Operativna_khirurgiya_ZAG_ChAST_Vlasenko_-BTs200345019148

седативний ефект триває 1,5-2 години, у послабленому вигляді - 4-8 годин. У тварин розслаблюються м'язи кінцівок і черевної стінки, значно знижується больова чутливість, що дозволяє виконувати операцію швидко, без додаткового місцевого знеболювання.

Застосовують при хірургічних втручаннях і для усунення агресивності при комплектуванні груп і транспортуванні свиней. Ін'єктують внутрішньом'язово в дозах від 0,02 (при комплектуванні груп тварин) до 0,15-0,20 мл ( при операціях) на 1 кг маси тіла.

Протипоказання: порушення серцевої провідності.

Ромпун (ксилазин) - розчин, у який входять ксилазин і метил-4- гідроксибензоат.

Застосовують внутрішньовенно і внутрішньом'язово. З успіхом застосовують для отримання седативного ефекту при клінічному дослідженні збуджених і злих тварин. Дозволяє проводити як малі операції (при мононаркозі; у деяких випадках у кішок можливе проведення навіть великих порожнинних операцій), так і складні хірургічні втручання при комбінованому наркозі. Ромцун спричиняє помірне

7М29 зниження кров'яного тиску. Знижує температуру тіла (тварин після операції слід тримати в теплі!). Викликає блювання через 2-3 хв після внутрішньом'язового введення, в зв'язку з чим не можна застосовувати ромпун при ймовірності знаходження сторонніх тіл у стравоході або при завороті шлунка в собак і кішок (можливі розриви цих органів). Для більш ефективної дії препарату після його внутрішньом'язового введення тварина має знаходитись у спокійній обстановці (відсутність шуму, сторонніх подразників тощо).

Ромпун діє седативно, болезаспокійливо та є добрим м'язовим релаксантом. Прояв зазначеної дії залежить від дози препарату. Підбираючи відповідну дозу, можна забезпечити необхідний ступінь заспокоєння, знеболювання або зменшення рухливості тварини.

Утварин різних видів транквілізувальна дія ромпуну неоднакова. Препарат слабо діє на свиней і собак. На коней ромпун діє швидко - через 5 хв після внутрішньом'язового введення, але доза його в 4 рази більша, ніж у корів. В оленів дія ромпуну розвивається повільно і триває короткочасно, у молодих оленів викликає лише заспокоєння. Для знеболювання й зменшення рухливості доза ромпуну має бути в 2 рази більшою.

Коням ромпун вводять внутрішньовенно в дозі 3-5 мл/100 кг маси. Для нервових тварин беруть максимальну дозу, для старих - мінімальну! Залежно від дози в коней виникає заспокоєння або пригнічення з аналгезією та анестезією, розслаблення мускулатури, опускається голова, звисає нижня губа, виникає сонливість, але тварини не лягають. Іноді може бути зниження артеріального тиску, потіння, сечовиділення. Седативна дія триває 20-30 хв і протягом наступних 30-60 хв припиняється.

Увеликої рогатої худоби після введення ромпуну припиняється виділення слини й через 15 хв знижується больова чутливість. Після великих доз седативна дія ромпуну триває 1-1,5 год. Внутрішньом'язове введення 2 %-ного розчину в дозі 0,25 мл на 100 кг викликає заспокоєння та аналгезію, в цей період можна проводити діагностичні маніпуляції, міняти пов'язки. У дозі 0,5 мл/100 кг маси виникає заспокоєння та аналгезія, достатня для проведення великих хірургічних операцій. Доза 1 мл/100 кг маси тварини зумовлює пригнічення, аналгезію, анестезію й релаксацію м'язів, достатніх для проведення хірургічних втручань. ГІри такій дозі тварини не можуть стояти. У дозі 1,5 мл/100 кг маси тварини ромпун застосовують лише при тривалих операціях у лежачому положенні (у тварин може виникнути тимпаНІя

187

передшлунків і кишечнику!), а для запобігання аспірації слини або рідини з рубця тварину слід фіксувати так, щоб її голова знаходилася вище тулуба.

Не можна застосовувати ромпун тваринам на останньому місяці вагітності!

