Характеристика основних розділів і документальне відображення.

План соціального розвитку колективу являє собою обґрунтовану матеріальну і фінансово забезпечену систему заходів, спрямованих на планомірний розвиток соціального життя у виробничому колективі. Плани соціального розвитку спрямовані насамперед на підвищення ефективності виробництва, зростання продуктивності праці і виховання високоморального ставлення до колективу і праці. Основні показники плану соціального розвитку колективу включають у план виробничої діяльності та у колективний договір, що укладається з адміністрацією організації. Такий план є документом, що визначає соціальну програму діяльності адміністрації підприємств і громадських організацій, що мобілізує колектив на рішення виробничих і соціальних завдань. План соціального розвитку розробляють у рамках плану діяльності підприємства на основі соціального портрета колективу, матеріалів соціологічних досліджень, громадських організацій і працівників підприємства. При плануванні параметрів соціального розвитку (наприклад, відносини у колективі) використовують як кількісні, так і описові методи, реалізовані як система соціальних заходів, і забезпечують необхідні зміни, які не піддаються кількісній оцінці.

Зведений план соціального розвитку повинен складатися з таких розділів:

1. Удосконалення соціальної структури колективу.

2. Поліпшення умов праці і турбота про здоров’я працівників.

3. Удосконалення оплати праці і побутових умов працівників.

4. Задоволення потреб духовного і фізичного розвитку членів колективу.

5. Розвиток суспільної активності працівників та удосконалення соціальних відносин у колективі.

Перший розділ плану повинен включати такі показники соціально-демографічної і професійно-кваліфікаційної структури колективу організації: чисельність усіх працівників (загальна і за професіями); розподіл працівників за віком і статтю, стажем роботи в організації; кількість робітників, які мають другу спеціальність тощо. Тут визначають і необхідність змін у структурі, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників, намічають заходи щодо стабілізації колективу, спрямовані на зменшення плинності кадрів. Вивчають причини незадоволеності окремих працівників умовами праці і побуту, причини порушень трудової дисципліни; намічають заходи щодо їх усунення тощо.

У другий розділ плану соціального розвитку колективу включають такі питання:

• поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці;

• скорочення виробничого травматизму;

• розробка заходів щодо профілактики і зниження професійної та загальної захворюваності;

• встановлення раціонального режиму роботи;

• організація перевезень працівників до місця роботи і назад;

• поліпшення умов праці жінок (зокрема багатодітних) та підлітків.

У третьому розділі розглядають такі питання:

• поліпшення естетики на робочих місцях;

• поліпшення матеріального становища працівників;

• використання економічного стимулювання;

• удосконалення системи матеріального і морального стимулювання;

• поліпшення житлових та культурно-побутових умов працівників організації.

У четвертому розділі розглядають такі питання:

• розвиток винахідництва і раціоналізації;

• стимулювання творчості членів колективу;

• удосконалення культурно-масової роботи;

• розвиток спорту і фізичної культури тощо.

Останній розділ плану соціального розвитку колективу пов’язаний з вихованням свідомого ставлення до праці; залученням працівників у суспільні форми управління виробництвом, розвитком конкуренції, підвищенням дисципліни праці, удосконалення відносин у колективі, взаємин адміністрації і робітників тощо.

Для кожного заходу щодо соціального розвитку колективу підприємства встановлюють обсяг впровадження, терміни виконання, витрати на впровадження із вказанням джерел фінансування.