Глава 2 Принципи цивільного процесуального права

§ 1. Поняття принципів цивільного процесуального права

Термін «принцип» у перекладі з латинської означає «основа», «першопочаток». Проте поняття принципів цивільного процесу­ального права в юридичній літературі доволі спірне.

Не завжди є норма, яка безпосередньо фіксує певний принцип. У деяких випадках правовий принцип логічно виводиться із су­купності норм. Тому й тлумачення принципів права в наукових працях не завжди однакове. Так, під принципами цивільного процесуального права розуміють:

1. виражені в ньому керівні засади, що характеризують його зміст та відображають особливості цієї галузі права;

2. основні засади здійснення правосуддя у цивільних справах, що закріплені нормами цієї галузі, або його основну, керівну ідею;

3. теоретичні положення, які виражають необхідність визначення способів та форм регулювання суспільних відносин державою, що обумовлені об'єктивними закономірностями суспільного розвитку;

4. корінні основи цивільного процесуального права;

5. керівні положення, що мають певне значення для всієї системи права, його процесуальних інститутів та виражають найбільш суттєві риси цієї галузі права. Як слушно зазначає В. Комаров, одним із недоліків цього визначення є те, що в ньому не знайшла свого відображення така суттєва ознака принципів, як нормативне закріплення;

6. основні ідеї, уявлення про суд і правосуддя, які закріплю­ються в нормах цивільного процесуального права і внаслідок цього стають його основними положеннями, якісними особливос­тями, які визначають характер процесуального права, порядок його реалізації та перспективи подальшого розвитку. Принципи

будь-якої галузі права — це основні положення, характерні для всіх чи більшості інститутів певної галузі права та закріплені в її нормах. Принципи цивільного процесуального права, як зазна­чається в літературі, виражають панівні в певному суспільстві ідеї щодо суду та правосуддя у цивільних справах.

Значення принципів цивільного процесуального права виз­начається перш за все їх виливом на нормотворчу діяльність. При внесенні різноманітних змін до законодавства нормотворчі органи не повинні допускати суперечностей між новими нормами права та його чинними принципами. Вагомим є значення при­нципів процесуального права і для правозастосовної практики: вони визначають основні форми і методи діяльності суду та ін­ших учасників процесу при здійсненні правосуддя у цивільних справах, суть процесуальної форми цивільного судочинства. Порушення принципів цивільного процесуального права закріп­лених відповідними правовими нормами, зумовлює, як правило, скасування судових рішень (ст. ст. 309, 338 ЦПК).

§ 2. Система принципів цивільного процесуального

права

Принципи будь-якої галузі права, втому числі цивільного про­цесуального, як зазначає М. Треушников, тісно взаємопов'язані й утворюють один логіко-правовий зв'язок. Лише взяті разом як система вони характеризують цивільне процесуальне право як фундаментальну галузь права й визначають публічний характер цивільного судочинства, побудованого на засадах перш за все законності, змагальності й диспозитивності.

Систематизація принципів цивільного процесуального права — це зведення їх у групи відповідно до певних критеріїв, підстав, Принципи можуть бути різними — ті, що характеризують побудову системи судів і здійснення процесуальних функцій одночасно, і при­нципи, що визначають лише процесуальну діяльність суду та інших учасників процесу. Право повинне мати внутрішню однорідність, тому принципи будь-якої галузі права не можуть суперечити один одному. Порушення одного з принципів галузі права призводить, як правило, до порушення іншого принципу. Ці 2 групи принципів перебувають у взаємозв'язку. Почасти один і той самий принцип є і організаційно-функціональним, і функціональним. Тож варто погодитись із В. Савицьким у тому, що немає принципів лише організаційно-функціональних чи лише функціональних. Як зазначалося, систематизація принципів цивільного проце­суального права — це зведення їх у групи відповідно до певного критерію, підстав. Так, розрізняють:

за джерелом закріплення:

1. конституційні принципи;

2. принципи, закріплені в процесуальному законодавстві;

за предметом регулювання:

1. принципи організації;

2. принципи відправлення правосуддя;

за їх функціональною роллю:

1. організаційно-функціональні принципи;

2. функціональні принципи.

Однак найбільш засадничою й практично значущою є сис­тематизація принципів цивільного процесуального права за їх змістом та сферою поширення:

1. загальноправові принципи — притаманні всім галузям права, в тому числі й цивільному процесуальному праву: а) демократизм; б) гуманізм; в) законність;

2. міжгалузеві принципи — принципи цивільного процесуально­го, господарського процесуального та деяких інших галузей права: а) здійснення правосуддя лише судом; б) рівність усіх учасників процесу перед законом і судом; в) незалежність суддів і підкорен­ня їх лише закону; г) поєднання колегіального та одноособового складу суду при розгляді справ; ґ) національної мови судочинства; д) гласності; є) об'єктивної істини; е) змагальності; ж) забезпечення апеляційного оскарження; з) обов'язковість рішень суду;

3. галузеві принципи — притаманні лише цивільному проце­суальному праву. До них відносять принципи диспозитивності та змагальності. Як буде показано, відповідно до чинного законодавства принципи диспозитивності та змагальності є не галузевими, а міжгалузевими;

4. принципи окремих правових інститутів — це процесуаль­ні принципи, притаманні, наприклад, лише інституту судового розгляду: а) усність; б) безпосередність.