Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Червоний Ю.С. (ред.) Цивільний процес України.doc
Скачиваний:
121
Добавлен:
25.03.2018
Размер:
2.4 Mб
Скачать

§ 9. Окремі ухвали суду

Суд, виявивши при розгляді справи порушення закону і вста­новивши причини і умови, які сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов (ч. 1 ст. 211 ЦПК).

Окрема ухвала зачитується після оголошення рішення, про що зазначається в протоколі (журналі) судового засідання.

Копія окремої ухвали, оригінал якої лишається у справі, направляється відповідній посадовій особі або організації, які зобов'язані повідомити про вжиті заходи протягом місяця з дня одержання копії ухвали.

Окремі ухвали можуть постановлятися і при закінченні сира­ви, без ухвалення рішення (в. 23 постанови Пленуму Верхов­ного Суду України від 21 грудня 1990 р. № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції»).

Окрема ухвала може бути постановлена апеляційним судом (ст. 320 ЦПК) і судом касаційної інстанції (ст. 350 ЦПК) у випадках і порядку, встановлених 211 ЦПК. Ці суди можуть постановити окрему ухвалу, в якій вказати на порушення норм права і помилки, допущені судом першої інстанції або апеляцій­ної інстанції, що не є підставою для скасування рішення ухвали суду першої або апеляційної інстанції.

Окрему ухвалу може бути оскаржено особами, інтересів яких вона стосується, у загальному порядку, встановленому ЦПК (ч. 2 ст. 211).

§ 10. Законна сила судових ухвал

Питання щодо законної сили судових ухвал з огляду на їх різноманітність може розглядатися стосовно кожної з них.

Неспростовність стосується судових ухвал, оскарження яких допускається ч. 1 ст. 293 ЦПК. Якщо ці ухвали не були оскаржені в строк (ч. 2 ст. 294 ЦПК), вони не можуть спростовуватися апеляційною скаргою.

Виключність притаманна ухвалам, що набрали законної сили, щодо закриття провадження у справі. Проте наявність ухвали про закриття провадження у справі в зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача у цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (ч. 3 ст. 206 ЦПК).

Преюдиційність притаманна ухвалам, які закривають про­вадження у справі внаслідок відмови позивача від позову і укладення мирової угоди, якщо вони прийняті судом (п. н. З, 4 ч. 1 ст. 205 ЦПК).

Якості виконуваності притаманні всім ухвалам суду, вони підлягають виконанню негайно, якщо закон не передбачає особ­ливих строків виконання. Ухвала, що закриває провадження у справі, якщо судом прийнято мирову угоду, підлягає виконанню Державною виконавчою службою (ст. 3 Закону «Про виконавче провадження»). Окремі ухвали, направлені відповідним особам і органам, повинні виконуватися ними протягом місяця.

Глава 20 Заочний розгляд справи

ЦПК 2004 р. ввів новий інститут заочного розгляду справ (глава 8 розділу III).

Поновлення інституту заочного розгляду справ, регламенту­вання якого містилося в Статуті російського цивільного судо­чинства 1864 р., покликане сприяти підвищенню ефективності судового захисту, прискоренню вирішення спорів, спрощенню судочинства, підвищенню рівня відповідальності за дії (бездіяль­ність) сторін.

Для здійснення заочного розгляду справи необхідні такі умови:

  1. неявка в судове засідання відповідача;

  2. наявність у справі доказів, що підтверджують повідомлення відповідача належним чином про час і місце судового засідання;

  3. неповідомлення відповідачем про причини неявки чи визнан­ня судом зазначених відповідачем причин неявки неповажними;

  4. наявність у справі доказів;

  5. відсутність заперечень з боку позивача проти заочного розгляду справи (ч. 1 ст. 224 ЦПК).

У разі участі у справі кількох відповідачів (ч. 1 ст. 32 ЦПК) заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів (ч. 2 ст. 224 ЦПК).

Частина 3 ст. 224 передбачає право позивача, рсалізуючи принцип диспозитивності, змінити розмір позовних вимог, пред­мет або підстави позову. У такому разі суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про цс відповідача, адже відповідач був повідомлений лише про певні вимоги, проти яких лише і захищався.