Дози: внутрішньому язово 2 %-ни'й розчин великій рогатій худобі - 0,0025-0,010 мл/кг, дрібним жуйним - 0,05-0,15 мл/кг, собакам становить 0,5-1,5 мЛ на 10 кг маси тіла, для кішок - 0,1-0,2 мл/кг.

Великій рогатій худобі й коням препарат ін'єктують внутрішньом'язово у вигляді 2 %-ного розчину на 100 кг маси тіла: а) при транспортуванні, розчистці копит, клінічному дослідженні (ректально, вагінально, катетеризація тощо) - 0,25 мл; б) для розслаблення м'язів при проведенні лікувальних процедур, які потребують лежачого положення, - 0,5 мл; в) для повного знерухомлення протягом 1— 1,5 год і значної втрати больової чутливості - 1 мл.

Дія препарату настає через 5-15 хв. При відсутності ефекту його вводять повторне» в половинній дозі. При проведенні комбінованого наркозу після внутрішньом'язоиого введення ромпуну можливе

використання анестетиків, барбітуратів, при цьому їхня доза знижується до 1/3-1/4 необхідної.

Можна проводити анестезію ромпуном у поєднанні з ефіром! Не рекомендується використовувати аналгетики, тому що вони можуть знизити дію препарату!

Рометар. Він має седативні, міорелаксантні, аналгезивні та анес- тезувальні властивості. V тварин він спричинює незначну седацїю й гальмування, схоже з наркозом. Щоб запобігти аспірації вмісту рубця, голову тварини слід нахиляти. Препарат використовують для запобігання агресивності та лякливості тварин при хірургічних втручаннях і клінічних дослідженнях.

Після внутрішньом'язового введення його дія починає проявлятися через 5 хвилин (атаксія, тварина лягає). Максимальне гальмування триває до 30 хв і залежно від дози дія продовжується до 1-3-х год. Спочатку настає аналгезія, потім міорелаксація і, нарешті, заспокоєння. У більшості тварин спостерігається слинотеча, якій можна запобігти попередньою ін'єкцією 1 %-ного розчину атропіну сульфату.

При внутрішньовенному введенні дія препарату проявляється через 1 хв.

Залежно від вибраної дози рометару у великої рогатої худоби (від 0,25 до 1,5 мг/кг) можна виконувати такі операції, як лікування ран, кастрацію агресивних бугаїв, кесарів розтин тощо. Внутрішньовенно його вводять у дозі 0,08-0,5 мл/100 кг, а внутрішньом'язово - 0,25- 1,5 мл/ІОО кг. Як побічне явище відмічено уповільнення, а під час максимальної дії (через 45 хв) - повне припинення скорочення рубця з подальшим відновленням румінації через 1—1,5 год.

При внутрішньом'язовому введенні доза рометару вівцям і козам становить 0,15-0,25 мл/10 кг маси тіла тварини.

При внутрішньом'язовому введенні коню доза становить 7,5- 15 мл/100 кг маси тіла, при внутрішньовенному - 3-5 мл/100 кг.

Собакам і кішкам рекомендується вводити 0,15 мл рометару на 1 кг маси тіла. Цуценятам і кошенятам дозу збільшують у 1,5-2 рази. Це пов'язано з більш інтенсивним рівнем обмінних процесів у молодих тварин.

Перед введенням рометару й ромпуну слід проводити премедикацію атропіном!

Хутровим і диким звірам препарат ін'єктують внутрішньом'язово в дозі 0,75^1 мл/10 кг маси тіла.

188

Антидотом ксилазину є антогоніл!

Як правило, через 2-5 хв після внутрішньовенного введення препарату собакам і кішкам у дозі 0,2-0,3 мг/кг відмічається пробудження тварин, відновлення м'язового тонусу, що проявляється руховою активністю.

Мепазин володіє седативною, гіпотензивною, адренолітичною, М-холінолітичною, прогисудомною та антигістамінною діями. Він посилює дію наркотичних, аналгетичних та анестезувальних речовин. За седативною й токсичною дією поступається аміназину. Застосовують при підготовці тварини до наркозу, рододопомозі, хірургічних втручаннях і при збудженні.

Найчастіше вводять внутрішньом'язово свиням і вівцям у дозі 0,05-0,1 г на тварину, коням і великій рогатій худобі - 0,25-0,3 г, собакам - 15-20 мг, курям - 1-2 мл, норкам - 1 мг.

