- •Державний екзамен з англійської мови
- •Методика навчання іноземних мов як наука.
- •Основні категорії методики.
- •Зв'язок методики з іншими науками.
- •Класифікація методів навчання іноземних мов.
- •Характеристика перекладних методів.
- •Прямі методи.
- •Усний метод Гарольда Пальмера.
- •Методична система читання Майкла Уеста.
- •Аудіо-лінгвальний метод.
- •Аудіо-візуальний метод.
- •Сугестивний метод.
- •Комунікативний метод.
- •Цілі навчання іноземних мов.
- •Зміст навчання іноземних мов.
- •Загальнодидактичні принципи навчання іноземних мов.
- •Методичні принципи навчання іноземних мов.
- •Методи навчання.
- •Засоби навчання. Їх класифікація.
- •Види засобів:
- •Позакласна робота з іноземної мови.
- •Форми позакласної виховної роботи з іноземної мови
- •20. Говоріння як вид мовленнєвої діяльності.
- •21. Особливості навчання діалогічного мовлення на уроках англійської мови у початковій школі.
- •Труднощі оволодіння діалогічним мовленням
- •21. Етапи навчання діалогічного мовлення.
- •22. Система вправ для навчання діалогічного мовлення
- •23. Особливості навчання монологічного мовлення на уроках англійської мови у початковій школі.
- •Види монологів:
- •24. Етапи навчання монологічного мовлення.
- •25. Система вправ для навчання монологічного мовлення
- •III група — вправи на створення власного монологічного висловлювання текстового рівня (відповідно до вимог чинної програми для даного класу).
- •26. Розвиток умінь говоріння на уроках англійської мови.
- •27. Розвиток умінь читання на уроках англійської мови.
- •I група — вправи для формування навичок техніки читання
- •II група — вправи для формування мовленнєвих навичок читання
- •III група — вправи для розвитку вмінь читання
- •28. Проблема навичок і вмінь мовлення у навчанні іноземних мов.
- •29. Етапи формування навички.
- •30. Розкрийте зміст понять «система вправ», «вправа», «завдання». У чому полягає різниця між вправою і завданням.
- •31. Загальна структура системи вправ і завдань для навчання спілкування іноземною мовою.
- •32. Методична типологія фонетичного матеріалу. Вимоги до вимови учнів.
- •33. Особливості навчання фонетичного матеріалу.
- •34. Особливості навчання учнів молодшого шкільного віку інтонації англійської мови.
- •33. Етапи засвоєння лексичного матеріалу
- •35. Навчання лексичного матеріалу.
- •Англійська мова.
- •36. Етапи засвоєння граматичного матеріалу.
- •37. Навчання граматичного матеріалу.
- •38. Характеристика аудіювання як виду мовленнєвої діяльності.
- •39. Фактори, що впливають на виникнення труднощів аудіювання.
- •40. Етапи навчання аудіювання.
- •41. Система вправ і завдань для навчання аудіювання.
- •Вправи, що спрямовані на розвиток мовленнєвих механізмів аудіювання.
- •II підсистема вправ
- •43. Мета, завдання та зміст навчання іноземних мов у початковій школі.
- •43. Вплив психолого-фізіологічних особливостей учнів молодшого шкільного віку на процес навчання іноземних мов.
- •44. Планування навчального процесу з іноземної мови.
- •45. Лінгвопсихологічна характеристика мовленнєвої діяльності та спілкування
- •46. Суть читання та його психофізіологічні механізми
- •Характер текстів для читання
- •Труднощі навчання читання іноземною мовою
- •Читання як засіб навчання та його зв'язок з іншими видами мд
- •47. Навчання письма на уроках англійської мови.
- •Вимоги до базового рівня володіння письмом
- •Психолінгвістичні механізми письма
- •Вправи з навчання письма
- •Етапи навчання писемного мовлення
- •Зв'язок письма з іншими видами мовленнєвої діяльності
- •Письмо як засіб навчання та контролю
- •48. Мета, завдання та зміст навчання іноземних мов у початковій школі.
- •Початкова школа
- •49. Вимоги до уроку іноземної мови
- •Мотиваційне забезпечення навчальної діяльності.
