'єктивне право та його співвідношення з правом в об'єктивному розумінні
- •Тема 3. Норми права
- •1. Поняття та основні ознаки, що характеризують норми права.
- •2. Структура правової норми: диспозиція, гіпотеза, санкція.
- •3. Співвідношення структури норм права та структурних частин нормативного акта
- •4. Класифікація норм права та їхніх елементів
- •Тема 4. Джерела права
- •1. Поняття джерела права, його різні значення. Система джерел (форм) права.
- •2. Нормативні акти як джерела права та їхня система. Закон як основне джерело права у правовій державі, підзаконні нормативні акти.
- •3. Межі дії нормативних актів.
- •4. Систематизація законодавства: поняття, форми
- •Тема 5. Система права
- •1. Поняття системи права
- •2. Система права та система законодавства, комплексні галузі права. Підгалузі права та правові інститути
- •3. Правотворення як процес самоорганізації права
- •Тема 6. Реалізації права
- •1. Поняття, форми та способи реалізації норм права. Взаємозв'язок норми права та правовідносини
- •2. Поняття та структура (елементи) правовідносин: учасники, їхні суб'єктивні права та обов'язки, об'єкт правовідносин
- •3. Юридичні факти
- •4. Застосування права як форма його реалізації. Стадії процесу застосування норм права.
- •5. Поняття тлумачення норм права. Види і способи тлумачення права.
- •Тема 7. Поняття законності і правопорядку. Правопорушення та юридична відповідальність
- •1. Поняття законності, правопорядку, суспільного порядку та дисципліни. Гарантії законності.
- •2. Правова культура: зв'язок із загальною культурою. Види правової культури. Професійна правова культура менеджерів.
- •3. Правомірна поведінка і правопорушення
- •4. Правопорушення як підстави юридичної відповідальності. Склад правопорушення, зміст його елементів. Види правопорушень.
- •5. Загальне поняття юридичної відповідальності. Мета і принципи юридичної відповідальності. Основні види юридичної відповідальності.
2. Система права та система законодавства, комплексні галузі права. Підгалузі права та правові інститути
Система законодавства |
|
у широкому розумінні – це одна з форм існування права, спосіб надання юридичного значення нормам права, засіб їх організації та поєднання у статті нормативно-правових актів та інших правових приписів; система всіх виданих та впорядкованих державними органами, безпосередньо народом або уповноваженими суб'єктами нормативно-правових актів (законів та підзаконних нормативно-правових актів). |
у вузькому розумінні – це система всіх виданих парламентом або уповноваженими суб'єктами, у тому числі і народом на референдумі – законів. |
Система права |
Система законодавства |
Відображає внутрішню будову права, його зміст |
Відображає зовнішню будову права, його форму |
Змістом є сукупність норм права |
Змістом є сукупність нормативно-правових актів |
Відображає стан розвитку суспільних відносин, тому має об'єктивний характер |
Відображає волю законодавця, тому суб'єктивна за характером |
Норми права об'єднуються в інститути, підгалузі та галузі права |
Нормативно-правові акти об'єднані за галузями законодавства, які, у свою чергу, поділяються на інститути законодавства |
Первинним елементом є норма права, що завжди має чітку структуру (диспозиція, гіпотеза, санкція) |
Первинним елементом є нормативно-правовий акт |
Структурні елементи(норми права) не мають назв статей, глав, розділів тощо |
Структурні елементи (нормативно-правові акти) завжди мають назви розділів, глав, статей тощо |
3. Правотворення як процес самоорганізації права
Правотворення |
Правотворчість |
Правотворення – всі форми і засоби виникнення, розвитку та зміни права, у тому числі і правотворчість. Правотворення – форма виникнення і буття права в широкому правовому полі: до правотворчості, поруч із ним, у вигляді правотворчості, після правотворчості, у процесі реалізації права. Правотворення відбувається і поза правотворчості державою, у рамках громадянського суспільства – у правосвідомості, конкретних правовідносинах, правомірній поведінці, правових теоріях, судових прецедентах і т. ін. Правотворення живить правотворчість новими правовими ідеями, правилами поведінки, конкретними рішеннями, угодами, котрі досліджуються, узагальнюються, систематизуються державою, а по тому формулюються в нормах права, зовнішньо виражених у нормативно-правових актах. |
Правотворчість – поняття вужче, ніж правотворення, вона – частина правоутворення, його самостійна і вирішальна стадія (вищий рівень). Ініціативу, пропозицію про необхідність прийняття того чи іншого закону не можна вважати правотворчістю, хоча з ініціативи може початися правотворчість. Обговорення проекту конституції населенням – це не правотворчість, але може призвести до неї. Правотворчість – це насамперед форма владної-вольової діяльності держави, формального нормативного закріплення міри свободи і справедливості, яка включає дослідження, узагальнення і систематизацію типових конкретних правовідносин, котрі виникають у громадянському суспільстві, і спрямована на створення нормативно-правового акта. |
|
Рівні правотворення: |
||
1) гносеологічний – відбиває процес виникнення і розвитку права у формі правосвідомості; |
2) матеріальний – виражає формування права у вигляді конкретних правовідносин, правомірної поведінки; |
3) інституційний – відбиває існування права як системи правових норм (є рівнем правотворчості) |
Стадії правотворення і правотворчого процесу: |
|
1. Передпроектна стадія |
- формування юридичного мотиву про необхідність внесення змін до чинної системи норм права – відбувається на рівні правосвідомості в результаті виявлення волі народу (колективу), об'єктивно зумовленої потребами його соціального життя; - правотворча ініціатива (фр. initiative – почин) – обґрунтування юридичної значущості правової регламентації – видання нормативно-правового акта. |
2. Проектна стадія |
- ухвалення рішення про підготовку проекту нормативно-правового акта; - розробка концепції проекту нормативно-правового акта і підготовка його тексту (або доробка проекту, внесеного в порядку правотворчої ініціативи), тобто юридичне формулювання волі народу (колективу) у вигляді норм права; - попередній розгляд проекту нормативно-правового акта правотворчим органом. До розгляду проекту зазвичай залучаються зацікавлені державні органи, організації, громадськість. Форми обговорення різні: парламентські читання, наради за участю наукової громадськості і зацікавлених міністерств, ре-зензування науково-дослідними інститутами та ін. Після урахування пропозицій і зауважень проект остаточно відпрацьовується і редагується; - обговорення проекту нормативно-правового акта і узгодження його тексту з зацікавленими особами. Найважливіші законопроекти можуть бути винесені на всенародне обговорення. |
3. Стадія прийняття проекту |
- офіційне прийняття проекту після його обговорення. Колегіальні правотворчі органи (уряд, державні комітети та ін.) приймають нормативні акти простою більшістю голосів. Президент держави, міністри та інші органи одноособового керівництва затверджують свої акти (укази, накази, інструкції тощо) у персональному порядку. В Україні низка указів Президента потребує контрасигнації |
4. Засвід-чувальна стадія |
- підписання нормативно-правового документа; - надання йому реєстраційного коду після включення до Єдиного реєстру нормативних актів України; |
5. Інфор-маційна стадія |
- офіційне опублікування прийнятого нормативно-правового акта в засобах масової інформації, доведення його до відома виконавців |