- •Державний екзамен з англійської мови
- •Методика навчання іноземних мов як наука.
- •Основні категорії методики.
- •Зв'язок методики з іншими науками.
- •Класифікація методів навчання іноземних мов.
- •Характеристика перекладних методів.
- •Прямі методи.
- •Усний метод Гарольда Пальмера.
- •Методична система читання Майкла Уеста.
- •Аудіо-лінгвальний метод.
- •Аудіо-візуальний метод.
- •Сугестивний метод.
- •Комунікативний метод.
- •Цілі навчання іноземних мов.
- •Зміст навчання іноземних мов.
- •Загальнодидактичні принципи навчання іноземних мов.
- •Методичні принципи навчання іноземних мов.
- •Методи навчання.
- •Засоби навчання. Їх класифікація.
- •Види засобів:
- •Позакласна робота з іноземної мови.
- •Форми позакласної виховної роботи з іноземної мови
- •20. Говоріння як вид мовленнєвої діяльності.
- •21. Особливості навчання діалогічного мовлення на уроках англійської мови у початковій школі.
- •Труднощі оволодіння діалогічним мовленням
- •21. Етапи навчання діалогічного мовлення.
- •22. Система вправ для навчання діалогічного мовлення
- •23. Особливості навчання монологічного мовлення на уроках англійської мови у початковій школі.
- •Види монологів:
- •24. Етапи навчання монологічного мовлення.
- •25. Система вправ для навчання монологічного мовлення
- •III група — вправи на створення власного монологічного висловлювання текстового рівня (відповідно до вимог чинної програми для даного класу).
- •26. Розвиток умінь говоріння на уроках англійської мови.
- •27. Розвиток умінь читання на уроках англійської мови.
- •I група — вправи для формування навичок техніки читання
- •II група — вправи для формування мовленнєвих навичок читання
- •III група — вправи для розвитку вмінь читання
- •28. Проблема навичок і вмінь мовлення у навчанні іноземних мов.
- •29. Етапи формування навички.
- •30. Розкрийте зміст понять «система вправ», «вправа», «завдання». У чому полягає різниця між вправою і завданням.
- •31. Загальна структура системи вправ і завдань для навчання спілкування іноземною мовою.
- •32. Методична типологія фонетичного матеріалу. Вимоги до вимови учнів.
- •33. Особливості навчання фонетичного матеріалу.
- •34. Особливості навчання учнів молодшого шкільного віку інтонації англійської мови.
- •33. Етапи засвоєння лексичного матеріалу
- •35. Навчання лексичного матеріалу.
- •Англійська мова.
- •36. Етапи засвоєння граматичного матеріалу.
- •37. Навчання граматичного матеріалу.
- •38. Характеристика аудіювання як виду мовленнєвої діяльності.
- •39. Фактори, що впливають на виникнення труднощів аудіювання.
- •40. Етапи навчання аудіювання.
- •41. Система вправ і завдань для навчання аудіювання.
- •Вправи, що спрямовані на розвиток мовленнєвих механізмів аудіювання.
- •II підсистема вправ
- •43. Мета, завдання та зміст навчання іноземних мов у початковій школі.
- •43. Вплив психолого-фізіологічних особливостей учнів молодшого шкільного віку на процес навчання іноземних мов.
- •44. Планування навчального процесу з іноземної мови.
- •45. Лінгвопсихологічна характеристика мовленнєвої діяльності та спілкування
- •46. Суть читання та його психофізіологічні механізми
- •Характер текстів для читання
- •Труднощі навчання читання іноземною мовою
- •Читання як засіб навчання та його зв'язок з іншими видами мд
- •47. Навчання письма на уроках англійської мови.
- •Вимоги до базового рівня володіння письмом
- •Психолінгвістичні механізми письма
- •Вправи з навчання письма
- •Етапи навчання писемного мовлення
- •Зв'язок письма з іншими видами мовленнєвої діяльності
- •Письмо як засіб навчання та контролю
- •48. Мета, завдання та зміст навчання іноземних мов у початковій школі.
