Operativna_khirurgiya_ZAG_ChAST_Vlasenko_-BTs200345019148

повалу голову й шию свині притискають до землі, а кінцівки, якщо необхідно, зв'язують.

Повал за методом А. Ю. Тарасевича виконують так само, як і в попередньому випадку, тільки кінцівки в свині тримають не руками, а вірьовками.

Повал за методом І. В. Коршуновавиконують двома вірьовками - короткою й довгою. На одному кінці короткої вірьовки (0,5 м) роблять петлю, яка легко затягується, а на другому - прикріплюють металеве кільце діаметром 4 см. Петлю короткої вірьовки накидають на верхню щелепу позаду іклів так, щоб металеве кільце знаходилося на боці, протилежному повалу. Довгу вірьовку петлею закріплюють вище заплеснового суглоба того боку тулуба, на який будуть валити тварину. Вільний кінець цієї вірьовки проводять вперед під черевом, пропускають через металеве кільце і відводять назад (рис. 45, а). По-

тім її повільно тягнуть назад. При цьому тазова кінцівка поступово підтягується вперед до черевної стінки, а шия й голова нахиляються

95

на бік, протилежний повалу. При подальшому різкому і сильному натягуванні вірьовки тварина змушена швидко лягати без особливого опору. Після повалу голову та кінцівки фіксують.

Повал великих кнурів за методом І. С. Перегуди. Вірьовку петлею накидають на верхню щелепу кнура і прив'язують до стовпа. Короткими вірьовками спутують спочатку грудні кінцівки, а потім, окремо тазові. Після цього повалом для коней ковзкою петлею з'єднують обидві путові вірьовки і пропускають його через перекладину, закріплену на висоті 2 м від підлоги (див. рис. 45, б). Двоє помічників тягнуть за кінець повалу, кінцівки у тварини зближуються, і вона лягає на бік. Якщо натягнути повал сильніше, кнур лягає на спину.

Повал за методом А. Хааке. Голову тварини фіксують вірьовочною петлею, накладеною на верхню щелепу. Кінець вірьовки прив'язують до стовпа або тримають руками. На ділянку пута кожної кінцівки накладають ковзну петлю із короткої вірьовки, на кінцях якої закріплені металеві кільця. Довгу вірьовку складають удвоє і в такому вигляді протягують спочатку через кільце на грудній кінцівці того боку, на який будуть валити, потім через кільце на протилежній грудній і тазовій кінцівках, далі через кільце на тазовій кінцівці з боку повалу. Потім обидва вільних кінці довгої вірьовки протягують через петлю цієї ж вірьовки (див. рис. 45, в). Натягуючи останню, поступово зближують кінцівки між собою і в момент, коли свиня починає втрачати рівновагу, вірьовку енергійно тягнуть вперед і на себе. Тварина падає на бік її натягування. Бажано, щоб у момент повалу помічник підштовхував свиню з протилежного боку. Далі він сідає на повалену тварину й фіксує її кінцівки.

Повал за допомогою двох вірьовок. Путо однієї грудної кінцівки прив'язують вірьовкою до стовпа. Другу вірьовку за допомогою петлі накладають на тазову кінцівку протилежного боку тулуба й натягують її назад. Свиня втрачає рівновагу і падає.

Повал за методом П. П. Андреева.Повал виконують за допомогою двох вірьовок і металевого кільця. Одна вірьовка є путом, яке накладають на путову ділянку грудних кінцівок. На це путо (до його фіксації на іншій кінцівці) надівають кільце. Потім на гомілку того боку, на який будуть валити тварину, накладають довгу вірьовку, закріплюючи її рухомою петлею. Вільний кінець довгої вірьовки пропускають через металеве кільце і проводять під грудною кліткою із зовнішнього боку вільної тазової кінцівки (див. рис. 45, г). При натя

96

гуванні за цей кінець вірьовки силою одного або двох помічників, залежно від величини свині, тварина підгинає під себе три кінцівки і лягає на бік зафіксованої тазової кінцівки.

Повал за методом У. Бореля. На верхню щелепу накладають петлю з вірьовки, вільний кінець якої фіксують руками або прив'язують до стовпа. Після цього беруть довгу вірьовку і один її кінець закріплюють у ділянці пута грудної кінцівки, а другий - на тазовій того боку, на який будуть валити тварину. Помічник стає близько до тварини і з того боку, на який будуть валити свиню, пропускає вірьовку під черевом иа протилежний бік і різко тягне за неї догори (див. рис. 45, д). Тварина підгинає кінцівки, на які накладена вірьовка, і лягає.