Трифтазин розчиняється у воді, на світлі темніє, має високу транквілізувальну активність, і в цьому відношенні переважає аміназин. Але має нижчий адренолітичний ефект, слабше потенціює дію наркотиків, не має спазмолітичної, протисудомної та антигістамінної активності. Його застосовують при нервовому збудженні, для зниження стресового стану при транспортуванні, посиленні дії наркотичних і снодійних препаратів.

Трифтазин за нейролептичною дією перевищує аміназин і мепазин. Він слабше потенціює дію наркотичних і снотворних засобів, має менш виражену адренолітичну дію, не проявляє спазмолітичного, протисудомного та антигістамінного ефекту, незначно розслаблює скелетні м'язи. У малих дозах трифтазин діє седативно, у великих - снотворно й може викликати наркоз. Седативна дія триває 3-10 год. У курей дія трифтазину в 2 рази коротша. У жуйних тварин він сильніше, ніж інші транквілізатори, пригнічує моторну функцію шлунково-кишкового тракту, а при тривалому застосуванні пригнічує ріст молодих тварин, однак не впливає на розвиток дорослих.

Дози: перорально свиням - 5-10 мг/кг, собакам - 2—5 мг/кг. Для великої та дрібної рогатої худоби мінімальна доза 3 мг/кг; котам - 0,1, свиням - 0,5, курям - 1,0 мг/кг. Оптимальні дози в 5-10 разів більші.

Препарат протипоказаний при гострому гепатиті, хворобах серця й крові.

Мепротан добре всмоктується із шлунково-кишкового тракту; під впливом шлункового й кишкового соку не руйнується. Він справляє заспокійливу дію на центральну нервову систему, спричинює розслаблення скелетних м'язів.

Його застосовують при захворюваннях нервової системи, які супроводжуються підвищенням тонусу скелетних м'язів, при загальній збудливості, шкірному свербежу, а також у хірургічній практиці при підготовці тварини до операції.

Дози всередину: свиням - 0,5-0,1 г; собакам - 0,1-0,2 г; курям - 0,025-0,05 г.

Амізил. Має помірну спазмолітичну, протигістамінну, місцевоанестезувальну дію. Поряд з цим блокує периферичні та центральні, переважно М-холінореактивні, системи висхідної частини ретикулярної формації. У результаті цього блокує ефекти блукаючого нерва, знижує секрецію слинних залоз шлунка та кишечнику, тонус гладких м'язів, гальмує моторику кишечнику, розширює зіниці, справляє заспокійливий вплив на центральну нервову систему, посилює дію барбітуратів, аналгетиків, місцевоанестезувальних речовин, нормалізує вегетативні реакції.

189

Застосовують для усунення спазмів гладких м'язів кишечнику, зниження збудливості кашльового центру; ефективний при підвищеній нервовій збудливості.

Амізил має помірну спазмолітичну, місцевоанестезувальну та протигістамінну дії. Він уповільнює стимулювальні ефекти блукаючого нерва й діє заспокійливо на центральну нервову систему.

Дози перорально: собакам - 3-5 мг, курям - 2-3 мг.

Підшкірно вводять амізил коням і коровам у дозі 0,02-0,05 мг/кг, вівцям і свиням - 0,003 мг/кг. Домоседан містить 10 мг детомідину гідрохлориду в 1 мл. Препарат є надійним седативним засобом.

Застосовується для полегшення клінічного огляду й хірургічних операцій. Його можна застосовувати в поєднанні з торбуджестиком при проведенні болючих маніпуляцій. Рекомендується застосовувати домоседан для премедикації при кетасетовому наркозі.

Виявляє аналгезивну дію. Використовують для заспокоєння великої рогатої худоби й коней при операціях на молочній залозі, зубах, кінцівках, сухожиллях, лікуванні ран, видаленні новоутворень, ректальному дослідженні норовливих тварин, а також із метою профілактики стресів при транспортуванні.