- •48. Структура і типи уроків іноземної мови.
- •49. Аналіз уроку іноземної мови.
- •50. Контроль у навчанні іноземних мов.
28. Проблема навичок і вмінь мовлення у навчанні іноземних мов.
Навичку визначають як "психічне новоутворення, завдяки якому індивід спроможний виконувати певну дію раціонально, з належною точністю і швидкістю, без зайвих витрат фізичної та нервово-психологічної енергії". Термін "навичка відбиває сам факт призвичаєності до певної дії, яка завдяки цьому виконується автоматизовано, без істотної участі свідомості в її регулюванні.
В процесі навчання іноземної мови мовленнєві дії учнів мають бути доведені «До оптимального рівня досконалості» (І.О. Зимня), що забезпечує спрямованість уваги людини при здійсненні МД лише на зміст свого висловлювання чи того повідомлення, яке вона сприймає на слух або читає.
Щоб досягти "рівня навички" (І.О. Зимня, Ю.І. Пассов), мовленнєва дія – повинна набути таких якостей як автоматизованість, стійкість, гнучкість, відсутність спрямованості свідомості на форму виконання, відсутність напруження, швидкої втомлюваності.
Автоматизованість - одна з найголовніших якостей будь-якої навички. Вона передбачає певну швидкість виконання операцій, що входять до дій « цілісність та плавність, а також послаблення напруженості.»
Проте автоматизувати певну дію ще недостатньо. її потрібно зробити ста лою, стійкою до негативного впливу з боку інших автоматизованих дій. Іншими словами, крім автоматизованості необхідно виробити ще таку якість навички як стійкість, тобто підготувати окремо сформовані навички до взаємодії, об'єднати різні труднощі, які досі долалися окремо. Так, відпрацювавши з учнями окремо інтонаційну модель, що виражає наказ, та модель, що виражає прохання, слід запропонувати таку вправу, де будуть вживатися обидві моделі щоб відповідна навичка набула стійкості.
Ще однією якістю, яка має бути сформована паралельно із створенням автоматизованості та стійкості, є гнучкість навички. її розглядають у двох планах: 1) як здатність включатися у новій ситуації; 2) як здатність функціонувати на новому мовленнєвому матеріалі.
Так, гнучкість граматичної навички можна забезпечити завдяки різноманітності та варіативності ситуацій, що лежать в основі вправ, а також використанню в них достатньої кількості лексики, в результаті чого виділяється щось загальне, незмінне для всіх випадків. Це й дозволяє навичці функціонувати в будь-яких ситуаціях мовлення та "переноситися" на будь-який мовленнєвий матеріал.
Як уже зазначалося, у процесі виконання того чи іншого виду МД формуються мовленнєві уміння. За аналогією з визначенням навички уміння можна визначити як оптимальний рівень досконалості певної діяльності (у нашому випадку - мовленнєвої). Відповідно до основних видів МД відносять чотири основних уміння: уміння говорити (в діалогічній та монологічній формах), уміння писати, уміння аудіювати та уміння читати. Кожне уміння спирається на свою групу навичок, які синтезуються, функціонуючи в умінні.
Продуктивні уміння - говоріння та письмо - складаються на грунті репродуктивних навичок: граматичних, тобто навичок вибору морфологосинтаксичного оформлення одиниці усного або писемного мовлення; лексичних, тобто навичок вибору, сполучення та реалізації лексичної одиниці в усному і писемному мовленні; вимовних навичок говоріння, тобто навичок артикулювання та інтонування; каліграфічних та орфографічних навичок письма, тобто навичок графічного зображення мовлення та написання слів за правилами орфографії.
Рецептивні уміння - аудіювання та читання - складаються на грунті рецептивних навичок: граматичних, тобто навичок розпізнавання граматичних ті1 прогнозування синтаксичних структур усного або писемного мовлення; лексичних, тобто навичок розпізнавання звукових або графічних образів та їх безпосереднього розуміння; слухових, тобто навичок сприймання розпізнавання звуків, звукосполучень, інтонації в усному мовленні; рецептивних, тобто навичок сприймання та розпізнавання букв, буквосполучень, знаків пунктуації в писемному мовленні.