5

Тема 8. Згуртованість та соціальний розвиток колективу

4. Фактори, що впливають на згуртованість колективу.

На рівень згуртованості колективу вагомий вплив має велика кількість факторів:

• внутрішні чинники – фактори, які пов'язані з членством в групі, тобто з умовами включення індивіда в групу: чисельність групи (як правило, у малих групах більше можливостей для створення згуртованого колективу), постійність складу групи, психологічна сумісність, але найголовніше - ідентифікація кожного члена групи з групою;

• зовнішні фактори: робоче оточення групи, тобто вид і складність цілей-завдань, які представляються у формі вирішуваних завдань, фізичне оточення групи (умови праці, місце роботи, просторова диференціація членів групи тощо), система комунікацій в групі, технології.

Керівник, домагаючись підвищення ефективності діяльності групи, повинен, використовуючи внутрішні і зовнішні фактори впливу, створювати і підтримувати функціонування груп з високим ступенем внутрішнього контролю і згуртованості. У той же час сильні і згуртовані групи можуть становити небезпеку для організації, якщо їхні цілі не збігаються з цілями організації. Так, в організації може скластися творча, але вкрай честолюбна коаліція з керівників середньої ланки управління, яка буде прагнути до досягнення своїх групових цілей, що суперечить основним цілям організації.

5. Поняття про команду та командну роботу в управлінні персоналом. Колектив і команда: спільне та від'ємне.

Команда – невелика кількість людей (частіше всього п'ять - сім, рідше до 15-20), які поділяють цілі, цінності і спільні підходи до реалізації спільної діяльності, мають взаємодоповнюючі навички; беруть на себе відповідальність за кінцеві результати; мають взаємовизначаючу приналежність свою і партнерів до даної спільності (групи).

Ознаки команди:

• команда має загальні риси з групою (історія, норми, майбутнє і т.п.), однак у команді більш постійний персонал, більш чіткий розподіл обов'язків, більш ясна і формальна мета;

• члени команди сприймають участь у команді як винагороду;

• команда прагне досягнення загальної мети;

• члени команди діють однаково відносно оточення;

• у команді задовольняються потреби особистості у повазі, успіху, причетності.

Командні відносини, традиційно включають такі поняття, як «почуття ліктя», дух партнерства і товариства, можуть проявлятися виключно в діловій сфері, не поширюючись на особисте життя членів команди. Існує багато прикладів, коли вдалі партнери по бізнесу не переносили присутності один одного, якщо мова заходила про інші сфери спілкування.

Колектив і команда: спільне та від'ємне.

Чим відрізняється команда від колективу? Тим, що у членів команди є спільні цілі і ці цілі не декларативні.

Команда – це група людей, які поділяють спільні цілі, цінності, загальні підходи до правил спільної діяльності і взаємодоповнюють один одного. Загальні цілі, цінності і культуру уособлює лідер команди. Члени команди щиро, добровільно і за власним вибором беруть відповідальність за кінцеві результати, готові виконувати внутрішньокомандні ролі, необхідні для досягнення якісного результату. Причому, якщо прибрати хоча б один з перерахованих ознак, то це вже не команда.

Колектив – це сукупність робочих груп зі своїми традиціями, правилами, посадовими інструкціями, усталеним складом. Зазвичай члени колективу пов'язані загальними рамками організації, за групами інтересів і особистими відносинами, однак, спільної мети та загальних цінностей у них може і не бути, оскільки кожен працює над своїм завданням і належить до своєї «групі спілкування» всередині організації і своєї внутрішньогрупової «субкультури».

Створити команду складно і не завжди потрібно, тому команд мало, а колективів багато. І будь-яка організація більше 20 людей – це завжди колектив.