Препарат вводять внутрішньом'язово або повільно внутрішньовенно в дозі 0,2-0,4 мл/100 кг маси. Дія домоседану проявляється через 3-5 хв і триває 0,5-1 год. Відмічається слабке хитання. Препарат діє довше (0,5-2-х год), якщо його вводять у дозі 0,4-0,8 мл/100 кг. Дуже впливає він (тварина лягає) у дозі 0,8-1,5 мл/100 кг. Дія проявляється через 1-5 хв і триває 2-6 год.

Коням його можна застосовувати в поєднанні з торбуджестиком, а також з кетасеговим наркозом.

У великої рогатої худоби інколи виникає незначна тимпанія після застосування домоседану! Не застосовують кобилам, починаючи з 7-го місяця жеребності!

Застосовують для полегшення клінічного дослідження, при хірургічних операціях тощо. Ацепромазин у малих дозах знижує неспокій тварин, тому його можна застосовувати при підковуванні

тварин і транспортуванні коней. При застосуванні перед наркозом дозволяє знизити дозу наркотика. Препарат має протисудомну, антиспазматичну і гіпотензивну дії. Його вводять у дозі 0,3-1 мл/100 кг маси тіла коня. Дія препарату триває протягом 24 год.

Виснаженим тваринам препарат призначають у мінімальних дозах і не застосовують жеребним кобилам і жеребцям-плідникам!

Пропазин за дією на організм схожий з аміназином. Під впливом світла розчини пропазину набувають зеленого забарвлення і втрачають активність.

Препарат чинить седативний вплив, зменшує рухову реакцію, потенціює дію наркотиків, аналгетиків і місцевоанестезувальних речовин, діє гіпертермічно й антиблювотно.

Протигістамінна дія пропазину виражена сильніше, ніж аміназину; за периферичним адренота холінолітичним ефектом різниці між цими препаратами немає. Пропазин подібний до аміназину не лише за хімічною структурою, а й за характером дії, хоч і поступається йому за силою гальмівного впливу на психомоторні збудження. Пропазин вводять всередину, внутрішньом'язово і внутрішньовенно. Перед

внутрішньом'язовою ін'єкцією препарат змішують з такою ж кількістю ізотонічного розчину натрію хлориду або 0,25 %-ного розчину новокаїну!

190

Він не пригнічує моторну функцію кишечнику, менш токсичний, добре переноситься тваринами, рідко зумовлює побічну дію. Транквілізувальна дія пропазину більш помірна і не перевищує 2-3-х год. Пропазин застосовують молодим й ослабленим тваринам як заспокійливий засіб, при нервових розладах, для потенціювання хлоралгідратного наркозу в коней, а також при транспортуванні лошат і телят.

Дози внутрішньом'язово: коням - 4 мг/кг, телятам - 6-8, собакам - 5-10 мг/кг.

Пропазин несумісний з солями важких металів, лугами та окислювачами!

Галоперидол - сильний нейролептичний і транквілізувальний препарат. У тварин спричинює сон, близький до фізіологічного. Посилює дію снотворних, аналгетиків, анестетиків. Застосовують, головним чином, з метою премедикації і пригнічення психомоторного збудження.

При комбінованому застосуванні галоперидолу з аналгетиками й міорелаксантами слід бути обережними в зв'язку з посиленням їхньої дії!

Кішкам і собакам внутрішньом'язово ін'єктують 0,5-1 мл 0,5 %- ного розчину залежно від маси і психомоторного стану тварини.

Дроперидол має швидку і сильну дію. При внутрішньовенному введенні діє через 2-3 хв, досягаючи максимального ефекту через 2030 хв. Дроперидол у 3 рази активніший від аміназину, практично не діє токсично на організм. Використовують для премедикації та анестезії в поєднанні з фентанілом. Дроперидол вводять підшкірно, внутрішньом'язово й внутрішньовенно.

Виявляє слабку снотворну дію, блокує А-адренорецептори, не пригнічує дихання, знижує артеріальний тиск, поліпшує периферичний кровообіг, збільшує частоту серцевих скорочень. Має протиблювотні та протишокові властивості. У звичайних дозах нетоксичний. Тривалість впливу - 2-3 год. Його застосування протипоказане при екстрапірамідних порушеннях.

Одночасно з дроперидолом вводять атропін або метацин відповідно до маси тіла тварини!