Фіксація свиней у вертикальному або напіввертикальному положеннях

Тварину піднімають за обидві тазові кінцівки й вірьовками прив'язують до перекладини. Поросят і підсвинків у такому положенні можна тримати руками за тазові кінцівки, а шию тварини затиснути між ногами (рис. 46).

Щоб зафіксувати свиню під кутом 50-60° щодо поверхні землі, використовують операційні столи або драбини.

Фіксація на операційних столах. Для проведення хірургічної операції у свиней, овець та кіз використовують хірургічні столи для дрібних тварин (Фріка, Виноградова; рис. 47). Більшість операцій, які виконують на свинях, вимагають положення тварини під кутом 45-60° до поверхні землі, головою донизу. Тому операційні столи для свиней роблять у вигляді драбини, неглибокого корита, конструюють їх з

ніжками або пристовп або стіл під кутом 4560°. Серед численних конструкцій столів як найкращі можна ви-

Рис. 46. Фіксація кнурця при кастрації:

1 - у лежачому положенні; 2 - у вертикальному положенні

97

Рис. 47. Операційні столи для дрібних тварин:

1 - Фріка; 2 - Виноградова

Рис. 48. Операційні столи: а - звичайна драбина; б - стіл А. П. Студенцова; в - стіл В. С. Шереметьева

98

У ряді клінік для фіксації дрібних тварин застосовують медичні операційні столи. Найзручнішим з них слід вважати модель СОУ-1.

В умовах господарства при відсутності операційного стола для цієї мети використовують будь-яку коротку драбину або роблять стіл з жердин з двома поперечними перекладинами. Тазові кінцівки свині прив'язують вірьовками до верхньої перекладини або до кілець столу. Передню частину тулуба, щоб тварина не сповзала донизу і вбік, фіксують вірьовками, шкіряними ременями або спеціальними шийними лещатами.

ФІКСАЦІЯ ОВЕЦЬ

Уовець дуже виражений інстинкт стадності. Ці тварини звичайно рухаються за тими, які ідуть вперед, що полегшує їх масові обробки із застосуванням примітивного розколу або навіть без нього. Овець можна пропускати через вузькі проходи в стінах, огорожах і в цей час виконувати малі операції (взяття крові, ін'єкції тощо). Необхідно враховувати, що при масових дослідженнях вівці збиваються в кутку вівчарні або загону щільно одна до одної і можуть придушити слабших тварин, а тому їх треба заганяти в невеликі клітки малими групами.

Фіксація рота у відкритому положенні. Великим та вказівним пальцями однієї руки беруть верхню щелепу й стискають щоки між верхніми й нижніми кутніми зубами. Другою рукою відтягують нижню щелепу донизу.

Устоячому положенні вівцематок тримають за шию, а баранів - за роги.

При фіксації окремої тварини помічник ніби сідає на неї, затискає між ногами і тримає за роги або вуха. Для повалу вівцю беруть однією рукою за грудну кінцівку, а другою - за тазову того самого боку і, дещо підвівши їх, але не відриваючи від землі, валять тварину на протилежний бік на м'яку підстилку і, якщо

необхідно, кінцівки зв'язують всі разом або попарно.

Повал вівці за допомогою однієї вірьовки. Беруть довгу вірьовку й один її кінець фіксують на путовій ділянці тазової кінцівки, а другий - у відповідній ділянці грудної кінцівки з боку повалу. Вірьовку пропускають під черевною стінкою на протилежний бік. Помічник стає з того боку, на який будуть валити тварину, і різким рухом

99

збоку накидає на обидві щелепи петлю із складеного вдвоє бинта і зав'язує його одним вузлом під щелепами, а вільні кінці міцно затяіує і зав'язує на потилиці подвійним вузлом (рис. 53). Щоб бинт не зісковзнув,

застосування інструментів. Однією рукою захоплюють верхню щелепу і втискують краї щік у ротову порожнину, другою - відтягують нижню щелепу донизу і розкривають рот (рис. 54). Щоки, знаходячись між зубами, перешкоджають змиканню щелеп. У більшості випадків щелепи у собак розводять спеціальним клином, роторозширювачами або двома тасьмами (рис. 55).

Рис. 54. Розкривання рота собаці Рис. 55. Фіксація розведених щелеп: А - клином; Б -

тасьмами

Одну тасьму накладають за іклами на нижню щелепу, а другу - на верхню. Кінці тасьми натягують, розтискають щелепи і тримають рот розкритим. Однак застосування клину не зовсім надійне, його краще замінити іксоподібним зівником. Язик у собак фіксують язикотримачем або щипцями Васильєва.