При розгляді справи у заочному порядку суд може досліджу­вати докази, враховувати заяви і клопотання сторін і ухвалювати рішення. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за загальними правилами з урахуванням норм глави 8 розділу III

Стаття 226 ЦПК ввела новий процесуальний інститут заочне рішення. Заочним називається рішення суду, яке прийняте .за відсутності відповідача (заочно) і зберігає всі ознаки судового рішення, прийнятого в звичайному провадженні.

Заочне рішення повинно бути законним і обґрунтованим (ст. 213 ЦПК) та має містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини.

Суд зобов'язаний відповідачам, які не з'явилися в судове засі­дання, направити рекомендованим листом із повідомленням копію заочного рішення не пізніше 5 днів з дня його проголошення (ст 227 ЦПК). Перебіг цього строку починається з наступного дня після проголошення заочного рішення (ст. 69 ЦПК).

Відповідач може протягом 10 днів з дня отримання копії заоч­ного рішення подати до суду, що ухвалив це рішення, письмову заяву про його перегляд (ч. ч. 1, 2 ст. 228 ЦПК).

Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана в письмовій формі (ч. 1 ст. 229 ЦПК). У заяві повинні бути за­значені найменування суду, який ухвалив заочне рішення, ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку.

Важливою частиною заяви про перегляд заочного рішення є аргументація поважності причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду та подання відповідних доказів.

Також відповідач має послатися на докази, якими обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

У заяві вказується клопотання про перегляд заочного рішення.

Перелік поданих до заяви матеріалів також є обов'язковою частиною заяви (ч. 2 ст. 229 ЦПК).

Заява про перегляд заочного рішення підписується відпові­дачем або його представником (ч. З ст. 229 ЦПК).

Заява про перегляд заочного рішення подається разом з її копіями за кількістю осіб, які беруть участь у справі, та копіями доданих до неї матеріалів (ч. 4 ст. 229 ЦПК).

До заяви про перегляд заочного рішення, поданої представ­ником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження (ч. 5 ст. 229 ЦПК).

За подання заяви про перегляд заочного рішення судовий збір не сплачується, що скорочує витрати щодо перегляду рішення (ч. 6 ст. 229 ЦПК).

Недотримання відповідачем вимог щодо оформлення заяви про перегляд заочного рішення тягне залишення заяви без руху або повернення заяви (п. 7 ст. 229 ЦПК).

Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у справі. Одно­часно суд повідомляє особам, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду заяви (ч. 1 ст. 230 ЦПК).

Законодавець установив 15-денний строк для розгляду заяви про перегляд заочного рішення. Цей строк обчислюється з дня надходження заяви до суду (ч. 2 ст. 230 ЦПК).

Заява про перегляд заочного рішення розглядається в су­довому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 1 ст. 231 ЦПК).

У призначений час головуючий відкриває судове засідання і з'ясовує, хто з осіб, які беруть участь у справі, з'явився, вста­новлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви і з'ясовує думку сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, щодо вимог про перегляд заочної рішення (ч. 2 ст. 231 ЦПК).

Частина 3 ст. 231 ЦПК містить вичерпний перелік повноважень суду, який розглядає заяву про перегляд судового рішення.

Суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення, отже, заочне рішення не підлягає скасуванню. Це можливо у разі, якщо суд визнає доводи, наведені в заяві, неповажними.

Суд, розглянувши заяву про перегляд заочного рішення, може постановити ухвалу про скасування заочного рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ч. 1 ст. 292 ЦПК. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення (ч. 4 ст. 231 ЦПК).

Частина 1 ст. 232 ЦПК наводить перелік підстав, за наявності яких заочне рішення підлягає скасуванню. По-перше, відповідач має довести поважність причин його неявки та неповідомлення про ці причини суду. По-друге, відповідач має надати суду до­кази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Обидві ці умови повинні бути дотримані одночасно.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку (ч. ч. 2, 3 ст. 232 ЦПК).

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загаль­ного порядку (ч. 1 ст. 233 ЦПК).

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскаржен­ня, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений ст. 294 ЦПК, заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом (ч. 1 ст. 223 ЦПК).