Собакам і кішкам ін'єктують внутрішньом'язово за 30-45 хв до операції в дозі 0,02-0,04 мл/кг 0,25 %-ного розчину разом з такою самою кількістю фентанілу. Дрібній рогатій худобі внутрішньовенно ін'єктують у дозі 0,5 мг/кг.

Седуксен (діазепам, реланіум, сибазон) - має добре виражену снотворну, міорелаксуючу й протисудомну дії. Для премедикації внутрішньовенно або внутрішньом'язово собакам і кішкам вводять 0,1— 0,4 мг/кг за 30—40 хв до операції. При вступному наркозі препарат вводять внутрішньовенно собакам і кішкам у дозі 1-8 мг/кг, а потім, у міру необхідності, його додають малими дозами через кожні 15-20 хв разом з аналгетиками.

Протипоказання: гострі захворювання нирок.

Таламонал - комбінований препарат, який в 1 мл має 2,5 мг дроперидолу і 0,05 мг фентанілу. Використовують для анестезії при різних за обсягом операціях, купіруванні больових синдромів, при шоці.

Реланімал проявляє заспокійливу дію на тварин усіх видів, знімає надмірну збудливість, послаблює нервове напруження й агресивність, спричинює розслаблення тонусу скелетних м'язів. Дія препарату проявляється через 20-30 хв, досягає максимуму через 2-3 год і триває 6-8 год. Транквілізувальна дія реланімалу сильніша, ніж мепротаму та триоксазину; він малотоксичний і не проявляє побічного впливу на організм тварин.

191

Реланімал застосовують для заспокоєння агресивних, злих і збудливих тварин при обслуговуванні та проведенні лікувально-профілактичних обробок. Його дають з водою або кормом за 30-60 хв до проведення маніпуляцій з твариною. При транспортуванні препарат дають залежно від часу перебування тварини в дорозі - через кожні 6- 8 год. При відгодівлі вводять один раз на добу протягом 10-14 днів.

Реланімал не застосовують самкам в останній місяць вагітності, в період лактації, новонародженим і за 14 год перед забоєм тварин!

Дози: перорально як заспокійливі при транспортуванні, перегрупуванні стада, адаптації тварин до нових умов - 0,15 мл/кг дорослим і 0,1 мл/кг молодим тваринам.

Дози пригнічувальні - агресивним тваринам під час проведення процедур - 0,15-0,20 мл/кг. Дози повністю заспокійливі (снодійні) - 0,2-0,3 мл/кг.

астосування нейролептиків у поєднанні з наркотиками

Нині в практиці ветеринарної медицини усе частіше почали застосовувати одночасно нейролептики і наркотичні речовини короткої дії. Це пов'язано з тим, що існуючі методи наркозу як для молодняку, так і для дорослих тварин важко виконувати через необхідність внутрішньовенного, внутрішньокісткового та інтраперитонеального введення наркотичних речовин.

Складно також виконати інгаляційний наркоз, який пов'язаний із використанням спеціальних масок і препаратів.

Як показали клініко-експериментальні дослідження, нейролептичного ефекту у великої рогатої худоби можна досягти одночасним введенням фентанілу і дроперидолу.

Фентаніл - синтетичний аналгетик, має потужні аналгезивні і помірні М-холіноміметичні властивості (брадикардія, зменшення частоти дихання). Похідний піперазину. Руйнується в печінці. Справляє короткочасний вплив - 15-20 хв. Випускається в ампулах по 2 і 5 мл 0,005 %-ного розчину (в 1 мл міститься 0,05 мг препарату). Антагоніст фентанілу - налорфін! Забезпечує стабільну діяльність серцевосудинної системи. Не пригнічує функцію печінки й нирок. Вплив на дихання зумовлюється депресією дихального центру й зниженням його чутливості до вуглекислоти. Спричинює виражену ригідність м'язів, переважно грудної клітки і живота. Пригнічує дихання й кашльовий рефлекс. Можуть виникати блювання і бронхіолоспазм.

Переваги: а) значний терапевтичний вплив і мінімальна токсичність; б) виражена керованість аналгезією; в) повноцінна аналгезія й нейровегетативний захист організму; г) стабільність гемодинаміки під час наркозу; д) виражений синергізм з анестетиками, аналгетиками, м'язовими релаксантами.