- •Початкова школа
- •49. Вимоги до уроку іноземної мови
- •Мотиваційне забезпечення навчальної діяльності.
- •48. Структура і типи уроків іноземної мови.
- •49. Аналіз уроку іноземної мови.
- •50. Контроль у навчанні іноземних мов.
-
Методична система читання Майкла Уеста.
Основним завданням системи Уест вважає навчання учнів, перш за все, читання іноземною мовою, переносячи навчання усного мовлення на останні два класи, де кількість учнів різко скорочується. Психологічним обгрунтуванням цієї системи є такі положення: читати можна навчати окремо від усного мовлення, у всякому разі не на його основі; читання є легшим видом діяльності, ніж говоріння; читання на будь-якому рівні розвитку має практичну цінність, а пов'язане з цим відчуття успіху підвищує інтерес учнів до іноземної мови; читання є основним шляхом залучення до культури народу, мова якого вивчається; в результаті читання великої кількості текстів у учня розвивається відчуття іноземної мови, завдяки чому послаблюється негативний вплив рідної, що полегшує та прискорює подальший розвиток усного мовлення.
Мету навчання іноземних мов Уест вбачає у вільному читанні про себе із загальним охопленням змісту, у процесі якого читець не заглиблюється у деталі.
Для досягнення цієї мети непридатні види роботи, прийняті у школі: читання вголос і читання-стеження, які привчають учня до фіксації уваги на кожному слові, що перешкоджає розвитку навичок вільного, швидкого читання. Протягом усього курсу навчання використовуються лише зв'язні, переважно цікаві тексти. Кожному з них передують передтекстові запитання, на які учні повинні знайти відповіді у процесі читання. Легка мова текстів у поєднанні із завданням на пошук певної інформації, а також захоплюючий сюжет створюють умови для безпосереднього розуміння тексту і розвивають швидкість читання. Оскільки головною проблемою у навчанні читання, на думку Уеста, є накопичення словника, то в навчальному процесі використовуються тексти двох видів: тексти, побудовані лише на новому матеріалі, та тексти, що містять нові слова. Тексти, функцією яких є розширення словника, тобто тексти з новими словами, об'єднані в основні хрестоматії (Readers). В них нові слова (5-6 на сторінку), як правило, даються у контексті, який "підказує" їх значення; вони декілька разів повторюються у першому оповіданні, а потім регулярно зустрічаються в наступних текстах через інтервали, що поступово збільшуються. Таке повторення покликане забезпечити непомітне засвоєння нового матеріалу. Кожну хрестоматію, що містить тексти для розширення словника учнів, супроводжують 5-8 додаткових хрестоматій (Supplementary Readers), книжка-супутник (Blank Companion) та збірник вправ (Composition). Мовний матеріал усіх посібників одного комплексу (таких комплексів сім) повністю узгоджується з основною хрестоматією.
Майкл Уест зробив значний внесок у методику навчання читання. Він уперше розробив завершену систему навчання читання про себе на іноземній мові. Багато його рекомендацій застосовуються і в наші дні в рамках різноманітних методів для навчання так званого екстенсивного читання: дозування нового матеріалу та його розподіл у тексті, вправи для розвитку швидкості читання, використання дотекстових та післятекстових запитань, переказ тексту за ключовими словами. Відібраний ним словник для читання вважається одним із кращих і використовується для укладання навчальних посібників з англійської мови.
До недоліків можна віднести помилкове ототожнення зрілого читання та читання із загальним розумінням змісту, яке є лише одним з окремих проявів зрілого читання. Розуміння тексту, як і засвоєння всього мовного матеріалу, має здійснюватися за системою Уеста, інтуїтивно, на основі здогадки, без застосування елементів будь-якого аналізу, що є неприпустимим при читанні серйозних текстів. Твердження Уеста про те, що читання є легшим від говоріння, справедливе лише частково. Рецепція легша остільки, оскільки упізнавання за своєю природою є простішим, ніж відтворення. Проте навряд адекватне розуміння серйозних текстів (не адаптованих, а оригінальних, наприклад, художніх) е легшим від розмови на побутові теми на елементарному рівні.