101

Загальноприйнятих методів фіксації собак у стоячому положенні немає. Невелику собаку із зав'язаним рот0м тримають руками, великих - можна прив'язувати до драбини, поставленої на ребро, що створює доступ до тварини з обох боків. Крім того, собаку можна фіксувати двома ременями до перекладини, провівши їх позаду грудних кінцівок і спереду тазових. Злим собакам інколи зв'язують грудні й тазові лапи або прив'язують за шию до стовпа.

Фіксувати собак у лежачому положенні можна на операційному столі для дрібних тварин. Собаку легко фіксувати на будь-якому станку в будь-якій позі, для цього під боки тварини підкладають валики із повсті, обшиті клейонкою, а стіл нахиляюсь у потрібний бік.

ФІКСАЦІЯ КОТІВ

Коти можуть вкусити, поцарапати кігтями, тому при лікувальних маніпуляціях їх обов'язково тримає господар. Дуже агресивним котам слсд з&'s "язуват тслеті гхсьмою, ш і со&цкам.

При простих маніпуляціях кішку беруть однією рукою за шкіру на шиї біля голови, а другою - в ділянці попереку і притискають до столу. У такому положенні вона може поцарапати кігтями, тому при болючих маніпуляціях її фіксують двоє помічників: один тримає кішку за шкіру в ділянці шиї, другий - за кінцівки. Кішок можна загорнути в рушник або платок, залишивши відкритою частину тіла, яка необхідна для маніпуляції. Якщо маніпуляцію проводять нг( голові, кішку поміщають у вузький шкіряний (брезентовий) мішок або в рукав фуфайки (халата), голову залишають назовні. Для фіксації голови застосовують також спеціальний ящик з кришкою, яка висовується, і вирізом на стінці для шиї.

Рот у кішок розкривають двома тасьмами, як і у собак. Грубі маніпуляції інколи призводять до

вивихіц щелепових суглобів, розривів зв'язок і переломів гілок нижньої щелепи!

Кішок також фіксують на операційних столах для дрібних тварин.

ФІКСАЦІЯ КРОЛІВ

Кроля утримують однією рукою за ву\а та складку шкіри в ділянці потилиці, другою - за тазові кінцівки, в розтягнутому положенні на столі. Крім того, їх можна завернути в ткацину або клейонку.

Для проведення складних маніпуляцій кролів фіксують на операційному столі для дрібних тварин.

102

ФІКСАЦІЯ ХУТРОВИХ ЗВІРІВ

Неодмінна умова при дослідженні і наданні лікувальної допомоги хутровим звірам: фіксація тварини повинна бути в такому положенні, щоб вона не завдавала шкоди тварині, лікарю та його помічникам. Тварин ловлять у клітках і будиночках або переносних ящиках, куди їх попередньо переганяють, за допомогою спеціальних ловушок, щипців, сачків, рукавиць із шкури або щільної прогумованої тканини

(рис. 56).

При ловлі лисиць і песців після того, як накрили їх голову рукавицею (притиснули сачком), другою рукою беруть звіра за шкіру в ділянці шиї, голову відпускають і підводять руку під шию, відпускають шкіру шиї і звільненою рукою захоплюють грудні лапи, одночасно притискуючи до себе тулуб тварини ліктем. Зафіксованому таким чином звіру зав'язують рот бинтом, тасьмою або тонкою мотузкою, яку накладають навколо щелеп, і зав'язують на спинці носа. При цьому слід стежити за тим, щоб звір не прикусив язика.

Норок і соболів ловлять сачком у момент виходу їх з будиночків або в клітці. Для запобігання прокусів, на руки одягають спеціальні брезентові рукавиці з підкладкою з вати. При необхідності рот тварини фіксують тасьмою або бинтом. Оскільки у соболів і норок лицьова частина коротка і конусоподібна, для попередження зісковзання петлі із щелеп тасьму попередньо фіксують навколо кінців палиці, яка вкладена в рот за іклами, а

Рис. 56. Пастки для норок (1) і щипці потім зав'язують її вузлом на потилиці.

застосовувати нейролептики або наркоз. При сильному непокоєнні (хвилюванні) звірів, їх негайно поміщають назад у клітку, щоб запобігти розвитку шокових явищ, що нерідко призводить до загибелі тварин.

103

Норок зручно ловити ловушкою, яка має вигляд циліндра із металевої сітки з великими вічками розміром 35x9 см для самців і 30x7 -