Недоліки: а) пригнічує дихання; б) спричинює м'язову ригідність; в) посилює бронхіальний опір; г) зумовлює екстрапірамідні порушення.

Показання: а) гіремедикація; б) тривалі й травматичні операції в тварин з високим ступенем операційного ризику; в) поєднання з іншими видами анестезії; г) операції та діагностичні дослідження на серці.

Протипоказання: а) виражена гіповолемія; б) кесарів розтин.

192

Під час проведення анестезії показаннями для повторного введення фентанілу є клінічні ознаки недостатньої аналгезії; підвищення частоти пульсу, артеріального тиску. Підтримуючі дози фентанілу - 2/3-1/3 від початкової дози. Останнє введення фентанілу - за ЗО хв до закінчення анестезії. Анестезію підтримують за допомогою азоту закису. При використанні звичайних доз пробудження настає наприкінці операції. Протягом 6-8 год спостерігається сонливість.

Урезультаті ін'єктування цього препарату швидко настає знеболювання, але триває воно недовго! В анелгезивних дозах фентаніл викликає атаксію і пригнічує дихання, тому його застосовують у поєднанні з нейролептиками, зокрема із дроперидолом, який знижує пригнічувальну дію фентанілу.

Дроперидол. Характеризується нейролептичною дією, стимулює дихання. Розчини фентанілу і дроперидолу в однакових частинах вводять внутрішньом'язово. Після ін'єкції препарату у великої рогатої худоби виникає седативна реакція, яка супроводжується значним послабленням реакції на зовнішні подразники, розслабленням скелетних м'язів і різким зниженням больової чутливості. Відмічається послаблення моторики рубця, в бугаїв випадає статевий член.

Великій рогатій худобі фентаніл і дроперидол ін'єктують внутрішньом'язово по 2,5 мл/100 кг маси тіла. Дія препарату настає через 20 хв і триває до 1,5 год. Його застосовують при повалі й фіксації тварин, розчищенні копит, кастрації самців і самок, грижорозтині, операціях на пальцях. У поєднанні з місцевою анестезією можна використовувати при проведенні складніших операцій, таких як абомазотомія, румінотомія, ентеростомія та кесарів розтин (якщо плід мертвий!).

Не можна застосовувати препарати при захворюванні дихальних шляхів, а також при кесаревому розтині, коли плід живий, оскільки пригнічується дихальний центр, внаслідок чого плід може загинути!

При деяких хірургічних операціях у великої рогатої худоби практикують й інші поєднання препаратів. Зокрема, внутрішньоперитонеально можна вводити сомбревін по 0,012 г/кг (0,25 мл/кг) і внутрішньом'язово - дроперидол у дозі 0,0006 г/кг (0,25 мл/кг). Препарат діє 20-25 хв.

Дроперидол у свиней й овець чинить швидку, сильну, але нетривалу дію. Має протишокові та протиблювотні властивості. Він знижує артеріальний тиск, проявляє антиаритмічний ефект. Найчастіше застосовують в анестезіологічній практиці для нейролептаналгезії в поєднанні з фентанілом або з іншими аналгетиками.

Урезультаті застосування фентанілу швидко настає знеболювання, але триває воно недовго. В анелгезивних дозах фентаніл спричинює атаксію й пригнічує дихання, тому його застосовують у поєднанні

знейролептиками, зокрема з дроперидолом, що знижує пригнічувальну дію фентанілу.

Сумісне застосування дроперидолу та фентанілу викликає швидкий нейролептичний та аналгезивний ефект, сонливий стан, мускульну релаксацію, запобігає шоку.

У овець нейролептична дія суміші проявляється через 15 хв і продовжується до 1,5 години. Седація і міорелаксація характеризуються повною іммобілізацією в лежачому положенні протягом 2-2,5 годин. У свиней нейролептаналгезія проявляється через 10 хв і триває 6570 хв. Через 20 хв тварини не реагують на уколи, крім вінчика копитець, окістя ребер, п'ясних і плеснових кісток, але реакція слабка й запізніла. Хірургічні операції проходять при добрій іммобілізації.

193

Дроперидол застосовують для премедикації, в процесі самої операції та в післяопераційний період, а також для підсилення дії місцевоанестезувальних речовин.

