- •Державний екзамен з англійської мови
- •Методика навчання іноземних мов як наука.
- •Основні категорії методики.
- •Зв'язок методики з іншими науками.
- •Класифікація методів навчання іноземних мов.
- •Характеристика перекладних методів.
- •Прямі методи.
- •Усний метод Гарольда Пальмера.
- •Методична система читання Майкла Уеста.
- •Аудіо-лінгвальний метод.
- •Аудіо-візуальний метод.
- •Сугестивний метод.
- •Комунікативний метод.
- •Цілі навчання іноземних мов.
- •Зміст навчання іноземних мов.
- •Загальнодидактичні принципи навчання іноземних мов.
- •Методичні принципи навчання іноземних мов.
- •Методи навчання.
- •Засоби навчання. Їх класифікація.
- •Види засобів:
- •Позакласна робота з іноземної мови.
- •Форми позакласної виховної роботи з іноземної мови
- •20. Говоріння як вид мовленнєвої діяльності.
- •21. Особливості навчання діалогічного мовлення на уроках англійської мови у початковій школі.
- •Труднощі оволодіння діалогічним мовленням
- •21. Етапи навчання діалогічного мовлення.
- •22. Система вправ для навчання діалогічного мовлення
- •23. Особливості навчання монологічного мовлення на уроках англійської мови у початковій школі.
- •Види монологів:
- •24. Етапи навчання монологічного мовлення.
- •25. Система вправ для навчання монологічного мовлення
- •III група — вправи на створення власного монологічного висловлювання текстового рівня (відповідно до вимог чинної програми для даного класу).
- •26. Розвиток умінь говоріння на уроках англійської мови.
- •27. Розвиток умінь читання на уроках англійської мови.
- •I група — вправи для формування навичок техніки читання
- •II група — вправи для формування мовленнєвих навичок читання
- •III група — вправи для розвитку вмінь читання
- •28. Проблема навичок і вмінь мовлення у навчанні іноземних мов.
- •29. Етапи формування навички.
- •30. Розкрийте зміст понять «система вправ», «вправа», «завдання». У чому полягає різниця між вправою і завданням.
- •31. Загальна структура системи вправ і завдань для навчання спілкування іноземною мовою.
- •32. Методична типологія фонетичного матеріалу. Вимоги до вимови учнів.
- •33. Особливості навчання фонетичного матеріалу.
- •34. Особливості навчання учнів молодшого шкільного віку інтонації англійської мови.
- •33. Етапи засвоєння лексичного матеріалу
- •35. Навчання лексичного матеріалу.
- •Англійська мова.
- •36. Етапи засвоєння граматичного матеріалу.
- •37. Навчання граматичного матеріалу.
- •38. Характеристика аудіювання як виду мовленнєвої діяльності.
- •39. Фактори, що впливають на виникнення труднощів аудіювання.
- •40. Етапи навчання аудіювання.
- •41. Система вправ і завдань для навчання аудіювання.
- •Вправи, що спрямовані на розвиток мовленнєвих механізмів аудіювання.
- •II підсистема вправ
- •43. Мета, завдання та зміст навчання іноземних мов у початковій школі.
- •43. Вплив психолого-фізіологічних особливостей учнів молодшого шкільного віку на процес навчання іноземних мов.
- •44. Планування навчального процесу з іноземної мови.
- •45. Лінгвопсихологічна характеристика мовленнєвої діяльності та спілкування
- •46. Суть читання та його психофізіологічні механізми
- •Характер текстів для читання
- •Труднощі навчання читання іноземною мовою
- •Читання як засіб навчання та його зв'язок з іншими видами мд
- •47. Навчання письма на уроках англійської мови.
- •Вимоги до базового рівня володіння письмом
- •Психолінгвістичні механізми письма
- •Вправи з навчання письма
- •Етапи навчання писемного мовлення
- •Зв'язок письма з іншими видами мовленнєвої діяльності
- •Письмо як засіб навчання та контролю
- •48. Мета, завдання та зміст навчання іноземних мов у початковій школі.