З метою застосування препарату змішують дроперидол і фентаніл у рівних частинах. Ін'єктують суміш внутрішньом'язово вівцям в дозі 2 мл кожного розчину на 10 кг маси тіла, а свиням - 3 мл на 10 кг маси. Дія настає через 15-20 хв.

Дроперидол-фентанілову суміш ін'єктують в одному шприці внутрішньом'язово собакам 1-3 мл кожного інгредієнта (при внутрішньовенному введенні рекомендується половинна доза!). Кішкам вводять внутрішньом'язово, інтраперитонеально, інтраплеврально, а

також у вуздечку язика (прирівнюється до внутрішньовенного!) в

дозі 0,25-0,5 мл кожного препарату.

При деяких операціях свиням практикують й інші поєднання препаратів. Зокрема, дроперидол ін'єктують внутрішньом'язово в 0,25 %-ній концентрації (в дозі 0,25 мг/кг маси тіла), 5 %-ний розчин гексеналу вводять внутрішньом'язово (0,5 мл/кг маси), а сомбревін - інтраперитонеально (0,25 мл/кг маси).

Глибокий сон у свиней при дроперидол-гексеналовому наркозі триває 40-45 хв, а при дроперидол-сомбревіновому - 20-25 хв.

Для виконання хірургічних операцій (оваріоектомія, грижорозтин, резекція кишечнику тощо) застосовують літичну суміш, в яку входять кетамін, діазепам і аміназин.

Дія кетаміну полягає в блокаді таламуса й кіркового шару головного мозку, що викликає одночасну сильну аналгезію й неглибокий сон.

Діазепам діє заспокійливо на центральну нервову систему, спричинює м'язову релаксацію. Препарат має протисудомну активність, потенціює дію снодійних та аналгетиків.

Літичну суміш вводять свиням у вушну вену або в очний синус у дозах: кетаміну - 4-6 мг/кг, діазепаму - 0,2-0,4 мг/кг й аміназину - 2,5 мг/кг маси тіла. Глибокий сон настає через 15-20 секунд і триває до 45-60 хв. За 15 хв до введення літичної суміші слід підшкірно ін'єктувати 0,1 %-ний розчин атропіну сульфату.

Свиням внутрішньом'язово ін'єктують літичну суміш, яка складається з аміназину (4-5 мг/кг) і димедролу (0,3-0,5 мг/кг). Така суміш посилює й подовжує внутрішньовенний, внутрішньокістковий та інтраггеритонеальний тіопенталовий наркоз, а також дію місцевих анестетиків.

Свиням також вводять внутрішньом'язово дроперидол у дозі 0,25 мл/кг маси, а потім безпосередньо перед операцією інтраперитонеально ін'єктують 5 %-ний розчин сомбревіну в дозі 0,25 мл/кг. Через 2-3 хв після введення наркотичного препарату відмічається заспокоєння тварини, хода стає хиткою, спина провисає. Через 5-7 хв тварина лягає й настає глибокий сон, який триває 20-25 хв. Больова чутливість зникає.

Кішкам внутрішньом'язово ін'єктують (в одному шприці) 0,5- 0,7 мл рометару і таку саму кількість каліпсолу (каліпсовету). При відсутності рометару попередньо вводять 0,5 мл 2,5 %-ного розчину аміназину в суміші з 0,5 %-ним розчином новокаїну і 0,5 мл 1 %- ного розчину димедролу. Виражене знерухомлення та знеболювання проявляються через 7-9 хв.

194

Рометар-каліпсоловий наркоз часто застосовують також і собакам. Внутрішньом'язово в одному шприці ін'єктують 0,5-3 мл рометару й 0,5-3 мл каліпсолу. За необхідності поглиблення і подовження анестезувального ефекту додатково ін'єктують ще одну третину початкової дози цієї суміші.

Собакам також застосовують аміназ^н-хлоралгідратний наркоз. Внутрішньовенно ін'єктують 10-15 %-ний розчин хлоралгідрату із розрахунку 0,25-0,3 г/кг з додаванням 2,5 %-ного розчину аміназину (0,2 мг/кг).

Великій рогатій худобі також можна застосовувати ксилазинкетаміновий наркоз, який легше виконати молодняку. Теляті (6- 8 міс.) внутрішньом'язово ін'єктують роїуіпун (0,5 мл/100 кг) і каліпсовет у дозі 7-10 мг/кг, що відповідає 20 мл офіцінального препарату на 100 кг маси. ті.па. Каркт шістас негайно й. триває, 15-20 х.а За необхідності додатково вводять половину початкової дози.

Свиням внутрішньом'язово ін'єктуїоть 0,2 мл/кг кетаміну і 0,025 мл/кг рометару, великій рогатій худобі - 20 мл кетаміну і 0,5 мл рометару на 100 кг маси тіла й дрібній рогатій худобі - 2 мл кетаміну і 0,1 мл рометару на 10 кг маси тіла. За 15 хв до виконання наркозу великій рогатій худобі вводять 1 %-ний розчин атропіну сульфату по 1,0-5,0 мл залежно від маси тіла, а свиням, собакам і кішкам - 0,1 %-ний розчин в дозі 0,5-1,5 мл.

Внутрішньовенно коням вводять 4 мл ромпуна і 8 гхлоралгідрате на 100 кг маси тіла. Негайно виконують повал тварини.

Внутрішньовенно коням вводять суміш, яка складається з 5 мл ромпуна і 6-8 мл/кг тіопентал-натрію на 100 кг маси тіла. Дія суміші настає зразу після її введення, тому тварину необхідно валити негайно.

ІНГАЛЯЦІЙНИЙ НАРКОЗ

Для проведення інгаляційного наркозу застосовують загальні анестетики, які тварини вдихають у вигляді газу або пари. Насичення організму анестетиками, глибина наркозу, виведення препаратів з організму залежать від концентрації анестетиків у вдихуваній суміші, ступеня їх розчинності в крові й тканина*, а також ступеня їх проникності через клітинні мембрани, стану дихання та кровообігу, маси жирової тканини.

При збільшенні хвилинного об'єму залишкового повітря в легенях поліпшується альвеолярна вентиляція, внаслідок чого прискорюються насичення організму анестетиком і виведення хворого із наркозу. Дифузія інгаляційних анестетиків із одного середовища в інше зумовлена різницею парціального тиску всіх середовищ. Інгаляційні анестетики, потрапляючи в альвеоли, проникають у кров й одночасно виділяються через легені.

Характер впливу анестетика значною мірою залежить від його фармакологічних якостей, тобто від особливостей поширення в крові й тканинах.

Швидкість настання наркозу та вихід з нього залежать від розчинності анестетика в крові, тобто від коефіцієнта розчинності кров/газ (табл, 2).

195

Таблиця 2 - Коефіцієнти розчинності інгаляційних анестетиків та їх мінімальна альвеолярна концентрація (МАК)

Чим нижча розчинність анестетика в крові, тим швидше виявляється його наркотичний вплив, і навпаки. З крові в тканини анестетик надходить згідно з коефіцієнтом кров/тканина (табл. 3).

Таблиця 3 - Коефіцієнт розчинності інгаляційних анестетиків кров/тканина

Від розчинності анестетиків у жировій тканині в основному залежить сила їхнього наркотичного впливу й ступінь виведення з організму. Анестетики, що добре розчиняються в жирах, після припинення наркозу повільніше виділяються з жирових тканин. Жирова тканина відносно гірше постачається кров'ю, тому анестетики насичують її повільно й так само повільно виділяються з неї після наркозу.

При збільшенні тривалості наркозу кількість анестетика, що депонується в жировій тканині, зростає. В основному інгаляційні анестетики виводяться з Організму через легені. Близько 8 % цих речовин

виводиться через нирки, травний канал і шкіру.

Фармакологічну активність інгаляційних анестетиків оцінюють за їх мінімальною альвеолярною концентрацією (МАК), тобто за концентрацією анестетиків, при якій в половині випадків відсутня больова чутливість на розрізання шкіри. Її визначають за вмістом анестетика у видихуваній суміші. МАК, насамперед, залежить від коефіцієнта розчинності тканина/газ. Чим менша МАК, тим вища наркотична активність речовини. У молодих тварин показники МАК вищі, ніж у дорослих. При додаванні до газонаркотичної суміші азоту закису (ефект другого газу), премедикації барбітуратами, опіатами, при гіпотензії та гіпотермії МАК значно знижується.

196