- •Початкова школа
- •49. Вимоги до уроку іноземної мови
- •Мотиваційне забезпечення навчальної діяльності.
- •48. Структура і типи уроків іноземної мови.
- •49. Аналіз уроку іноземної мови.
- •50. Контроль у навчанні іноземних мов.
-
Аудіо-лінгвальний метод.
Аудіо-лінгвальний метод, створений Чарльзом Фрізом (1887-1967) та Робертом Ладо (1915) в США в 40-50-і роки XX ст. В аудіо-лінгвальному методі основна увага зосереджується на структурах, а лексиці не надається особливого значення, що й відрізняє його від прямого методу, де лексичний аспект речення часто є визначальним. Проголошення основним способом засвоєння структур механічне повторення не пов'язаних одне з одним речень нагадує собою граматико-перекладний метод. На відміну від прямого методу, де з самого початку імітується усне спілкування і учнів навчають робити зв'язні висловлювання, в аудіо-лінгвальному методі на початковому ступені зв'язні висловлювання не передбачені (якщо не враховувати обмеженої кількості невеликих діалогів). Орієнтація на імітацію, складання речень за аналогією та багаторазове повторення вивченого дає підставу розглядати аудіо-лінгвальний метод як подальший розвиток прямих методів і віднести його до так званих неопрямих методів.
Незалежно від кінцевої мети початковий ступінь навчання повинен бути присвячений розвитку усного мовлення, а до навчання читання слід переходити після того, як учні оволодіють мовою в усній формі. Основний зміст початкового ступеня складає граматика, яка подається у вигляді структур (моделей). Лексика в цей період відіграє допоміжну роль, її призначення — ілюструвати звуки та структури, що вивчаються. Матеріал відбирається на основі зіставлення мови, що вивчається, та рідної мови і встановлення типології труднощів, однак у процесі навчання зіставлення не проводиться. Розрізняють рецептивні та продуктивні види мовлення і відповідно до цього проводиться науково обгрунтований відбір матеріалу. Для рецептивного засвоєння структури відбираються за принципом частотності, для продуктивного — на основі вживаності, типовості та виключення синонімів. У першу чергу засвоюються стройові слова, що складають каркас структури, а потім повнозначні.
Цикл занять за аудіо-лінгвальним методом розпочинається роботою з коротким (4-6 реплік) діалогом, який містить необхідні для засвоєння граматичні структури. Заключним етапом є вивчення діалогу напам'ять. Робота з кожною структурою, взятою з вивченого діалогу як зразок, включає слухання та повторення за вчителем речення-зразка і додаткових речень, які мають таку ж структуру; порівняння нової структури з раніше вивченими та, головним чином, відпрацювання структури у процесі виконання цілої серії вправ:
1) проста підстановка одного елемента — слова, названі викладачем, замінюють один і той же елемент структури;
2) проста підстановка різних елементів структури — слова, що їх називає викладач, замінюють різні за функцією елементи структури (учень сам повинен вирішити, який елемент структури потрібно замінити);
-
підстановка елемента, що потребує зміни форми іншого елемента речення;
-
підстановка елемента, форма якого повинна бути змінена (у порівнянні з формою, названою викладачем);
-
одночасна підстановка 2-3 елементів структури (викладач називає одночасно два-три слова (словосполучення).
За підстановчими виконуються вправи на трансформацію (структура вихідного речення перетворюється в іншу); далі йдуть вправи на запитання-відповіді, після чого учні тренуються в розширенні речень (додавання нових елементів до вихідного речення) та об'єднують два речення в одне і, нарешті, складають власні речення. Усі вправи виконуються усно без будь-якої опори на друкований текст. Темп виконання вправ дуже високий — 20-25 речень за хвилину, а протягом 50-кя шинного уроку— 1000-1500 речень.